Matvienko_Kozactvo_Ukrainy

Петро Конашевич–Сагайдачний (1614–1622 рр.) – справжнє прізвище – Конашевич. Сагайдачний – це прізвисько, що походить від слова сагайдак, яке означає шкіряну сумку або дерев'яний футляр для стріл, а також лук. Сагайдачним Петра Конашевича назвали за винятково майстерну стрільбу з лука. Навіть на єдиному портреті, виконаному сучасником, він зображений із сагайдаком за спиною.

Про дитячі та юнацькі роки Петра Конашевича збереглися надзвичайно скупі відомості. Народився між 1577–1578 роками в селі Кульчиці на Львівщині в сім'ї дрібного українського православного шляхтича. Одержав початкову домашню освіту, а згодом навчався в Острозькій академії та Львівській братській школі. Наприкінці XVI століття подався на Запоріжжя, де швидко здобув авторитет. Брав участь у чисельних походах козаків, а незабаром став їх очолювати. Уславився як видатний державний діяч. Під його керівництвом у 1617 році Військо Запорізьке увійшло до Європейської ліги для боротьби проти Порти. Прагнучи створити могутній союз, провідну роль у якому покладав на козацьку республіку, П. Сагайдачний установив дипломатичні зв'язки з Московською державою, Грузією, Іраном. Блискучий полководець, мудрий політик, талановитий дипломат, Петро Конашевич–Сагайдачний здобув заслужену шану сучасників.

Початок гетьманування Петра Сагайдачного припав на 1605– 1610 роки. На гетьманство його обирали кілька разів. Петро Кона- шевич-Сагайдачний всіляко прагнув збільшити козацькі сили, розширити реєстр, проте вважав, що за тих обставин збройний протест проти утисків польського уряду приречений на поразку.

Чи не найбільша справа П. Сагайдачного – впорядкування козацького війська. Власне, завдяки діям гетьмана було вперше створено дисципліновану козацьку армію, озброєну до останнього козака вогнепальною зброєю і тогочасною артилерією.

Готуючи козацтво до активної наступальної боротьби проти Османської імперії, П. Сагайдачний домігся зростання кількісного складу запорізьких флотилій, у яких чисельність чайок – головних бойових одиниць – досягла кількох сотень.

Талановитий полководець, П. Сагайдачний розумів, що в політиці велике значення мають мирні дипломатичні заходи. Цим він здобув повагу та прихильність королівського двору – адже вперше

22

поляки мали справу з авторитетним козацьким ватажком, із яким можна було вести переговори і який умів тримати в покорі козацьку стихію.

Під тиском турецького уряду Польща поставила П. Сагайдачному вимогу припинити напади на Туреччину й обмежити кількість реєстрових козаків: виписати "ремісників", війтів, купців, шинкарів, бурмістрів, кравців. Ця вимога вказує на ті прошарки населення, із яких походили козаки.

П. Сагайдачний першим із козацьких гетьманів поєднав інтереси козацтва, міщанства й духовенства, а також поширив свій вплив на Київ, що знову став політичним осередком України.

Почеснемісцесередпам'ятоккозацькихчасівпосідаютьзапорізькі військові клейноди. Це військові знаки, регалії чи атрибути влади, що використовувалисястаршинамивідповіднодопосадикожногозних.

Булава– цеознака владигетьмана. Вонамала виглядсрібноїпозолоченої,часомприкрашеноїдорогоціннимикаменямикулі,насадженої на металевучи дерев'янугладенько обструганупалицю, пофарбовану

втемнийколір.Першівідомостіпробулавууписьмовихджерелахз'являютьсяу1591році.

Пернач,шестоперабожезл–ознакавладиполковника.Йогоносили запоясом.Перначменшийвідбулави,зісрібноючизалізноюкулеюна кінціпалиці.Кожензклейнодівналежавпевнійособііззапорізькоїстаршини.Підчасвійськовихрадкошовийтримавуправійруцібулаву.

