Аерозолі

Аерозолями називаються суспензії дрібних крапельок рідини або твердих частинок в повітрі. Аерозолі з рідких крапель – називаються тумани. Аерозолі з твердих частинок – називаються дими.

Тому, суть способу аерозолів полягає в застосуванні пестицидів у вигляді туманів і димів.

Аерозольні отрути застосовуються проти комах, кліщів, хвороб рослин.

Препарати, які застосовуються способом аерозолів повинні володіти здатністю до сублімації (здатність переходити з твердого стану в газоподібний і знову в твердий).

Аерозольні дими можна одержати, маючи термічну суміш, яка згорає без полум'я, при цьому тільки тліє і препарат у вигляді порошку або розчину. Найпростіший спосіб отримання аерозольних димів – це спалювання пестицидного паперу або шашок. Пестицидний папір можна зробити самостійно (фільтрувальний папір просочують 5% або 7% розчином натрієвої селітри, висушують і знову просочують спеціальними розчинами препаратів і знову висушують. Гексахлоран – на складах при зберіганні зерна, шашки – на основі сірки - проти хвороб в плодових садах). Найпоширенішим способом є спалювання пестицидних шашок.

Аерозольні тумани можна одержати 2 способами: дисперсійним і конденсаційним. Дисперсійний спосіб полягає у тому, що препарат у вигляді рідини дробиться на найдрібніші краплі струменем повітря під великим тиском, або отрута розчиняється в летючій рідині, яка потім випаровується.

Конденсаційний спосіб отримання туманів полягає у тому, що рідкий препарат випаровується при нагріванні і утворює найдрібніші краплі в повітрі (виходить туман).

Через технічну складність застосування, у нас користуються аерозолями у вигляді диму.

Переваги способу:

1. Дими і тумани добре проникають в оброблювані об'єкти і рівномірно в них розповсюджуються (розподіляються).

2. Тумани, через те, що мають дрібні краплі, володіють доброю прилипаємістю.

3. Цим способом можна застосовувати препарати у важкодоступних місцях.

4. Порівняльно невелика витрата робочої рідини при застосуванні туманів.

Недоліки способу:

1. Дими і тумани зносяться повітряним потоком за межі оброблюваної ділянки.

Протруєння насіння і обробка посадочного матеріалу.

Суть способу полягає у тому, що пестициди наносяться на поверхню насіння або посадочного матеріалу.

Цим способом препарати застосовуються, в основному, проти збудників хвороб і лише деякі препарати застосовуються проти шкідників.

Достоїнства способу:

1. Виключає контакт пестициду з корисною фауною.

2. При цьому способі пестициди абсолютно безпечні для рослин, що захищають.

3. Цим способом препарати можна застосовувати завчасно.

Недоліки способу:

1. Залежність від води.

2. Технічна складність застосування.

Форми препаратів, які вживають при протравленні:

- порошки;

- порошки, що змочуються;

- концентрати емульсії;

- сухі текучі суспензії;

- концентрати суспензії;

- текучі пасти;

- водосуспензійні концентрати;

- водні суспензії;

- водні емульсії.

У залежності і біології збудника хвороби застосовуються наступні види протруєння насіння:

- сухе;

- мокре;

- напівсухе;

- протруєння зі зволоженням.

Сухе протруєння полягає в нанесенні порошкоподібного препарату на насіння або посадочний матеріал без води. В даний час цей спосіб заборонений, оскільки забруднюється повітря робочої зони, зростають втрати препарату, препарат погано утримується на оброблюваній поверхні.

Мокре протруєння припускає повне занурення насінного матеріалу або посадочного в розчин, суспензію або емульсію препарату з подальшим томлінням і сушкою. Через технічну складність в даний час мокре протравлення майже не застосовується.

Напівсухе протруєння найпоширеніше. Воно буває 2-х типів:

- напівсухе протруєння розчином препарату;

- напівсухе протруєння суспензіями порошкоподібних препаратів або водними емульсіями.

Напівсухе протруєння розчином препарату застосуються для протруєння насіння плівчастих культур (ячменю, вівса, проса) препаратом формалін (40% розчин). При цьому насіння ячменю і вівса змочується 1,25% розчином 40% формаліну. У розрахунку для насіння ячменю витрата такого препарату складає 15 – 20 л/т, для вівса 30 л/т. Після змочування насіння витримується під брезентом 3 – 4 години (томління). Для насіння проса готується 0,33% розчин 40% формаліну. Такого розчину витрачається 100 л/т. Протруєння формаліном є тільки передпосівним (за 5 днів).

Напівсухе протруєння суспензіями або емульсіями препарату проводиться з розрахунку 5 – 10 л води на тонну насіння + половинна норма витрати препарату на тонну насіння. Препарати у вигляді порошку або концентрованої емульсії змішуються з водою, і насіння обробляється готовою суспензією або емульсією.

Протруєння зі зволоженням здійснюється шляхом одночасної або послідовної обробки насіння порошкоподібним препаратом і водою з розрахунку 5 – 15 л води і норма препарату на тонну насіння без подальшого просушування. Обробка може проводитися як перед посівом, так і завчасно (за 2 – 3 місяці).

Два останні види протруєння застосовуються з використанням прилипачів (силікатний клей, ЖКУ або концентрат сульфідно-спиртної барди (КССБ)).

При всіх способах протруєння неминуча втрата препарату. Тому користуються спеціальними речовинами – плівкоутворювачами. Такі процеси називаються – інкрустація насіння або гідрофобізація. Для інкрустації використовують 5% водний розчин полівінілового спирту або 2 – 2,5% водний розчин Na КМЦ – натрієва сіль карбоксилметилцелюлози. Гідрофобізація здійснюється розчином полістиролу в хлороформі. Багато хто відмовляється від цього способу.