Релігієзнавство_лекції

ТЕМА № 1 СУТНІСТЬ І ПОХОДЖЕННЯ РЕЛІГІЙ. ЇЇ ІСТОРИЧНІ ТИПИ І ФОРМИ.

1.Сутність релігії , як явища духовного життя.

2.Корені релігії та її функції.

3.Ранні форми релігії.

Релігія(від лат. religio - з*єднувати)

Слово вживають для позначення віри людини в двосторонній зв*язок з ви-

щою силою,яка першочергова по відношенню до реального світу і стоїть над

суспільством. Ця сила не тільки непідвласна законам природи і суспільства,

але й здатна їх створювати.

Релігійні люди вірять не тільки в реальність надприроднього і свою залежність від нього,

а й в можливість впливу на надприроднє з ціллю отримання від нього

допомоги або нейтралізування неблагоприємних наслідків його впливу.

Віра в надприроднє і в можливість контактів з ним є головною рисою релігії.

Бог - це сукупність морально-етичних норм, прийнятих в тому чи іншому суспільстві.

Релігія є фантастичним відображенням у свідомості людини тих вищих сил, які владарюють над віруючими в їх повсягденному житті, відображенням, в якому земні сили приймають форму неземних.

Причинами виникнення релігії були її корені:

1)Соціальні - це особливості суспільного буття, які породжують і підтримують релігійність. Причиною їх виникнення є низький рівень продуктивних сил.

2)Гносеологічні(пізнавальні) - це особливості пізнавальної діяльності, які пород-

жують і підтримують релігійність. Це не здатність людини правильно і до кінця

використовувати свої пізнавальні можливості.

3) Психологічні - це особливості емоціонального стану людини, які породжують

і підтримують релігійність. Такою особливістю є переважання в психологічному

стані людини від*ємних емоцій.

Релігія - це складне сполучення, яке включає в себе слідуючі елементи:

1)Релігійні уявлення - группа ідей та образів, народжених вірою в надприроднє.

2)Релігійні настрої - це спільність почуттів та емоційних станів, викликаних вірою в надприроднє.

3)Релігійні дії - спільність строго регламентованих дій продиктованих вірою в наприроднє.

4)Релігійні організації - оформлене об*єднання прибічників однієї релігії з про-

фесіональними служителями культу на чолі із сформованною системою підкорення .

Церква (від гр. Слова kyrtale - божий дім)

Окремі угрупування називаються сектами.

Секта ( від лат. Sekta - образ мислення)

Функції релігії:

1. Заповнювальна. Проявляється в тому, що віра в надприроднє компенсує те, чого вона не може досягти реальними способами.

2. Світоглядна. Проявляється в тому, що спільність релігійних ідей дає загальну картину світу, основану на принципах первісності надприроднього.

3. Інтеграційна. Проявляється в тому, що вона об*єднує людей за віросповіданням і робить їх однодумцями у всіх питаннях.

4. Регулююча. Зводиться до школи соціально-моральних цінностей, якою повинен керуватись віруючий в своїй повсякденній поведінці.

5. Дизентиграційна.

Виникнення релігії:

Дослідження стоянок архантропів показує на наявність у них віри в надприроднє. Стародавні поховання показують для нас на наявність віри у людей кам*янного віку.

Їх можна розділити на слідуючи типи:

1. Поховання в землі ;

2. Під гротами ;

3. Під критими алеями ;

4. В вирубанних гротах ;

5. Кам*яних ящиках.

Первісні форми релігії :

1)Фетишизм ( fetico - чаклунство ) - поклоніння бездушним предметам матеріального світу . Їм приписуються надприродні властивості .

2) магія ( mageta - чаклунство ) -дія викликана вірою в можливість надприроднього впливу на оточуючий світ. Види магії : а) виробнича; б) лікувальна ; в) військова та вредоносна ; д) охоронна ; е) любовна ;

3) анімізм ( anima -душа ) - віра в існування у оточуючих обьектів та процесів надприродніх двійників . Одним з проявів анімізму є шаманство . Шаманство - сукупність уявлень і дій викликаних вірою у здатність професійніх службовців культу бути посередниками між людьми та духами .

4) Спіритизм ( spieritus - дух )

5) Тотелізм ( totem - його рід ) - віра в зв'язок ( кровний ) з якоюсь твариною або рослиною .

6) Землеробський культ - наділення надприродніми властивостями природніх явищ ,які впливають на стан землеробства .

