Зубков М. Сучасна українська ділова мова

1

2

3

4

5

и

Тобилевич

и

Тобілевич (але

Голйцин

Гринвіч) Голйцин

Радйщев

Радйщев Митйщі

Мьітйщи

Легких

у прізвищах, що

Легких

Крепкйх

закінчуються на -

Крепкйх

Польских

их

Польських

Придворов

у префіксі При-

Придворов

Привбльное

Привальне

Привблжье

Привблжя

Виноградов

у спільних для

Виноградов

Пивоваров

української,

Пивоваров

Писарев

російської та

Писарев

Пирогово

інших

Пирогово

Кисловодск

слов'янських мов

Кисловодськ

Кирйллов

слів

Кирйлов

Тимофєєв

Тимофєєв

Зинбвьев

Зинов'єв

Вбинов

після голосних

Вбїнов

Измайлов

Ізмаїлов

Израиль

Ізраїль

Раич

Раіч

Стбич

Стбгч

Кайр

Каїр

Ильйн

після ь та

Ільїн

Гурьин

апострофа

Гур'їн

Марьино

Мар'їно

ио

Голембибвский

польське спо-

йо

Голембйбвський

Пиотровский

лучення -іо після

Пйотрбвський

Миодбвич

губних;

Мйодбвич

Аниблек

після м'яких

ьо

Аньблек

Генсибрский,

приголосних

Генсьбрський

Козиолецкий

Козьолецький

і

2

3

4

5

ь

Коньков

згідно з пра-

ь

Коньков

Кольцов

вилами

Кольцов

Ильеску

написання знака

Ільєску

Гомель

м'якшення

Гомель

Октябрьск

та апострофа

Октябрськ

Дамаск

(але Дамаск)

Горький

Горький —

(виняток)

Дьяков

Дьяков

Касьянов

Касьянов

Татьяничев

Татьяничев

Мяльцев

Мяльцев

Чайкбвский

Чайкбвський

Змінювані іменники поділяються на чотири відміни.

Іменники І та II відмін за характером закінчень

поділяються на тверду, м'яку й мішану групи.

—

Таблиця відмінкових закінчень

іменників І відміни

Від-

Однина

Множина

мін-

Тверда

Мішан

М'яка група

Тверда

Мішан

М'яка група

ки

група

а група

з осно-

3

група

а група

з осно-

з осно-

вою не

ОСН

вою не

вою на

на й

О-

на й

й

ВОЮ

на й

Н.

-а

-а

-я

-Я

-и

-і

-і

-ї

Р.

-и

-і

-і

-

1

□, -ів

□,-ей

□,-ей, -

□

ів

д-

-і

-і

-і

-ї

-вм

-ам

-ям

-ям

3.

-У

-У

-ю

-ю

як у Н. або Р. відмінку

Ор.

-ою

-ею

-ею

-ЄЮ

-ами

-ами

-ями

-ями

м.

як у Д. відмінку

-вх

-ах

-ях

-ях

Кл.

-о

-е

-е,-ю

-є

Як у Н. відмінку

Однина

Множина

М'яка

група

М'яка група

Від

Тверда

Мішан

з осно-

з осно-

Тверда

Мішан

з осно-

3

-

а

а

мін

група

група

вою не

вою

група

група

вою не

осно-

-

ки

на й

на й

на й

вою

на й

Н.

□ , -0

□

□

□

-и,-і, -

-і

-і

-ї

а

Р.

-а, -у

-а, -у

-я, -ю

-я, -ю

-ів, □

-ів

-ів, -

-їв

ей

д.

-ові/-у

-еві/-у

-ЄВІ/-Ю

-ЄВІ/-Ю

-ам

-ам

-ям

-ям

3.

Як

у Н. або Р. відмінку

Яку

Н. або Р. відмінку

Ор.

-ом, -

-ем

-ем

-єм

-ами,

-ами

-ями,

-ями

им

-ьми

-ьми

м.

-І/-ОВІ/, -

-у

-І/-ЄВІ/,

-іУ-

-ах

-ах

-ях

-ях

У

-ю

єві/, -

ю

Кл

-е, -у

-е, -у

-ю

-ю

Як у Н. відмінку

.

Закінчення іменників чоловічого роду в родовому

відмінку однини залежно від їх значення

-а - тверда та мішана групи -я -

-у - тверда та мішана групи

м'яка група

-ю - м'яка група

1. Назви осіб, імена та прізвища:

1. Іменники

на

пана, учня, декана, хлопця,

позначення

бонда-

речовини, маси, матеріалу

ря, школяра, учителя; Лазаря,

азоту, асфальту, борщу,

Шевченка; також назви персоні-

сиру, гасу, квасу, льоду,

фікованих предметів та явищ:

меду, цементу, спирту,

Ліса, Вітра, Мороза, Тумана.

