конспект лекций 2011

Агрохімія. Конспект лекцій.

природному заляганні сапропелі мають желеподібний вигляд та чорне, коричневе, сіре, сіро-жовте фарбування, що свідчить про присутність у сапропелі певних органічних і неорганічних складових. Сапропель як добриво застосовують у кількості 30-40 т/га під зернові культури та 50-100 т/га – під просапні. Найбільше ефективно гранулювання сапропелів з торфом і мінеральними добривами. Карбонатні сапропелі (зі вмістом СаСО3 не менш 20%) застосовуються як добавки до мінеральних добрив і для вапнування ґрунтів.

16.14.До міського сміття відносять різні кухонні відходи, папір, ганчі- р'я, бруд, пил, золу. По вмісту поживних речовин та удобрювальних якостей міське сміття наближається до гною. Однак швидкість розкладання його в ґрунті залежить від співвідношення компонентів, що перебувають у ньому. Так, міське сміття з більшою кількістю кухонних відходів і пилу розкладається швидше. Таке сміття можна використати на добриво безпосередньо без компостування. Сміття, у якому багато паперу, ганчір'я, обпилювань, розкладається повільніше

ійого краще попередньо прокомпостирувати. У міському смітті розраховуючи на суху речовину втримується в середньому 0,6-0,7 % N, 0,5-0, 6 % Р2О5 й 0,6- 0,8 % К2О.

16.15.Біогумус - концентроване натуральне органічне добриво, що містить весь комплекс поживних речовин і мікроелементів необхідних рослинам. У біогумусі утримуються всі необхідні для розвитку рослин ферменти, ґрунтові антибіотики, вітаміни, гормони росту і гумінові речовини. Біогумус (вермікомпост) являє собою екскременти дощових хробаків - копроліти. Зовні він схожий на чорнозем, без неприємних запахів. Виробництво добрив біогумусу (вермітехнологія) є елементом екологічно чистого сільськогосподарського виробництва.

16.16.Осад і мули стічних вод з міст та підприємств являють собою специфічний вид відходів, які утворюються в результаті, як господарськопобутові, так і виробничої діяльності людини в умовах міської агломерації. На очисних спорудах міст та промислових підприємств утворюються осади, що у залежності від характеру виробництва і технологічних процесів можуть значно

Агрохімія. Конспект лекцій.

відрізнятися по хімічному складу, вологості, кількості сухої речовини, по кольору і запаху, співвідношенню органічних і мінеральних компонентів і за іншими показниками. Осад і мул стічних вод являють собою бактеріологічну й епідеміологічну небезпеку, а тому можуть використовуватися в якості органічних добрив тільки після багаторічного компостування з ґрунтом або торфом.

Агрохімія. Конспект лекцій.

ЛЕКЦІЯ 17. БІОЛОГІЧНІ ДОБРИВА (ПРЕПАРАТИ)

17.1.Для поліпшення живлення рослин, підвищення врожайності культур, застосовують і біологічні бактеріальні добрива або препарати, що містять не поживні речовини, а певні раси ґрунтових мікроорганізмів. Метою застосування цих препаратів є поліпшення складу і підвищення активності корисної ґрунтової мікрофлори, тобто таких мікроорганізмів, які у процесі своєї життєдіяльності забезпечували б рослини необхідними поживними речовинами.

17.2.Азотні препарати. Нітрагін − бактеріальний препарат, які містить активні раси бульбочкових бактерій. Бульбочкові бактерії специфічні - окремі види або раси їх здатні утворювати бульбочки на коренях лише певних бобових культур. Активністю бульбочкових бактерій називається здатність їх до засвоєння азоту атмосфери. Бульбочкові бактерії, використовувані для готування нітрагіну, повинні мати високу активність і велику вірулентність.

17.3.Нітрагін готують у спеціальних лабораторіях (заводський нітрагін) або безпосередньо в господарствах (місцевий нітрагін). Препарат заводського виготовлення зберігається протягом 9 місяців із дня його виготовлення. Вносити в ґрунт нітрагін можна одночасно з насіннями бобових або з ґрунтом, узятим

зтієї ж ділянки, де сіяють бобові культури.

17.4.Азотобактерин, або азотоген препарат, який містить культуру азотобактера (Azotobacter chroococcum і A. аgіle). Азотобактер – азотфіксатор, відноситься до групи аеробних і вільно живучих у ґрунті бактерій. На відміну від бульбочкових бактерій, він не проникає в корінь і не утворюють бульбочки, а вільно живе поблизу кореневої системи. Обробка насіння азотобактерином проводиться перед самим посівом.

17.5.Препарати фосфору та калію. Фосфоробактерин − бактеріальний препарат, який містить культуру мікроорганізмів, здатну мінералізувати фосфор, що входить в органічні сполуки ґрунту. Готовий препарат повинний міс-

тити не менш 8 млрд. клітин у 1 г. Застосовують препарат у рідкому або сухому

Агрохімія. Конспект лекцій.

