
- •Навчальний посібник
- •Протокол № 6 від 05.02.2002 р.
- •Тема 1 соціологія — наука про суспільство
- •1.1. Поняття соціології, її предмет, об’єкт і методи
- •1.2. Закони і категорії соціології
- •1.3. Структура та функції соціології
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 становлення та розвиток соціологічної думки в західній європі, сша, україні
- •2.1. Становлення та розвиток соціології як науки в західній європі (хіх—хх ст.)
- •2.2. Зміст і особливості соціологічної думки у сполучених штатах америки
- •2.3. Формування й розвиток соціологічної думки в україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 соціологічні дослідження: теорія, методологія, практика
- •3.1. Сутність, структура та типи соціологічних досліджень
- •3.2. Програми соціологічного дослідження
- •3.3. Методи соціологічного дослідження
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 суспільство як соціальна система, його соціальна структура
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5 соціологія особи
- •5.1. Особистість у системі соціальних зв’язків, її статус і соціальні ролі. Зміст соціології особи
- •5.2. Теорія і практика соціалізації особи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 6 соціологія економіки, праці та управління
- •6.1. Соціологія економіки, її сутність, зміст і основні завдання
- •6.2. Предмет, категорії та основні аспекти соціології праці
- •6.3. Сутність, механізм і основні функції соціального управління
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 7 соціологія політики
- •7.1. Суспільство та політика
- •7.2. Взаємозв’язки та взаємовплив соціального і політичного в політичному житті суспільства
- •Існує і зворотний зв’язок: тільки досконалість, ефективність функціонування правової держави здатні забезпечити ефективне функціонування і розвиток громадянського суспільства.
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8 соціологія культури
- •8.1. Сутність і структура культури суспільства
- •8.2. Предмет і функції соціології культури
- •8.3. Поведінкові підсистеми духовної культури суспільства
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9 соціологія релігії
- •9.1. Релігія як соціальне явище
- •9.2. Предмет і методи соціології релігії, зв’язок її з іншими формами суспільної свідомості
- •9.3. Релігійні організації та соціально-релігійна ситуація у сучасній україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 10 соціологія конфлікту
- •10.2. Предмет і функції соціології конфлікту
- •10.3. Характер і особливості соціальних конфліктів в україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Основні поняття і категорії соціології
- •Тема 1. Соціологія — наука про суспільство
- •Тема 2. Становлення та розвиток соціологічної думки в Західній Європі, сша, Україні
- •Тема 3. Соціологічні дослідження: теорія, методологія, практика
- •Тема 4. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура
- •Тема 5. Соціологія особи
- •Тема 6. Соціологія економіки, праці та управління
- •Тема 7. Соціологія політики
- •Тема 8. Соціологія культури
- •Тема 9. Соціологія релігії
- •Тема 10. Соціологія конфлікту
- •Література
6.3. Сутність, механізм і основні функції соціального управління
Соціальне управління як діяльність виникло тоді, коли стала реальною потреба у спільній праці людей. На початку XXI cт., коли суспільство як соціальна система дуже ускладнюється, проблема соціального управління, його організації, механізму, підвищення ефективності стає найважливішою, від її розв’язання багато в чому залежить майбутнє суспільства.
У чому ж сутність соціального управління? Яким є його механізм? Які функції виконує соціальне управління?
Соціальне управління — це можливість і здатність певного суб’єкта впливати на суспільство (або на його окремі спільності) з метою упорядкування, збереження якісної специфіки, стабільного функціонування, розвитку та удосконалення.
Необхідність соціального управління визначали практично всі соціологи, політики і філософи, але сутність його визначали по-різному. Карл Маркс розглядав соціальне управління насамперед як регулювання відносин власності, без чого, на його погляд, неможливі соціальний прогрес і добробут людини. Дійсно, соціальне управління в певному аспекті регулює відносини власності, але його суть і зміст значно ширші.
Макс Вебер, обґрунтовуючи раціональний тип організації, на якій базується сучасне виробництво, розкрив необхідність і сутність механізму контролю і стимулів у відносинах та діяльності індивідів і груп, що стали важливою методологічною основою концепції соці- ального управління. Подальший розвиток цієї концепції вітчизняними і зарубіжними соціологами забезпечує наукове пізнання, аналіз і використання механізму соціального управління (див. схему 47).
Схема 47
Управління всією соціальною сферою життєдіяльності здійснює держава, її певні заклади та органи. Однак у соціальному управлінні беруть активну участь організації громадянського суспільства: профспілки, органи самоврядування трудових колективів і т. ін. Соціальне управління з боку держави і з боку організацій громадянського суспільства має спільні складові (див. схему 48), жодну з яких неможливо ігнорувати.
Схема 48
Основні складові соціального управління реалізуються в тому або іншому обсязі в малих, середніх, великих соціальних утвореннях, а також на державному рівні. Дуже важливо, щоб кожну складову реалізували освічені, грамотні, досвідчені фахівці, в іншому випадку соціальне управління ефективним не буде. М. С. Грушевський у праці «На порозі нової України. Гадки і мрії» зробив дуже важливий для сучасності висновок про те, що перед українською державою стоять грандіозні завдан- ня «створення умов для активної праці, а не для рант’єрів-капіталістів»7.
Соціальне управління в будь-якому суспільстві виконує дуже важливі функції, які забезпечують життєдіяльність суспільства і кожного громадянина, їх розвиток, безпеку і т. д. (див. схему 49).
Схема 49
Цей перелік функцій соціального управління, попри йо- го неповноту, дає уявлення про його обсяг та різноманітність завдань.
Соціальне управління — найбільш складна діяльність з організації, регулювання і контролю економічної, соціальної, політичної і духовно-культурної сфер життєдіяльності суспільства, окремих соціальних спільностей і індивідів, його головна мета — забезпечення стабільного функціонування і ефективного розвитку соціальної системи.