7) Культ вождів - віра в наявність у племенних вождів надприродніх властивостей , які відсутні у простих людей .

8) Культ предків - віра в збереження надприроднього зв'язку між людьми та їх предками .

Загальні риси всіх світових релігій :

9. Космополітичний характер .

10. Відмова від вузьконаціональної обрядовості .

11. Спрощення процедури прилучення до обрядовості .

12. Відстоювання ідеї рівності всіх перед богом .

13. Росповсюдження на всі верстви людства.

Визначимо,що релігія-це явище дуже складне і має соціальний характер,тобто воно виникло в суспільстві та існує разом з ним , воно поєднує в собі елементи раціонального та ірраціонального.Релігія є одною з найдревніших форм суспільної свідомості - одною з форм відображення світу,але відображення своєрідного.Богослови стверджують ,що релігія має надприроднє , божествене надходження, існує споконвічно, що історія суспільства зобов'язана релігії. Сучасною наукою доведено, що становлення людини і суспільства охоплює величезний історичний період , який тривав понад 2,5 млн. років (за новими данними-3,5 млн.років). Дані археології та антропології засвідчують, що в історії людства існував тривалий безрелігійний період ,а перші релігійні уявлення в сучасному розумінні склалися у верхньому палеолиті ~40-20 тисяч років до н.е.,коли жили люди ссучасного антропологічного типу(кроманьонці).У період переходу до класового суспільства формуються племенні релігії , головну роль в яких відіграють культ племінного вождя та культ духів предків.Виникає політеїзм(багатобожжя) як ідеологічне відображення створення родоплеменних союзів. Складається інститут жреців-професійних служителів культу.Монотеїзм -це релігія єдинобожжя. Виник він в наслідок утворення централізованих рабовласницьких держав.Говорячи про формування релігійних уявлень релігійної ідеології варто розглянути питання про міфи . Міфи-це оповіді ,які виникли на ранніх етапах історії, вони були спробами узагальнити і пояснити різні явища природи і суспільства.В міфах також відбилися моральні погляди і ететичне відношення людини до дійсності.Поворотним пунктом в історії релігії стало виникнення світових релігій: буддизму,християнства та ісламу.Головною особливістю світових релігій, що дозволило їм подолати національні й державні кордони, є їхній космополітизм.Світові релігії звернені до всіх народів незалежно від національності. Вони спростили культ, відмовилися від специфічної національної обрядовості , пропонуючи загальну рівність перед Богом , і переносять на небо здійснення соціальної справедливості .

З'ясуємо суть зв' язку релігії та духовної культури.Філософія свого часу розробила поняття "духовне виробництво" для характеристики виробництва ідей, знань, уявлень, художніх цінностей. В основі теологічних концепцій розуміння духовної культури лежить ідея щодо визначальної ролі релігії в розвитку цивілізації та культури.З наукової точки зору духовна культура не має нічого надприроднього .Вона виступає механізмом передачі накопичених суспільством різноманітних цінностей і традицій, охоплює сферу духовного виробництва, куди входять такі форми суспільної свідомості ,якфілософія, мистецтво, політика, право, етика, наука, в т.ч і релігія.Наукова концепція виходить з органічної єдності матеріальної і духовної культури.При цьому вирішальна роль надається матеріальним основам культури.Духовна культура має власні особливості:вона носить класовий характер, має історичну обумовленість, фіксує національні особливості, включає в себе загальнолюдські цінності.Все це є характерним для усіх елементів духовної культури ,в т.ч. й для релігії.Отже, релігія є складним духовним утворенням.Зазначимо, що до недавнього часу наша література надавала їй в край спрощену оцінку.Релігія визначалась як система"невіглаських" уявлень про світ і людину.

Пантеон богів стародавньої Греції

Очолював пантеон богів стародавньої Греції Зевс.Зевс керував всіма небесними явищами,і перш за все громом і блискавкою.Йому було підвладне все що здійснювалось в природі.Він керував правильною зміною пір року,розподіляв на землі добро і зло.Інколи Зевса ототожнювали з долею ,інколи він сам виступає як істота підвладна долі.Постійним місцем перебування була гора Олімп,де перебували і інші боги,в основному жінки та діти Зевса.

Зевс дав людям закони встановив царську владу сприяв народним зборам та радам.Він вважався помічником та захісником людей.Головним святилищем була Оімпія в Еліде.Священною твариною Зевса вважався орел,бик.