кис-

2. Назви планет, сузір'їв та ш.

ню (але хліба).

не-

2. Назви, що означають

бесних тіл: Марса, Нептуна,

збір-

ні поняття: ансамблю,

саду,

Водолія, Рака, астероїда, боліда.

тощо, а також українські

3. Назви тварин, дерев: коня, пса;

суфіксальні

сло-ва-

горіха, ясена.

терміни:

відмінка,

4. Назви чітких предметів, речей:

займенника, трикутника,

барабана, ключа, малюнка, ножа,

чисельника,

числівника

плаща, портфеля Гале трону).

Сале: вііду, роду, складу,

5. Назви населених пунктів: Бер-

способу).

ліна, Відня^ Києва, Житомира,

10.Частини тіла, органи:

Лондона, Луцька, Львова, Мирго-

рота, пальця, хребта,

рода.

нігтя, кишківника, шлунка

о. Інші географічні назви з на-

(але: стравоходу, можу).

голосом у Р. відмінку на кінцево-

парку,(гаю,

атласу,

му складі, а також із суфіксами

каравану,

кодексу,

присвійності -ов, -ев (-єв), -ик (-

батальйону,

вишняку,

їн): Дінця, Псла, Дністра, Орла,

загалу,

інвентарю,

Дніпра, Сиваша, Остра, Пскова,

капіталу,

каталогу,

Тетерева, Колгуєва, Пирятина.

колективу, лісу, оркестру,

7. Назви мір

площі, довжини,

реманенту, тексту, рою,

ваги, часу, одиниць енергії,

тому, сушняку, товару,

напруги та ін.: акра, дюйма,

тріумвірату,

комплексу,

метра, грама, вечора, дня, місяця

абзацу, хору (але: табуна,

(але: віку, кварталу, ранку,року),

циркуляра).

джоуля, люкса, карата, літра,

3. Назви

рослин,

кущів,

відсотка, байта; назви місяців і

плодових дерев: барвінку,

днів тижня: жовтня, вівторка;

бузки, буркуну, гороху^

назви грошових одиниць: гроша,

Гале:

будяка,

вівси),

долара, червінця, фунта, реала,

звіробою,

молочаю,

стерлінга, карбованця, шилінга;

очерету, чагарнику (але

числові назви: мільйона, десятка.

чагаря), щавлю, ячменю;

8. Назви машин та їх деталей: ав-

ренету,

кальвілю,

томобіля, автобуса, дизеля,

ренклоду, макінтошу.

кузова, двигуна, мотора, поршня,

4. Назви будівель, споруд,

шківа.

приміщень та їх частин:

9. Терміни

іншомовного

вокзалу, ґанку, даху, заво-

походження,

що

означають

ду, цеху, складу, залу, зам-

елементи

будови

чогось,

ку, каналу, шлюзу, метро-

конкретні предмети,

геометричні

політену,

коридору,

фігури та їх частини: карниза,

шинку, мезоніну, молу,

еркера, портика, картуша; ато-

порогу, палацу, поверхи,

ма, катода, квадрата, конуса,

сараю,

тину,

універмагу

радіуса, ромба, сегмента, синуса,

(хоча

ангйра

та

з

144

наголосом

на

закінченні:

гріха); нежитю, кащлк

бліндажа,

гаража,

куреня,

ґрйпу, кору, тонзиліту

млина, хліва, маяка, сажа).

тифу (але правця).

5. Назви

установ,

закладів,

8. Іменники на позначення

організацій та їх підрозділів:

місця, простору: абзацу

інституту, клубу, кооперативу,

байраку, краю,г

лиману,

технікуму,

комітету,

лугу,

майдану,

рову,

поштамту, штабу, театру,

ручаю, світу, уривку, яру

факультету, деканату, відділу.

(але. бугра, горба, хутора,

6. Назви явищ природа: вітру,

берега та зменшені форми

вогню, граду, жару, землетрусу,

на -к: ліска, лужка,

морозу, холоду, інею, снігопаду,

майданчика, ставка).

припливу.

9. Терміни

іншомовного

7. Назви почуттів, відчуттів та

походження (хім. або фіз.

