96

зменшення впливу місцевого ефекту в електронних телефонних апаратах використовується метод зменшення коефіцієнта підсилення телефонного підсилювача за наявності розмовного струму від мікрофону. В багатьох сучасних ТА розмовні пристрої та номеронабирач виконуються в одній мікросхемі.

5.9.5 Служби телекомунікаційних мереж [7]

Загальні відомості про служби в системі електрозв'язку

Телекомунікаційною службою називається організація і забезпечення зв'язку, потрібні задля надавання конкретного виду послуг. Служба – поняття більш широке в порівнянні з послугою в тому розумінні, що містить функції для з'єднування і службові функції для встановлення зв'язку та надсилання повідомлень. Обслуговування користувачів здійснюється шляхом надавання не лише послуг, але й додатків. Додаток є подібний до поняття послуги, але, на відміну від останньої, надається користувачеві як кінцевий продукт, котрий може багаторазово використовувати. Приміром, придбання компакт-диска з навчальним курсом, спеціального пакета програм, потрібних для реалізації послуг мультимедіа з їхньою інсталяцією до увімкненого до мережі комп'ютера, – приклади придбання додатків. Послуги традиційно надавалися галуззю зв'язку, тоді як індустрія інформаційних технологій споконвічно надає додатки.

На базі служб зв'язку організовуються платформи надавання послуг (рис. 5.89), які забезпечують транспортну систему для обміну інформацією і являють собою сукупність мережного устаткування, яке бере участь у виробництві та надаванні послуг користувачам. При формуванні цих платформ можуть бути задіяні ресурси різних мереж і різних операторів чи ресурси одного оператора можуть використовуватися в різних платформах. Поштова система з поштовими скриньками, сортуванням і транспортуванням слугує за платформу надавання послуг задля пересилання листів, телефонна мережа виконує послугу перенесення телефонних повідомлень. Конкретні послуги можуть надаватися і приватною компанією, яка не є власником мережі, котра формує таку платформу шляхом оренди мережних ресурсів (наприклад, виділених каналів зв'язку) у операторів мережі. Така компанія називається провайдером чи постачальником послуг. Провайдери, на відміну від мережних операторів, більш гнучко реагують на кон'юнктуру ринку послуг зв'язку.

З погляду мережного оператора існують технічні й адміністративні причини для поділу послуг на основні і різного роду додаткові.

Передавання розмови при з'єднуванні двох користувачів служби телефонії являє приклад надавання основної послуги. Усі користувачі цієї служби мають доступ до основної послуги, але лише деякі з них – до додаткових. Додаткові послуги належать до типу «Екстраслужб» – вищих, за основну службу, і надаються оператором зв'язку. У багатьох випадках додаткові послуги створюються за допомогою модифікування основних послуг. Частина додаткових послуг потребують упровадження відповідного коду послуги. Приклади додаткових послуг:

97

−інформаційна база даних (БД), доступ до якої користувач може одержати через відповідний код;

−послуги телефоністок, довідкові послуги;

−переклад з однієї мови на іншу.

Рисунок 5.89 – Служби й послуги та платформа надання послуг

Додаткові послуги можуть здійснюватися децентралізовано чи централізовано за допомогою технології інтелектуальної мережі (ІМ). Використання ІМ вимагає розширення початкової мережної архітектури, що надає можливість швидкого впроваджування нових послуг і полегшує впровадження нових технологій. ІМ також надає можливість взаємодії поміж мережами і забезпечує платформу для надавання інтелектуальних послуг, які складаються із зовсім нових додаткових послуг та послуг підвищеної вартості. Це означає, що нові чи вже існуючі оператори можуть одержати доходи від відносно малих капіталовкладень, тобто рушійною силою розвитку послуг є максимальне збільшення прибутку.

Служби зв'язку можуть поділятися на телеслужби і служби передавання. Служби передавання орієнтовані на транспортування повідомлень. На відміну від телеслужб, у них відповідальність за сумісність функцій кінцевих терміналів лягає на користувачів. Під телеслужбами розуміють служби для безпосереднього зв'язку «користувач–користувач» з окресленням функцій кінцевих терміналів. До цих служб належать телефонна, телекс, відеотекс тощо. Стандарти телеслужб забезпечують сумісність терміналів відповідної служби, зокрема, стосовно кодування й формування корисної інформації, яка підлягає передаванню.