7

4 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів складається з вивчення лекційного матеріалу, підготовки до лабораторних та практичних занять, виконання комплексного завдання та вивчення додаткового матеріалу. Для підготовки до практичних занять та лабораторних робіт слід використовувати методичні посібники та вказівки до відповідних робіт, а також матеріали лекцій. Літературу для цього зазначено у відповідних посібниках та подано вище. Для виконання завдань самостійної роботи слід використовувати літературу [4 та 5] а також посібники, в яких викладено методику виконання цього завдання.

4.1 ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Завдання 1 Аналіз схеми абонентського доступу аналогової абонентської лінії

1 Умова завдання

Абоненти, той, що викликав і викликаний, розмовляють за допомогою телефонних апаратів (ТА) мостового типу, увімкнених до аналогової АТС за допомогою абонентських ліній (АЛ-А й АЛ-Б) з опором відповідно RЛА і RЛБ. У табл. 4.1 зазначено вихідні дані варіантів.

2 Завдання

1 Зобразити принципіальну схему розмовного тракту, зазначивши принципіальні схеми ТА, абонентські лінії (АЛ-А та АЛ-Б) та міст живлення (МЖ) аналогової АТС. На схемі зазначити кола проходження струму живлення

мікрофонів ТА (Iм.а й Iм.б).

2 Обчислити значення струмів живлення мікрофонів ТА абонентів А й Б за використання мікрофонів з опором RМ = 250 Ом. Опір обмотки трансформатора ТА в колі живлення прийняти RТ = 50 Ом.

За результатами обчислень визначити, які типи мікрофонів доцільно установити в ТА.

3 На схемі зазначити (іншим кольором) коло проходження розмовного струму (i) від перетворювача акустичного сигналу (М) в електричний струм (i) ТА абонента, котрий говорить, до перетворювача електричного струму (і) в акустичний сигнал (Т) ТА абонента, котрий слухає.

9

2 Струм у колі живлення мікрофона ТА визначають за заданих параметрів телефонного апарата, абонентської лінії, мосту живлення та напруги живлення 60 В.

За результатами обчислень визначають, який саме тип мікрофона доцільно використовувати. Параметри мікрофонів подано в табл. 4.3.

Таблиця 4.3 – Параметри мікрофонів

3 За перетворювач акустичного сигналу Р (Па) на електричний струм i (мА) слугує вугільний мікрофон. Принцип перетворювання викладений у [18].

За перетворювач електричного струму i (мА) в акустичний сигнал слугує електромагнітний телефон. Принцип роботи телефону викладено у [18].

Роботу ТА мостового типу задля зменшення передаваної енергії від мікрофона до телефону в ТА викладено в [6] та в розділі 5.9 посібника.

4 Послаблення сигналу від ТА-А до ТА-Б складається з послаблення абонентських ліній і моста живлення:

а А-Б = аАЛ-А + aМП + аАЛ-Б, (дБ).

Послаблення абонентської лінії визначають як добуток довжини лінії L (км) на кілометричне послаблення кабелю α (дБ/км):

aАЛ = αL (дБ).

Довжину абонентської лінії можна визначити, знаючи опір абонентської лінії (шлейфа) та кілометричний опір (r) шлейфа кабелю:

4 Запитання для самоконтролю

1 Зазначте призначення та функції елементів ТА.

10

2 Перелічіть всі сигнали (акустичні, лінійні та керувальні), які надсилаються та приймаються ТА в перебігу встановлювання вхідного та вихідного з'єднань.

3 Зазначте призначення конденсаторів, увімкнених послідовно до проводів моста живлення розмовного тракту АТС.

4 Що таке місцевий ефект і в чому полягає його шкідливий вплив на якість телефонної передачі?

5 Які способи придушення місцевого ефекту використовуються в схемах

ТА?

6 Чому БК містить резистори й конденсатор?

7 Чому постійний струм у колах живлення мікрофонів подається через обмотки реле (А, Б), а не через резистори?

Завдання 2 Синтез схеми МТМ -5

1 Умова завдання

На МТМ із п’ятизнаковою нумерацією (МТМ-5) працюють три РАТС з регістровим керуванням:

РАТС-2, ємністю N2 абонентів, N2Т = 0,02N таксофонів та NПС-КЕ – абонентів підстанції типу КЕ “Квант”;

РАТС-3, ємністю N3 абонентів та NВАТС-К абонентів відомчої АТС типу К- 100/2000;

РАТС-4, ємністю N4 абонентів.

Вузол спеціальних служб (ВСС) розташований на одній з РАТС.

Міська телефонна мережа з'єднана з АМТС – замовно-з’єднувальними лініями (ЗЗЛ) і з’єднувальними лініями міжміськими (ЗЛМ).

Дані варіантів зазначені в табл. 4.5 Таблиця 4.5 – Вихідні дані

11

2 Завдання

1.Визначити відстань поміж РАТС-3 і РАТС-4 (L3-4) та обґрунтувати типи ЗЛ поміж РАТС.

2.Використовуючи шаблон структури МТМ-5, зобразити структурну схему МТМ для власного варіанта:

–у масштабі (1 см 1 км) зазначити розташування РАТС на МТМ;

–усі потрібні ПС, ВАТС, а також ВСС, АМТС, усі пучки ЗЛ з позначенням типу й напрямку дії.

Біля станцій зазначити ємність і нумерацію абонентських ліній.

3.Скласти таблицю за формою табл. 4.6 розподілу напрямків у полі 1ГП для РАТС, на якій розташовано вузол спецслужб, обрати доступність у кожному напрямку та обрахувати суму доступностей і зробити висновок щодо можливості використовування одного ступеня ГП для організації внутрішньостанційного зв’язку.

Таблиця 4.6 – Форма таблиці розподілу напрямків

4.Зобразити функціональну схему для РАТС, на якій розташовано ВСС. На схемі подати ступені пошуку, керувальні пристрої, шнурові та лінійні комплекти.

5.Зобразити схему з’єднувального тракту поміж абонентами даної мережі для варіанта, заданого в табл. 4.7. На схемі зазначити комутаційні блоки, лінійні та керувальні пристрої і вказати способи передавання сигналів керування з’єднувальними лініями.

6.Коротко описати процес встановлення з’єднання для п. 5.

Таблиця 4.7 – Варіанти з’єднувальних трактів