
- •1.Народногосподарське значення виноградарства.
- •2.Розмноження винограду. Способи вегетативного розмноження та їх виробниче значення.
- •3.Методи розрахунку величини оптимального навантаження, строки проведення обрізування.
- •4.Ціність винограду як продукту харчування і сировини для промислової переробки
- •5.Технологічна схема вирощування кореневласних виноградних саджанців
- •6.Принципи формування кущів винограду
- •7.Історичні етапи розвитку виноградарства. Географія культури винограду.
- •8.Вирощування кореневласних саджанців.Заготівля чубуків Вимоги до якості живців для вирощування кореневласних виноградних (дополнение 6)
- •10. Розвиток виноградарства в Україні. Досягнення вітчизняної науки і практики.
- •12. Порівняльна характеристика різних форм кущів
- •13.Стан і завдання галузі на сучасному етапі.
- •14. Апробація насаджень та масова селекція на виноградниках.
- •15.Системи ведення кущів і види підбор.
- •16. Загальна характеристика родини Vitaceal Juss, коротка характеристика її родів.
- •17. Садіння чубуків у шкілку та догляд за саджанцями у шкілці.
- •18. Вибір форми куща і системи ведення.
- •20. Розмноження щепленням. Теоретичні основи щеплення. Класифікація щеплень.
- •21. Омолодження кущів, спеціальні види обрізування.
- •22. Характеристика найважливіших видів роду Vitis, що використовуються у культурі.
- •23. Щеплення що виконуються на винограднику: врозщіп штамба, врозщіп, окуліруванням в приклад.
- •24. Теоретичні основи операцій із зеленими частинами виноградного куща.
- •25. Походження і класифікація культурного євразійського винограду.
- •26. Характеристика сортів філоксеростійких підщеп.
- •28. Морфологія, анатомія і фізіологія винограду.
- •30. Прищипування і чеканка пагонів.
- •31. Будова і розвиток кореневої системи.
- •32. Заготівля і зберігання підщепної лози
- •33. Пасинкування. Підв’язування зелених пагонів: способи, матеріали й прилади.
- •34. Морфологічна й анатомічна будова пагонів і листків. Фізіологічна функція пагонів і листків
- •37. Поняття вертикальної та поперечної полярності.
- •38.Підготовка підщепних і прищепних чубуків до щеплення.
- •39. Штучне і додаткове запилення. Застосування регуляторів росту.
- •41. Ручне настільне щеплення методом поліпшеного копулірування. Машинне щеплення.
- •42. Обробіток ґрунту на виноградниках.
- •43. Показники плодоносності бруньок та пагонів. Методи.
- •44. Парафінування щеп
- •45. Удобрення.
- •46. Морфологічна і анатомічна будова: суцвіття, вусика,квітки,грона,ягоди і насінини.
- •47. Стратифікація щеп.
- •48. Реконструкція виноградників.
- •49- Фізіологія цвітіння,формування грон і ягід. Хім..Склад ягід.
- •50. Виноградна шкілка. Вибір ділянки під шкілку. Сівозміни, підготовка ґрунту, способи садіння щеп
- •51. Ремонт виноградників.
- •52.0Нтогенез винограду.
- •53.Викопування, сортування, зберігання щеплених саджанців
- •54. Ампелографія. Сортовий фонд України.
- •55. Річний цикл розвитку, періоди спокою і вегетації.
- •56. Вимоги до якості щеплених саджанців винограду. Зберігання саджанців.
- •57.3Авдання і методи селекції винограду. Сортовивчення винограду. Принципи районування сортів.
- •58. Морфологічні і фізіологічні зміни за фазами вегетації.
- •59.Способи прискореного розмноження винограду.
- •60.Характеристика районів виноградарства.
- •61. Абіотичні фактори. Загальні вимоги виноградної рослини до клімату.
- •62. Проект закладання винограднику. Проектно-дослідні роботи.
- •63. Теоретичні основи обрізування винограду. Завдання обрізування.
- •64. Вплив окремих елементів клімату на ріст, розвиток і плодоношення винограду.
- •65. Вибір ділянки під виноградник.
- •70 Значення світла для виноградної рослини. Фар, її склад і значення для продуктивності виноградної рослини. Прийоми регулювання світлового режиму на винограднику.
- •71. Організація території виноградника. Розбиття ділянки на квартали і клітки.
- •72. Просторове розташування частин куща. Методи керування полярністю винограду.
- •73. Вплив води: сума опадів, гтк, відносна вологість повітря. Дія посухи і надмірного зволоження на виноград.
- •74. Обґрунтування площі живлення і схеми розміщення кущів.
- •76. Вплив атмосферних явищ на виноград: вітру, граду, снігового покриву, забруднення повітря.
- •78. Системи ведення кущів і види підпор.
- •79. Ріст і розвиток винограду залежно від ґрунтових умов. Видові і сортові відмінності і реакції на несприятливі ґрунтові умови.
- •80.Строки і способи садіння. Особливості організації території і закладання виноградників на схилах.
- •81. Вибір форми куща і системи ведення.
- •83. Догляд за молодими насадженнями.
- •85.Значення технологічних прийомів для росту, розвитку, урожаю та якості винограду.
- •86. Теоретичні основи обрізування винограду. Завдання обрізування
- •87. Збирання урожаю винограду
- •88. Харчова, дієтична цінність винограду. Поняття про ампелотерапію.
