
- •1.Народногосподарське значення виноградарства.
- •2.Розмноження винограду. Способи вегетативного розмноження та їх виробниче значення.
- •3.Методи розрахунку величини оптимального навантаження, строки проведення обрізування.
- •4.Ціність винограду як продукту харчування і сировини для промислової переробки
- •5.Технологічна схема вирощування кореневласних виноградних саджанців
- •6.Принципи формування кущів винограду
- •7.Історичні етапи розвитку виноградарства. Географія культури винограду.
- •8.Вирощування кореневласних саджанців.Заготівля чубуків Вимоги до якості живців для вирощування кореневласних виноградних (дополнение 6)
- •10. Розвиток виноградарства в Україні. Досягнення вітчизняної науки і практики.
- •12. Порівняльна характеристика різних форм кущів
- •13.Стан і завдання галузі на сучасному етапі.
- •14. Апробація насаджень та масова селекція на виноградниках.
- •15.Системи ведення кущів і види підбор.
- •16. Загальна характеристика родини Vitaceal Juss, коротка характеристика її родів.
- •17. Садіння чубуків у шкілку та догляд за саджанцями у шкілці.
- •18. Вибір форми куща і системи ведення.
- •20. Розмноження щепленням. Теоретичні основи щеплення. Класифікація щеплень.
- •21. Омолодження кущів, спеціальні види обрізування.
- •22. Характеристика найважливіших видів роду Vitis, що використовуються у культурі.
- •23. Щеплення що виконуються на винограднику: врозщіп штамба, врозщіп, окуліруванням в приклад.
- •24. Теоретичні основи операцій із зеленими частинами виноградного куща.
- •25. Походження і класифікація культурного євразійського винограду.
- •26. Характеристика сортів філоксеростійких підщеп.
- •28. Морфологія, анатомія і фізіологія винограду.
- •30. Прищипування і чеканка пагонів.
- •31. Будова і розвиток кореневої системи.
- •32. Заготівля і зберігання підщепної лози
- •33. Пасинкування. Підв’язування зелених пагонів: способи, матеріали й прилади.
- •34. Морфологічна й анатомічна будова пагонів і листків. Фізіологічна функція пагонів і листків
- •37. Поняття вертикальної та поперечної полярності.
- •38.Підготовка підщепних і прищепних чубуків до щеплення.
- •39. Штучне і додаткове запилення. Застосування регуляторів росту.
- •41. Ручне настільне щеплення методом поліпшеного копулірування. Машинне щеплення.
- •42. Обробіток ґрунту на виноградниках.
- •43. Показники плодоносності бруньок та пагонів. Методи.
- •44. Парафінування щеп
- •45. Удобрення.
- •46. Морфологічна і анатомічна будова: суцвіття, вусика,квітки,грона,ягоди і насінини.
- •47. Стратифікація щеп.
- •48. Реконструкція виноградників.
- •49- Фізіологія цвітіння,формування грон і ягід. Хім..Склад ягід.
- •50. Виноградна шкілка. Вибір ділянки під шкілку. Сівозміни, підготовка ґрунту, способи садіння щеп
- •51. Ремонт виноградників.
- •52.0Нтогенез винограду.
- •53.Викопування, сортування, зберігання щеплених саджанців
- •54. Ампелографія. Сортовий фонд України.
- •55. Річний цикл розвитку, періоди спокою і вегетації.
- •56. Вимоги до якості щеплених саджанців винограду. Зберігання саджанців.
- •57.3Авдання і методи селекції винограду. Сортовивчення винограду. Принципи районування сортів.
- •58. Морфологічні і фізіологічні зміни за фазами вегетації.
- •59.Способи прискореного розмноження винограду.
- •60.Характеристика районів виноградарства.
- •61. Абіотичні фактори. Загальні вимоги виноградної рослини до клімату.
- •62. Проект закладання винограднику. Проектно-дослідні роботи.
- •63. Теоретичні основи обрізування винограду. Завдання обрізування.
- •64. Вплив окремих елементів клімату на ріст, розвиток і плодоношення винограду.
- •65. Вибір ділянки під виноградник.
- •70 Значення світла для виноградної рослини. Фар, її склад і значення для продуктивності виноградної рослини. Прийоми регулювання світлового режиму на винограднику.
- •71. Організація території виноградника. Розбиття ділянки на квартали і клітки.
- •72. Просторове розташування частин куща. Методи керування полярністю винограду.
- •73. Вплив води: сума опадів, гтк, відносна вологість повітря. Дія посухи і надмірного зволоження на виноград.
- •74. Обґрунтування площі живлення і схеми розміщення кущів.
- •76. Вплив атмосферних явищ на виноград: вітру, граду, снігового покриву, забруднення повітря.
