
Drobitko_A.Vinogradar_Lab
.pdf1.Розраховуємо урожайність, яку необхідно отримати з одного куща
(5000 кг : 840 кущів = 5,9523 кг).
2.Визначаємо кількість грон, яку необхідно отримати з 1 куща, якщо середня маса грона 100 г (5952,3 г : 100 = 59,523 гроно).
3.Визначаємо необхідну кількість плодових пагонів на кущ при коефіцієнті плодоносності 1,6 (59,523 : 1,6 = 37,2 плод. пагонів).
4.Визначаємо, яку кількість необхідно залишити живих пагонів, щоб при 67% плод. пагонів для даного сорту було 37,2 плод. пагона із 74
вічок. Визначаємо за рівнянням:
В100 живих пагонах – 67 плод. пагона
Хпагонів – 37,2 плод. пагона
Х= (100 х 37,2) : 67 = 55,522 вічок
5.Визначаємо, яке навантаження необхідно залишити, щоб при 75%
збереженості вічок залишити на кущі 55,522 живих вічок.
Визначаємо по рівнянню:
В100 вічках – 75 жив. вічок
Хнавантаження – 55,522 жив. вічка
Х= (100 х 55,522) : 75 = 74 вічка Якщо урожайність планувати вищою, наприклад 70 ц/га, то
навантаження за цієї формулою буде: 70000000 : 675360 = 103,6 вічка Досить часто відсоток збереженості вічок змінюється і в більшості
випадків в сторону зменшення. Так як відсоток збереженості стоїть в знаменнику, то при його зменшенні збільшується навантаження.
Наприклад: при збереженості 60 %, навантаження на кущ вічками в даному прикладі складає:
Н |
5000 х100 х100 |
|
50000000 |
92 вічка |
840 х0,1х1,6 х67 х60 |
|
|||
|
540288 |
|
Якщо планувати врожайність 70 ц/га при збереженні 60 % вічок , то навантаження складе:
61
Н |
70000000 |
129 вічок |
|
||
540288 |
|
Урожайність необхідно брати фактично по даній ділянці і сорту в кращий рік кілька років тому.
Точне визначення навантаження буде тоді, коли показники середньої маси гроно, процент плодових пагонів і кількість гроно на одному плодовому пагоні будуть використовуватися не з підручників, а визначатися на ділянках в господарстві протягом 2-3 років.
Навантаження на кущ визначають середнє, а на ділянці до кожного куща треба підходити індивідуально. Якщо поряд з кущем випади і кущ розрісся, зайняв місце 2-3 кущів, то навантаження на нього необхідно збільшувати (можливо в 2-3 рази, залежно від того, в якому він стані). І
навпаки, на слабкому кущі розрахунковому навантаженні не залишиш, так як там не має лоз.
Для визначення навантаження необхідно орієнтуватися таким чином:
кожна плодова ланка в середньому повинна мати 10 вічок. Якщо навантаження на кущ 80 вічок, то залишають 8 плодових ланок, при 100
вічках навантаження 10 плодових ланок.
При обрізуванні необхідно на кущі залишати кращі лози для урожаю і заміщення, залишати трохи більше плодових ланок ніж потрібно, а коли закінчили обрізування, обов’язково порахувати кількість залишених ланок і зайві (гірші) видалити.
Навантаження можна збільшити і за рахунок посилених ланок
(залишати 1 сучок і 2 стрілки). Або за рахунок довжини лоз (якщо лоз не вистачає). А після підрахунку, якщо виявилось лоз більше, видалити із ланки по 1 лозі там, де залишилось дві, або вкоротити лози. Від правильного навантаження в значній мірі залежить урожай.
Необхідно пам’ятати і дотримуватися простої істини: завжди краще кущ перевантажити, ніж недовантажити. На перевантаженому кущі завжди можна видалити зайві вічка або зелені пагони.
62

Завдання: 1. Розрахувати навантаження на кущ вічками у ВАТ «Радсад»
Сорт – Аліготе Площа - 70 га
Запланована врожайність 80 ц/га Площа живлення – 2,25 х 1,5
Коефіцієнт плодоношення – 1,7
Середня маса гроно – 70 г
Відсоток плодоносних пагонів – 69 %
Відсоток живих вічок – 78 %
Зрідженість – 12 %. В даному районі не розвивається до 30% вічок.
