- •1.Народногосподарське значення виноградарства.
- •2.Розмноження винограду. Способи вегетативного розмноження та їх виробниче значення.
- •3.Методи розрахунку величини оптимального навантаження, строки проведення обрізування.
- •4.Ціність винограду як продукту харчування і сировини для промислової переробки
- •5.Технологічна схема вирощування кореневласних виноградних саджанців
- •6.Принципи формування кущів винограду
- •7.Історичні етапи розвитку виноградарства. Географія культури винограду.
- •8.Вирощування кореневласних саджанців.Заготівля чубуків Вимоги до якості живців для вирощування кореневласних виноградних (дополнение 6)
- •10. Розвиток виноградарства в Україні. Досягнення вітчизняної науки і практики.
- •12. Порівняльна характеристика різних форм кущів
- •13.Стан і завдання галузі на сучасному етапі.
- •14. Апробація насаджень та масова селекція на виноградниках.
- •15.Системи ведення кущів і види підбор.
- •16. Загальна характеристика родини Vitaceal Juss, коротка характеристика її родів.
- •17. Садіння чубуків у шкілку та догляд за саджанцями у шкілці.
- •18. Вибір форми куща і системи ведення.
- •20. Розмноження щепленням. Теоретичні основи щеплення. Класифікація щеплень.
- •21. Омолодження кущів, спеціальні види обрізування.
- •22. Характеристика найважливіших видів роду Vitis, що використовуються у культурі.
- •23. Щеплення що виконуються на винограднику: врозщіп штамба, врозщіп, окуліруванням в приклад.
- •24. Теоретичні основи операцій із зеленими частинами виноградного куща.
- •25. Походження і класифікація культурного євразійського винограду.
- •26. Характеристика сортів філоксеростійких підщеп.
- •28. Морфологія, анатомія і фізіологія винограду.
- •30. Прищипування і чеканка пагонів.
- •31. Будова і розвиток кореневої системи.
- •32. Заготівля і зберігання підщепної лози
- •33. Пасинкування. Підв’язування зелених пагонів: способи, матеріали й прилади.
- •34. Морфологічна й анатомічна будова пагонів і листків. Фізіологічна функція пагонів і листків
- •37. Поняття вертикальної та поперечної полярності.
- •38.Підготовка підщепних і прищепних чубуків до щеплення.
- •39. Штучне і додаткове запилення. Застосування регуляторів росту.
- •41. Ручне настільне щеплення методом поліпшеного копулірування. Машинне щеплення.
- •42. Обробіток ґрунту на виноградниках.
- •43. Показники плодоносності бруньок та пагонів. Методи.
- •44. Парафінування щеп
- •45. Удобрення.
- •46. Морфологічна і анатомічна будова: суцвіття, вусика,квітки,грона,ягоди і насінини.
- •47. Стратифікація щеп.
- •48. Реконструкція виноградників.
- •49- Фізіологія цвітіння,формування грон і ягід. Хім..Склад ягід.
- •50. Виноградна шкілка. Вибір ділянки під шкілку. Сівозміни, підготовка ґрунту, способи садіння щеп
- •51. Ремонт виноградників.
- •52.0Нтогенез винограду.
- •53.Викопування, сортування, зберігання щеплених саджанців
- •54. Ампелографія. Сортовий фонд України.
- •55. Річний цикл розвитку, періоди спокою і вегетації.
- •56. Вимоги до якості щеплених саджанців винограду. Зберігання саджанців.
- •57.3Авдання і методи селекції винограду. Сортовивчення винограду. Принципи районування сортів.
- •58. Морфологічні і фізіологічні зміни за фазами вегетації.
- •59.Способи прискореного розмноження винограду.
- •60.Характеристика районів виноградарства.
- •61. Абіотичні фактори. Загальні вимоги виноградної рослини до клімату.
- •62. Проект закладання винограднику. Проектно-дослідні роботи.
- •63. Теоретичні основи обрізування винограду. Завдання обрізування.
- •64. Вплив окремих елементів клімату на ріст, розвиток і плодоношення винограду.
- •65. Вибір ділянки під виноградник.
- •70 Значення світла для виноградної рослини. Фар, її склад і значення для продуктивності виноградної рослини. Прийоми регулювання світлового режиму на винограднику.
- •71. Організація території виноградника. Розбиття ділянки на квартали і клітки.
- •72. Просторове розташування частин куща. Методи керування полярністю винограду.
