- •1. Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки.
- •2. Складові частини сучасної економічної теорії: предмет дослідження.
- •3. Методи дослідження соціально-економічних процесів і явищ.
- •4. Економічні категорії та закони, їх класифікації.
- •5. Функції економічної теорії.
- •8. Економічні потреби, їх класифікація. Закон зростання потреб.
- •9. Економічні інтереси.
- •11. Економічна система: сутність, структурні елементи.
- •12. Власність: сутність, форми і місце в економічній системі.
- •13. Корпоративна (акціонерна) власність.
- •14. Типи економічних систем.
- •15. Суспільне виробництво. Фактори виробництва, їх взаємодія.
- •16. Ефективність виробництва.
- •17. Форми організації суспільного виробництва: товарне і натуральне виробництво.
- •18. Товарне виробництво: умови виникнення, ознаки, виникнення.
- •19. Товар і його властивості. Альтернативні теорії вартості.
- •20. Закон вартості і його функції.
- •21. Гроші та їх функції. Еволюція грошей
- •22. Грошовий обіг та його закони.
- •23. Інфляція: причини виникнення та соціально-економічні наслідки.
- •24. Ринок його функції та структура.
- •25. Інфраструктура ринку. Формування ринкової інфраструктури в Україні.
- •26. Ринковий механізм: економічна природа попиту та пропозиції.
- •27. Конкуренція та її роль в функціонування ринкової економіки.
3. Методи дослідження соціально-економічних процесів і явищ.
Одним з найважливіших спеціальних прийомів досліджень в економічній теорії є метод наукової абстракції. Він полягає у виді-ленні найсуттєвіших характеристик процесу, що вивчається, аб-страгуванні від усього-Другорядного, випадкового. Спочатку дають загальну характеристику явища, визначають притаманні йому супе-речності, а потім розглядають конкретні вияви цього явища. У та-кий спосіб найзагальніша (найпростіша) економічна форма розгор-тається в цілісну систему економічних відносин відповідно до влас-ної внутрішньої логіки останньої. Те, від чого на початковому етапі слід було абстрагуватися з метою виявлення більш глибоких суттє-вих відносин, тепер, навпаки, потребує роз’яснення.
Особливістю теоретико-економічного дослідження є те, що при вивченні економічних процесів не можна користуватися конкрет-ними прийомами і засобами, які широко застосовуються, наприклад, у природничих науках. Будь-яка абстракція, як відомо, завж-ди бідніша за конкретне явище. Вона відображає об’єктивну реаль-ність не так, як живе споглядання, а проникає всередину її, йдучи від явища до суті. На практиці застосування методу абстракції може призвести до помилки. Це пояснюється відривом абстрактних по-нять від дійсності, що виявляється у розриві якісної та кількісної характеристик економічних процесів, абсолютизації окремих явищ економічного життя тощо.
Аналіз і синтез є двома невіддільними чинниками процесу наукового пізнання дійсності, використання яких сприяє виявлен-ню причинно-наслідкових зв’язків окремих явищ.
Провідними в економічній теорії залишаються теоретичний аналіз виробничих відносин, розкриття змісту законів і категорій еконо-міки. Одночасно зростає значення кількісних методів, зокрема ста-тистичних. Практична діяльність людей в економічній сфері зу-мовлює управлінський аспект, якого неминуче набуває економічна теорія. Саме цей аспект економічної теорії стимулює вивчення ста-тистичних показників, що характеризують економіку на різних її рівнях. Статистичні матеріали доцільно групувати за тематичними проблемами.
Загальні перспективи економічної реформи, комплексність під-ходів до становлення ринкових відносин, охоплення проблем наро-дного господарства в цілому та його окремих галузей, послідов-ність та темпи роздержавлення власності, економічний механізм становлення ринкових інфраструктур – всі ці питання можуть до-сліджуватися за допомогою статистичних методів. Застосування їх доцільне і при розробці окремих напрямів переходу до ринкових відносин, наприклад ціноутворення, зовнішньоекономічних зв’яз-ків тощо.
4. Економічні категорії та закони, їх класифікації.
5. Функції економічної теорії.
Економічна теорія знаходиться у взаємодії з усією системою знань і суспільною практикою і виконує ряд функцій. Як наука вона відбиває економічну дійсність і виконує теоретика-пізнавальну функцію, яка реалізується в системі економічних категорій і законів. Але надалі система використовується як засіб, метод пізнання для пояснення нових явищ і процесів, здобуття нових знань і для вироблення практичних рішень з перетворення й вдосконалення економічної дійсності. У процесі пізнання система економічних категорій і законів виконує методологічну функцію, виступає методологічною основою для власного подальшого розвитку і для інших економічних наук.
Методологічне значення економічної теорії для перетворення економічної дійсності виражається в її практичній функції. А оскільки практична діяльність має дві великі сфери — матеріально-практичну і духовно-практичну, то і практична функція економічної теорії отримує відповідні визначення. У духовно-практичній діяльності люди оперують економічними ідеями, уявленнями, поняттями, які входять до їхнього світогляду. Економічна теорія виконує ідеологічну функцію в негативній визначеності.
У матеріально-практичній сфері методологічне значення економічної теорії втілюється в господарській функції. Економічна теорія виробляє практичні рекомендації розвитку економічних відносин, господарського механізму, удосконалення форм і методів господарювання. їй належить визначальна роль у виробленні економічної політики.
Економічна теорія господарську функцію виконує негативно. У господарській сфері економічна теорія відстоює науковий підхід на противагу вузькопрагматичному. Практичне ж значення економічної теорії в її власних межах полягає у ступені істинності її теоретичних положень. Чим адекватніше економічна теорія відбиває економічну дійсність, тим більшим є її практичне значення. І в такому розумінні немає нічого практичнішого за ґрунтовну, справжню теорію.
Економічна теорія взаємодіє з усією системою суспільних економічних наук. Економіка — визначальна сфера суспільства, від якої залежить розвиток всіх інших сфер. Економіко-теоретичні знання неминуче використовуються в вирішенні питань розвитку інших наук.