
- •Сучасна українська мова (Графіка, Орфографія, Лексикологія, Фразеологія, Лексикографія.)
- •21. Пряме і переносне значення слова. Метафора.
- •22. Пряме і переносне значення слова. Метонімія. Синекдоха.
- •23. Лексика україської мови з погляду походження. Споконвічна українська лексика.
- •24. Старословянізми.
- •26. Латинізми.
- •31. Тюркізми.
- •32. Лексичні запозичення з німецької мови.
- •34. Омоніми
- •36. Синоніми
- •35. Антоніми
- •37. Пароніми
- •38. Загальновживана і територіально-діалектна лексика. Типи діалектів.
- •39. Загальновживана і соціально-діалектна лексика. Професіоналізми.
- •40. Жаргонна і арготична лексика.
- •41. Активна і пасивна лексика. Архаїзми, їх типи.
- •47. Структурно-граматична класифікація фразеологічних одиниць. Варіанти одиниць.
- •46. Джерела фразеології
- •Стилістичне використання фразеологічних одиниць
- •48. Прислівя і приказки.
- •49. Лексикографія. Основні типи сучасних словників.
- •50. Розвиток української лексикографії: зародження, становлення, сучасний стан.
Стилістичне використання фразеологічних одиниць
Фразеологічні запаси української мови, як і її лексичний склад, стилістично диференційовані. Серед фразеологічних зворотів виділяють міжстильові та обмежені вживанням у певному стилі.
Міжстильовими називаються фразеологічні звороти, що використовуються в усіх стилях мовлення. Наприклад: привертати увагу, із року в рік, піти на користь, робити послугу.
Міжстильові фразеологічні звороти являють собою загальновживані найменування певних предметів і явищ дійсності, їм не властиві додаткові відтінки значення, експресивність, емоційність.
Переважна більшість фразеологічних зворотів має стилістичні особливості і є опорою образного, емоційно наснаженого мовлення. Ці усталені звороти тяжіють до певного стилю. Так, наприклад, фразеологізми кирпу гнути; розпустити язика; зігнути в три погибелі; придушити комара; мати муху в носі; вхопити шилом патоки; хай йому грець; ні сіло ні впало; потрібний, як свині калатало вживаються врозмовно-побутовому стилі. Вони характеризуються відтінком іронії, жарту, фамільярності; яскраво вираженою образністю, емоційністю.
Серед фразеологічних зворотів книжного характеру виділяються властиві офіційно-діловому, науковому, художньому та публіцистичному стилям: з оригіналом згідно, зняти з порядку денного, провести експеримент, прийняти рішення, біном Ньютона, питома вага, порядок денний.
Офіційно-ділова фразеологія – це усталені звороти, що використовуються в документах, ділових паперах. Наприклад: оголосити догану, заслухавши і обговоривши, взяти до уваги. Вони позбавлені образності, емоційного забарвлення і поступово перетворюються в штампи, узвичаєні канцелярські звороти.
Наукова фразеологія – це усталені звороти, що використовуються в науковому стилі мовлення. Частина їх обслуговує всі галузі науки, тобто є загальнонауковими: можна зробити висновки, сформулювати правило, наслідки експерименту, попередні висновки. Ці фразеологічні звороти позбавлені емоційності, метафоричності, чим наближаються до усталених зворотів офіційно-ділового мовлення.
До наукової фразеології відносять також терміни-словосполучення. Це в основному спеціальні звороти, що обслуговують певну галузь науки: дійсний спосіб, корінь квадратний, давно минулий час, плямистий олень, єнотовидний собака, прямокутний трикутник, доконаний вид, відокремлені другорядні члени речення, зрізана піраміда, звичайна полівка, прямий кут, дієприкметниковий зворот, міська ластівка, знак оклику, рівнобедрений трикутник.
Широко використовуються фразеологічні звороти в публіцистичному й художньому стилях. Усталені звороти, вживані в публіцистичному стилі, досить неоднорідні за своїм складом і особливостями змісту. Серед них виділяються фразеологічні одиниці, які позначають поняття політичного змісту й наближаються до термінологічних зворотів, властивих науковому стилю. Наприклад: корупційні схеми, бригада швидкого реагування.
Чимало вживаних у публіцистичному стилі фразеологічних зворотів книжного походження має незначне емоційне забарвлення. Наприклад: мати вплив, домогтися успіхів, широким фронтом, надавати допомогу, почесний обов'язок. Велика частина фразеологічних зворотів, що вживаються в публіцистичному стилі, характеризується яскраво вираженою образністю, емоційністю: арена боротьби, гонка озброєнь, сім’я єдина.
У художньому стилі фразеологізми використовуються майстрами слова з різними стилістичними настановами.
Як бачимо, фразеологізми посилюють образність, пожвавлюють виклад, створюють відповідний колорит, служать засобом стилізації під усну розповідь, мовної характеристики героїв тощо. Нерідко вони є виразним композиційним компонентом твору: починають твір або окремі частини його, чітко формулюють основну думку, ідею твору; закінчуючи твір, містять висновки.
Трансформація фразеологізмів
Говорячи про стилістичне використання фразеологізмів, не можна обійти питання їхньої трансформації.
Трансформація – видозміна фразеологічних одиниць (ФО) з певною стилістичною метою.
Можливість видозміни фразеологізмів ґрунтується на збереженні внутрішньої форми, нарізно оформленості, відносній стійкості.
Існують різні способи трансформації:
• поєднання в тексті з метою створення каламбуру фразеологізму і вільного словосполучення або вживання слова водночас у вільному та зв’язаному значенні: Наука в ліс не веде, - сказав випускник лісотехнічного інституту;
• створення оказіонального значення ФО або пристосування його до конкретної ситуації: Сушив собі голову ретельно, послідовно, не впадаючи в особливий відчай;
• контамінація. Створення антитез із двох ФО: Взяв участь у побитті байдиків, а били тут байдики зі знанням справи. Крутиться як білка в окропі;
• додавання другої авторської частини: Кожному своє, але іноді так хочеться чужого. Стислість - сестра таланту, але мачуха гонорару;
• синонімічна або антонімічна заміна компонентів фразеологізму: не бачити далі власної вишиванки. Він тримав у присадибній ділянці свого зору все, що робив сусід;
• поширення ФО додаванням до неї нових компонентів: Це впало йому в його каре око вранці, після сніданку;
• повна видозміна семантики фразеологічних одиниць, створення каламбуру за рахунок вживання фразеологізму і вільного словосполучення: Війна війною, а президентські вибори за розкладом; Свині не винні… А хто винен?;
• часткова видозміна семантики ФО: залежно від контексту на перший план виступає пряме або фразеологічне значення: На городі бузина, а в Києві Рибкін; Чи такий страшний утилізаційний процес (автомобілів) як його малюють?