70 Значення світла для виноградної рослини. Фар, її склад і значення для продуктивності виноградної рослини. Прийоми регулювання світлового режиму на винограднику.

Виноград – світлолюбна рослина. Тільки при добрій освітленості кущів можна одержати високоякісний і для технічної переробки виноград. Для винограду особливе значення має ФАР частина короткохвильової сонячної радіації у діапазоні хвилі 380-720 нм. Коефіцієнт водоспоживання ФАР становить 0,5-2% що дає лише 15-20% потенційно можливого. В умовах України фотоперіодизм не впливає на продуктивність винограду. Найкращі умови для фотосинтезу складаються при освітлені листків 30-40 тис. люксів. Затінення пагонів винограду викликає припинення росту листків і суцвіть. Недостатнє освітлення негативно впливає на нагромадження цукру, забарвлення та достиганні ягід, якість винограду і вина. Оптимальні умови освітлення кущів винограду можна створити правильним вибором ділянки під виноградник.(схили південних експозиції) розміщення рядів з півночі на південь, і кущів у ряду, створення розгалужених формувань, підв’язування, обламування зайвих пагонів.

71. Організація території виноградника. Розбиття ділянки на квартали і клітки.

Організація території саду включає позначення в натурі кварталів, кліток, дорожньої мережі бригадних станів, лісосмуг, місць садіння кущів, а за зрошення й гідротехнічних споруд. Найпоширеніша форма кварталу витягнутий прямокутник площею 25 га. Кожний квартал ділять на 4 5-га клітки. У місцях із складним рельєфом розмір кварталів і кліток можуть бути іншими, залежно від крутості й однорідності ділянки площа кварталу може становити 10-25га. а клітки 2-3га. Навколо кварталу дороги завширшки 8-10м. Клітки між собою розмежовують повздовжніми дорогами 6м. Через кожні 100м влаштовують допоміжні дороги ширина 4,5м. Ряди розміщують з пн.. на пд. А на схилах упоперек. Навколові лісосмуги закладають за2-3роки до початку садіння навколо масиву чи кварталу із швидкорослих лісових і плодових (кісточкових і горіхоплідних). Вздовж захисних смуг залишають 8-10м. на території винограднику розміщують бригадні стани поблизу головних доріг.

72. Просторове розташування частин куща. Методи керування полярністю винограду.

Методи управління полярністю виноградної рослини

Виноградна рослина характеризується сильно вираженою поздовжньою полярністю, яка зумовлює швидкий ріст лози в довжину і посилений розвиток пагонів у верхній її частині з оголенням нижньої. Це призводить до того, що рукави кущів видовжують і відстань між коренями і зеленою частиною рослини збільшується. Дуже збільшуються також розміри кущів, змінюється кількість і величина суцвіть, закладених у вічках нижньої частини куща, а догляд за ними затрудняється.

Щоб запобігти сильній поздовжній полярності, застосовують такі методи управління полярністю:

1. коротке обрізування лози на 1-2 вічка біля її основи, що забезпечує отримання сильно розвинених пагонів , які виросли з нижніх вічок при повільному подовженні гілки на величину одного міжвузля. Рани не великі, проте у більшості сортів східної еколого-географічної групи, знижується продуктивність, так як видаляємо саму продуктивну частину пагона.

2.метод згину лози в дугу або кільце. При цьому розвиваються потужні пагони на найбільш віддаленій від грунту частини плодового пагона. Вічка в зоні згину починають раніше рости та стають більш продуктивними, проте цей метод викликає швидке подовження багаторічних частин куща.

3.змішане обрізування з утворенням плодових ланок.

4.обрізування на кутові вічка, який використовують в теплицях. Його сутність полягає в штучному створенні умов для розвитку кутових вічок при дуже короткому обрізуванні (на 2 вічка) і видаленні нижніх вічок на плодовому пагоні, обрізаному на 4 вічка. Із верхніх вічок (3- та 4-го) формують плодоносні пагони. Розвинені із кутових вічок пагони на наступний рік обрізують знову на 2-4 вічка. Недоліком цього методу є те, що видаляють велику кількість пагонів, рани великі, інколи кутові вічка не розвиваються , тому залишають верхні пагони, а це подовжує ріжки.