- •73. Вплив води: сума опадів, гтк, відносна вологість повітря. Дія посухи і надмірного зволоження на виноград.
- •74. Обґрунтування площі живлення і схеми розміщення кущів.
- •76. Вплив атмосферних явищ на виноград: вітру, граду, снігового покриву, забруднення повітря.
- •78. Системи ведення кущів і види підпор.
- •79. Ріст і розвиток винограду залежно від ґрунтових умов. Видові і сортові відмінності і реакції на несприятливі ґрунтові умови.
- •80.Строки і способи садіння. Особливості організації території і закладання виноградників на схилах.
- •81. Вибір форми куща і системи ведення.
- •83. Догляд за молодими насадженнями.
- •85.Значення технологічних прийомів для росту, розвитку, урожаю та якості винограду.
- •86. Теоретичні основи обрізування винограду. Завдання обрізування
- •87. Збирання урожаю винограду
- •88. Харчова, дієтична цінність винограду. Поняття про ампелотерапію.
- •89. Регулювання росту і плодоношення кущів змінюванням навантаження і довжини обрізування.
- •90. Культура столового винограду.
88. Харчова, дієтична цінність винограду. Поняття про ампелотерапію.
Харчова, дієтична цінність винограду і економічне значення культури.
Виноград - один з найцінніших дієтичних і харчових продуктів харчування. У ягодах свіжого винограду міститься до 30% легкозасвоюваних цукрів - глюкози, фруктози і невелика кількість сахарози. Фруктоза засвоюється організмом людини без участі підшлункової залози, що має особливо важливе значення в профілактиці діабету.
У свіжому винограді є також великий набір органічних кислот - яблучної, винної, лимонної, бурштинової, галової, мурашиної, щавлевої, саліцилової і ін Ягоди винограду багаті мінеральними солями - калію (235 мг), кальцію (45 мг), натрію (26 мг ), фосфору (22 мг), а також марганцю, кобальту, заліза. Сто грамів свіжого винограду забезпечує 4% добової норми споживання кальцію, 1,6 - магнію, 0,12 - фосфору, 16,4 - заліза, 2,7 - міді, 16,6 - марганцю. У шкірці ягід є фарбувальні речовини (пігменти), з'єднання дубильного комплексу, віск, що складається з суміші гліцеридів жирних кислот.
Виноград відрізняється високим вмістом вітамінів груп А, С, Р, В (В2, В6, B12 і ін), вітаміну PP. У соку ягід виявлений тіамін (B1), пантотенова (В3) і нікотинова (РР) кислоти, піридоксин (В6) і інозит.
Ампелотерапія – лікування виноградом.Найціннішою складовою винограду є біофлавоноїди, що містяться у м’якішу, шкірці, а особливо у кісточках, - дуже сильні за своїми властивостями антиоксиданти, які нейтралізують шкідливі для нашого організму вільні радикали. Саме завдяки їм ми не даємо нашому організму можливості стати жертвою таких захворювань як атеросклероз, ревматоїдний артрит, бронхіальна астма, пухлини та інші.
89. Регулювання росту і плодоношення кущів змінюванням навантаження і довжини обрізування.
Особливості обрізування винограду
У зв’язку з тим, що виноградний кущ щорічно здатний утворювати значно більше вічок, пагонів та грон, ніж може забезпечити себе поживними речовинами, його щорічно потрібно утримувати в оптимальній формі. Якщо плодоносящий кущ залишити без обрізки, то на слідуючий рік він буде перевантажений. Перевантажений кущ буде мати слабкий приріст і слабо розвинені ягоди, які погано визрівають і залишаються кислими. Такий кущ вразливий до хвороб. Залишений без обрізки кущ за 3-4 роки набуває вигляду дикого винограду з малими гронами і дрібними ягодами. Саме ця особливість винограду обумовлює необхідність щорічної його обрізки. Щорічною обрізкою кущів регулюють їх ріст та плодоношення і утримують кущі в оптимальній формі культурної рослини. Правильно проведена щорічна обрізка кущів забезпечує нормальний приріст пагонів та оптимальне навантаження кущів врожаєм і їх високу стійкість до хвороб і низьких температур.
