экологическое_предпринимательство / лекц_я №3

Тема 3. Екологічні товари та послуги.

1. Поняття та класифікація екологічних послуг.

2. Екологічні товари перспективні в умовах України.

3. Екологічний лізинг, екологічний інжиринг, екологічний туризм, екологічне страхування.

Під екологічними потребами варто розуміти такі потреби споживачів (суспільства в цілому), задоволення яких не чинить екодеструктивного впливу на споживачів, середовище їхнього існування й життєдіяльності й сприяє екологізації навколишнього середовища [57].

До екологічного відносять товари, які є економічно ефективними й екологічно безпечними при їх виробництві, споживанні й утилізації.

Існують розбіжності при визначенні категорії "екологічно чисті товари". Більшість авторів розглядають це поняття в першу чергу з погляду екологічної безпеки. Так, наприклад, А. Горєлова під екологічно чистим продуктом розуміє продукт, безпечний як для людини, так і для навколишнього середовища.

Одні економісти під екологічними товарами розуміють різні види природних ресурсів. Інші - чисте повітря, воду, ґрунт, а також здоров'я. Також екологічно чистими товарами називають вироби й послуги, виробництво й споживання яких сприяє зниженню інтегрального екологічного впливу у розрахунку на одиницю сукупного суспільного продукту. Під екологічно чистими товарами розуміється все те, що може задовольняти екологічну потребу або її брак і пропонується ринку з метою залучення уваги, придбання, використання або споживання.

Існує поняття екологічних інновацій у якості змін у соціально-економічному розвитку господарської системи, які разом із позитивним соціально-економічним ефектом поліпшують стан природного середовища або значно зменшують негативний вплив на навколишнє середовище. Так само існує поняття "екологічне підприємництво", під яким розуміється діяльність з виробництва й реалізації товарів, проведення робіт і послуг, спрямованих на попередження шкоди навколишньому середовищу й здоров'ю населення. Можливо вживати термін "екологічно сприятливий продукт" з точки зору п'яти критеріїв: токсичність, необоротність, некерованість, рівень або розмір впливу продукту (процесу), обтяження екологічної системи продуктом.

С. Ілляшенко під екологічно чистими товарами (виробами або послугами) розуміє товари , що є економічно ефективними й екологічно безпечними у виробництві, споживанні й утилізації.

У таблиці 1. представлений ряд визначень поняття "екологічно чистий товар" з погляду різних авторів.

Більшість існуючих нині визначень екологічної чистоти продукту дається з точки зору виробника або незалежних сторонніх організацій. Основними факторами привабливості екологічно чистих товарів виступають у першу чергу якість самого товару, а також якість навколишнього природного середовища, де він був вирощений, або впроваджується, обмінюється, реалізується.

Не менш привабливим є фактор утилізації, тобто яким чином екологічно чистий товар впливає на навколишнє середовище після його споживання й утилізації.

За твердженням деяких авторів словосполучення "екологічно чистий" взагалі позбавлене змісту: якщо сам по собі продукт дійсно є повністю натуральним і не містить шкідливих речовин, може виявитися, що при його виробництві використовуються токсини.

Це означає, що якщо цю упаковку спалюватимуть, то в атмосферу виділятимуться високотоксичні речовини. А можливо, при виробництві цього товару завдається серйозний збиток навколишньому середовищу.

Таблиця 1. ОСНОВНІ ДЕФІНІЦІЇ КАТЕГОРІЇ "ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИЙ ТОВАР"

