46. Морфологічна і анатомічна будова: суцвіття, вусика,квітки,грона,ягоди і насінини.

Суцвіття винограду - складна китиця або волоть [1,2,6].

Суцвіття росте по головній осі, починаючи від ніжки до верхівки. Форма суцвіття конусо­подібна. Суцвіття різних сортів відрізняються розмірами, роз­витком і довжиною осьових частин та квітконіжок, червонуватим відтінком, формою і розміром бу­тонів [1].

У пазухах найнижчих листків пасин­ка формуються зи­муючі бруньки (­вічка), з яких навесні наступного року розвиваються основні па­гони. Вічко складається з таких бруньок: головної, або центральної, і трьох-шести заміщаючих - запасних, розміщених навколо головної бруньки [1,3].

Зовні вічка покриті двома великими лусочками, які восени пробковіють, і забарвлюються в темно-бурий колір. Всередині вічка всі його частини покриті довгими волосками, які захища­ють зелені листочки й верхівку зародкового пагона (рис.6).

Зимуюча брунька складається із зародкового стебла з вузлами та міжвуз­лями, а також листочки(від 10 до 13), вусики і суцвіття. Зимуючі бруньки мають період глибокого спокою і розпускаються при настанні сприят­ливих умов навесні наступного року [1,2,6].

Бутон (квітка) ви­нограду виконує функцію насіннєвого розмно­ження. У виноградної рослини квітки малі, жовто-зелені, сидять на тонких ніжках.

Квітка винограду має п'ятичленну будову й складається із чашечки, віночка, ти­чинок і зав'язі [1,2].

У винограду трапляється декілька типів квіток: двоста­теві, функціонально жіночі, функціонально чоловічі [1,2].

Більшість сортів європейсько-азіатського винограду мають двостатеву квітку. У підщепних сортів в основному функціонально чоловічі квітки.

Будова ягоди винограду,

1 - плодоніжка, 2 - подушечка, 3 - судинні пучки, 4 - насіння, 5 - шкірка, 6 - м’якоть, 7 - сердечко,

8- епідерміс

47. Стратифікація щеп.

Стратифікація щеп – це спеціальна передсадивна їх підготовка, яка

сприяє утворенню в місцях з'єднання компонентів раневої тканини – калюса,

без якого неможливе зростання здерев'янілих чубуків. Для утворення калюса,

крім рани, потрібний певний комплекс зовнішніх умов: оптимальна

температура, висока вологість середовища, доступ кисню, живлення. Перед

стратифікацією щеп їх верхівки обробляють парафіном. Щепи укладають у

ящики й засипають вологою (вологість 55-60%) тирсою, попередньо

просіяною та пропареною (30 хвилин за температури 100°С). Ящики мають

розмір 70-50-60 (h). У такий ящик поміщають 700-800 щеп. Під час

стратифікації у камерах постійно підтримують температуру повітря 27-28°С і

відносну вологість 80-85%. Такі умови створюють протягом 6-8 днів, потім

для затримки розвитку коренів розміщають ящики на підлозі теплиці, у місті

щепи температура – 24-25°С, біля основи підщеп – 14-16°С. Приміщення

необхідно провітрювати 2-3 рази на добу.

За таких умов стратифікація триває від 12 до 20 днів, поки у 90-95 % щеп

не утворяться круговий калюс, зачатки горбиків коренів на нижніх кінцях

підщеп

48. Реконструкція виноградників.

Існує повна та часткова. При повній-по складеному плану викорчовують старі кущі, і висаджують нові. Часткова- ліквідація зрідженості, старих формувань, неправильному розташуванню рядів в існуючих насадженнях. План реконструкції включає: вибір площі живлення , направлення рядів, система посадки кущів…