хвороб: болю, гніву, жалю, дуру,

процеси): аналізу, імпуль-

страху (але

су, синтезу, ферменту;

Примітки:

літературознавчі

терміни:

1. Без

зміни

значення слова

альманаху, епосу, жанрі),

припускаються

паралельні

журналу, міфу, нарису,

закінчення в іменниках: стола і

образу,

памфлету,

столу, плота і плоту, моста й

роману, стилю, сюжету,

мосту, паркана й паркану,

фейлетону

(але:

полка й полку, двора і двору,

дифірамба, мад-

гурта й гурту (група).

шґала).

0.

Назви видів

2. Назви 2-ї частини складених

/ спорту

й

танців:

топонімів

мають

закінчення

альпінізму,

баскетболу,

відповідних

іменників:

бобслею, боксу, волейболу,

Зеленого Гаю, Кривого Рогу,

картингу,

слалому,

Кам'яного Броду, але Великого

тенісу, футболу; вальсу,

Бурлука, Верхнього Салтова,

галопу,

краков'яку,

Красного Ключа.

міньйону,

менуету,

& У в а г а! Зміна закінчення

полонезу,

танку,

танцю

впливає на значення слова в

(але: гопака, козачка,

таких імен-г никах:

тропака).

11.

Назви

акта (документ)------ у (дія)

процесів,

станів,

Алжира (місто) ----- у (країна)

властивостей,

ознак,

алмаза (окр. кристал; інстру-

формацій,

явищ

мент) ---- у (мінерал)

суспільного

життя:

апарата (пристрій) — -у (уста-

авралу, бігу, вантажу,

нова)

винятку, галасу, дисонан-

бала (од. виміру) — -у (танцю-

су, догмату, достатку,

вальний вечір) бара (од. виміру)

експорту,

ідеалу,

—у (ресторан) більярда (стіл) —у

інтересу,

іспиту,

(гра) блока (част. споруди,

клопоту,

колоквіуму,

машини) —

конфлікту, крику, ляпасу,

-у (об'єднання) бора (свердло) —

мажору,

міражу,

у (хім. елемент) борта (частина

мінімуму,

одягу) — -у (частина судна)

моменту,

принципу,

булата (зброя) —у (сталь)

прогресу,

процесу,

буряка (одиничне) ----- у (збірне)

реалізму, рейсу, ремонту,

вала (деталь машини) —у (насип;

ритму, руху,

хвиля) детектива (агент) —у

каченя (одиничне) — -ю

(твір)

(збірне)

джина (дух) ----- у (напій)

клина

(клинець)

— - у

духа (у міфології) — -у (свідо-

(ділянка землі)

мість, запах та ін.) екіпажа

іиста (фанера, залізо) — -

(ресорний візок) — -у

у (рослина)

(команда) елемента (деталь) —у

листопада (місяць) — - у

(абстрактне)

(процес^

звука (термін) —у (в ін. знач.)

магазина (пристрій) ----- у

знака (предмет, сигнал) —у (від-

(крам-

биток, прикмета)

ниця)

медіатора (муз.) —у (речовина)

водогону, вододілу, світо-

органа (част. організму) — - у

гляду, живопису, мануск-

(установа; видання) папера

рипту,^

родоводу,

(документ) —у (матеріал)

рукопису,

потяга (поїзд)------у Спочуття)

суходолу, трубопроводу,

початий (суцвіття) — - у (в ін.

телефону,

телеграфу

знач.)

(але: пароплава, електро-

пояса (пасок; талія) —

- у

воза,

телевізора,

(просторове) раза (із півтора

телетай-

та дроб. числ.) —

па).

- у (в ін. знач.) рака (тварина)

13. Більшість

префіксаль-

—у (хвороба) рахунка (документ)

них іменників (окрім назв

—у (дія) реверса (мех.) — - у

істот): вибою, випадку,

(зворотний

вислову,

відбою,

бік монети, медалі) рога

заробітку,

(предмет) —у (в ін. знач.) Рима

затору, запису, опіку,

(місто) — - у (держава)

побу-

рифа (на вітрилі) ------ у (скеля)

ту, поштовху, прибутку,

сектора (матем.) — - у (в ін.

прикладу, усміху.

знач.)

1І. Назви річок (окрім за-

стана (техн.) —у (муз. та ін.)

значених у п. 6 на -а, -я),

терміна (слово) —у (строк) типа

озер, гір, островів, течій,

(людина) —у (зразок, образ)

півостровів,

країн,

томата (рослина) —у (припра-

областей, регіонів тощо:

ва)

Амуру, Бугу, Ґанґу, Дону,

фена (вентилятор) ------у (вітер)

Дунаю, Єнісею, Нілу,

центра (кола) —у (в ін. знач.)

