
- •Комп’ютерна схемотехніка. Архітектура комп’ютерів 2 зміст
- •2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- •2.2. Оперативна пам’ять (оп)
- •2.2.2. Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- •2.3. Постійна пам'ять (пп)
- •2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- •1. Представлення та обробка інформації
- •Класифікація засобів обчислювальної техніки
- •1.2. Класифікація комп’ютерів
- •1.3. Структурна схема компю’терів, що використовують спільну шину
- •1.4. Системи числення
- •1.4.1. Базові параметри та класифікація систем числення
- •1.4.2.Загальні принципи побудови систем з послідовним обчисленням символів
- •1.4.3. Загальні принципи побудови систем числення з паралельним обчисленням символів
- •1.5. Кодування знакозмінної інформації. Коротка характеристика груп кодів, родинних прямому, зворотному, додатковому. Особливості застосування в комп'ютерах
- •1.6. Формати даних і команд сучасних комп’ютерів
- •1.7. Процесори
- •1.7.1. Склад і призначення пристроїв
- •1.7.2. Блок додавання чисел у формі з фіксованою крапкою
- •1.7.3. Особливості виконання складання чисел у формі з плаваючою крапкою
- •1.7.4. Реалізація процесора двійкового множення. Загальні положення
- •1.7.5. Реалізація множення в прямому коді
- •I варіант.
- •II варіант.
- •III варіант.
- •IV варіант
- •1.7.6. Реалізація в процесорі операції множення в додатковому коді
- •1.7.7. Реалізація методів прискореного множення в процесорах
- •1.7.8. Схемні методи прискореного множення
- •1.7.9. Особливості виконання множення чисел з плаваючою крапкою
- •1.8. Реалізація двійкового ділення в процесорі
- •1.8.1. Реалізація ділення чисел з фіксованою крапкою в прямому коді
- •1.8.2. Особливості ділення чисел у формі з плаваючою крапкою
- •1.9. Добування квадратного кореня
- •Частина 2. Пам'ять комп'ютерів
- •2.1. Класифікація, призначення та основні характеристики пам'яті
- •2.2 Оперативна пам’ять (оп)
- •2.2.1 Внутрішня організація оп
- •2.2.2.Статична пам'ять на біполярних транзисторах
- •2.2.3. Статична пам'ять на езл-інтегральних схемах (іс)
- •2.2.4. Статична пам'ять на уніполярних транзисторах (на мон іс)
- •2.2.5. Динамічна пам’ять (дп) на моп транзисторах
- •2.2.6. Побудова пам’яті необхідної розмірності
- •2.3. Постійна пам'ять (пп)
- •2.3.1. Типи пп
- •2.3.2. Масочні пп (мпп)
- •2.3.3. Однократнопрограмована пам'ять
- •2.3.4. Репрограмована пам'ять
- •2.3.5. Flash-пам'ять
- •2.4. Зп с послідовним доступом(зппд)
- •2.4.1. Зппд на регістрах зсуву
- •2.4.2. Елемент зп з послідовним доступом на мон-транзисторах
- •2.4.3. Буферний зп типу "черга" (бп)
- •2.4.4. Пам'ять типу "список"/"стек"
- •2.5. Асоціативна пам'ять
- •2.6. Зовнішня пам'ять (зп)
- •2.6.1. Типи зп
- •2.6.2. Зовнішня магнітна пам'ять (змп)
- •2.6.3. Способи цифрового магнітного запису
- •2.7. Зовнішня пам'ять з прямим доступом(зпПрД)
- •2.7.1. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках(нгмд)
- •2.7.2. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках(нжмд)
- •2.7.3. Raid – дискові масиви
- •2.8. Зовнішні зп з послідовним доступом. Накопичувачі на магнітних стрічках(нмс). Стримери
- •2.9. Зовнішня оптична пам'ять
- •2.9.1. Оптичні диски типу cd
- •2.9.2. Оптичні диски типу dvd
- •2.10. Контроль роботи пристроїв пам’яті
- •3.1. Пристрій управління
- •3.1.1 Склад пристрою управління
- •3.1.2. Пу з жорсткою логікою
- •3.1.3. Мікропрограмний пристрій управління (пристрій управління з гнучкою логікою)
- •3.1.4. Мікропрограмний пристрій управління зі змінною тривалістю реалізації мікрокоманд.