Головною жінкою Зевса була Гера.Вона ,подібно Зевсу була повелителькою сил природи.Геру молять про дождь та врожай.Вона сьома жінка Зевса,покровителька шлюбу і подружнього кохання.Міфи описують Геру ревнивою,власною,мстивою.Вона переслідує коханок Зевса,почуває ненависть до Геракла та інших незаконих синів Зевса.Гері булі присвячені гранат ,пава, ворон

та зозуля.

При розподілі світу море здобув Посейдон,брат Зевса.Посейдон вважався батьком ряду морських чудовиськ та декількох героїв.Палац Посейдона знаходився на дні моря,де він жив в оточенні свити та фантастичних морських істот.В своїй стихії Посейдон незалежний від Зевса.

Аїд,брат Зевса,був володарем підземного царства мертвих.Він вважався божеством підземних скарбів,родючості,який дарував врожай з недр землі.Міфи наділяють Аїда чарівним шлемом ,який робить його невидимим.Аїд сам стереже своє царство.В жертву йому приносили священних биків.Харон перевозить душі померлих через священну річку Стікс,де пес Кербер сторожить вхід в царство Аїда.Тіні померлих постають перед судилищем.Суддями були Мінос,Еар,Радамант.

Гермес,син Зевса і плеяди Майі втілював сили природи.Він допомагає

мандрівникам,веде душі померлих в їх останню дорогу.Своїм чарівним жезлом заглиблює любого з богів і людей в сон.Гермес бог-покровитель торгівлі і торгових відносин.Він винайшов міри та числа, азбуку та навчив цьому людей.Він бог красномовства та шахрайства,надзвичайно спритний злодій.

Афродіта богиня кохання та краси.Вона покровителька любовних звязків та шлюбів.Багаточисельні міфи змальовують її як покровительку закоханих,яка жорстоко карає тих ,хто зневажає кохання.Постійним атрибутом Афродіти був чарівний пояс ,в якому була схована таємниця її чарівності.

Арес-бог війни син Зевса і Гери,втілення жорстокої войовничості,дикунства та жорстокості.Деякі міфи вважають його родоначальником амазонок.Постійною супутницею Ареса була богиня сварок Еріда.Його атрибутами був спис,палаючий смолоскип,собака,шуліка.

Артеміда-богиня-покровителька всього ,що живе на землі,росте в полі та лісі.

Афіна-богиня мудрості та справедливої війни.

Гефест-бог вогню та покровитель ковалів.

Деметра-богиня родючості та землеробства.

Діоніс-бог рослинництва ,покровитель виноградарства та виноробства.

Пан-бог лісів і гаїв,покровитель пастухів ,мисливців,бджолярів,риболовів.

Таким чином ,пантеон богів стародавньої Греції дуже різноманітний,що свідчить про високу культуру стародавніх греків.

. НАЦІОНАЛЬНІ РЕЛІЇ ТЕМА № 2

ПЛАН:

1. Індуїзм і сикхізм ;

2. Синтоїзм ;

3. Конфуціанство і даосизм ;

4. Іудаїзм.

Історичним грунтом виникнення національних релігій була криза суспільних порядків, за якої виникла потреба використати релігії в ролі засобів утіхи і втихомирення найбільш пригніченної частини суспільства.

Які ж риси пізніх національних релігій є основними ?

Перша риса - великі масштаби впливу.

Друга риса - велика живучість.

Третя риса - єдність політеїзму і монотеїзму.

Четверта риса - спрощення жертвоприношень.

П*ята риса - розвиненість вчення про загробні відплати.

Прикладом збереження до наших днів піздньої національної релігії є іудаїзм, який у 7ст. до н.е. прийшов на зміну давньоєврейській релігії.

Іудаїзм - це найбільш древня релігія. Частково увійшла у всі світові релігії. В основі іудаїзму лежить шанування Бога Яхве.

Яхве - визнавався з початку Богом лише давньоєврейського племені Іуди, але згодом він став Богом всіх євреїв.

Своїм корінням іудаїзм сягає в первісні вірування європейських кочових племен, які включають в себе магію, анімістичні і тотемічні уявлення.

В період розпаду первісного ладу Бог Яхве починає втілюватись в грозу. Після 10ст. до н.е. Яхве оголошується небесним царем. Для Яхве був присвячений ієрусалимський храм.