Прапором,хоругвою,чикорогвоюназиваласяукозаківшовковаяс- краво-червонахусткаіззображеннямпосерединіабобілогопольського орла,колизапорожцібулипідпротекторатомпольськогокороля,абож двоголовогоросійського,коливониперейшлидомосковськогоцаря.По бокаххоругвибулозображеноСпасителя йархангелаМихаїла.Очевидець свідчить, що після зняття козаками у1655 році облоги Львова за БогданомХмельницькимнеслибілийпрапорзйогородовимгербомта червоний–іззображеннямархангелаМихаїла,якийпростромлюєспи- сом змія, а також 34 прапори з гербами різних земель. Отже,

вXVII століттіГетьманщинакористуваласярізнокольоровимипрапорами.Існувалитакожполкові,сотенні,куріннітаіншікорогви,знамената значки.Нанихбулизображеніхрести,зірки,місяць,сонце,зброятаелементинародногодекоративногомистецтва.

Бунчукомкозакиназивалипросту,пофарбовануначорнопалицю,на верхнійкінецьякоїнасаджувалиміднукулю,апіднеївставляливолосся

23

зкінськогохвостазчотирмачишістьмасплетенимикосамиповерхволосся.

Загальновійськовізапорізькіпечаткибулиокруглоїформитавиготовлялися зі срібла. На них було зображення постаті козака в гостроверхійшапцівжупанізґудзикаминагрудях,ізшаблеюйпорохівницею при боці та рушницею, перекинутою через ліве плече, із символічним списом.Покраюлицьовогобокупечаткинапис:"Печатьславноговійська запорізькогонизового".ВідомійпечаткигетьманівС.Кішки,Б.Хмельницького, П. Дорошенка та ін. Паланкові (або курінні) печатки також виготовлялизісрібла.Вонибуликруглоїабочотирикутноїформиімали зображеннялевів,оленів,коней,місяця,зірок,корон,списів,шабель,луків.

Литаврамикозакиназивализалізній срібнікотлиізнатягнутоюна нихшкірою.Ціударніінструменти широковикористовувалися підчас урочистостейувійськовомупобутікозаків.

ЗапорізьківійськовіклейнодизберігалисяабовсічовійПокровській церкві,абоувійськовійскарбниці.Їхвиносилилишезанаказомкошовогоотаманапередзагальноючиокремоюрадою.ПісляліквідаціїкозацтваізнищенняЗапорізькоїСічіклейноди булизібраніівідданіназберіганнявЕрмітажіПреображенськийсоборуПетербурзі,Оружейнупалату в Москві, а також в інші сховища. Так, ще в кінці ХІХ ст. у Ермітажі збері-галося17запорізькихзначківіоднахоругва;ауПреображенсько- мусоборі–20 куріннихпрапорів,3бунчуки,1срібна булава,1срібний позолоченийжезл.Зараздоляцихнаціональнихскарбівукраїнськогонароду невідома. Після Лютневої революції 1917 р. в Росії Тимчасовий УрядприйняврішенняпроїхповерненнявУкраїну,алевнаслідокжовтневогоперевороту1917р.рішеннянебуловиконано.Зпроголошенням незалежності український уряд ставив перед керівництвом Російської Федераціїпитанняпроповерненнянаціональнихкультурнихцінностей, однакякихоськонкретнихдомовленостейнебулодосягнуто.

Зброєю козаків були шаблі та списи, а також гармати, мушкети, пістолі,самопали,рушниці.Противорожоїкіннотикозакизастосовували якірцітарогульки.Зброютабойовіприпаси(порох,кулі)запорожціробилисамі.Крімтого,коженкозакповиненбувматиприсобісокиру,косу, лопату,шнуритощо,щобуразіпотребинасипативалитабудуватиукріплення, а також– зв'язувати вози в табір.

Піхотаукозаківбулачисленнішою закінноту.Кіннота веланаступ так званою "лавою", шикуючись півколом і атакуючи ворога не тільки

зфронту,алейізфлангів.Найпоширенішимвидомбойовогопорядкустав

24

такзваний"козацькийтабір".У центрічотирикутногорухомогоукріплення,щоскладалосязкількохрядівскріпленихміжсобоюланцюгами возів, розташовувався військовий загін. Такий табір використовували і в боях,інапереходах.Сучасникиназиваликозацькітабори"рухомими фортецями".

