39. Загальновживана і соціально-діалектна лексика. Професіоналізми.

Професійно-виробнича лексика (професіоналізми) (лат. professio – занят​тя) – це специфічні слова, вживані на означення знарядь і матеріалів праці, процесів виробництва. Наприклад, професійно-виробнича лексика водіїв: двірник (склоочис​ник), бублик (кермо), бобик (позашляховик); працівників сільського господарства: боронування, обмолот, косовиця, добрива; електриків: високовольтна дуга, струм, напруга, рубильник, педагогів: розклад, практичні заняття, педрада тощо.

Емоційна лексика – це слова, що передають почуття та емоційні відтінки в оцінці явищ дійсності, осіб, подій тощо. Переважно емоційно забарвлені слова належать до загальновживаної лексики, утворюючи в ній окреме нашарування.

До цього типу лексики належать:

• органічно емоційні слова, що мають емоційне забарвлення у своєму лексич​ному значенні: боягуз, жаль, жах, гнів, кохання, ніжність, радість, щедрість;

• слова, які виражають позитивну чи негативну оцінку предметів і явищ дійсности або почуття й стан людини: бридкий, жахливий, потворний, щирий; весе​ло, радісно, млосно; любити, кохати;

• грубі та лайливі слова (вульгаризми), не прийняті в літературній мові: мор​да (обличчя), сказитися (розізлитися);

• поетичні слова, властиві художній літературі та народній творчості: звитя​га, небокрай, відлуння, осяйний, рута-м'ята, линути, ясночолий;

• емоційно забарвлені синоніми до загальновживаних слів: ненька синонім до слова мати; неймовірний, вишуканий, чудесний синонім до слова гарний;

• слова, вживані у переносному значенні: поле історії, серце Вітчизни;

• слова, емоційність яких досягнуто словотворчими засобами: голосочок, біле​сенький, душенька, самотинонька, сестриця, старезний, здоровезний, вітрюга, писака;

• слова дитячого мовлення: цяця, гам, гулі, льоля (сорочка), моні (молоко), спатоньки.

40. Жаргонна і арготична лексика.

Жаргонізми, арготизми

Жаргонізми (фр. jargon – базікання) – специфічні літературні та нелітературні слова, що використовують люди окремих соціальних груп або однакових захоплень (жаргон програмувальний, школярів, артистів, філателістів, мисливців). Наприклад: комп (комп'ютер), тачка (машина), дирик (директор), пиляти (важко їхати), кера (класний керівник), ляп (груба помилка), академка (академічна відпустка), заліковка (залікова книжка).

Професійні жаргонізми належать до лексики обмеженого функціювання, для якої характерне вживання слів у переносному значенні. Від загальновживаної лексики жаргонізми відмінні використанням специфічних слів та особливих словотворчих засобів.

Поява жаргонізмів у певному середовищі спричинена бажанням мовців бути дотепними, вразити співбесідників свіжістю, яскравістю і точністю висловлювання, посилити чи пом'якшити враження від висловленого, зрештою, самоствердитися.

У сучасному мовознавстві поряд з терміном жаргон використовують термін сленг.

Сленг (англ. slang – жаргон) 1) те саме, що й жаргон; 2) сукупність жаргонізмів, що відбивають грубувато-фамільярне, іноді гумористичне ставлення до предмета мовлення. Уживання терміна сленг пояснюють двома чинниками:

​ англійська мова зараз домінує, тому термін сленг (як англіцизм) часто вживаний;

​ інколи мовці вживають слово жаргон на означення згрубілої, невитонченої мови, тому для соціального варіанта мови вживають термін сленг.

Для молодіжного сленгу характерне використання фразеологізмів, переважно емоційно забарвлених, що мають національний колорит чи свідчать про дотепність мовців: гнати порожняка (вести пусті балачки), знятися з ручника (швидко міркувати), їздити по вухах (брехати), либу тягти (усміхатися), засунутися в тюбик (зникнути), іти колядувати (просити в когось іншого), крутити педалі (поспішати).

Вражає невичерпне синонімне багатство молодіжного сленгу, бо іди геть – це: гризи бордюр, іди пустелю пилосось, тусуйся з мурахами, гуляй вальсом, тягни ласти, шелести пакетом, нюхай небо, бий цвяхи в воду, коси фонтан, катайся на форточці, злийся в тюбик.

Арготизми (фр. argot – жаргон) – нелітературні слова (різновид жаргонізмів), що використовують (щоб приховати обговорюване) як засіб відокремлення від решти суспільства. Арготизмами послуговуються бідняки, злодії, мандрівні продавці та ремісники (мова соціального дна), їхнє мовлення – це своєрідна професійна діяльність, це самозахист і боротьба проти решти суспільства. Наприклад, злодійське арго: бер (будинок), дурка (жіноча сумка), бакси (гроші), орел (серце).

Отже, арготизми:

• ідентифікують групову належність,

• створюють особливу лексико-словотвірну систему,

• слугують для конспірації мовлення,

• мають особливе емоційно-експресивне забарвлення.