
- •Лекція 1 Вступ. Основні поняття і визначення
- •Лекція 2 Теорія кіл постійного струму. Режими і закони
- •Лекція 3 Теорія кіл постійного струму. Розрахунок розгалужених кіл
- •Аналіз електричних кіл при гармонічних діях Лекція 4 Синусоїдний струм: моделі та аналіз
- •Лекція 5 Аналіз простих кіл змінного струму
- •Лекція 6 Аналіз простих кіл змінного струму II
- •Частотні характеристики електричних кіл. Резонансні кола Лекція 7 Частотні характеристики кіл
- •Лекція 8 Послідовний коливальний контур
- •Лекція 9 Паралельний коливальний контур
- •Лекція 10 Зв’язані коливальні контури
- •Лекція 11 Електричні фільтри
- •Часові методи аналізу електричних кіл Лекція 12 Класичний метод аналізу перехідних процесів у електричних колах першого порядку
- •Лекція 13 Класичний метод аналізу перехідних процесів у електричних колах другого порядку
- •Лекція 14 Метод інтеграла згортки
- •Список літератури
Аналіз електричних кіл при гармонічних діях Лекція 4 Синусоїдний струм: моделі та аналіз
Синусоїдний струм та його параметри.
Векторна діаграма і комплексний метод опису струму.
Закони кіл змінного струму у комплексній формі.
Змінний струм – це струм, величина і напрям якого змінюється у часі. Його видозміна є синусоїдний струм – періодичний струм, що є синусоїдною функцією часу. Зауважимо, що все сказане нижче про струм стосується також і напруги, і ЕРС.
Аналітично синусоїдний струм може бути сформульований так:
(4.1)
У
цій формулі
– миттєве
значення струму, тобто величина струму
в даний момент часу. Часова діаграма
подана
на рис. 4.1. Такі діаграми мають абсцису
часу
(t)
або фазу (ωt)
– як на рис. 4.2.
Рисунок 4.1
Рисунок
4.2
Первинні параметри синусоїдального струму:
- амплітуда струму;
–кутова частота, або швидкість зміни фази
; Т – період, f - частота [Гц].
Фаза струму
–це аргумент синусоїдного струму, що підліковується від точки переходу струму через нуль у додатньому напрямі; φ - початкова фаза – значення фази у момент t=0.
Два
(або декілька) струми однакової частоти,
які мають різні початкові фази φ1
і
φ2,
називаються такими, що мають зсув один
відносно іншого за фазою (рис. 4.2). Струм
випереджає
за фазою струм
на величину Δφ1,2
= φ1
– φ2.
Струм
відстає за фазою від струму
.
Якщо Δφ1,2
=
,
то струми
та
є у протифазі, якщо ж Δφ1,2
=
0, то струми збігаються за фазою, тобто
синфазні.
Вторинні параметри синусоїдного струму:
Діюче значення струму – це середньоквадратичне його значення:
(4.2)
Із (4.2) випливає:
,
тобто
діюче значення синусоїдного струму
дорівнює чисельно такому постійному
струму
,
який на активному опорі
розсіює
таку ж енергію, що і синусоїдний струм.
Діюче
значення напруги
,
ЕРС
-
.
Якщо формулу (4.1) підставити у (4.2) при φ = 0, то одержимо:
Діючі
значення напруги
і
ЕРС
.
Середнє значення синусоїдного струму за позитивний півперіод:
(4.3)
;
.
Значення Ісер, визначене за формулою (4.3), називається середнім випрямленим значенням.
Нехай маємо синусоїдний струм
(рис. 4.3). Тоді якщо у прямокутній системі координат (х,у) побудувати вектор
, величина якого у вибраному масштабі дорівнює
,і почати його обертати у позитивному напрямку (проти годинникової стрілки) з частотою (кутовою швидкістю) ω, то проекція вектора
на вісь ординат змінюватиметься аналогічно до струму
- за синусоїдним законом (рис. 4.3).
Таке
подання дозволяє легко додавати
синусоїдні струми однакової частоти.
На рис. 4.4 показано, що для додавання
двох синусоїдних струмів
і
достатньо геометрично додати вектори
з початковою фазою
та
з початковою фазою
.