Ієрусалимські жреці склали і оприлюднили Тору. Тора складається з 5-и книг. Згодом вона була доповнена рядом творів релігійного характеру і утворила священне писання іудаїзму Танах (Старий заповіт). В Танах входить 39 творів (міфологічного, філософського, етичного і ліричного змісту)

Після підкорення Іудеї Римом безліч євреїв опинилась в діаспорі. Де вони утворили свої релігійні общини - синагоги (збори), які очолювались рсівіннами. В своїй діяльності вони керувались не тільки Тонахом, а й Талмудом (мамедове вчення). Талмуд складається з Мішни і Гемара.

Основні принципи віровчення знаходяться в Талмуді і Тонасі.

Головне положення в іудаїзмі - це віра в єдиного Бога Яхве. Головною особливістю є віра вМессію (давньогречеське Mshiah - посланець)

Іудаїзм відрізняється складною обрядовістю деталізованноє до дрібниць, яка викладена в Талмуді і Тонасі. В цих документах регламентується все життя віруючого. До числа обрядових вимог іудаїзму відноситьсяшанування суботи. Найважливіші іудейські свята рош-хат (Новий рік)

В сучасних умовах іудаїзм як і інші релігії пристосовується до нових соціальних умов.

Індуїзм найбільш поширенний в сучасній Індії. Число віруючих 500млн. чол. Сформувалась як релігія в 1тис. до н.е. на основі давньоіндійської релігії Брахмаїзму, пов*язанної з поклонінням Богу творцю сонця - Брахмі, вірою в переселення душ, освяченної поділом суспільства на касти та вимаганням жити заодно Брахми - образу життя, який наказанний кожній касті.

Касти:

1. Неприкосновенні - найвища каста ;

2. Брахмани - жреці ;

3. Кшатрії - воїни ;

4. Вайші - землероби ;

5. Шудри - слуги.

Об*єктами поклоніння в індуїзмі крім Брахми є ще Вішну - охоронець всесвіту, Шива - руйнівник.

Основи індуїського віровчення складені і відображенні в ведах. Веда - збірка текстів, складена з 4-ох збірок - самхітів:

1. Рігведи - збірка гімнів ;

2. Самведи - збірка пісень та ритуальних інструкцій ;

3. Яджурведи - збірка правил здійснення жертвоприношень ;

4. Атхарваведи - збірка магічних заклинань і формул.

Головним принципом іудаїзму є вчення про Сансару - мандрівника, переселення душ з однієї тілесної оболонки в іншу, у відповідності з законом Карма (воздаяння, відплата). Цей закон означає, що всі дії людини (добрі або погані) викликають відповідні їм наслідки в його сучасному або наступному житті. Добрі діла - нагорода, погані - покарання. Вище розуміння людського життя - з*єднатись з Брахманом.

В індуїзмі є священні тварини : корова, мавпа, слон.

Головні течії індуїзму : віштоїзм і шиваїзм.

В 14ст. виник сикхізм (від слова Sikh - учень), послідовники 12млн. чол. в штаті Пенджаб.

Соціальна платформа - заперечення кастового поділу і вимагання активізації не для Бога, а для своєї общини. Засновник сикхізму Нанак. Сикхи вірять в єдиного Бога, якого не можливо описати. Шанують Гуру - духовного наставника. Основні ідеї сформовані в священній книзі - Адірантх, яка зберігається в золотому храмі - Амітсара.

Синтоїзм (від япон. слова - Sinto - шлях Богів). Це чисто японська релігійна система, яка виникла з родоплеменних культів в період становлення феодальних відносин 6-7ст. Основана на вірі в те , що при народженні людина тимчасово відходить від шляху Богів, а після смерті повертається на нього. Прихільників - 60млн. чол.

Головна Богиня Аматарасу - Богиня сонця, яка вважається родоначальницею імператорської династії і є покровительницею японської нації. Крім того є безліч інших Богів, їх загальна кількість більше 800млрд.

Найбільш шановні :

1. Суса - Бог бурі ;

2. Інарі - рисова.

Головні ідеї синто викладені в книзі Кодзіні (записи про давні справи). Тут присутня думка про виключність японської нації. В основі культу лежать : храмні обряди і ритуали. Храми надзвичайно прості. В головному святилищі храму Хон ден зберігаються фетіми (меч, дзеркало, паперові стрічки, на яких вони записують свої бажання - гокси)

Найбільші храми синто знаходяться в м. Ямара, Яцзума. Синтоїські жреці - кануси передають свою посаду в спадщину. Жреці діляться на 8 рангів. Найвищий з них Сашину. Культ зводиться до вимовлення молитвиних формул та до приношення жертв.

