Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vinograd_4.docx
Скачиваний:
165
Добавлен:
27.03.2016
Размер:
166.27 Кб
Скачать

32. Заготівля і зберігання підщепної лози

Заготівля і зберігання підщепної лози. Лозу заготовляють після обпадання листків (наприкінці жовтня). Зрізують всі пагони з кущів. Після їх очищають від вусиків і пасинків, ріжуть на півметрові чубуки і в'яжуть у пучки по 100 шт. Одночасно сортують лозу за діаметром: окремо зв'язують у пучки придатну для щеплення (діаметром 6-10 мм) лозу, і окремо ту, яку використовують для укорінення в шкілці (діаметром 5-6 мм). До пучка кріплять етикетку з позначенням назви сорту та кількості лоз у ньому [1,2].

Зберігають лози зимою у підвальних і напівпідвальних приміщеннях або у земляних тран­шеях при температурі вище нуля і при помірній вологості (не менше 48 %) [1,2].

Перед закладанням на зберігання чубуки необхідно вимочити і довести їх вологість до 50-54% із одночасним знезаражуванням їх проти грибних захворювань

33. Пасинкування. Підв’язування зелених пагонів: способи, матеріали й прилади.

Пасинкування.

Пасинкування слід обов'язково проводити на підщепних сортах винограду, де необхідно виростити добре визрілі ос­новні пагони значної довжини і певної товщини. Цей прийом треба застосовувати і на прищепних сортах винограду, коли сорт характеризується великою природною пасинкоутворювальною здатністю, бо велика їх кількість призводить до сильного затінення, поганого провітрювання та освітлення листків основних пагонів, що зменшує їх фотосинтетичну діяльність і урожай винограду

Пасинкування виконують вручну за допомогою секатора.Підв'язування зелених пагонів - агротехнічний захід, при якому ростучі зелені пагони виноградних кущів підв'язують до опор. Проводять з метою рівномірного розміщення у просторі (для кращого освітлення і провітрювання) і розвитку зелених пагонів, їх захисту від поломок і забезпечення умов роботи машин на виноградниках [3].

Пагони підв'язують способом "вісімки" не туго. В одну петлю заводять один-два пагони. Підв'язу­ють їх вертикально вгору або в злегка похилому положенні (під кутом 45°). Використовують шпа­леру з двома паралельними дротинами (в другому і третьому рядах) і замість підв'язування пагони заводять між дротинами [1].

Для підв'язування пагонів використовують такий під­в'язувальний матеріал: шпагат, лико, рогожу, різні синте­тичні вироби, бавовняно-паперові шнури та ін. Це роблять вручну.

34. Морфологічна й анатомічна будова пагонів і листків. Фізіологічна функція пагонів і листків

Стебло зв'язує корені й листки. В стеблі відкладаються запасні поживні речовини, воно є скелетом рослини, розміщує й утримує у просторі вегетативні та генеративні органи.

Пагони - це стебла, що мають листки. Розвиваються вони на однорічних дозрілих стеблах, які називають лозами, але можуть рости і на інших багаторічних частинах куща. Пагони членисті, складаються з вузлів та міжвузлів. На вузлах формуються в супротивному порядку листки на довгих черешках, що чергуються, а також суцвіття, пасинки, вусики та бруньки (рис.5) [1].

На міжвузлях пагона ніяких органів не утворюється. Всередині кожного вузла пагона є перегородка - діафрагма, яка складається з паренхімних клітин. Діафрагма - це запас поживних речовин стебла. Морфологічною особливістю стебла винограду є дорсовентральність, яка проявляється в тому, що всі пасинки основного пагона зміщені до спинного боку, а бруньки — до протилежного, черевного

Вегетуючий пагін частині має первинну анатомічну будову. Зовнішні клітини первинної верхівкової меристеми конуса наростання утворюють епідерміс, а внутрішні шари - паренхімні клітини первинної кори: ендодерми і центрального циліндра.

Молодий пагін відрізняється від кореня меншою товщиною первинної кори (8-10 шарів паренхімних щільніших клітин, багатих на крохмаль), розвиненою серцевиною, епідермісом з продихами, виростами павутинних волосинок. Центральний циліндр складається з пучків первинної флоеми і ксилеми [1].

Вторинна анатомічна будова стебла появляється після утворення камбію між первинною флоемою і ксилемою. В результаті чого пагін росте в товщину.Функції листка. Листок виконує такі процеси: фотосинтез, транспірацію і дихання.