Дефініції категорії "екологічно чистий товар"	Джерело
Продукт, безпечний як для людини, так і для навколишнього середовища	А. Горєлова
Економічно ефективні й екологічно безпечні у виробництві, споживанні й утилізації.	С. Ілляшенко, О. Прокопенко
Екологічно чистим товаром може бути визнана продукція, розроблена й виготовлена в рамках екоорієнтованої виробничої системи, що не завдає шкоди навколишньому середовищу й споживачеві.	І. Должанський, О. Бєлякова
Продукція, що не містить токсичних речовин у дозах, що впливають на біологічні процеси в природі й здоров'ї людини.	О.Литвинов
Товаром виступають технології з вищим рівнем екологічної безпеки, якісні, з екологічної точки зору, продукти й послуги, які зменшують екологічний ризик і мінімізують забруднення при використанні ресурсів.	Н. Барабашова
Економічне благо, яке не залежить від його здатності до пересування й від осіб, які пропонують його для продажу, від його матеріальності, від його характеру, як продукту праці, призначене для обміну, виробництва, споживання, утилізація якого не завдає шкоди здоров'ю людини протягом всього її життя й не справляє негативного впливу на здоров'я майбутніх поколінь, а також на навколишнє середовище, призначенням якого є контроль, вимір, запобігання або зменшення шкідливого впливу на людину й на навколишнє середовище.	Я. Мамлєєва
Товар, споживання якого не завдає шкоди здоров'ю людини протягом всього її життя й не справляє негативного впливу на здоров'я майбутніх поколінь, з'явився порівняно нещодавно.	Т. Дьоміна

Або, наприклад, у "чистого" продукту може бути упакування, що виготовлено за застарілою технологією, яка завдає шкоди навколишньому середовищу.

Справжнім екологічно чистим можна назвати продукт, якщо він не містить шкідливих для людини й навколишнього середовища речовин. І якщо при його виробництві й утилізації упакування не завдається шкоди довкіллю.

У наукових працях О. Прокопенко запропоновано використовувати наступне визначення категорії "екологічні товари" - економічні продукти, тобто результати людської праці (господарської діяльності), які представлені в матеріально-предметній формі (матеріальні продукти), у духовній або інформаційній формі (інтелектуальні продукти) або у вигляді виконаних робіт і послуг, виробництво й споживання яких знижує екодеструктивний вплив у розрахунку на одиницю сукупного суспільного продукту при одночасному підвищенні економічної ефективності в сферах виробництва і споживання. Це дозволяє, на думку дослідника, встановити термінологічну сутність поняття екологічних товарів, що особливо необхідно для управління процесами формування ринку (зокрема на державному й регіональному рівнях).

Автором запропонована класифікація товарів за ступенем екологічності. Зокрема вона виділяє:

- неекологічні товари - екологічно небезпечні товари (при їхній розробці, виробництві, споживанні й утилізації сумарний екодеструктивний вплив перевищує асимілюючі можливості навколишнього середовища) і екологічно прийнятні товари (вносять екодеструктивні зміни в межах асимілюючих можливостей навколишнього середовища);

- екологічні товари - екологічно нейтральні товари (їхнє виробництво й споживання не руйнують навколишнього середовища) і екологічно спрямовані товари (їхнє виробництво й споживання вносять позитивні зміни в навколишнє середовище).

Обов'язковою умовою екологічної чистоти є відсутність шкідливих речовин, компонентів, матеріалів та інших видів сировини в готовому продукті, а також відповідність критеріям екоефективності технології виробництва даного продукту. Це дозволить забезпечити мінімальний вміст шкідливих речовин у продукті й істотно підвищити якість і конкурентоспроможність товару, тим самим указує на необхідність перегляду управлінських рішень у нових умовах формування й розвитку ринку екологічно чистих товарів.

Розвиток ринку екологічних виробів і послуг є одним з основних факторів забезпечення стабільності підприємств. Це дає можливість вирішувати в комплексі економічні, соціальні й екологічні цілі.

Еволюція екологічних потреб проходитиме три основні стадії.

Потреби першої групи мотивуються необхідністю призупинити процеси безпрецедентно високого ступеня забруднення довкілля, в основному внаслідок техногенного й антропогенного впливу, що вже спричинили екологічні катастрофи в ряді регіонів світу. Так, фактичне знищення Аральського моря, аварія на Чорнобильській АЕС, надзвичайно масштабні повені в Західній Європі тощо можуть призвести до глобальної екологічної катастрофи, яка поставить під загрозу існування людської цивілізації.

Ці потреби є реальними для населення більшості країн світу, однак далеко не всі згодні (чи спроможні) платити за їх задоволення. Тобто відсоток потреб, що перейшли в категорію запитів (потреби, підкріплені купівельною спроможністю споживачів), є значно меншим. Очевидно, їх слід стимулювати як на рівні окремих держав і регіонів, так і на міжнародному рівні, в основному економічно й законодавчо, а також застосовуючи методи екологічно орієнтованої пропаганди.

