- •1.Народногосподарське значення виноградарства.
- •2.Розмноження винограду. Способи вегетативного розмноження та їх виробниче значення.
- •3.Методи розрахунку величини оптимального навантаження, строки проведення обрізування.
- •4.Ціність винограду як продукту харчування і сировини для промислової переробки
- •5.Технологічна схема вирощування кореневласних виноградних саджанців
- •6.Принципи формування кущів винограду
- •7.Історичні етапи розвитку виноградарства. Географія культури винограду.
- •8.Вирощування кореневласних саджанців.Заготівля чубуків Вимоги до якості живців для вирощування кореневласних виноградних (дополнение 6)
- •10. Розвиток виноградарства в Україні. Досягнення вітчизняної науки і практики.
- •12. Порівняльна характеристика різних форм кущів
- •13.Стан і завдання галузі на сучасному етапі.
- •14. Апробація насаджень та масова селекція на виноградниках.
- •15.Системи ведення кущів і види підбор.
- •16. Загальна характеристика родини Vitaceal Juss, коротка характеристика її родів.
- •17. Садіння чубуків у шкілку та догляд за саджанцями у шкілці.
- •18. Вибір форми куща і системи ведення.
- •20. Розмноження щепленням. Теоретичні основи щеплення. Класифікація щеплень.
- •21. Омолодження кущів, спеціальні види обрізування.
- •22. Характеристика найважливіших видів роду Vitis, що використовуються у культурі.
- •23. Щеплення що виконуються на винограднику: врозщіп штамба, врозщіп, окуліруванням в приклад.
- •24. Теоретичні основи операцій із зеленими частинами виноградного куща.
- •25. Походження і класифікація культурного євразійського винограду.
- •26. Характеристика сортів філоксеростійких підщеп.
- •28. Морфологія, анатомія і фізіологія винограду.
- •30. Прищипування і чеканка пагонів.
- •31. Будова і розвиток кореневої системи.
- •32. Заготівля і зберігання підщепної лози
- •33. Пасинкування. Підв’язування зелених пагонів: способи, матеріали й прилади.
- •34. Морфологічна й анатомічна будова пагонів і листків. Фізіологічна функція пагонів і листків
- •37. Поняття вертикальної та поперечної полярності.
- •38.Підготовка підщепних і прищепних чубуків до щеплення.
- •39. Штучне і додаткове запилення. Застосування регуляторів росту.
- •41. Ручне настільне щеплення методом поліпшеного копулірування. Машинне щеплення.
- •42. Обробіток ґрунту на виноградниках.
- •43. Показники плодоносності бруньок та пагонів. Методи.
- •44. Парафінування щеп
- •45. Удобрення.
- •46. Морфологічна і анатомічна будова: суцвіття, вусика,квітки,грона,ягоди і насінини.
- •47. Стратифікація щеп.
- •48. Реконструкція виноградників.
- •49- Фізіологія цвітіння,формування грон і ягід. Хім..Склад ягід.
- •50. Виноградна шкілка. Вибір ділянки під шкілку. Сівозміни, підготовка ґрунту, способи садіння щеп
- •51. Ремонт виноградників.
- •52.0Нтогенез винограду.
- •53.Викопування, сортування, зберігання щеплених саджанців
- •54. Ампелографія. Сортовий фонд України.
- •55. Річний цикл розвитку, періоди спокою і вегетації.
- •56. Вимоги до якості щеплених саджанців винограду. Зберігання саджанців.
- •57.3Авдання і методи селекції винограду. Сортовивчення винограду. Принципи районування сортів.
- •58. Морфологічні і фізіологічні зміни за фазами вегетації.
- •59.Способи прискореного розмноження винограду.
- •60.Характеристика районів виноградарства.
- •61. Абіотичні фактори. Загальні вимоги виноградної рослини до клімату.
- •62. Проект закладання винограднику. Проектно-дослідні роботи.
- •63. Теоретичні основи обрізування винограду. Завдання обрізування.
- •64. Вплив окремих елементів клімату на ріст, розвиток і плодоношення винограду.
- •65. Вибір ділянки під виноградник.
- •70 Значення світла для виноградної рослини. Фар, її склад і значення для продуктивності виноградної рослини. Прийоми регулювання світлового режиму на винограднику.
- •71. Організація території виноградника. Розбиття ділянки на квартали і клітки.
- •72. Просторове розташування частин куща. Методи керування полярністю винограду.
- •73. Вплив води: сума опадів, гтк, відносна вологість повітря. Дія посухи і надмірного зволоження на виноград.
- •74. Обґрунтування площі живлення і схеми розміщення кущів.
- •76. Вплив атмосферних явищ на виноград: вітру, граду, снігового покриву, забруднення повітря.
- •78. Системи ведення кущів і види підпор.
- •79. Ріст і розвиток винограду залежно від ґрунтових умов. Видові і сортові відмінності і реакції на несприятливі ґрунтові умови.
- •80.Строки і способи садіння. Особливості організації території і закладання виноградників на схилах.
- •81. Вибір форми куща і системи ведення.
- •83. Догляд за молодими насадженнями.
- •85.Значення технологічних прийомів для росту, розвитку, урожаю та якості винограду.
- •86. Теоретичні основи обрізування винограду. Завдання обрізування
- •87. Збирання урожаю винограду
- •88. Харчова, дієтична цінність винограду. Поняття про ампелотерапію.
