63. Теоретичні основи обрізування винограду. Завдання обрізування.

Формування виноградних кущів — це створення за допомо¬гою агротехнічних заходів (обрізування, обламування, підв'язування та ін.) скелета куща для надання рослині форми і розміщення її у просторі.

Мета формування й обрізування кущів винограду така: прискорити вступ рослин у плодоношення; надати кущам певної форми, яка б відповідала природним і кліматичним умовам їх вирощування, сприяла найкращому викори¬станню рослинами тепла, світла та повітря, широкому використанню механізмів по догляду за насадженнями, захисту від хвороб і шкідників; підтримувати надану кущам форму протягом їхнього життя, одержувати високі та якісні врожаї.

Задачі формування і обрізування змінюються залежно від віку виноградних насаджень. В ювенільний період у період вегетативного росту куща - протягом перших трьох-п'яти років життя, головним є створення його скелета (штамба, рукавів, ріжків) і добре розвинених однорічних пагонів.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЩОРІЧНОГО ОБРІЗУВАННЯ ПЛОДОНОСНИХ КУЩІВ ВИНОГРАДНОЇ ЛОЗИ.

1. Кількість пагонів утворюється значно більше, ніж рослина може реалізувати їх у повноцінні лози з урожаєм. Це властивість винограду, яка закріп¬лена в еволюційному розвитку.

2.Виноград плодоносить на зелених пагонах поточного року, які виросли з вічок торішньої лози. Зелені пагони, що розвинулися із "сплячих" бруньок - безплідні або дають малий урожай.

Отже, для плодоношення доцільно залишати лише однорічні лози, розміщені переважно на дворічній деревині Однорічні лози на багаторічних частинах куща слід використовувати для заміни або форму¬вання додаткових рукавів[1].

3. Вічко винограду має одну центральну і кілька заміщаючих бруньок. З кожної живої бруньки вічка може розвинутися пагін. Залежно від того, з якої бруньки він розвинувся, його називають головним, або заміщаючим. За здатністю до плодоношення замі¬щаючі пагони завжди поступаються головним.

4. Винограду властива різна якість вічок по довжині однорічної лози, що проявляється в неоднаковій здатності їх до росту, плодоношення, регенерації, стійкості проти низь¬ких температур, різній якості врожаю, сорту винограду тощо.

5.Обрізуючи щорічно кущі винограду, підтримуючи надану їм форму, для лоз плодоношення (стрілок) треба добирати поряд з пагонами на сучках заміщення і найроз¬виненіші пагони на торішніх стрілках.

6.За визначенням С. О. Мельника, О. М. Негруля, Я. І. Потапенка, Г. Ф. Турянського, кожне вічко виноградної лози може розвинутися у плодонос¬ний пагін, тобто виноград має високу потенційну здатність до плодоношення, що особливо проявляється при сильних пошкодженнях лози морозами, обрізуванні на виснаження, тощо.

7.Виноградній рослині властива вертикальна полярність, яка проявляється в сильному рості у довжину та розвитку пагонів і вічок у морфологічно верхніх кінцях лози. Верти¬кальна полярность призводить до сильного розростання кущів та утруднення догляду за виноградними насаджен¬нями.

8.при щорічному обрізуванні кущів треба своєчасно видаляти знесилені або відмерлі частини скелета й онов¬лювати їх за рахунок повноцінних пагонів.

9.Виноград — рослина з великою здатністю до регенерації (відновлення) надземних і підземних органів.

Отже, при щорічному обрізуванні кущів, особливо при пошкодженні їх за несприятливих умов (низькі темпера¬тури, град, інфекційне усихання та ін,) необхідно враховувати регенераційну здатність виноградних кущів.