Потреби другої групи мотивуються, в основному, суто економічними інтересами: економія матеріальних та енергетичних ресурсів, застосування безвідходних технологій, заміна «брудних технологій» на «екологічно чисті» тощо. Однак ці мотиви діють тільки у випадку створення відповідних економічних, правових, суспільних умов. А це можливо тільки на певному етапі соціально-економічного розвитку, коли в основному задоволені потреби першої групи. Формування потреб другої групи може йти прискореними темпами, коли для цього є відповідні, насамперед, зовнішні умови. Наприклад, енергетична криза 70-х рр., викликана політикою країн ОПЕК, спричинила різке зростання потреб економічно розвинених країн в енергозберігаючих технологіях. До цього також може призвести зростання ступеня відкритості національних економік, оскільки це супроводжується загостренням конкурентної боротьби, а виграють її ті, хто забезпечує більш ефективне задоволення потреб споживачів. Наприклад, менш енерговитратні електропобутові прилади забезпечують економію коштів їх споживачам, споживання екологічно чистих продуктів харчування зменшує витрати на ліки та сприяє збереженню здоров’я.

Потреби третьої групи почали проявлятися досить давно, однак тільки в останнє десятиріччя у зв’язку з формуванням концепції сталого розвитку (Програма, 1993) та її визнанням їх стали формувати цілеспрямовано.

Отже, сучасний стан соціально-економічного розвитку характеризується зростанням екологічних потреб першої групи, розвитком потреб другої групи й початком формування третьої.

Екологічні товари

До екологічних товарів слід відносити екологічно нейтральні й екологічно спрямовані товари. Екологічно нейтральні – товари, виробництво та споживання яких не руйнує довкілля. Екологічно спрямовані – товари, виробництво та споживання яких вносить позитивні зміни в довкілля.

Становлення й розвиток екологічного ринку необхідно здійснювати шляхом:

виробництва спеціальної техніки й приладів для здійснення екологічного моніторингу;

створення ресурсозберігаючих техніки й технологій;

розширення використання вторинних ресурсів;

раціонального відтворення природних благ;

впровадження екологічного аудиту й інформаційних послуг;

правового обслуговування з еколого-економічних питань;

екологічної освіти й виховання;

заснування екологічних консалтингових, венчурних фірм;

ліцензування діяльності природоохоронного значення;

розвитку мережі платних робіт і послуг природоохоронного значення ;

залучення фірм до виконання екологічних робіт і послуг;

торгівлі правами на викиди;

створення банків і бірж прав на забруднення.

Нова екологічна продукція розробляється й випускається переважно в таких секторах вітчизняної економіки: виробництво й переробка нафти і газу, машинобудування та металообробка, хімічна промисловість, чорна металургія, виробництво будматеріалів, виробництво  енергії, транспорт; точне устаткування, легка промисловість, харчова промисловість, деревообробна промисловість, друкарські послуги, екологічні послуги. Існує малоосвоєний вітчизняними товаровиробниками, але дуже важливий для здоров’я людей сектор ринку екологічних товарів для побуту: меблів, електропобутових приладів, шпалер, покриття підлоги, дитячих іграшок та ін., але в останні роки ситуація дещо покращується. Слід зазначити, що екологічні товари (як вироби, так і послуги) у своїй більшості є новими для вітчизняних виробників, тобто новаційними. Оскільки попит на них є, і він зростає, то нерозумно було б не скористатися з цього становища. Відповідно до концепції маркетингу, пошук ідей нових товарів, у тому числі екологічних, має ґрунтуватися, насамперед, на результатах аналізу потреб і запитів споживачів. Однак пошуку ідей новацій властива певна специфіка ринкових досліджень.

Ця специфіка полягає в тому, що розробка новацій (особливо тих, що базуються на новітніх досягненнях науки й техніки, результатах фундаментальних досліджень і відкриттів) у багатьох випадках пов’язана зі створенням товарів, які раніше просто не мали аналогів.

Природно, традиційні методи пошуку ідей такого роду екологічних інновацій на базі аналізу потреб і запитів споживачів не можуть бути застосовані для новацій другого виду.