- •89. Регулювання росту і плодоношення кущів змінюванням навантаження і довжини обрізування.
- •90. Культура столового винограду.
58. Морфологічні і фізіологічні зміни за фазами вегетації.
Період вегетації — це стан рослини, коли вона активно проявляє жит¬тєві функції.
Період вегетації поділяють на шість фаз, кожна з яких характеризується морфологічними змінами органів рослини і характерними фізіологічними процесами, тривалістю й зумовлена факторами довкілля, це: сокорух ("плач" винограду); розпускання бруньок, ріст пагонів і суцвіть; цвітіння; ріст ягід; достигання ягід; визрівання пагонів й обпадання листків.
Перша фаза - сокорух ("плач" винограду) настає навесні до набубнявіння і в період набубнявіння вічок, коли з поранених частин куща витікає прозора рідина - сік (пасока). Це свідчить про початок активної діяльності коренів.
У цій фазі всі надземні органи куща гнучкі, пружні, їх легко підв'язувати до опор і вкладати відсадки, проводити щеплення. На молодих кореневласних та щеплених виноградниках видаляють підщепну поросль й поверхневі корені, встановлюють та ремонтують шпалеру, підсаджують саджанці на місці кущів, що загинули. В районах невкривного виноградарства продовжують підрізувати кущі, вивозити з рядів обрізану лозу, ремонтують виноградні насадження й опори, вносять добрива, застосовують прийоми по збереженню вологи в ґрунті.
Друга фаза - ріст пагонів і суцвіть починається із встановленням температури повітря вище 10°С. Вічко розпускається. Першими розпускаються бруньки верхніх вічок, потім нижче розміщених. Найактивніше ростуть верхівка і міжвузля ембріонального пагона. Оптимальні умови розпускання бруньок і вічок - температура повітря 20-30°С, вологість ґрунту 80-85 % (НВ). Тривалість фази за таких умов становить 35-55 днів. У південних районах виноградарства бруньки починають розпускатися наприкінці березня - в першій половині квітня, а в більш північних - на початку травня [1].
Друга фаза - критичний період. У цій фазі відбувається ріст пагонів і їх розгалужень, розгалуження коренів та утворення кореневих волосків; продовжуються закладатися і формуватися скоростиглі пазушні бруньки та диференціація тканин у бруньках зимуючих вічок.
Третя фаза - цвітіння починається з розкриття і скидання віночка із бутона. Першими розпускаються центральні бутони, а потім бокові. По довжині суцвіття першими розпускаються бутони верхньої частини суцвіття, а потім і нижче розміщені.
Цвітіння починається при 18°С, оптимальна температура 20-30°С; при температурі нижче 11°С пилок не проростає зовсім, а при 11-18°С проростає дуже повільно. При більш високій температурі і відносної вологості повітря нижче 45% зав'язування ягід затримується із-за висихання секреторної речовини на приймочці маточки [1,2].
При зниженні температури попереднього дня до 11-15°С, дощах і туманах ковпачки бутонів не скидаються, а пилок змивається з приймочки. Приймочка маточки зберігає сприйнятливість до запліднення протягом чотирьох-шести днів після розкриття бутонів.
Цвітіння винограду спостерігається в кінці травня - першій декаді червня. У фазі цвітіння небажано застосовувати зрошення, обробіток ґрунту, обприскування та обпилювання проти шкідників і хвороб.
Четверта фаза - ріст ягід. Після запліднення розвивається зародок, ендосперм і оболонка насінини. Зав'язь перетворюється в ягоду. Чим більше насінних зачатків заплідниться, тим крупнішою буде ягода.
У рості ягоди спостерігаються три етапи: перший - інтенсивніший настає після запилення та запліднення; другий - коли ріст припиняється (перед початком достигання ягід), а третій - нова хвиля росту (у період їх достигання) [1,2].
П'ята фаза - достигання ягід. Змінюється колір ягоди. У білих сортів ягода стає матово-білою, у сортів із забарвленою ягодою на шкірочці з'являються темні плями. Ягода стає м'якою, еластичною, на її поверхні з'являється воскоподібний наліт. Консистенція її розріджується. Змінюється хімічний склад соку ягоди. Зростає вміст цукру (кількість збільшується в 6-7 разів
У ягід винограду розрізняють дві форми стиглості: фізіологічну (повну) і технічну. При фізіологічній стиглості ягоди набувають характерної маси, забарвлення, смаку і аромату. Вміст цукру - максимальний. Насіння досягає максимальної величини, стає твердим, коричневим. В повній стиглості ягід аб¬солютне збільшення цукру припиняється, але відносне внаслідок випаровування води продовжується. Ягоди починають перестигати, заізюмлюватися, зав'ялюватися. У стиглих ягід з білим забарвленням на шкірочці з'являється золотисто-жовтий загар із темно-коричневими плямами. Якщо стиглі ягоди своєчасно не зібрати, вони зменшуються в обсязі, зморщуються, урожай знижується. При повній стиглості ягід надходження поживних речовин до них припиняється.
Шоста фаза - обпадання листків. Припиняється ріст пагонів і відбувається їх визрівання. Нижні міжвузля пагонів (з 1-го по 7-ме) визрівають повільно протягом 10-15 днів, а з 8-го по 14-е - швидше - за 4-5 днів [1].
Нормальному визріванню пагонів сприяють зниження температури повітря до 15-10°С, різка амплітуда коливань температури вдень і вночі, укорочений світловий день та настання приморозків.