- •78. Системи ведення кущів і види підпор.
- •79. Ріст і розвиток винограду залежно від ґрунтових умов. Видові і сортові відмінності і реакції на несприятливі ґрунтові умови.
- •80.Строки і способи садіння. Особливості організації території і закладання виноградників на схилах.
- •81. Вибір форми куща і системи ведення.
- •83. Догляд за молодими насадженнями.
- •85.Значення технологічних прийомів для росту, розвитку, урожаю та якості винограду.
- •86. Теоретичні основи обрізування винограду. Завдання обрізування
- •87. Збирання урожаю винограду
- •88. Харчова, дієтична цінність винограду. Поняття про ампелотерапію.
- •89. Регулювання росту і плодоношення кущів змінюванням навантаження і довжини обрізування.
- •90. Культура столового винограду.
32. Заготівля і зберігання підщепної лози
Заготівля і зберігання підщепної лози. Лозу заготовляють після обпадання листків (наприкінці жовтня). Зрізують всі пагони з кущів. Після їх очищають від вусиків і пасинків, ріжуть на півметрові чубуки і в'яжуть у пучки по 100 шт. Одночасно сортують лозу за діаметром: окремо зв'язують у пучки придатну для щеплення (діаметром 6-10 мм) лозу, і окремо ту, яку використовують для укорінення в шкілці (діаметром 5-6 мм). До пучка кріплять етикетку з позначенням назви сорту та кількості лоз у ньому [1,2].
Зберігають лози зимою у підвальних і напівпідвальних приміщеннях або у земляних траншеях при температурі вище нуля і при помірній вологості (не менше 48 %) [1,2].
Перед закладанням на зберігання чубуки необхідно вимочити і довести їх вологість до 50-54% із одночасним знезаражуванням їх проти грибних захворювань
33. Пасинкування. Підв’язування зелених пагонів: способи, матеріали й прилади.
Пасинкування.
Пасинкування слід обов'язково проводити на підщепних сортах винограду, де необхідно виростити добре визрілі основні пагони значної довжини і певної товщини. Цей прийом треба застосовувати і на прищепних сортах винограду, коли сорт характеризується великою природною пасинкоутворювальною здатністю, бо велика їх кількість призводить до сильного затінення, поганого провітрювання та освітлення листків основних пагонів, що зменшує їх фотосинтетичну діяльність і урожай винограду
Пасинкування виконують вручну за допомогою секатора.Підв'язування зелених пагонів - агротехнічний захід, при якому ростучі зелені пагони виноградних кущів підв'язують до опор. Проводять з метою рівномірного розміщення у просторі (для кращого освітлення і провітрювання) і розвитку зелених пагонів, їх захисту від поломок і забезпечення умов роботи машин на виноградниках [3].
Пагони підв'язують способом "вісімки" не туго. В одну петлю заводять один-два пагони. Підв'язують їх вертикально вгору або в злегка похилому положенні (під кутом 45°). Використовують шпалеру з двома паралельними дротинами (в другому і третьому рядах) і замість підв'язування пагони заводять між дротинами [1].
Для підв'язування пагонів використовують такий підв'язувальний матеріал: шпагат, лико, рогожу, різні синтетичні вироби, бавовняно-паперові шнури та ін. Це роблять вручну.
34. Морфологічна й анатомічна будова пагонів і листків. Фізіологічна функція пагонів і листків
Стебло зв'язує корені й листки. В стеблі відкладаються запасні поживні речовини, воно є скелетом рослини, розміщує й утримує у просторі вегетативні та генеративні органи.
Пагони - це стебла, що мають листки. Розвиваються вони на однорічних дозрілих стеблах, які називають лозами, але можуть рости і на інших багаторічних частинах куща. Пагони членисті, складаються з вузлів та міжвузлів. На вузлах формуються в супротивному порядку листки на довгих черешках, що чергуються, а також суцвіття, пасинки, вусики та бруньки (рис.5) [1].
На міжвузлях пагона ніяких органів не утворюється. Всередині кожного вузла пагона є перегородка - діафрагма, яка складається з паренхімних клітин. Діафрагма - це запас поживних речовин стебла. Морфологічною особливістю стебла винограду є дорсовентральність, яка проявляється в тому, що всі пасинки основного пагона зміщені до спинного боку, а бруньки — до протилежного, черевного
Вегетуючий пагін частині має первинну анатомічну будову. Зовнішні клітини первинної верхівкової меристеми конуса наростання утворюють епідерміс, а внутрішні шари - паренхімні клітини первинної кори: ендодерми і центрального циліндра.
Молодий пагін відрізняється від кореня меншою товщиною первинної кори (8-10 шарів паренхімних щільніших клітин, багатих на крохмаль), розвиненою серцевиною, епідермісом з продихами, виростами павутинних волосинок. Центральний циліндр складається з пучків первинної флоеми і ксилеми [1].