У цьому випадку використовують такі специфічні методи:

1. прогнозування майбутніх потреб і запитів споживачів, зміни мотивації їхньої поведінки;

2. ситуаційне й імітаційне моделювання поведінки споживачів у сьогоденні та майбутньому;

3. аналіз тенденцій розвитку науково-технічного прогресу, зміни технологічної, економічної, соціальної, політичної, культурної, правової, екологічної та інших складових середовища господарювання.

Стимулювання екологічного попиту

З огляду на реалії сучасної ринкової економіки, коли більшу свободу вибору мають споживачі, а виробники орієнтують свою діяльність на задоволення їхніх потреб і запитів, більш вагомою є мотивація споживання нової (у т. ч. екологічної) продукції. У табл. 2 представлені типи мотивації.

Таблиця 2 - Мотиви споживання екологічних товарів (виробів і послуг)

Тип мотивації	Приклад мотивації споживання
Раціональні мотиви	Якість Економічність Експлуатаційні параметри Збереження здоров’я, лікувальні властивості
Емоційні мотиви	Стиль життя (вживання тільки натуральних продуктів) Почуття страху (придбання фільтру для питної води, щоб запобігти утворенню каменів у нирках)
Моральні мотиви	Збереження природного середовища (екологічність товару на всіх стадіях життєвого циклу)

Виробництво екологічних товарів (виробів і послуг - екологічне підприємництво) розвивається, в основному, по таких напрямках:

виготовлення, установка й експлуатація природоохоронних (очисних) споруджень;

розробка й впровадження екологічно чистих технологій;

переробка, транспортування й захоронення відходів, ліквідація токсичних відходів;

торгівля екологічними технологіями, продуктами й відходами;

енергозбереження;

збереження земельних ресурсів;

виробництво екологічно чистих продуктів харчування;

екоаудит і екоекспертиза;

водний, повітряний контроль;

екологічне кредитування й страхування;

природоохоронна пропаганда й освіта;

екотуризм;

екологічна медицина й професійна безпека;

інформаційні технології;

життєзберігаючі системи;

підтримка рівноваги екосистем.

Фактори, що зумовлюють стрімкий розвиток світового ринку екологічних товарів та послуг, зображено на рис. 1.

Екологічний інжиніринг (екоінжінірінг) — здійснюваний в певних організаційних та правових формах комплекс цілеспрямованих дій, що має результатом створення нових виробничих потужностей в цілях мінімізації збитку у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, що характеризується обов'язковою участю держави та наявністю спеціальних суб'єктів: організації-забруднювачі навколишнього природного середовища (замовник) та спеціалізовані інжинірингові організації, які виконують проектування, виготовлення та поставку технічних систем для її охорони (виконавець).

Екологічний інжиніринг дозволяє реалізувати ідею сталого розвитку будь-якого промислового підприємства, здатну одночасно скорочувати шкідливий вплив на навколишнє середовище і підвищувати ефективність технологічних процесів.

Сучасні темпи розвитку світової промисловості, глобалізація економіки, а також негативний вплив життєдіяльності людини на навколишнє середовище змусили переоцінити результати необхідного технологічного зростання і по-новому поглянути на процес впровадження промислових технологій. Сьогодні основним міжнародним трендом є орієнтація на застосування не тільки ефективних, але і екологічно безпечних рішень. У цьому зв'язку на перший план виходить дотримання в роботі принципу екологічного інжинірингу, заснованого на пошуку максимально надійних рішень, скорочення енергоємності виробництва і зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище.

Незважаючи на активний розвиток екологічного інжинірингу як самостійного сегменту ринку, стійке поняття для цієї діяльності поки що не розроблено.

Слово "лізинг" походить віл англійського "lease" — брати чи здавати майно в оренду, тобто в тимчасове володіння користування. Згідно із законом України "Про лізинг" лізинг не підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізинголавием у виняткове користування на визначений термін лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодження із лізинго одержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

У галузі екології до об'єктів лізингу належать основні засоби, що використовуються для контролю за очищенням викидів, скидів забруднених вол. питної води тощо.

За допомогою лізингу новітніх технологій і сучасного обладнання успішно розв'язуються питання:

енергозбереження;

раціонального використання природних ресурсів;

• оформлення документів не потребує багато часу, бо здійснюється за спрощеною (на відміну від банківського кредиту) схемою переробки й утилізації побутових і промислових відходів;