Проекція результуючого вектора
дорівнює сумі проекцій векторів
та
:
Це відповідає тому, що результуючий вектор дорівнює:
Рисунок
4.3
Рисунок 4.4
Віднімання синусоїдних струмів здійснюється за правилами векторного віднімання ( вектор-від’ємник береться протилежного напряму, тобто початкова фаза змінюється на π).
Відтак векторною діаграмою (рис. 4.4) називається сукупність векторів, які зображують синусоїдні струми (напруги, ЕРС) однакової частоти у початковий момент часу t=0. При складанні векторної діаграми один із векторів розташовується довільно, а решта мають орієнтацію, яка відповідає зсуву фази відносно базового вектора.
Більш досконалим і точним поданням гармонічних величин кіл змінного струму (КЗС), ніж векторна діаграма, є комплексне зображення струмів, напруг і ЕРС.
Між
вектором
на
дійсній площині
і
вектором
на комплексній площині існує взаємно
однозначна відповідність (рис. 4.5).
Рисунок
4.5
(4.4)
де
– модуль
комплексного числа;
–аргумент
комплексного
числа;
;
;
Якщо α = ωt + φ – лінійна функція часу, то
(4.5)
Із
(4.5) випливає, що будь-яку змінну у часі
гармонічну величину (струм, напругу,
ЕРС) можна подати у вигляді дійсної або
уявної частини комплексної функції
,
у якої модуль дорівнює амплітуді, а
аргумент – фазі гармонічної величини
(синусоїди чи косинусоїди)
Така форма запису називається комплексною формою подання гармонічних коливань.
Комплексна
функція
,
у якої модуль дорівнює амплітуді, а
аргумент – фазі гармонічного струму,
називаєтьсякомплексним
миттєвим синусоїдним струмом.
,
(4.6)
де
– комплексна
амплітуда синусоїдного струму,
-
оператор
обертання.
Точка
комплексної площини, яка зображує
функцію
,
неперервно
у часі обертається по колу одиничного
радіуса зі швидкістю ω у додатньому
напрямі.
Комплексна
величина
називається
комплексним струмом (
–діюче
значення струму).
Отже,
сутність комплексного методу аналізу
ЕК полягає у поданні гармонічних струмів,
напруг, ЕРС через їхні комплексні
зображення
,
,
і у здійсненні над ними дій додавання,
віднімання, множення, ділення і порівняння.
При цьому додавання є зручним у
алгебраїчній формі, а множення – в
показниковій.
Рисунок 4.6
Нехай до затискачів пасивного двополюсника прикладена напруга
(рис. 4.7). Тоді через двополюсник потече струм
.
Відношення
комплексних амплітуд
і
, або комплексної напруги
до комплексного струму
називається
комплексним
опором.
(4.7)
Рівність
(4.7) – це закон Ома для ділянки кола у
комплексній формі. Оскільки
,
,
то
(4.8)
де
– повний
опір;
–зсув
по фазі між напругою і струмом;
–активний
опір;
-
реактивний
опір.
Комплексна провідність двополюсника:
(4.9)
де
–
повна провідність;
-
зсув по фазі між напругою і струмом;
-
активна
провідність;
-
реактивна
провідність.
(4.10)
де
;
Інші варіанти запису закону Ома у комплексній формі:
;
(4.11)
Перший закон Кірхгофа у комплексній формі:
(4.12)
тобто алгебраїчна сума комплексних амплітуд струмів у будь- якому вузлі ЕК синусоїдного струму дорівнює нулю.
Другий закон Кірхгофа у комплексній формі:
(4.13)
тобто алгебраїчна сума комплексних амплітуд ЕРС у будь-якому контурі ЕК синусоїдного струму дорівнює алгебраїчній сумі комплексних амплітуд напруг на елементах контуру.
Із законів Ома і Кірхгофа випливають наступні еквівалентні перетворення:
Для послідового з’єднання комплексних опорів:
Опори
додаються в алгебраїчний спосіб, з
урахуванням знаків реактивних опорів.
Для паралельного з’єднання комплексних провідностей: