- •Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів
- •Макроаналіз металів та сплавів
- •1.1 Загальні теоретичні зведення
- •1.2. Виявлення дендритної структури сталі
- •1.3. Виявлення будівлі литий стали
- •1.4. Виявлення зональної ліквації
- •1.5. Виявлення волокнистої структури
- •1.6. Виявлення волокнистої будівлі в гарячедеформованої стали
- •1.7. Виявлення волокнистості стали
- •1.8. Виявлення неоднорідності розподілу (ліквації) сірки і фосфору
- •Виявлення ліквації фосфору
- •1.9. Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 мікроструктурний метод дослідження металів
- •2.1. Загальні зведення
- •2.2 Прилади, матеріали та інструмент
- •2.3. Готування мікрошліфів
- •2.4. Оптична система
- •2.5. Освітлювальна система
- •Конструкція мікроскопа мім -7
- •2.6. Робота на мікроскопі
- •Вивчення мікроструктур вуглецевих сталей у рівноважному стані
- •3.1.Загальні зведення про структуру і властивості залізовуглецевих сталей
- •3.2 Порядок виконання роботи
- •Вивчення структур і властивостей чавунів
- •4.1.Загальні зведення про мікроструктуру і властивості чавунів
- •4.2. Порядок виконання роботи
- •Загальний зміст вуглецю в досліджуваному чавуні
Макроаналіз металів та сплавів
Ціль роботи: ознайомлене з методикою проведення макроструктурного аналізу; одержання практичних навичок виготовлення макрошліфів, вивчення поверхонь деталей, зламів, макрошліфів, виявлення макродефектів, неоднорідності, причин руйнування металу; придбання навичок замальовки макроструктур.
1.1 Загальні теоретичні зведення
Структура матеріалів, що спостерігається неозброєним оком або при невеликих збільшеннях, називається макроструктурою.
Макроскопічний аналіз (макроаналіз) металів і сплавів полягає в дослідженні їхньої будівлі неозброєним оком або за допомогою невеликих збільшень (до 30 разів).
Макроаналіз дозволяє оцінити якість матеріалу, виявити наявність у ньому макродефектів, характер його попередньої обробки (лиття, обробка тиском, різання, зварювання, наплавлення, термічна і хіміко-термічна обробка й ін.), структурну і хімічну неоднорідність, волокнистість, причини і характер руйнування.
За допомогою макроаналізу можна дати загальну оцінку стану великих поверхонь матеріалу або деталі в цілому і вибрати невеликі найбільш важливі і типові ділянки для подальшого заглибленого вивчення. Макроаналіз проводять шляхом вивчення зламів, макрошліфів або зовнішніх поверхонь заготівель і деталей.
Макрошліф – це зразок із плоскою шліфованою і протравленою поверхнею, вирізаний з досліджуваної ділянки деталі або заготівлі.
Його одержують у такий спосіб. На металорізальному верстаті або ножівкою вирізують зразок, одну з плоских поверхонь якого рівняють напилком або на плоскошліфувальному верстаті. Потім зразок шліфують вручну або на шліфувально-полірувальному верстаті шліфувальною шкуркою різної зернистості. Шліфування одною шкуркою потрібно проводити в одному напрямку, після чого варто змити залишки абразиву водою. Переходячи на більш дрібну шкурку, повертають зразок на 90° і проводять обробку до повного зникнення рисок, утворених попередньою шкуркою. Зразок промивають водою, просушують і піддають глибокому або поверхневому травленню.
Основного правила техніки безпеки при роботі на шліфувальному колі.
1. Під час роботи наждакового верстата не дозволяється знаходитися в площині обертання наждакового кола.
2. Не дозволяється працювати на наждаковому верстаті в рукавичках або з перебинтованими пальцями.
3. При шліфуванні зразка на бічній поверхні наждакового кола не дозволяється сильно натискати на зразок з метою прискорення шліфування.
4. При шліфуванні і поліруванні на верстатах з горизонтальними дисками зразок потрібно встановлювати на тій стороні кола, що обертається від працюючих. При цьому зразок потрібно утримувати пальцями якнайближче до його нижнього торця (див. малюнок).

Рис.1.1 Шліфувально-полірувальний верстат
Безпечні місця установки зразків при роботі на шліфувально-полірувальних ставках з горизонтальними дисками: "+" – місця установки зразків, – робітники місця
5. Не можна робите шліфування або полірування зразка на наждаковому папері або сукні, що має ушкодження.
6. Якщо при шліфуванні або полірування зразок вирвалося з рук, потрібно негайно відключити верстат натисканням червоної кнопки.
7. Забороняється працювати на одному диску одночасно двом або одночасно шліфувати (полірувати) два зразки, утримуючи їхніми двома руками.
8. При травленні мікрошліфів у випадку влучення на шкірний покрив або слизувату оболонку азотної кислоти уражене місце потрібно негайно пробути рясним струменем води. Улучення на шкірний покрив 3...5 % азотної кислоти не небезпечно.
9. Завантажувати в гарячу піч або вивантажувати з неї зразки дозволяється тільки за допомогою спеціальних кліщів, у яких можна надійно утримувати зразок.
10. Вивантажені з нагрітої печі зразки потрібно встановлювати тільки на спеціальної вогнетривку цеглу.
11. У випадку одержання термічного опіку необхідно уражене місце обережне звільнити від одягу, не відриваючись шматків від шкірного покриву. При поверхневому опіку промити уражена ділянка холодною водою і потім накласти стерильну пов'язку. При глибоких опіках потрібно накласти стерильну пов'язку з маззю "Фастин-1" і негайно звернутися до лікаря.
12. При виникненні невеликих вогнищ пожежі потрібно скористатися вогнегасником або загасити вогнище сухим піском.
13. У випадку загоряння проводів електроживлення потрібно негайно виключити рубильник або автомат на розподільному щиті. До відключення живлення користуватися вуглекислотними і пінними вогнегасниками заборонено.
14. При прибиванні електронапруги на корпус печі або мікроскопа необхідно негайно припинити роботу і відключити харчування.
Склад деяких реактивів для травлення приведений у табл. 1.1.
Перед травленням зразок, знежирюють і очищають, як правило, етиловим спиртом. Травлення більшістю реактивів, приведених у табл. 1.1, здійснюють, занурюючи в них зразок. При цьому варто строго дотримувати правила техніки безпеки.
Таблиця 1.1 – Реактиви, використовувані при травленні макрошліфів, і особливості травлення
|
Сплави |
Реактив |
Особливості травлення | ||||
|
№ |
Призначення |
Склад | ||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 | ||
|
Для глибокого травлення | ||||||
|
Вуглецеві і низьколеговані сталі, чавуни |
1 |
Виявлення ліквації, дефектів, дендритності, неоднорідності |
10...20 мл сарною кислоти, 90...80 мл води |
Температура - 20 або 70 0С, тривалість - кілька годин | ||
|
|
2 |
Виявлення ліквації, дефектів, волокнистості, макроструктури зварених з'єднань |
50 млл соляної кислоти, 50 млл води
|
Температура – 20 або 60.. .70 ос, тривалість - 1...60 хв | ||
|
|
3 |
Виявлення загальної макроструктури, дефектів |
7,5 мол сарною кислоти, 10 мл хромового ангідриду, 80 мл води |
Температура – 50...70…70ос, Тривалість – не менш 10 хв | ||
|
Високолеговані і корозійно-стійкі сталі |
4 |
Виявлення загальної макроструктури, дефектів, ліквації, волокнистості, дендритності |
10 мл сірчаної кислоти, 50 мл соляної кислоти, 40 мол води |
Киплячий розчин, тривалість - 10...60 хв
| ||
|
Корозійно-стійкі хромонікелеві стали |
5 |
Оцінка схильності до міжкристалічної корозії |
10 мол сірчаної кислоти, 3 м сірчанокислої міді, 87 мол води |
Занурення попереднє нагрітої до 625 0 С стали в киплячий реактив, тривалість-72 ч | ||
|
Мідні сплави
|
6 |
Виявлення загальної макроструктури |
50 мол азотної кислоти, 50 мол води |
Температура – 20 0 С, тривалість - кілька хвилин | ||
|
Для поверхневого травлення | ||||||
|
Різні Сталі і чавуни |
7 |
Виявлення ліквації сірки, фосфору і вуглецю, смугастості деформованої сталі |
8 мл хлористого аміаката міді, 100 мл поди (реактив Гейна) |
Температура – 20 0 С, Тривалість - 0,5 .. .5 хв. Мідь, що випала, видаляють ватою під струменем води | ||
|
|
8 |
Виявлення ліквації сірки
|
5 мл сірчаної кислоти, 100 мол води (реактив Баумана)
|
Не фіксований фотопапір змочують реактивом, притискають емульсією до макрошліфа на 1...10 хв, промивають, фіксують, знову промивають і висушують | ||
|
|
9 |
Виявлення ліквації фосфору |
3 мол соляні кислоти, 0,2 м хлористої міді, 3м хлорні заліза,0,1 м хлористого олова, 100 мг етилового спирту, 100 мол води ( реактив Обергоффера) |
Температура 20о С, зразок полірований | ||
|
Мідні або нікелеві сплави |
10 |
Виявлення загальної макроструктури |
5 м хлорного заліза, 30 мл соляної кислоти, 100 мл води |
Температура - 20 о С, Тривалість - I...5 хв | ||
|
Алюміній і його сплави
|
11 |
Виявлення загальної макроструктури і макроструктури зварених з'єднань |
а) 10 мл солячи - ний кислоти, 10 мол азотної кислоти, 1 мол плавикової кислоти,10 мл води б) 10 мол їдко - го натру, 100 мол води |
Те ж | ||
|
Титан і його сплави |
12 |
Виявлення Макроструктури і включень |
2 мл азотної кислоти, 2 мл плавикової кислоти, 96 мл води |
Те ж, тривалість 0,5...1 хв
| ||
|
Нікелеві сплави
|
13 |
Виявлення макроструктури, дефектів, дендритності, сульфідів у зварених з'єднаннях |
50 мол соляної кислоти, 2 м сірчанокислої міді, 50мол етилового спирту, 50 мол води |
Те ж , тривалість – 3...10…10 мін | ||
Реактив, активно взаємодіючи з ділянками, де маються дефекти і неметалічні включення, протравливають їх більш сильно і глибоко. Поверхня макрошліфа виходить рельєфної. За допомогою реактивів для глибокого травлення виявляються навіть внутрішні дефекти (пори, раковини, ліквація, тріщини, флокени й ін.), що не виходять безпосередньо на поверхню деталі. Поверхневе травлення, проведене менш агресивними реактивами, дозволяє виявити в сталях, чавунах і кольорових сплавах ліквацію, макроструктуру литого або деформованого металу, дефекти, якість зварених з'єднань, структурну неоднорідність матеріалу, підданого термічній або хіміко-термічній обробці.
Протравлений макрошліф промивають водою для видалення травителя, обробляють спиртом, висушують з метою запобігання корозії.
