17. Садіння чубуків у шкілку та догляд за саджанцями у шкілці.

Вимоги до якості живців-пагони відбираються з однорічної лози діаметром 6-12см ( у верхній частині живця) довжина пагона має бути 75-100см; довжина міжвузлів- 6-15см, залежно від умов росту та сортових особливостей. Висадка живців у шкілку: Шкілка- ділянка на якій вирощують саджанці винограду. Під шкілку вибирається рівна ділянка, доступна для зрошення, захищена насадженнями від вітру злегкими родючими грунтами. Вирівнюємо грунт на глибині 25-30см до температури 12-13С. Перед висадкою живці занурюють на 4- 5см у суспензію глини і свіжого гною. Висаджують живці прямими рядами. Відстань між рядами30-35см. Догляд за шкілкою включає обробіток крунту, знищення бур’янів, зрошення, підживлення, боротьба з шкідниками та хворобами. Після опадання листя саджанці викопують, сортують зберігають.

18. Вибір форми куща і системи ведення.

Різноманітність кліматичних і ґрунтових умов України, їх особливостей, а також сортового складу, в першу чергу, зумовлює створення різних форм виноградних кущів. Значний вплив на вибір форм спричиняє і технологія вирощування. При виборі форми керуються рядом принципових положень: 1.у районах неукривного виноградарства потрібно використовувати штамбові форми; 2. у районах напівукривного

виноградарства слід використовувати без штамбові приземні та комбіновані форми з укриттям нижнього ярусу ґрунтом на зиму і розкриттям навесні; 3. У районах укривного виноградарства необхідно використовувати без штамбові приземні форми, як правило, з однобічним розташуванням рукавів з невеликим нагромадженням багаторічної деревини. Спосіб формування визначає висоту штамба, кількість і довжину рукавів (кордонів), розміщення їх у просторі.

Процес виведення форми складається з послідовного щорічного нарощування скелетної частини куща з пагонами до повного плодоношення.

У більшості районів України перейшли до неукривної культури винограду, впровадження сортового диференційованого обрізування, цілеспрямованого вирощування врожаю. Теорія й практика формування рослин базуються на вивченні фізіології органів винограду, на створенні нових стійких проти несприятливих умов середовища сортів, оснащенні галузі виноградарства досконалішою технікою.

Результати науково-дослідних робіт, а також виробничий досвід передових господарств свідчать, що для основних виноградарських зон України за сучасного рівня агротехніки на шпалерно-рядових насадженнях винограду найпридатнішими є кордонна (рис.1) або віялова (рис.2) де форми на штамбі заввишки 80-120 см з вільним звисанням приросту, а для тих, що потребують укривання на зиму, – віялова безштамбова (рис. 2).

19.  Рід Vitis L., його біологічні особливості, значення і поширення.

Виноград культурний (лат. Vitis vinifera) - вид багаторічних чагарникових ліан з роду Виноград сімейства Виноградні. Назва Vitis vinifera, дане винограду римлянами, збережено ботаніками. Виноград культурний росте в помірних і субтропічних регіонах, широко культивується в багатьох країнах усіх континентів. У дикому вигляді виноград культурний невідомий. Встановлено вченими, що його сорти походять від дикорослого Евразіатского виду - Винограда лісового, який виростає по всьому північному узбережжю Середземного моря, на Україні (Карпати, Крим), в Молдавії, в європейській частині Росії (східне узбережжя Чорного моря), на Кавказі (всі райони), в Середній Азії (Горно-Туркменський район). Сучасний культурний виноград відрізняється від усіх диких переважною переважанням двостатеві квіток, є переноситися вітром, насекомоопиляемих і самозапильних рослиною. Встановлені навіть клейстогамние (запилення при закритому квітці) форми винограду.

Ботан.особливості: У сприятливих умовах на півдні ліана винограду досягає 30-40 метрів довжини, в середній смузі Росії, як правило, всього 1,5-3 м. Ліана прикріплюється за допомогою вусиків, які обвивають опори. Кора на старих стовбурах коричнева, глибоко-борозниста, з отделяющейся кіркою, на молодих - жовтувата або червонувата. Листки чергові, черешкові, цілісні, трьох-або пятілопастние. Квітки дрібні, двостатеві, зеленуваті, зібрані в рихлу або густу волоть. Цвіте виноград у травні-червні, плодоносить в серпні-вересні, деякі сорти в жовтні. Плоди - соковиті ягоди з 1-4 дрібними насінням (в деяких сортах насіння відсутні) - зібрані в грона, які сильно варіюють за формою, забарвленням: можуть бути зеленими, рожевими, жовтими, темно-червоними, чорно-фіолетовими (зазвичай з воскоподібним нальотом). До 1863 року (до появи в Європі шкідника - філоксери) - виноград культурний жив до 130-150 років.