Довжина плодових лоз і навантаження кущів вічками при обрізуванні. Щоб забезпечити нормальне навантаження куща при обрізуванні, потрібно, перш за все, визначитися з кількістю та довжиною плодових лоз, тому що саме довжина стрілок і навантаження куща вічками найбільше впливає на кількість та якість врожаю. Об’єм і якість врожаю куща знаходяться в прямій залежності від кількості залишених на кущу здорових вічок. Поняття довжини плодових лоз у виноградарстві не є покажчиком метричного виміру. Під довжиною лози мають на увазі кількість вічок, залишених на одній стрілці чи то лозині після її обрізування. Слід також пам’ятати, що коли при обрізуванні залишати довгі плодові стрілки чи то лозини, спостерігається підвищена кислотність ягід, і навпаки, для отримання ягід з високим вмістом цукру потрібно застосовувати коротку обрізку стрілок (4-6 вічок). Але, при цьому слід враховувати сортові особливості плодоношення, тому що деякі сорти винограду потребують довгої обрізки (8-12вічок). При необхідності підвищення навантаження куща слід застосовувати більш коротку обрізку лоз, збільшуючи їх кількість. Збільшення навантаження куща за рахунок збільшення довжини плодових лоз дає меншу прибавку врожаю в порівнянні з більшою кількістю коротких стрілок при рівній сумарній кількості вічок. Рекомендуємі норми навантаження кущів вічками і довжина обрізки плодових лоз завжди вказуються в ампелографічних характеристиках сортів винограду.
Розрахунок навантаження кущів винограду врожаєм можливо вести, керуючись слідуючими правилами.
1.Визначити рівень навантаження куща можливо, орієнтуючись на кількість отриманого врожаю і стану куща попереднього вегетаційного періоду. При перевантаженні кущів довжина пагонів незначна, пагони погано визрілі. При недовантаженні кущів ріст пагонів був сильним, вони добре визрілі.
З огляду на становище пагонів визначаються з об’ємом навантаження куща кількістю вічок при його обрізуванні.
2. Навантаження куща можна визначити по загальній довжині зрілого приросту пагонів, виходячи з рекомендацій, що кожний метр зрілої на кущу лози забезпечить ріст і живлення двох пагонів з врожаєм в наступному році. Так, наприклад, на кущу маємо всього 25 зрілих пагонів довжиною в середньому 1,2м. Тоді загальна довжина приросту куща буде 25х1,2=30м. Отже, при обрізуванні куща можна залишити на ньому однорічної лози з загальною кількістю 60 вічок, тобто по 2 вічка на кожний метр зрілої лози куща, а остаточне доведення навантаження куща пагонами і врожаєм провести в період вегетації при проведенні зелених операцій, регулюючи кількість пагонів та грон.
3. Визначення навантаження куща вічками, що досяг повного плодоношення, можна вести по площі живлення, в залежності від рівня агротехніки, на кожний квадратний метр, що припадає на кущ. Так, на поливних виноградниках, для кущів віком не менше 5 років, установлюють слідуючі норми навантаження вічками на один метр квадратний площі живлення:
- на слаборослих сортах – до 12-13 вічок;
- на середньорослих сортах – до 10-12 вічок;
- на сильнорослих сортах –до 9-11 вічок.
Ці норми застосовують для виноградників в рядових посадках. Так, наприклад, в ряду посаджені середньо рослі сорти винограду на відстані кущ від куща в ряду 2м і відстань між рядами 2,5м. Тоді площа живлення одного куща становить 2х2,5=5м.кв. Загальне навантаження куща вічками буде: 10х5=50 вічок.
Для сильно розвинених альтанкових і арочних форміровок ці норми можна збільшити в 1,5-2, а то і більше разів.
4. Розрахунок навантаження куща, в залежності від віку рослини, проводять слідуючим чином.
Другий рік росту куща після його посадки – якщо в перший рік загальний зрілий приріст пагонів куща досяг більше 2-х метрів, то при поливній агротехніці кількість грон залишають загальною вагою до 1,5кг. Але слід враховувати, що на кущах плодоносящих вперше, слід залишати не більше 2-5 грон, залежно від їх розміру.
На третій рік росту, якщо не сталося послаблення куща, навантаження збільшують вдвічі, доводячи врожай до 3кг.
На четвертий рік росту навантаження куща врожаєм збільшують ще вдвічі.
На п’ятий рік росту після посадки кущі, як правило, вступають в повне плодоношення. Щоб їх плодоношення було регулярним кожного року, потрібно кущі навантажувати оптимально і залишати на них стільки грон, щоб забезпечити врожайність поливних виноградників по 3-5кг/м. кв. площі живлення кожного куща.
Для неполивних виноградників навантаження кущів врожаєм вдвічі менше.