вигляді (чиста культура бактерій на каоліні). Насіння обробляють сумішшю сухого фосфоробактерину з наповнювачем (золою, ґрунтом тощо) у співвідношенні 1:40. На гектарну порцію потрібно 5 г препарату і 200 г наповнювача.

17.6. Кремнебактерін поставляє обмінні форми кремнію з природних силікатів, що стимулює ґрунтову мікрофлору та накопичує кремній у клітинних стінках рослин. Препарати силікатних бактерій здатні вивільняти зі складних сполук і переводити в доступні для рослин мінеральні форми калію, фосфору, алюмінію тощо. До широкого використання в виробництві препарати із штамами мікроорганізмів, які вивільняють калій не доведені.

Агрохімія. Конспект лекцій.

ЛЕКЦІЯ 18. ПОНЯТТЯ ПРО СИСТЕМУ УДОБРЕННЯ

18.1.Система удобрення – це комплекс агрономічних та організаційних заходів щодо раціонального використання добрив з метою підвищення родючості ґрунту, урожаю сільськогосподарських культур, поліпшення якості продукції та підвищення продуктивності праці в господарстві.

18.2.Наукову систему удобрення можна розділити на три рівня: систему використання добрив у господарстві; систему застосування добрив у сівозміні як найважливішої ланки наукової системи землеробства; систему удобрення окремих культур сівозміни, яка складається з оптимальних доз, форм, строків і способів внесення добрив.

18.3.Систему удобрення в господарстві - це комплекс агрономічних та організаційно-економічних заходів щодо раціонального використання мінеральних й органічних добрив, а також хімічних меліорантів (вапна, гіпсу тощо.) з метою оптимізації родючості ґрунту, підвищення продуктивності сільськогосподарських культур, поліпшення якості рослинницької продукції, а в остаточ-

ному підсумку - підвищення продуктивності всього сільського господарства. Вона є найважливішою умовою інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

18.4.У комплекс заходів входять: наявність складів для зберігання мінеральних добрив з навантаженням, розвантаженням і тукозмішуванням; нагромадження; організація транспортних засобів для перевезення добрив; наявність комплексу машин по внесенню мінеральних й органічних добрив;

18.5.Цей комплекс можна розділити на дві частини. Перша частина – це розробка й виконання організаційно-господарських й економічних заходів, пов'язаних з виробництвом, заготівлею, закупкою, перевезенням та зберіганням добрив. Сюди входить виявлення всіх ресурсів по виробництву місцевих добрив, їхня заготівля, правильне зберігання, планування меліоративних заходів

щодо вапнування кислих і гіпсування солонцевих ґрунтів, визначення потреби

Агрохімія. Конспект лекцій.

в промислових мінеральних добривах, організація їхнього завезення, правильне їхнє зберігання та внесення в ґрунт. Друга частина комплексу – це раціональне розміщення добрив по сівозмінах з урахуванням їх спеціалізації (польові, кормові, овочеві тощо), місцевих ґрунтово-кліматичних умов, економіки господарства, наявності удобрювальних ресурсів тощо.

18.6.Під системою удобрення у сівозміні розуміється розподіл органічних і мінеральних добрив, хімічних меліорантів та інших удобрювальних засобів по полям сівозміни з урахуванням забезпечення максимального агрономічного та економічного ефекту при безперервному росту родючості ґрунтів і поліпшенні їх агрохімічних, агрофізичних і біологічних властивостей.

18.7.Система удобрення в сівозміні є частиною загальної системи удобрення в господарстві. У її основі повинна бути наявність освоєних науковообґрунтованих сівозмін у господарстві. При цьому важливо враховувати спеціалізацію сівозміни. Ефективність добрив у сівозміні при правильному чергуванні культур більше висока, ніж при монокультурі або порушеній сівозміні.

18.8.Система удобрення окремих культур при їхньому чергуванні в сівозміні - це план застосування органічних і мінеральних добрив, у якому передбачаються дози, форми, строки та способи їхнього внесення з урахуванням наступних умов: запланованого врожаю; біологічних особливостей живлення культури, чергування культур у сівозміні та особливостей їхньої агротехніки, ґрунтово-мікрокліматичних та погодних умов (агрохімічної характеристики ґрунтів, їхньої природної родючості та стану погоди конкретного року), властивостей добрив, сполучення органічних і мінеральних добрив, економічних умов

угосподарстві.

18.9.Надходження поживних речовин у рослини проходить в різні періоди росту по-різному й змінюється з віком. Період, коли нестача елемента в поживному середовищі негативно позначається на ріст та розвиток рослин, і майбутнє забезпечення їх цими елементами не в змозі повністю виправити си-

туацію, називається критичним. Критичний період звичайно збігається зі зни-

Агрохімія. Конспект лекцій.

женою активністю мікроорганізмів, які виконують процес мінералізації органічної речовини ґрунту. Це часто проявляється весною, коли низька температура ґрунту пригальмовує мікробіологічну діяльність ґрунту.

18.10.Період, коли середньодобове споживання елемента живлення досягає свого максимуму, називається максимальним. Це період відповідає більш пізнім фазам розвитку рослин. Він збігається з періодом найбільшого нагромадження сухої біомаси.

18.11.З одного й того ж ґрунту різні рослини споживають не тільки не однакову кількість поживних елементів, але й у різному співвідношенні. Дані щодо потреб культур у поживних речовинах виражають або величиною виносу із загальним урожаєм, або на одиницю врожаю основної продукції з урахуванням відповідної кількості його побічної частини (солома, бадилля тощо).

18.12.Біологічний винос поживних елементів – це кількість поживних речовин, які споживається рослинами для створення біологічної маси даного врожаю (зерно + солома + пожнивно-корневі залишки, у тому числі поживні речовини, які частково повернулися в ґрунт). Він підрозділяється на господарський винос і залишковий. Господарський винос - це та частина поживних речовин, яка втримується в товарній продукції, що вивозиться з поля при збиранні (зерно та солома, коренеплоди та бадилля). Якщо солома та бадилля залишаються на полі, то живильні речовини, які втримуються в них, не враховують у господарському виносі.

18.13.Залишкова частина виносу включає поживні речовини, які залишаються на полі у вигляді пожнивно-кореневих залишків, обпалих листів тощо. Рослині необхідні елементи живлення не тільки для створення господарської частини врожаю, але й для формування кореневої системи, стебла, листів, які теж залишаються на полі.

18.14.У практиці потребу рослин у поживних речовинах найчастіше характеризують господарським виносом у перерахуванні на 1 тонну основної

Агрохімія. Конспект лекцій.

продукції з урахуванням відповідної кількості побічної.

Агрохімія. Конспект лекцій.

ЛЕКЦІЯ 19. ВПЛИВ РІЗНИХ ФАКТОРІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ОРГАНІЧНИХ І МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

19.1.Ґрунтово-кліматичні умови. Найбільш високий ефект від повного мінерального добрива (NPK) відзначений у зоні дерново-підзолистих ґрунтів. Зниження ефективності добрив відбувається в Україні із Півночі на Південь (від лучно-лісової зони до степової й сухо-степової зони), Причина цьому - різниця в ґрунтовій родючості та вологозабезпеченості.

19.2.Дія азотних добрив найбільш сильно проявляється на дерновопідзолистому та сірому лісовому ґрунтах лучно-лісової й лісостепової зон, а також на опідзолених і вилужених чорноземах північних і західних районів лісостепу та на всіх ґрунтах в районах поширення зрошуваного землеробства. В лісостепової зоні, на вилужених та потужних чорноземах у результаті недостатнього зволоження азотні добрива діють слабкіше. Найбільший вплив фосфорних добрив характерний на типових, звичайних, південних чорноземах та каштанових ґрунтах, які перебувають у лісостеповий, степовий, сухосте повій зонах, де вміст рухомого фосфору в ґрунтах низький. Дія калійних добрив найбільш сильно проявляється на легких ґрунтах (піщаних і супіщаних деренопідзолистих), на торф'яно-болотних й заплавних. Найменша ефективність калійних добрив на чорноземах, каштанових, бурих ґрунтах і сіроземах, які добре забезпечені рухливим калієм.

19.3.Органічні добрива найбільш ефективні на дерново-підзолистих, сірих лісових та опідзолених чорноземах. Післядія органічних добрив у південних областях більш висока, ніж у північних областях.

19.4.Агротехнічні умови. Своєчасний та якісний обробіток ґрунту, посів культур у кращі агротехнічні строки, підбір найкращого попередника, дотримання сівозміни, боротьба з бур'янами, шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур – все це впливає на ефективність добрив. Своєчасний якісний обробіток ґрунту створює кращий водно-повітряний і мікробіологічний

Агрохімія. Конспект лекцій.

режим, сприятливі умови для використання корінням поживних речовин ґрунту й добрив. Попередники залишають у ґрунті різну кількість пожнивнокореневих залишків, по-різному впливають на водний режим і мікрофлору. Кількість внесених добрив повинна узгоджуватися з нормами й строками посіву. Зміна оптимального строку посіву (або посадки), надмірна або недостатня густина знижують ефективність добрив.

19.5. Сполучення гною з мінеральними добривами в більшості випадків перевершує по своїй ефективності еквівалентні кількості поживних речовин одного гною або роздільно застосовуваних мінеральних добрив. Цей ефект досягається посиленням мікробіологічної діяльності ґрунту і більш інтенсивним розкладанням органічної речовини гною та мінералізацією гумусу ґрунту.