76. Вплив атмосферних явищ на виноград: вітру, граду, снігового покриву, забруднення повітря.

Град знищуює листки, пагони, суцвіття та грона і завдає шкоди вегетуючим рослинам винограду. Для відновлення вегетативної маси кущів після граду залежно від фази вегетації проводять спеціальне обрізування пагонів та заходи захисту рослин від хвороб. Після сильного граду відновити приріст кущів вдається лише на другий рік [1].

Вуглекислота повітря необхідна рослинам для створення органічних речовин у процесі фотосинтезу. Для збіль¬шення вуглекислоти в приземних шарах винограднику треба періодично вносити органічні добрива, розпушувати ґрунт, забезпечувати добре провітрювання кущів.

Кисень необхідний для дихання надземної частини та кореневої системи винограду. Для поліпшення повітряного режиму необхідно обробляти ґрунт протягом вегетації та періодично (раз на 4-5 років) розпушувати на глибину 50-55 см з одночасним внесенням добрив [1].

Забрудненість повітря пилом, хімічними речовинами, важкими металами негативно впливає на ріст та якість продукції винограду. Запиленість повітря зменшує освітленість рослин і ви¬користання ними ФАР.

77. Принципи розміщення сортів на квартальній ділянці. Принципи добору сортів. Головні принципи розміщення сортів винограду: розміщення кожного окремого сорту або групи сортів, близькі за агробіологічними властивостями, компактно в єдиному масиві,на ділянці, закріпленій за бригадой, треба вирощувати сорти різних строків достигання,сорти які уражуються хворобами розміщують на добре провітрюваних ділянках, під сорти які уражуються пізніми весняними і ранніми осінніми приморозками, відводять теплі добре провітрені ділянки на схилах, на рівнинні мало транспортабельні столові, на соки високоврожайні технічні вирощують ближче до населених пунктів, сильнорослі й високоврожайні на родючих ґрунтах, мало- і середньо рослі на менш родючих, посухостійкі на легких щебенюватих ґрунтах. Кількість сортів визначаються площею насаджень, напрямом використання, необхідністю рівномірного завантаження переробних підприємств, строку споживання свіжого винограду. В господарстві має бути від 3-5 до 6-8 технічних, по 2-3 столових сорти кожного строку достигання.

78. Системи ведення кущів і види підпор.

Вибір системи потребує диференційованого підходу з урахуванням багатьох факторів. Найпоширеніші в Україні системи ведення кущів такі: 1.на маточниках підщепних лоз – розстилаючи і 1площинна шпалера. 2.На виноградних насадженнях культурних сортів. А).у зоні укривного виноградарства вертикальна 1-площинна шпалера з 3-4 рядами дроту, б). у зоні неукривного винограду: для без штамбових форм – вертикальна 1-площинна шпалера з 3-4 рядами дроту, для штамбових форм – вертикальна 1-площинна з різною кі-тю рядів дроту 2-4 при обов’язковому встановлені приштамбовой опори. Стовпи можуть бути дерев'яні, залізні, залізобетонні, із синтетичного матеріалу і комбінованими. Строк експлуатації їх різний. За штамбової культури винограду біля кожного куща встановлюють приштамбову опору у вигляді дерев'яних кілків діаметром 5-10 см і заввишки 1,5-3,5 м. Їх залишають протягом 6-10 років (доки не зміцніє штамб). розміри стовпів бувають такі: довжина - 1,8-3 м, товщина - 7,5-20 см, а проміжних відповідно 1,5-2,5 м і 5-12 см. Кінцеві стовпи закопують у ґрунт на глибину 40-70, проміжні - на 30-50 см. Проміжні встановлюють на віддалі один від одного при безштамбових формах – 9-11 м, при штамбових – 6-8м.