- •3.2. Системи переривань
- •3.2.1. Типи і основні характеристики системи переривань
- •3.3. Система управління вводом/виводом
- •3.4. Організація мультипрограмного режиму роботи в сучасних комп’ютерах
- •3.4.1. Форми обслуговування користувачів і види мультипрограмування (мпр)
- •3.4.2. Динамічний розподіл пам'яті
- •3.4.3. Система захисту пам’яті (сзп)
- •0 1 2 3 4 5 6 7
- •3.5. Системи автоматичного контролю
- •3.5.1. Види помилок і способи контролю
- •3.5.2. Контроль передачі кодів
- •3.5.3. Контроль роботи комбінаційних схем
- •3.5.4. Контроль виконання операцій в процесорах
- •3.5.5. Контроль роботи процесорів по модулю 3
1.4.2.Загальні принципи побудови систем з послідовним обчисленням символів
Побудова
систем числення класу
А,
які прийнято називати позиційними
ППС,
починають з вибору допустимого для
кожної позиції кількості символів
,
формування
алфавіту А і обчислення кількісних мір
,
Які
називаються в цьому випадку вагами
розрядів, тобто
знаходження
базису
.
Таким
чином, для позиційних систем числення
первинними параметрами є базис
(Набір
всіх мір
),
Допустиме для кожної позиції кількість
символів
та
алфавіт
А.
У
системах числення, в яких
і
,
для задоволення вимог забезпечення
безперервності подання величин ваги
наступних розрядів повинні вибиратися,
виходячи з наступної умови:
.
Вибравши ваги, розраховують основи, що характеризують кожну позицію по формулі:
Приклад. 22 2 mod 5 22 1 mod 7 X = [x / p] p + a X = a mod p
Якщо
всі
кількісні
міри,
що
входять
в
базис,
рівні
між
собою,
тобто
,
Отримуємо
непозиційної
систему
числення
МПС,
яка
виступає
як
окремий
випадок
позиційної
системи.
У
цих системах числення всі осноави
.
Як
приклад розглянемо непозиційну
систему
числення, звану унарна або одинична, в
якій для запису числа застосовується
лише один символ.
У
цій системі всі
,
,
,
,
,
,
.
До
цього ж класу відносять і "римську"
систему числення, в якій для позначення
чисел 1, 5, 10, 50, 100, 500, 1000 використовуються
великі літери
I,
V,
X,
..., C,
D,
M.
В
"римської" системі
при
і
при
тобто
.
Особливість
позиційних систем полягає в тому, що в
них базис обов'язково включає не всі
рівні між собою кількісні міри (ваги).
Систему
числення, в якій вага кожного наступного
розряду не менше, ніж ваги всіх попередніх
розрядів, будемо називати впорядкованою.
Очевидно,
що в упорядкованих системах числення
обов'язково всі основи
.
Позиційна
система числення, в якій основи всіх
розрядів виявилися однаковими тобто
для
всіх
називається
однорідною.
В
однорідній системі числення, що має
,
вага
-
розряду обчислюється за формулою
.
У
зв'язку з тим, що в однорідній системі
використовується тільки одна основа,
зручно таку систему називати за значенням
її заснування.
Наприклад,
систему числення з основою
-
двійкова, з основою
-
трійкова і т.д.
Якщо
в позиційній
системі
числення ваги вибрані таким чином, що
не всі основи виявилися однаковими,
отримують
систему числення яку прийнято називати
неоднорідною.
У
неоднорідною системі числення вага
-розряду
пов'язаний з основами всіх попередніх
розрядів наступним співвідношенням:
До неоднорідних систем числення, що мають цілочисельні основи, можна віднести систему виміру часу, систему числення, в якій в якості основи обраний набір взаємно простих чисел.
У
позиційних системах як однорідних,
так
і неоднорідних, можуть використовуватися
не тільки
цілі,
але дробові й ірраціональні основи.
Так,
наприклад, відомі, приклади використання
однорідних
систем
числення з дробовими основами, рівними
,
де
-
може вибратися, рівним
2,
3 і т.д., ірраціональним основою
для
з основою
,
Що дорівнює
числу "золотої"
S-пропорції,
визначається
виразом
,
де
-
-е
-
Число
Фібоначчі.
У
так званої факторіальної
системи
числення, в якій ваги
,
всі основи
являють
собою також цілі числа, так як
для
всіх
.