ДляспорудженняСічіобиралисязручнімісцянаузбережжіДніпра, де в затокахіпротокахріки стояв козацький флот. Останній складався з різнихтипіврічковихіморськихсуден.Найбільшвідомимиєкозацькі дуби та чайки. Вони були 20 м завдовжки і 3–4 м завширшки, могли вміщуватидо50–70козаків,військовеспорядження,запасводиіхарчів. Чайказадопомогоювесел(20–30пар)абовітриламогларухатисяівпе- ред,іназад:кормитутнебуло,стернаприкріплювалинаобохїїкінцях. Длястійкостінаводівздовжобохбортівприв'язувалипучкиочерету.

Озброєння чайки,крім особистоїзброїкожного козака(двохруш- ницьпороху,куль),складалосязкількохневеликихгармат-фальконетів. Начайкахкозакисміливовирушаливморськіпоходи,підчасякихвступаливбійзтурецькимигалерамиінерідковиходилипереможцями.Час відчасукозацькічайки,перетнувшиЧорнеморе,з'являлисябілятурецькихберегів.РобиливонинападиінаКрим.

Окрімчайок,запорожцібудувалищеівантажнівітрильнісуднаприбережногоплавання,щоназивалисядубами.Цієюназвоюкозакипідкреслювалиміцністьсвоїхсуденінавітьдеякувантажність.Називалиїхтакождубась,дубина,дубки.МісцямиїхньоїбудівлібулиКиїв,Січ(Запоріжжя),Кодак,Новобогородицьк,атакожрайонивпаданнявДніпрорік Самара й Орель.

Дуб,чивантажнийчовен,бувплоскодоннимізмалимосіданням.По краях була палуба, а борти було укріплено брусами. У діаметральній площинівстановлювалидвічитрищоглизрейковимвітрильнимозброєнням. Деякі дуби мали довжину до 20 м, а ширину – до 7 м і могли приймати до 100 тонн вантажу. Практика будівництва цих суден уподальшомупошириласянаіншікораблі,щотакожпризначалисядляперевезеннявантажів.

3.3.Козакинаміжнароднійарені

ПроактивнийвихідкозаківнаприкінціXVI–XVIІстоліттянаміжна- роднуаренусвідчить їхнє залучення до боротьби за престол Молдавії, Московськоїдержавитаіншихкраїн.Підчасцихбаталійвониздобувають нелишевійськовий,а йполітичнийдосвід,розширюютьсвійсвітогляд,

25

стають спроможними вирішуватидержавніпроблеми. Незважаючи на те,щокозакибулипідданимикороляРечіПосполитої,вонидужечасто проводилицілкомсамостійнуполітикуізаслужилирепутаціюзначноїсили, якуповажалаіз якою рахуваласявся тодішня Європа.

Зокрема, 1577 рокупісля загибелі молдавського господаря Івони, козацький ватажок Іван Підкова оголосив себе братом убитого та розпочавборотьбуза молдавськийпрестол.

УжеувереснізапорожцізахопилистолицюМолдавії–Ясси,алена- довговтриматимістонезмогли.ПідтискомтурківІ.Підковазмушений буввідступатинаЗапоріжжя,алевдорозібувсхопленийполякамита страченийнавимогутурецькогосултанауЛьвові.

Проте ця невдача не послабила бажання в козаків поборотися за молдавський престол. Вже навесні 1578 року двохтисячне козацьке військорушилодоМолдавії,авчервнісюдиприбувщеодинкозацький загін ізновими претендентами на господарськийпрестол – ОлександроміПавлом.

АвстрійськимГабсбургам,якінаприкінціXVIстоліттявоювализтурками,вдалося1594рокудомовитисязкозакамипроїхпохіддоМолдови та Валахії, що на той період перебували під протекторатом турецького султана.Очоливцейвдалийпохідмайбутнійватажоккозацько-селянсь- когоповстання протиполяків СеверинНаливайко, якийз 12тисячами козаківзавдавмолдаванампоразки,післячогомісцевийгосподартимчасово визнав владу Габсбургів. А козаки відтоді стали популярною мілітарноюсилою,здатноювідігратисуттєвурольуєвропейськихсправах.

У XVIІ столітті козацтво активно втручається увнутрішні справи Московськоїдержави. Спочаткупротягом 1604–1605 років запорожці беруть участь упоходіЛжедмитрія Іна Москву. Незабаром чимало козаків приєднуються до загонів другого російського самозванця Лжедмитрія ІІ (1607–1610 рр.). Запорізьке козацтво також брало активну участь уСелянській війні в Росії під проводом І. Болотникова. Є відомості, що він козакував уБазавлуцькійСічі, де й потрапив утурецький полон,ав1606році,повернувшисьізполону,піднявантифеодальнеповстанняв Росії.