Завдання 2.Розрахувати навантаження на кущ вічками у ВАТ «Радсад»
Сорт – Мускат білий Площа - 100 га
Запланована врожайність - 100 ц/га Площа живлення – 2,25 х 1,5
Коефіцієнт плодоношення – 1,1
Середня маса гроно – 110 г
Відсоток плодоносних пагонів – 69 %
Відсоток живих вічок – 78 %
Зрідженість – 12 %. В даному районі не розвивається до 30% вічок.
Обрізування винограду здійснюється залежно від ступеню і характеру ушкодження кущів морозами.
1.При загибелі не більш 30-60% вічок в поточному році можна отримати нормальний урожай шляхом збільшення навантаження. Розрахунок величини навантаження на кущ відповідно встановленим відсотком загибелі вічок здійснюється за формулою:
Н 100 хК , де
100 А
Н – навантаження на кущ вічками, шт;
63
К – оптимальне навантаження кущів вічками, шт.;
А – % загиблих вічок.
Довжину обрізування лоз встановлюють залежно від сорту.
Групу сортів з високою плодоносністю нижніх вічок Аліготе, Сапераві північний, Фіолетовий ранній, Шасла, Кардинал, Одеський чорний, Одеський сувенір, Ранній Магарача, Дойна, Лідія, Ізабелла обрізують на 3-4 вічка.
Пагони, які розвинулися на сучках заміщення, обрізують на 2-3 вічка.
Група сортів із задовільною плодоносністю нижніх та середніх вічок по довжині лози – Мерло, Траминер, Піно, Мюллер Тургау, Шардоне, Сапераві,
Мускат янтарний, Восторг, Молдова, Кодрянка, Віорика, Біанка, Первенець Магарача обрізують на 5-7 вічок.
Група сортів із високою плодоносністю вічок у середній частині пагона і високій у верхній частині – Совіньон, Каберне Совіньон, Ркацітелі, Фетяска обрізують на 8-10 вічок.
При цьому слід врахувати, що в цьому році відмічено сильне ушкодження нижніх вічок чорною плямистістю що знизило їх плодоносність.
На таких ділянках необхідно збільшити довжину на 3-4 вічка в порівнянні з рекомендованими для сортів винограду.
2. При загибелі більш, ніж 70-90% вічок для сортів з великим гроно і частковому ураженні однорічних пагонів, під час обрізування залишають всі нормально розвинені пагони, видаляючи тільки верхню не дозрілу частину. Довго обрізані пагони підв’язують горизонтально.
Залишають достатню кількість сучків заміщення, обрізуючи їх на 2-3
вічка. Остаточне навантаження кущів встановлюють шляхом обрізування та обламування після розвитку пагонів по досягненню ними довжини 8-10см.
Контрольні запитання
1.Що називається навантаженням куща?
2.Яке навантаження називається оптимальним?
3.Як визначати довжину плодових лоз при обрізуванні?
64
Матеріали та обладнання: зошити, ручки, підручники. Проспекти,
схеми, додаткова література.
Література:
1.Дудник М.О., Коваль М.М. та ін. Виноградарство, К.,- Урожай, - 1999,- 287с.
2.Буркун Л.Г., Коваль Н.М. Защита от морозов и восстановление виноградников. Симферополь:, - Таврия, - 1974, - 62 с.
3.Коваль Н.М., Комарова Е.С., Мартьянова О.А. Настольная книга виноградаря. К.,-Урожай,-1989,-207 с.
4.Мишуренко А.Г. и др. Зимостойкость винограда. Киев:, -Урожай,- 1975,- 74с.
5.Смирнов К.В., Калмыкова Т.И., Морозова Г.С. Виноградарство. Москва, -
Агропромиздат,-1987, - 365 с.
65

Лабораторна робота №11
Тема: Вивчення шпалерних систем ведення кущів
Мета заняття: Освоєння методу розрахунків кількості матеріалів для виготовлення опор для шпалерних систем ведення кущів винограду.