- •89. Регулювання росту і плодоношення кущів змінюванням навантаження і довжини обрізування.
- •90. Культура столового винограду.
79. Ріст і розвиток винограду залежно від ґрунтових умов. Видові і сортові відмінності і реакції на несприятливі ґрунтові умови.
Виноград розвиває кореневу систему яка проникає на глибину 4-8м. Тому грунт і підґрунтя є екологічними факторами що впливають на ріст, величину врожаю та його якість. Цінність різних ґрунтів для винограду визначається їх структурою, гранулометричним і хімічним складом. Гранулометричний склад зумовлює водний, тепловий і поживний режим. Рельєф місцевості має важливе значення для винограду. Висота ділянки над рівнем моря також має вплив. Краще для винограду коли пш розчину нейтральна.
80.Строки і способи садіння. Особливості організації території і закладання виноградників на схилах.
Організація території має забезпечувати ефективне використання землі, захист ґрунту від ерозії та комплексне застосування засобів механізації робіт. Вона включає позначення в натурі кварталів, кліток, дорожньої мережі, бригадних станів, лісосмуг, місць садіння кущів, та гідротехнічних споруд на зрошуваних землях.
Перенесення проекту організації території у натуру здійснюють спеціалісти проектної організації за допомогою геодезичних інструментів. Границі кварталів, магістральних доріг і каналів, лісосмуг позначають постійними стовпами; кліток, міжкліткових доріг - віхами, а лінії рядів і місця садіння кущів - тимчасовими кілками .На основі багаторічного досвіду відпрацьована класична схема організації території з відповідними корективами, яку використовують майже в усіх районах виноградарства .
Найпоширеніша форма кварталу на рівнині - витягнутий прямокутник площею 25—50 га (завширшки 400-500 і завдовжки 600-1000 м). Кожний квартал ділять на чотири-, п'ятигектарні клітки.У місцях із складним рельєфом розміри кварталів і кліток можуть бути іншими. На зрошуваних землях розміри кварталів і кліток та їх розміщення визначають за оптимальним для зрошення ухилом місцевості .
Навколо кварталу влаштовують дороги завширшки 8-10 м, що є місцем розвертання машин та агрегатів. Клітки розмежовують між собою поздовжніми дорогами завширшки 6м.
Ряди виноградинка розміщують у напряму довшої сторони кварталу. Через кожні 100 м влаштовують допоміжні поперечні дороги, ширина яких має бути кратною віддалі між кущами в ряду (при віддалі 1,5 м ширина дороги 4,5 м). Таким чином, довжина ряду виноградинка становитиме близько 100 м .
Розміщення рядів винограду у напряму з півночі на південь на рівнинних ділянках забезпечує краще освітлення кущів. На схилах понад 2° ряди розміщують впоперек або за контурами у вигляді прямих відрізків, напрями яких змінюються на міжкліткових дорогах. Завдяки утворенню мікротерас зменшується ерозія ґрунту і зберігається його родючість. На зрошуваних по борознах або щілинах землях ряди розміщують у напряму схилу, а в районах сильних вітрів - вздовж їх напряму в період максимальної парусності кущів (травень-жовтень).
Захисні смуги на виноградниках захищають молоді пагони від вітрів навесні та суховіїв улітку, а на піщаних масивах від засікання пагонів, засипання кущів піском або оголення кореневої системи (видування). Захисні смуги затримують атмосферні опади і зменшують ерозійні процеси.
Садіння винограду. Садивний матеріал та його підготовка. Для закладання винограднику треба використовувати першосортні, однорічні, щеплені або кореневласні (на піщаних ґрунтах) саджанці. Садіння кільчованих чубуків допу¬скається тільки в окремих випадках, коли можна забезпе¬чити достатню вологість ґрунту і добрий догляд.
За 2-3 дні до садіння саджанці виймають із сховищ, переглядають і сортують, видаляючи всі пошкоджені й непридатні. Секатором обрізують всі корені, крім розміщених на нижньому (п'ятковому) вузлі. Здорові п'яткові корені вкорочують до 5-6 см при гідромеханічному способі садіння і до 12-15 см при садінні в ямки, а пошко¬джені видаляють. З пагонів, які є на саджанці, залишають один-три найрозвиненіші, з двома-трьома вічками на кожному.
Підготовлені саджанці зв'язу¬ють у пучки по 25 або 50, і коріння занурюють на один-два дні у воду. Вимочені саджанці підвозять до місця садіння. При перевезенні їх за¬хищають від пересихання, а на ділянці до садіння прикопують у вологий ґрунт. Чубуки підготовляють так само, як і при садінні в шкілку.
Строки, глибина і способи садіння. Виноград рекомендується садити навесні, якомога раніше, на півдні - до 1 травня, а в Лісостепу і на Поліссі - до 10 травня.
На півдні України саджанці, не пошкоджені плямис¬тим некрозом, можна садити восени, після обпа¬дання листків до настання морозів. Осіннє садіння має переваги: вегетаційний період рослин більший, саджанці розвиваються рано навесні, немає потреби зберігати садив¬ний матеріал взимку; зменшується напруженість у роботі навесні. Не слід садити виноград восени на піщаних ґрунтах, тому що ґрунти промерзають взимку.