2.1.Визначення вартості капіталу та активів з урахуванням фактору часу

Вартість капіталу — це ціна, яку корпорація має платити за залучення коштів інвесторів і кредиторів як джерел фінансування. Вона визначається процентною ставкою, яку необхідно сплачувати за використання капіталу. З погляду корпорації це мінімальна ставка доходу, яку мають принести інвестиції, щоб можна було розрахуватися з інвесторами і кредиторами.

Проте вкладення коштів і отримання доходів — операції, що не збігаються в часі. А час впливає на гроші однозначно — вони знецінюються під впливом факторів ризику, невизначеності, інфляції. Тому всі фінансові операції здійснюються під гаслом “гроші сьогодні дорожчі, ніж завтра”, і воно буде тим актуальніше, чим на триваліший термін вкладаються кошти.

Безумовно, зміну вартості грошей у часі слід ураховувати, визначаючи майбутні грошові потоки від інвестицій і вартість капіталу як процентної ставки доходу. Тому в основу оцінки вартості капіталу і рішень з інвестування капіталу покладена концепція зміни вартості грошей у часі. Вона містить комплекс фінансових розрахунків, пов’язаних з нарахуванням простих і складних відсотків, визначенням майбутньої вартості (Future Value — FV) інвестицій, теперішньої вартості (Present Value — PV) майбутніх грошових потоків, оцінкою звичайних і безстрокових (довічних) ануїтетів (однакові за розміром платежі через рівні періоди часу), визначенням чистої теперішньої вартості (Net Present Value — NPV) і внутрішньої норми прибутку (Internal Rate of Return — IRR) інвестиційних проектів. У навчальній літературі з фінансового менеджменту докладно розглядається механізм урахування дії фактора часу. Нагадаємо тільки, так би мовити “ази”, необхідні для розуміння методів оцінки активів і джерел капіталу корпорацій.

2.2. Методичний підхід до формування капіталу.

Подход, основанный на оценке эффекта финансового левериджа - Возможность максимизации рентабельности собственного капитала путем выявления взаимосвязи между чистой прибылью компании и величиной ее валовой прибыли, а также и существования эффекта финансового левериджа, наблюдаемого в результате привлечения заемного капитала в оборот компании.

Подход, основанный на оценке производственно-финансового левериджа - Возможность оптимизации структуры капитала путем выявления и оценки взаимосвязи между показателями валовой прибыли, расходов производственного и финансового характера и чистой прибыли.

EBIT - EPS-подход - Оптимизация структуры капитала путем выявления такого соотношения источников финансирования деятельности компании, которое позволяет максимизировать показатель "чистой прибыли на акцию" по сравнению с ожидаемым уровнем валовой прибыли.

Метод “Дюпон” - Разложение формулы расчета доходности собственного капитала на факторы, влияющие на эту доходность, и анализ соотношений, образующих коэффициент ROE.

2.3. Середньозважена і гранична вартість капіталу

Гранична вартість капіталу (ГВК) – вартість отримання додаткового долару (гривні) у новий капіталСередньозважена (СЗВК) – вартість одного долару капіталу, який використовує фірма.Гранична вартість росте внаслідок все більшого зростання капіталу протягом даного періоду.Гранична вартість капіталу визначається як вартість залучення нових фінансових ресурсів при видозміненій структурі капіталу. Гранична вартість капіталу зростає відповідно до обсягу зростання капіталу.гранична вартість капіталу– представляє собою вартість залучення капіталу при зміні структури капіталу; середньозважена вартість капіталу – це прийнятна ціна для підприємства, за якої мінімізуються витрати на залучення капіталу підприємства.Графік граничної вартості капіталу визначає зв’язок між середньозваженою вартістю капіталу та загальною сумою нового капіталу залученого в оборот підприємства.СЗВК = (Доля боргу)*(Процентна ставка)*(1-Т) + (Доля привілейованих акцій)*(Вартість привілейованих акцій) + (Доля акціонерного капіталу)*(Вартість акціонерного капіталу).

Середню вартість власних та позикових ресурсів підприємства називають середньозваженою вартістю капіталу (WACC — Weighted Average Cost of Capital).

Середньозважена вартість капіталу (СЗВК) ви-значас середньозважену ціну кожної грошової одиниці капіталу, а також середньозважену ціну кожної нової грошової одиниці приросту капіталу в разі, коли капітал підприємства збільшується:

Оскільки на розвинених ринках існують досить чіткі залежності між вартістю акціонерного та позикового капіталу, а також між обсягом фінансових ресурсів підприємства та їх середньою вартістю, на них можна визначити деяку оптимальну для кожного підприємства структуру капіталу, за якої середньозважена вартість капіталу буде мінімальною, а ринкова ціна акцій підприємства — максимальною.

Підприємства, які мають оптимальну структуру капіталу, в разі залучення нового капіталу прагнуть зберегти незмінною структуру капіталу з тим, щоб вона залишалась оптимальною або близькою до неї. Підприємства, які не досягли оптимальної для себе структури капіталу, намагаються її досягти.

При плануванні капіталовкладень середньозважена вартість капіталу відіграє роль не меншу, ніж вартість конкретного джерела фінансування, оскільки процес інвестування визначеного обсягу ресурсів у конкретний проект не можна розглядати відокремлено від інших інвестицій підприємства. Процес інвестування здійснюється неперервно, і для забезпечення мінімальної вартості ресурсів та оптимальної структури капіталу підприємство має здійснювати фінансування як за рахунок акціонерного, так і за рахунок позикового капіталу. Саме тому при складанні фінансових планів та оцінці майбутніх капіталовкладень менеджери підприємства використовують у розрахунках переважно середньозважену вартість капіталу, а не вартість окремих джерел фінансування.