Загальні відомості: Встановлюють шпалери на винограднику на 2-й
рік після садіння. Для обладнання шпалери (як основної системи ведення кущів) необхідні насамперед стовпи і дріт різної товщини. Стовпи можуть бути дерев'яні, залізні, залізобетонні, із синтетичного матеріалу і комбінованими. Строк експлуатації їх різний. За штамбової культури винограду біля кожного куща встановлюють приштамбову опору у вигляді дерев'яних кілків діаметром 5-10 см і заввишки 1,5-3,5 м. Їх залишають протягом 6-10 років (доки не зміцніє штамб).
Залізобетонні стовпи – основні опори на сучасних виноградниках,
вони найдовговічніші (60-80 років). Залізобетонні стовпи – міцні, дешеві, не пошкоджуються комахами і хворобами, на їх виготовлення витрачається менше металу. Проте вони часто руйнуються через пористість бетону і під дією морозів та механізмів. Основний недолік – велика маса. Залежно від місця встановлення їх розділяють на кінцеві (якірні) й проміжні (Рис. 1),
Рис. 1. Шпалера для висячих високоштамбових формувань.
Кінцеві закопують на початку і в кінці ряду. Залежно від типу шпалери й умов вирощування виноградних рослин розміри стовпів бувають
66
такі: довжина - 1,8-3 м, товщина - 7,5-20 см, а проміжних відповідно 1,5-2,5 м
і 5-12 см. Кінцеві стовпи закопують у ґрунт на глибину 40-70, проміжні - на
30-50 см. Проміжні встановлюють на віддалі один від одного при безштамбових формах – 9-11 м, при штамбових – 6-8м.
Обладнання шпалери починають із встановлення кінцевих стовпів, їх можна закопувати вертикально і похило (під кутом 60-65° у бік дороги). Для закріплення використовують підпорки у вигляді такого ж залізобетонного стовпа, трохи коротшого, або дротяної відтяжки, для чого використовують дріт діаметром 2,4-3,5 мм.
Стовпи встановлюють у заздалегідь підготовлені машинами КРК-60 і
КЯУ-100А ями або спеціальними стовпоставами універсальними СП-2,
дворядними запресовниками стовпів ЗСВ-2, а в гірських умовах - СВГ-1В.
Після встановлення кінцевих і проміжних стовпів натягують дріт. У
виноградарстві застосовують оцинкований дріт різного діаметра. Дріт, що використовують для закріплення кінцевих стовпів, а також для підв'язування кордонів або багаторічних рукавів має бути товщим (діаметр 3,5-6 мм) ніж той, що використовують для верхніх рядів, діаметр якого становить 2,2-3 мм.
Спочатку натягують верхній ряд дроту, а потім послідовно нижні.
Залежно від біології сорту, умов вирощування, форми куща, типу шпалери розміщення дроту на стовпах та кількість його рядів сильно змінюються. На маточниках підщепних лоз рядів дроту може бути 4-5.
Перший ряд дроту натягують на висоті 25 - 30 см від поверхні ґрунту.
Наступні ряди розміщують на віддалі 35 - 40 см один від одного. При цьому,
для зменшення витрат на підв'язування пагонів кожний наступний ряд може складатися з двох паралельно розміщених дротин, між якими заводять зелені пагони. При вирощуванні столових сортів рекомендуються низько і середньоштамбові форми з вертикально розміщеним у просторі приростом.
Технічні сорти культивують на більш високих штамбах з вільно звисаючими пагонами. Тому перший ряд дроту діаметром 3-4 мм розміщують на висоті штамба: у першому випадку на висоті 60-100 см, а в
67
другому - 1,2-1,3 м (Рис.1). До нього підв'язують горизонтально кордони або рукави. Другий ряд дроту розміщують на віддалі 25-30 см від першого. До нього підв'язують плодові стрілки. Діаметр дроту цього і наступних рядів - 2,2-2,4 мм. Наступні ряди дроту розміщують у першому випадку на віддалі
30-45 см один від одного. До них підв'язують вертикально зелені пагони.
Таких рядів може бути два-три. У другому випадку на віддалі 25-30 см від другого ряду розміщують паралельно ряди дроту, між якими заводять зелені пагони. В подальшому вони вільно розміщуються в просторі, звисаючи вниз.