Вторинна анатомічна будова стебла появляється після утворення камбію між первинною флоемою і ксилемою. В результаті чого пагін росте в товщину.Функції листка. Листок виконує такі процеси: фотосинтез, транспірацію і дихання.
Морфологія листка. Листок складається з черешка і пластинки.
Пластинка листка велика, зубчаста, нерозсічена, або глибоко розсічена, з п'ятьма головними жилками і численними, густо розгалуженими боковими жилками. Листок має яйцеподібну форму із різноманітними переходами. Виділяють п'ять головних типів форми листків: ниркоподібну, округлу, серцевинну, клино- і яйцеподібну (рис.7).
Листки мають від трьох до п'яти і дуже рідко до семи лопатей.
Забарвлення листків буває різної інтенсивності - від блідо-зеленого до темно-зеленого, іноді з жовтуватим відтінком.
Провідна система черешка представлена судиноволокнистими пучками. В черешку добре розвинена коркова паренхіма і паренхімні частини лубу й деревини. Пластинка листка з обох боків покрита епідермісом, який захищається шаром щільної кутикули. Вона захищає також листок від надмірного випаровування. Верхній епідерміс має товщу кутикулу, ніж нижній. В епідермісі розміщуються продихи.
35. Вирощування прищепного матеріалу. Особливості заготівлі прищепних лоз. Зберігання прищепної лози
Прищепи заготовляють до настання осінніх заморозків. За два тижні до заготівлі рекомендується провести дефоліацію на маточниках прищеп 1,5% розчином хлорату магнію. Лоза має бути зрілою, без пошкоджень. Особливу увагу слід приділяти збереженню глазків. Заготовляють прищепний матеріал цілими лозами, зв’язують у пучки по 100-200 шт. пучки щільно укладують горизонтально штабелями висотою 1,5-2 м. Під штабелями для кращого їх охолодження залишають вентиляційні канали шириною 20 см. Хороші результати отримують при їх зберіганні в спецвальних приміщеннях, оснащених холодильними установами (температура 0-2*С, вологість 80-85%). Для попередження захворювань чубуків сірою гниллю і плямистим некрозом рекомендується перед закладкою на зберігання вимочувати їх впродовж 5-6 годин в 0,5% розчині хінозола.
36. Прийоми поліпшення якості винограду: видалення частин суцвіть, проріджування грон, кільцювання, дефоліація
Проріджування суцвіть - агротехнічний захід, який полягає у видаленні окремих суцвіть або їх частин з метою регулювання врожаю винограду. Проводять переважно на столових сортах у випадку перевантаження кущів урожаєм. Проріджування суцвіть сприяє встановленню оптимального співвідношення між площею листкової поверхні куща та врожаєм, активізує надходження поживних речовин та залишених суцвіть, поліпшує розвиток органів квіток, запилення та зав'язування ягід [3].
Проріджування ягід у гроно дає можливість регулювати кількість ягід у гронах, що сприяє збільшенню розміру і маси та кращому провітрюванню грон. Цей захід має обмежене застосування. Кращі строки проріджування - після цвітіння при досягненні ягодами розміру горошини. При цьому видаляють менш цінні ягоди: на верхівці грона, на кінцях крил, крайні з трьох на розгалуженні.
Кільцювання - агротехнічний захід, що полягає у видаленні з пагона, штамба, рукава або плодової стрілки кори шириною від 3 до 10 мм. Кільцювання затримує рух нисхідного току пластичних речовин і сприяє їх нагромадженню вище кільця, посилюючи живлення суцвіть, грон. Особливо ефективне на столових сортах. Збільшує розмір ягід, їх забарвлення, покращує смакові й поживні властивості, прискорює дозрівання, підвищує урожай і вихід стандартного винограду. Залежно від поставленого завдання кільцювання проводять: на початку цвітіння - для покращання зав'язування ягід; у фазі росту ягід - для збільшення їх розміру; на початку достигання винограду - для його прискорення. Кільцювання здійснюють ножем з подвійним лезом або спеціальним пристроєм [3].
Дефоліація освітлення грон. У зв'язку з тим, що цей прийом проводять із застосуванням хімічних сполук (хлорату магнію), його називають. Мета застосування прийому на плодоносних виноградниках така: скорочення періоду вегетації кущів, поліпшення провітрювання грон, зниження захворювання грон у період достигання урожаю, поліпшення освітленості й температури в зоні розміщення грон, зменшення транспірації, кращого "загару" ягід для надання їм кращого вигляду, підвищення цукристості ягід, полегшення збору врожаю.
Дефоліацію на плодоносних виноградниках проводять за 7-15 днів до збирання врожаю.