45. Склад середовища для сперми різних видів тварин

Для бугая використовують:

Глюкозо-цитратно-жовткове середовище для зберігання сперми при температурі 2-15°C, яке складається з глюкози медичної безводної, натрію лимоннокислого трьохзаміщеного п'ятиводного, жовтка курячих яєць і дистильованої води.

Молочно-жовткове середовище (молоко – 100 мл, жовток курячих яєць – 20 мл)

Для барана використовують:

Глюкозо-цитратно-жовткове

Глюкозо-фосфатне середовище (вода дистильована,натрій фосфорнокислий двохзаміщений 12-водний, калій фосфорнокислий однозаміщений , глюкоза безводна медична. При проведенні роботи на пунктах з температурою нижче +18° жовтки свіжого курячого яйця)

Для жеребця використовують:

Лактозо-жовткове(лактоза, натрій двовуглекислий, натрій лимоннокислий тризаміщенний пятиводневий, двунатрієва сіль етилендіамінтетраоцтова кислота, жовток курячих яєць, води дистильованої)

Молочно-жовткове

Для кнурів використовують:

Глюкозо-хелато-цитратно-сульфатне середовище:(глюкоза медична зневоднена, двонатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти, натрій лимоннокислий тризаміщений п'ятиводний, амоній сірчанокислий очищений, натрій двовуглекислий, вода дистильована, спермосан-3)

46. Об’єкт родів, родові шляхи та сили які обумовлюють роди.

Роди (Рartus) – складний фізіологічний процес, суть якого полягає у виведенні з організму матері дозрілого(их) і живого(их) плода(ів), звільненні порожнини мат- ки від плодових оболонок та залишків плідних рідин у характерні для кожного виду тварин терміни.

Плід як об’єкт родів. У плода домашніх тварин є три об’ємних відділи (анато- мічні ділянки), які можуть спричинити затягування родового процесу: це – голова, плечовий і тазовий пояси. Найбільша ширина черепа у плода співпадає з лінією, що з’єднує вершини скулових дуг (у кобили, свині і суки), або лобних відростків (жуй- ні). Найбільш непіддатлива ділянка – голова плода, оскільки кісткові шви його черепа на час родів (за винятком м’ясоїдних) практично зрослися і нерухомі. Плечовий пояс може зменшуватися в об’ємі за рахунок пружності грудної клітки, а таз – внаслідок ще залишкової рухомості хрящових швів його кісток і витягнення тазових кінцівок.

Таз як шлях для народження плоду. Родові шляхи складаються з двох основних частин: 1) кістково-зв’язової основи і 2) м’яких частин.

Кістково-зв’язовою основою родових шляхів є таз, який складається з двох безіменних кісток, що з’єднуються одна з одною своїми нижніми частинами за допомогою тазового зрощення. Кожна з безіменних кісток в свою чергу складається з трьох кісток: широкої клубової кістки, що утворює суглоб з крилами крижів, лобкової і сідничної кісток, що утворюють дно таза.

Крім клубових кісток, тазова порожнина з боків обмежена ще широкими тазови- ми зв’язками; зверху – крижовою кісткою і першими хвостовими хребцями; спере- ду – вона безпосередньо межує з черевною порожниною і нарешті, ззаду обмежена шкірно-м’язовою стінкою, так званою діафрагмою таза. Широкі тазові зв’язки, що замикають порожнину таза з боків, мають у процесі родів важливе значення. Перед початком родів вони набрякають, розслаблюються і стають податливими під час проходження плода з матки.

Таз кобили має найсприятливішу будову для родів серед усіх інших видів свій- ських тварин, він доволі обширний. На бокових стінках таза розміщені широкі зв’яз- ки з товстим шаром м’язів, що забезпечує еластичність тазової порожнини. Вхід до таза майже округлий, тільки донизу має незначне звуження.

Таз корови має будову, несприятли- ву для проходження плода під час родів. Він має овальний вхід, витягнутий у довжину і форму зрізаного конуса.

Таз дрібних жуйних, свиней і м’ясоїдних має в анатомічному відношенні такі осо- бливості в будові тазової порожнини, що створюють умови, сприятливі для родів.

М’які структури родових шляхів представлені тканинами матки і шийки, піхви та вульви. Під час родів шийка матки повільно розкривається повністю і її межа між зовнішніми і внутрішніми отворами практично зникає. Піхва легко розтягується і не протидіє проходженню плоду. Розтяжність вульви дещо менша ніж піхви, тому великі плоди під час родів інколи затримуються в цьому місці.

Родові сили. Початок, тривалість і завершення родового акту визначаються родо- вими силами. Такими силами є скорочення м’язів матки (перейми) і черевного пресу (потуги), які відбуваються ритмічно і послідовно, змінюючись так званими періодами пауз, тобто перейми, потуги і паузи між ними – це складний цілеспрямований і необ- хідний пристосувальний механізм, що забезпечує народження живого плода. Відсут- ність же пауз між скороченнями (тетанія матки) приводить до загибелі плода з причин його кисневого голодування внаслідок перетискання судин хоріону і обмеження крово- забезпечення плаценти. Перейми і потуги супроводжуються подразненнями нервових елементів матки, її шийки та тазової порожнини, а також інших ділянок материнсько- го організму, пов’язаних із статевою системою самки (зони Хеда), що призводить до виникнення сильних больових відчуттів у роділлі тривалістю від 30 до 80 сек., після чого відбувається пауза тривалистю від 1 до 5 хвилин. Потуги виникають в родовому процесі в той час, коли родові шляхи розкриті і починається виведення плодів.

За силою і тривалістю скорочень у різні періоди родового процесу розрізняють: а) перейми розкриваючі (підготовчі); б) перейми і потуги вивідні (родові); в) перейми і потуги послідові.

Розкриваючі (підготовчі) перейми характеризуються скороченням тільки м’язів матки. Перші перейми короткотривалі, вони змінюються довгими паузами (20– 30 хв.). Впродовж родів перейми посилюються і стають довшими (до 2–5 сек.), а па- узи між ними коротшають (1–5 хв.). Розкриваючі перейми забезпечують розкриття каналу шийки матки і повернення плода з бокової (теляти) або нижньої (лошати) позиції у верхню.

Вивідні (родові) перейми і потуги складаються із скорочень м’язів матки та черев- ного пресу. Перейми і потуги в цей час бувають дуже сильними, довгими, тривалими (до 5 хв.), а паузи – короткими (до 1–3 сек.). Разом вони значно тиснуть на плід, про- штовхуючи його по родових шляхах.

Потуги і перейми послідові розпочинаються через деякий час після виведення плода і забезпечують відокремлення плодових оболонок (посліду) і зігнання їх, разом із залишками навколоплідної рідини, з порожнини матки. Послідові перейми коротко- тривалі і чергуються з довгими паузами.

22В