Конфуціанство. Зародилось в 6-5ст. до н.е. Згодом Конфуцій був наділенний надприродніми властивостями. Віруючи поклоняються в основному небу і вірять в загробне життя. Чисельність віруючих більше 300млн. чол. Дуже багато уваги приділяється обрядовості. Обряди передбачені на всі випадки життя : від народження до поховання. Головним каноном конфуціанства є п*ятикнижиєсе, яке складається з :

1. І-дзін (книга перемін) ;

2. Ші-дзін (книга пісень) ;

3. Лі-узи (книга церемоній) ;

4. Чун-цю (книга весни та осені).

В 5-4ст. до н.е. виникло філосовське вчення Даосизм, яке в 2тис. н.е. переросло в релігію. Поняття Дао - означає шлях і воно сформоване китайським мислителем Лао-Цзи. Даосизм вимагає віру в багатьох Богів. Число прихільників - 700тис. чол. Жреці діляться на сімейних і монархів. Ієрархію очолює верховний жрець Тянь-Ші.

ТЕМА № 5.

БІБЛІЯ, ЯК ДЖЕРЕЛО РЕЛІГІЙНОЇ І ФІЛОСОВСЬКОЇ

ДУМКИ.

ПЛАН.

1. Походження та склад Біблії .

2. Текст, мова і переклади Біблії .

3. Зміст Біблії .

Слово Біблія в перекладі з грецького означає книга, в цій формі

вона була використана християнами і проникла в латинську мову. Біблія -

це ціла бібліотека стародавніх, ідеологічних, історичних та літературних

пам’яток, створених на Близькому Сході на протязі 15ст. (8ст. До н.е. - 2ст.

н.е.) Біблія - це збірка книг, в якій згідно іудейської і християнської релігії

вважається священним писання божественного походження, збіркою

основних законів віри та моралі.

39 книжок, які являються канонічними і входять до “Старого Заповіту” являються святими і для євреїв, і для християн.

“Новий Заповіт” ,в який входить 27 християнських книг, написанних у 1-2ст. н.е. дійшли до нас на грецькій мові.

Євреї ділять книги “Старого Заповіту” на три частини:

1. П’ятикнижжя Моісея - Торра;

2. Ранні та піздні книги пророків - Небшем;

3. Всі інші книги - Кетубім.

До 3-ої частини відносяться 5 книг Мегіллот, які читаються під час служби у великі свята:

а) пісня пісень;

б) книга Руфі ;

в) плач Єремії ;

г) книга Еклізіаста ;

д) книга Есфурі.

Християни ділять “Старий Заповіт” на :

а) книги сказань ;

б) книги повчань ;

в) книги пророків.

Ця класифікація перенесена християнами і на 27книжок “Нового Заповіту”. До сказань відноситься Євангілія (Матфея, Марка, Луки, Іоана). До сказань також відноситься діяльність апостолів. До повчань відносяться апостолівські послання. До книг пророків - откровенія.

Книги Біблії діляться на розділи, а роздуми на вірші. Цей поділ був здійснений Кентерберійським єпископом С. Лангтоном 1214р.

Найбільш древні єврейські рукописи Біблії, книги пророка Ісаї, було знайдено на Північно-західному узбережжі Мертвого моря у 1947р. Також було знайдено коментарі до книг пророка Аввакума і 600 уривків книжок “Старого Заповіту”.

Після появи книгодрукування Біблія неодноразово видавалась на єврейській мові. Найбільш відомий переклад був зроблений венеціанським купцем Яковом Бенхаїмом і мав назву “Текстус Рецентус” (1525р.) На грецькій мові Біблія була видана вперше в 1502р. В 1520р. після дозволу Папи Лева10 розпочався вільний продаж Біблії. В 1965р. згідно пропозиції Папи Пія12 було переглянуто переклад Біблії і підготовлено до друку її новий варіант.

Тексти Біблії діляться на 4-и частини :

1. Книги Моісея ;

2. Історичні книги ;

3. Книги пророків ;

4. Книги премудростів.

Грецький перекладачі Біблії дали назви згідно змісту книг :

1. Генезіус - буття. Розповідь про створення світу.

2. Ексодос - вихід. Ізраільтяне пішли з Єгипту.

3. Левітікон - описується життя покоління Левітів.

4. Аріфмон - число. Про початок літочислення.

5. Девстрономіон - означає повторення закону божого.

Друга частина “Старого заповіту” - це історичні книги. Тут зібрані не лише міфи та легенди пропредків ізраєлевих, але й передається дійсне життя Ізраїлю (від появи ізрайлітян в Ханаані аж до завоювання їх римлянами). Ця складається з 16 книг. В них передається історія іудейського народу.