Можна
навести велику кількість прикладів
неоднорідних
систем
числення з ірраціональною основою.
Наприклад,
система числення, в якій ваги представляють
собою ряд послідовних натуральних
чисел,
тобто
,
має основи, рівні
.
Система
числення, в якій вага молодшого розряду
,
,
а ваги
інших розрядів - парні числа,
має
основу
для
.
Система
числення, в якій ваги
дорівнюють
числам Фібоначчі, тобто
,
Де
Тоді
Якщо
вибрано
,
Ваги розрядів такої неоднорідної системи
виявляються рівними 1, 2, 3, 5, 8, 13, і
т.д.,
якщо вибрано
,
Ваги розрядів відповідно рівні 1, 1, 2, 3,
4, 6, 9, 13 і т.д.
Якщо
базис позиційної системи числення
знайдений, можна визначити в якій
кількості присутня кожна з обраних мір
,
Починаючи з найбільшої з ваг
В
результаті першого поділу отримуємо
частку
і
залишок
:
,
де
.
Потім
ділимо залишок
на
наступну вагу
,
де 0 ≤ r
n
-
1 ≤ Q
n
+
1
або
.
Далі
залишок
ділимо
на
і
т.д.
Процес
поділу продовжуємо до тих пір, поки не
буде знайдений останній залишок
.
В
результаті
такого поділу отримали представлення
числа
у
вигляді послідовності
символів
,
починаючи зі старшого символу
.
Неважко переконатися в тому, що виконуючи
послідовний
поділ вихідного числа
утворюється
в результаті поділу часток на основу
,
починаючи з основи
можна
визначити символи
,
починаючи з молодшого символу
.
Зауважимо,
що в кожному розряді кількість
цілочисельних значень
залежить
від основи даного розряду.
Якщо
всі
-
цілі числа і кількість символів
,
така система числення є однозначною
(не надлишковою), а при
цьому
її
називають натуральною.
Якщо
,
при побудові системи числення необхідно
обумовлювати, які конкретно символи
вибрані для зображення чисел.
Системи
числення можуть мати не тільки всі
додатні цифри, але і всі від'ємні.
Система
числення з непарною натуральною основою
і
цифрами
називаються
симетричними.
Такі
системи числення дозволяють представити
будь-яке ціле число, як
додатнє, так і від’ємне.
Прикладом
симетричної системи числення може
служити трійкова система з цифрами
[-1,0,1]. Якщо
-
цілі, а кількість символів
вибрано
більшою, ніж
,
тобто
,
система числення буде неоднозначною.
У
таких системах числення одна і та ж
величина може бути представлена різними
послідовностями символів.
Наприклад,
двійкова система числення з набором
символів (-1,0,1). Для дрібних і ірраціональних
значень
допустима
кількість символів
вибирається
з
округленням у більшу сторону, тобто
і
так як при цьому завжди виявляється, що
,
Такі системи числення будуть завжди
неоднозначними.
Якщо
для двох однорідних чисел з основою
числення
і
справедливе
співвідношення
,
тоді будемо називати такі числення
спорідненими.
Так, наприклад, спорідненими будуть
двійкова система з чотирковою, вісімковою,
шістнадцятковою, чотиркова з
шістнадцятковою,
а система числення з
основами
2 та
,
основами
і
-2, з основами
і
4, з основами
-2 і -8 і т.п.
Для
неоднорідних систем числення також
існує поняття родинних систем при
наступномній умові, якщо
для
Слід
зазначити, що
,
де
-
-
основа першої системи числення
-
-
основа другої системи числення.
Якщо в якійсь системі числення її символи представляються за допомогою цифр іншої системи числення, то таку систему називають системою з кодованим поданням її цифр. Десяткова система числення, в якій кожна десяткова цифра видається тетрадою з двійкових цифр називається двійково-кодованою. Наприклад, так звана двійково-десяткова система числення 8421 являє собою неоднорідну систему числення, у якій використовуються основи і ваги:
і
т.д.
і
т.д.
Інша широко поширена двійково-десяткова система числення 2421 являє собою неоднорідну систему числення з основами 2, 2, 0, 5, 5, 2, 2, 0, 5, 5, і т.д. обидві ці системи числення є спорідненими, тому що, за прийнятим визначенням:
Таблиця 1.