Морфологія листка. Листок скла­дається з черешка і пластинки.

Пластинка листка велика, зубчаста, нерозсічена, або глибоко розсічена, з п'ятьма головними жилками і численними, густо розгалуженими боковими жил­ками. Листок має яйцеподібну форму із різноманітними переходами. Виділяють п'ять головних типів форми листків: ниркоподібну, округлу, серце­винну, клино- і яйцеподібну (рис.7).

Листки мають від трьох до п'яти і дуже рідко до семи лопатей.

Забарвлення листків буває різної інтенсивності - від блідо-зеленого до темно-зеленого, іноді з жовтуватим відтінком.

Провідна система черешка представлена судиноволокнисти­ми пучками. В черешку добре розвинена коркова паренхіма і паренхімні частини лубу й деревини. Пластинка листка з обох боків покрита епідермісом, який захищається шаром щільної кутикули. Вона захищає також листок від надмірного випаровування. Верхній епідерміс має товщу кутикулу, ніж нижній. В епідермісі розміщуються продихи.

35. Вирощування прищепного матеріалу. Особливості заготівлі прищепних лоз. Зберігання прищепної лози

Прищепи заготовляють до настання осінніх заморозків. За два тижні до заготівлі рекомендується провести дефоліацію на маточниках прищеп 1,5% розчином хлорату магнію. Лоза має бути зрілою, без пошкоджень. Особливу увагу слід приділяти збереженню глазків. Заготовляють прищепний матеріал цілими лозами, зв’язують у пучки по 100-200 шт. пучки щільно укладують горизонтально штабелями висотою 1,5-2 м. Під штабелями для кращого їх охолодження залишають вентиляційні канали шириною 20 см. Хороші результати отримують при їх зберіганні в спецвальних приміщеннях, оснащених холодильними установами (температура 0-2*С, вологість 80-85%). Для попередження захворювань чубуків сірою гниллю і плямистим некрозом рекомендується перед закладкою на зберігання вимочувати їх впродовж 5-6 годин в 0,5% розчині хінозола.

36. Прийоми поліпшення якості винограду: видалення частин суцвіть, проріджування грон, кільцювання, дефоліація

Проріджування суцвіть - агротехнічний захід, який по­лягає у видаленні окремих суцвіть або їх частин з ме­тою регулювання врожаю винограду. Проводять пере­важно на столових сортах у випадку перевантаження кущів урожаєм. Проріджування суцвіть сприяє встановленню оптимального співвідношення між пло­щею листкової поверхні куща та врожаєм, активізує надходження поживних речовин та залишених суцвіть, поліпшує розвиток органів квіток, запилення та зав'язу­вання ягід [3].

Проріджування ягід у гроно дає можливість регулювати кількість ягід у гронах, що сприяє збільшенню розміру і маси та кращому провітрюванню грон. Цей захід має обмежене застосування. Кращі строки проріджування - після цвітіння при досяг­ненні ягодами розміру горошини. При цьому видаляють менш цінні ягоди: на верхівці грона, на кінцях крил, крайні з трьох на розгалуженні.

Кільцювання - агротехнічний захід, що полягає у вида­ленні з пагона, штамба, рукава або плодової стрілки кори шириною від 3 до 10 мм. Кільцювання затримує рух нисхідного току пластичних речовин і сприяє їх нагро­мадженню вище кільця, посилюючи живлення суцвіть, грон. Особливо ефективне на столових сортах. Збіль­шує розмір ягід, їх забарвлення, покращує смакові й по­живні властивості, прискорює дозрівання, підвищує уро­жай і вихід стандартного винограду. Залежно від по­ставленого завдання кільцювання проводять: на початку цвітіння - для покращання зав'язування ягід; у фазі росту ягід - для збільшення їх розміру; на початку до­стигання винограду - для його прискорення. Кільцю­вання здійснюють ножем з подвійним лезом або спеці­альним пристроєм [3].

Дефоліація освітлення грон. У зв'язку з тим, що цей прийом проводять із застосуванням хімічних сполук (хлорату магнію), його називають. Мета застосування прийому на плодоносних виноградниках така: скорочення періоду ве­гетації кущів, поліпшення провітрювання грон, зниження захворювання грон у період достигання урожаю, поліпшення освітленості й температури в зоні розміщення грон, змен­шення транспірації, кращого "загару" ягід для надання їм кращого вигляду, підвищення цукристості ягід, полегшення збору врожаю.

Дефоліацію на плодоносних виноградниках проводять за 7-15 днів до збирання врожаю.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]