Третя частина “Старого заповіту” - книги пророків. Пророки - це люди, які були наділені, згідно записів, надприродними силами і вважали себе посланцями Бога. Християни виділяли 4-и книги великіх пророків і 12 книг нових пророків.

Біблія включає велику кількість древніх казок та міфів. Це 11 розділів книги “Буття”, міфи про патріархію, міфи про перебування євреїв в Єгипті та їх вторгнення в Палестину.

Є в Біблії і медичні та санітарно-гігієнічні поради та рекомендації. Цікаві свідчення дає аналіз біблійних пророцтв. Вони розповідають про нашестя,завоювання і жахи війни. До них відноситься остання книга Біблії “Апокаліпсис”. Істотне місце в Біблії займають послання - це по суті інструктивно-погоджувальні листи, якими обмінювались між собою християнські общини. Ні одна книга Біблії не відіграє таку роль, як “Псалтир”

Друга частина Біблії - “Новий заповіт”. Складається з :

1. Євангіліє - блага вість ;

2. Діянія святих апостолів (Петро, Павло) ;

3. Послання.

Біблія - це не лише збірка основних законів віри та моралі, а й джерело філософсько-релігійних думок.

РЕЛІГІЯ І ЦЕРКВА В УКРАЇНІ.

Завдяки певній нормалізації державно-церковних стосунків, створенню

реальної бази для функціонування релігійних організацій, загальній демо-

кратизації українського суспільства відбувається бурхливий процес

відродження релігійно-церковного життя. За роки існування незалежної

України мережа релігійних громад зросла майже на 3,5 тисячі одиниць.

Найбільше громад виникло у Закарпатській ( 69 ), Київській ( 68 ),

Тернопільській ( 66 ), Львівській областях та республіці Крим (64).

На сьогодні Україна - багатоконфесійна держава, де офіційно діє 16,5

тис. Релігійних громад, 67 конфесій. Найпомітнішими серед них є :

Українська православна церква (УПЦ), Українська православна церква-

Київський патріархат ( УПЦ - КП ), Українська автокефальна православна церква ( УАПЦ ), Українська греко-католицька церква ( УГКЦ ), Римсько- католицька церква ( РКЦ ),

євангельські християни-баптисти ( ЄХБ ), християни віри євангельської ( ХВЄ ), адвентисти сьомого дня ( АСД ), свідки Єгови, а також мусульманська, реформатська та іудаїстська церкви, що становлять 97,1 % всієї релігійної мережі України.

Найвпливовішою складовою релігійного життя залишається православ’я. Загалом воно об’єднує 8 500 громад, що становлять 51,6 % загальної кількості релігійних об’єднань.

Українська православна церква є домінуючою в українському православії. На сьогодні вона нараховує 31 єпархію, де діють понад 6 тис. громад віруючих, налічує 64 монастирі, 10 духовних навчальних закладів, 18 періодичних видань, 1225 недільних шкіл та 13 братств. Церковну службу здійснюють біля 5 тис. священників. Управління церквою здійснює синод УПЦ на чолі з предстоятелем митрополитом Володимиром. Найбільша концентрація громад УПЦ у Вінницькій ( 574 ), Хмельницькій (560 ), Закарпатській ( 464 ), Рівненській (474 ), Волинській (431 ) областях.

Українська православна церква - Київський патріархат, керована патріархом Київським і всієї Руси - України Філаретом,нараховує 24 єпархіі понад 2тис громад , має 15 монастирів ,1300 служителів культу , 11духовних навчальних закладів ,7 періодичних видань та 617 недільних шкіл . Ця церковна організація виникла у червні 1992 р. в результаті об‘єднання частини релігійних громад та духовенства УПЦ та УАПЦ . Управління церквою здійснює Вища церковна рада на чолі з патріархом . Найбільше громад УПЦ -КП вТернопільській (439),Івано-Франківській (326), Львівській (185) та Киівській (174) областях .

Укаінська автокефальна православна церква нараховує 600 парафій , 83.4% яких знаходяться у Львівській області . Церковну службу здійснюють біля 200 священників . Структурне оформлення цієі релігійноі організаціі було здійснене у 1990р. , коли на промісному соборі було обрано патріарха Мстислава . 1992р. частина єпископату УАПЦ , керована митрополитом Антонієм , об’єдналася з окремими придставниками УПЦ , утворивши