Райну, Сейму; Байкалу,

чина (людина)------ у (посада)

Мічигану,

Світязю;

шаблона (пристрій, креслення) —

Монблану,

Ельбрусу,

-у (зразок) юаня (грошова од.) —

Памі-рц; Ямалу, Криму,

-ю (парламент у Китаї) ячменя

Херсонесу,

Саричу,^

(хвороба) —ю (злак)

Юкатану;

Кіпру,

сорту, спорту, способу, толку,

Сахаліну, Родосу, Криту;

хисті/,

ходу,

шуму

(але:

Єгипту, Китаю, Іраку,

парадокса,

пікніка,

ривка,

Казахстану;

Донбасу,

стрибка, стусана, тягаря).

Ельзасу, Кавказу, Сибіру,

12. Складні

безсуфіксні

Алтаю, Руру, Карабаху,

слова

(крім

назв

істот):

Тіролю, Кашміру.

Закінчення

Група

Приклади

-ові, -у

тверда

успіхові (-у), туманові (-у),

директорові (-у), Петрові (-у);

-еві, -у, -ю

мішана та м'яка

плющеві (у), борщеві (-у),

після приголос-

товаришеві (-у); велетневі (-ю),

ного

учителеві(ю), секретареві(-ю),

каменеві (-ю)\

-еві, -ю

м'яка після

добродієві (-ю), краєві (-ю),

голосного та

солов'єві (ю), Андрієві (-ю)

апострофа

в) іменники мішаної групи - власні назви з основою на

шиплячий і загальні назви з основою на р, ж: Дбвбу-

ше, маляре, стороже, тесляре, школяре, Черемоше;

г) географічні назви із суфіксами -ів (-їв), -ов, -ев (-єв),

-ин, -ін (-їн): Харкове, Львове, Києве, Тамбове,

Лоєве, Лебедине, Любліне.

у у І

Примітки: 1. Обидва слова набувають форми Кл.

відмінка: а)

у звертаннях, що складаються із

Від-

Однина

Множина

мін

Тверда

Мішан

М'яка

Тверда

Мішана

М'яка

ки

група

а

група

група

група

група

група

Н.

-о

-е

-е, -я

-а> -І

-а, -і

-я

Р.

-а

-а

-я

□ , -ей

□ , -ей

□, -ів, -їв

д-

-у

-У

-ю

-ам

-ам

-ям

3.

Як у Н. відмінку

Ор.

-ом

-ем, -

-ем, -

-ами, -

-ами, -

-ями

им

ям

има, -

има

ьми

м.

-•/-У/-

-•/-У

-І/-Ю

-ах

-ах

-ях

ОВІ

Кл.

Як у Н. відмінку

Множина

Від-

Однина

3 основою

3 ОСНОВОЮ

мінки

на нешиплячий

на шиплячий

Н.

□ , (-И)

-і

-і

Р.

-і

-ей, (-ів)

-ей

д.

-і

-ям

-ам

3.

□

-і, (ів)

-і

Ор.

-ю

-ями

-ами

м.

-і

-ях

-ах

Кл.

-Є, (-И)

Як у Н. відмінку

Від-

Однина

Множина

мінки

н. р.

курч-а

орл-я курчатп-и

курчат-а

орлят-а курчат

д.

орлятп-и курчатп-і

орлят курчат-ам

орлят-ам

3. Ор.

орлят-і курч-а

орл-я

курчат-а

орлят-а курчат-

курч-ам

орл-ям (на)

ами

орлят-ами ... курчат-ах

М.

курчат-і ...орлят-і курч-а

... орлят-ах курчат-а

Кл.

орл-я

орлят-а

Від-

Однина

Множина

мінки

н.

ім'я

сім'я

імена

р.

імені, ім'я

сімені, сім'я

імен

д.

імені

сімені

іменам

3.

Як у Н. відмінку

Ор.

іменем, ім'ям

сім'ям

іменами

М.

(в) імені

... сімені

... іменах

Кл.

Як у Н . відмінку

Типи

Відмінки

І

II

НІ

IV

н.

ножиці

сходи

сани

вила

р.

ножиць

сходів

саней

вил

д.

ножицям

сходам

саням

вилам

3.

Як у Н . відмінку

Ор.

ножицями

сходами

саньми

вилами

м.

(на) ножицях

... сходах

... санях

... вилах

Кл.

Як у Н . відмінку

Відмінки

Зразки відмінювання

Н.

двер-і

грбш-і

Р.

двер-ей

грдш-ей

д.

двер-ям

грбш-ам

3.

двер-і

грбш-і

Ор.

двер-йма (двер-мй)

грош-йма (гріш-ми)

м.

(на) двер-ях

... грбш-ах

Кл.

двер-і

грбш-і