Для натягування дроту його спочатку розмотують за допомогою хрестовини з дротяним барабаном і хомутами, петлями з дроту, дротяними кільцями, крючками, з яких дріт легко знімається (що особливо важливо на проміжних стовпах). Останнім часом при виготовленні залізобетонних стовпів на їх осі роблять наскрізні отвори діаметром 15-20 мм для протягування дроту. Це надзвичайно простий спосіб кріплення дроту, крім того, він значно спрощує натягування його під час розміщення та ремонту шпалери. Але для цього замовник повинен надати виконавцю (виробнику)
необхідну технічну документацію (скільки і на якій віддалі потрібно робити отвори).
Витрати матеріалів для обладнання опор на 1 га виноградних насаджень наведено в таблицях 1 і 2 [1].
Таблиця 1
Витрати матеріалів для встановлення вертикальної одноплощиної шпалери на 1 га винограднику
Показник |
|
Схема розміщення стовпів, м |
|
||
|
3 х 8 |
|
3 х 10 |
|
3,5 х 6 |
Ряди, шт. |
33 |
|
33 |
|
28 |
Стовпи, шт. |
|
|
|
|
|
кінцеві |
66 |
|
66 |
|
56 |
проміжні |
363 |
|
297 |
|
480 |
Якорі або підпорки |
66 |
|
66 |
|
56 |
Дріт для якорів |
|
|
|
|
|
діаметром (мм), кг: |
|
|
|
|
|
2,4 |
10 |
|
10 |
|
8,5 |
3,5 |
6 |
|
6 |
|
5 |
68
Таблиця 2
Витрати матеріалів для встановлення вертикальної одноплощиної шпалери на 1 га винограднику
Кількість дротин у |
|
|
Схема розміщення опор, м |
|
||
шпалері |
|
3 х 8 |
|
3 х 10 |
|
3,5 х 6 |
|
|
Шпалерний дріт, кг |
|
|||
2 |
|
200 |
|
200 |
|
170 |
3 |
|
300 |
|
300 |
|
155 |
4 |
|
400 |
|
400 |
|
336 |
|
Скоби для дерев’яних стовпів, шт. |
|
||||
2 |
|
726 |
|
594 |
|
960 |
3 |
|
1089 |
|
891 |
|
1440 |
4 |
|
1452 |
|
1188 |
|
1920 |
Дріт для |
кріплення до залізобетонних стовпів, кг |
|
||||
2 |
|
7 |
|
8,3 |
|
14,5 |
3 |
|
16 |
|
13 |
|
22 |
4 |
|
22 |
|
18 |
|
29 |
69
Опори найкраще встановлювати зразу ж після садіння рослин, проте у виробництві їх, звичайно, встановлюють до початку вегетації на другий рік після садіння. Приштамбові опори для кожного куща встановлюють у перший рік закладання винограднику.
Завдання 1. Розрахувати кількість матеріалів для обладнання шпалер з трьома ярусами дротин для вирощування технічних сортів, які культивують на високих штамбах з вільно звисаючими пагонами, на площі 25 га. Відстань між рядами 3 м.
Завдання 2. Замалювати в зошит схему обладнання шпалер з трьома ярусами дротин, нанести відповідні розміри згідно умов завдання 1.
Контрольні запитання
1.Назвіть найпоширеніші системи ведення кущів винограду.
2.Які системи ведення кущів використовують на маточниках сортів-
підщеп?
3.Які вимоги до систем ведення кущів винограду?
4.Назвіть основні принципи добору систем ведення кущів винограду.
5.Із яких матеріалів можуть виготовлятися стовпи для обладнання шпалер на виноградниках?
6.Коли необхідно встановлювати шпалери на молодих виноградниках і чому?
Матеріали та обладнання: зошити, ручки, лінійка, міліметрова папір,
підручники. Проспекти, схеми, плакати, додаткова література.
Література:
1.Дудник М.О., Коваль М.М. та ін. Виноградарство, К.,- Урожай, - 1999, 287с.
2.Коваль Н.М., Комарова Е.С., Мартьянова О.А. Настольная книга виноградаря. К.,-Урожай,-1989,-207 с.
3.Смирнов К.В., Калмыкова Т.И., Морозова Г.С. Виноградарство. Москва, -
Агропромиздат,-1987, - 365 с.
70