8.Вирощування кореневласних саджанців.Заготівля чубуків Вимоги до якості живців для вирощування кореневласних виноградних (дополнение 6)

Пагони відбираються з однорічної лози діаметром 6-12 мм (у верхній частині живця); довжина пагона у здерев'янілій його частині має бути не менше 75-100см.; довжина міжвузлів – 6-15см, залежно від умов росту та сортових особливостей. При заготівлі живців восени їх нарізають довжиною 100 см, звільняють від пасинків та вусиків, зв'язують у пучки по 100-200 штук, на кожен пучоккріплять етикетку з назвою сорту Зберігання живцівЗберігають живці в спеціальних підвалах. Важливо підтримувати температуру на рівні 0-4°С, відносну вологість повітря – на рівні 80%. Підлогупідвалу вкривають шаром вологого піску, на нього вкладають горизонтально пучки лози штабелем 1,5 - 2 м. Вимочування живців. Вимочування живців у воді збільшує їхню вологість, яка втрачається при зберіганні. Пучки занурюють у воду з температурою 15-16°С на 2-3доби Бороздкування полягає у нанесенні інструментом (садовою пилкою) подряпин на нижньому вузлі чубука.

Обробка чубуків стимуляторами – це вимочування нижніх кінців чубуків у 0,03 – 0,04% розчині індолилоцтової кислоти, 0,0025% розчині альфа-нафтил-оцтової кислоти протягом 24 годин. Після обробки чубуків у той же день висаджують у шкілку.

9. Просторові розташування частин куща. Методи керування полярністю.

Методи управління полярністю виноградної рослини

Виноградна рослина характеризується сильно вираженою поздовжньою полярністю, яка зумовлює швидкий ріст лози в довжину і посилений розвиток пагонів у верхній її частині з оголенням нижньої. Це призводить до того, що рукави кущів видовжують і відстань між коренями і зеленою частиною рослини збільшується. Дуже збільшуються також розміри кущів, змінюється кількість і величина суцвіть, закладених у вічках нижньої частини куща, а догляд за ними затрудняється.

Щоб запобігти сильній поздовжній полярності, застосовують такі методи управління полярністю:

1. коротке обрізування лози на 1-2 вічка біля її основи, що забезпечує отримання сильно розвинених пагонів , які виросли з нижніх вічок при повільному подовженні гілки на величину одного міжвузля. Рани не великі, проте у більшості сортів східної еколого-географічної групи, знижується продуктивність, так як видаляємо саму продуктивну частину пагона.

2.метод згину лози в дугу або кільце. При цьому розвиваються потужні пагони на найбільш віддаленій від грунту частини плодового пагона. Вічка в зоні згину починають раніше рости та стають більш продуктивними, проте цей метод викликає швидке подовження багаторічних частин куща.

3.змішане обрізування з утворенням плодових ланок.

4.обрізування на кутові вічка, який використовують в теплицях. Його сутність полягає в штучному створенні умов для розвитку кутових вічок при дуже короткому обрізуванні (на 2 вічка) і видаленні нижніх вічок на плодовому пагоні, обрізаному на 4 вічка. Із верхніх вічок (3- та 4-го) формують плодоносні пагони. Розвинені із кутових вічок пагони на наступний рік обрізують знову на 2-4 вічка. Недоліком цього методу є те, що видаляють велику кількість пагонів, рани великі, інколи кутові вічка не розвиваються , тому залишають верхні пагони, а це подовжує ріжки.