П.Сагайдачний,підтримуючинамірипольськогокоролевичаВладиславаздобутикоронуМосковськоїдержави,напочаткуліта1618року повів20-тисячнекозацькевійськонаМоскву.Похідбувшвидкимівда- лим.Козакиздобуличисельнімістайфортеці,розбилимосковськівійська,

26

висланіїмназустріч,підійшлидоМоскви,безперешкоднооточилиїїта з'єдналисязсиламикоролевича.Навійськовійрадібуловирішенорозпочати облогу Москви в ніч проти свята Покрови. Але про час штурму сталовідомомосковськомукомандуванню,ікозакиприпинилиоблогу. ГетьманвідійшоввідМосквитапродовжувавуспішнівоєннідії.Цезмусиломосковський урядпогодитисьна польськіумовита укластиперемир'я.МирнуугодуміжМосковієютаРіччюПосполитоюбулопідписано1грудня1618роцівселіДеуліні.Козакибулиошукані:реєстрскоротився більш ніжутричі, козацькустаршинумав призначати король, до тогож,вкотрепочаладіятизаборонавиходитикозакамуЧорнеморе.

Постійнісуперечкизтуркамизмусиликозаківстворитисвоюфлотилію.Скориставшись ослабленнямТуреччини війнамиз Австрієюта Венецією, козаки на початкуXVIІ століття здійснили успішні морські походи,акозацькийфлотзміцніворганізаційноізбільшивсякількісно.

1576рокузапорізькікозакинасвоїхчайкахрозграбувалиСінопіТрапезунд,ав1590роцівдругездійснилинападинаціжміста.У1589році відбувсябійзаОчаків,щоповторювавсядекількаразів.У1606роцікозаки напали на Варну, у1608 році– на Перекоп, у1609 році– на гирло Дунаю.У1615роцізапорізькимикозакамиразоміздонськимибулоатакованоАзов.Булознищенокількатурецькихкораблів,апотімна70чайках козаки рушили до Кафи (1616 р.) і в березні1624 рокузахопили її, завершившисвійпохідуспішнимрейдомуздовжпівденногоберегаЧорного моря, тимчасово взявши Трапезунд (Трабзон у1625 р.). У серпні 1624рокузапоріжцізіткнулисязтурецькимфлотомбілявиходуз Дніпровського лиману.Битва тривалакілька днів.Козаки всежпрорвалися

уЧорнеморе,апотімспалилимаякФорос,укріпленняБююкдере,Єнікьой таІстіньє.Кількаразівкозаківнападалинам.Стамбул(1615р.,1620р. ітричі1624р).У1633роцінападалинатурецькігарнізонивАзову,Ізмаїлі, Киліїіна поселенняміжДніпроміДунаєм,а в1637 роцінавіть якийсь час володіли Азовом. У 1627 році базавлуцькі козаки здійснили похід

уКрим, взяли столицю ханства – Бахчисарай, очистили від турецьких військувесьКрим.АлелишезагибельводномузбоївкошовогоМ.Дорошенкатасвіжісили,наданіТурцією,змусиликозаківпокинутиСіч.

У1621роціпідХотином(Чернівецькаобласть)об'єднаніпольськолитовськіікозацьківійська(42тисячі)перемоглисилисултанаОсмана II іКримськогоханства,щомаликількісніпереваги.Керувавоб'єднаними військовимисиламивидатнийукраїнськийполководець,гетьманП. Ко- нашевич-Сагайдачний. Хотинська перемога дозволила Сагайдачному

27

встановитинаУкраїнінацейперіодумовисуверенітету,сприятиактивномурозвиткународноїкультуритаосвіти.

У 1618 році в Європі розпочинається тридцятилітня війна (1618– 1648 рр.),вякійАвстрія,Іспанія,Баваріятакатолицькінімецькікнязівствапротистоялиблокупротестантськихнімецькихкнязів.БлокупротестантівнапевнихетапахвійнидопомагалиДанія,Швеція,Голландія, Англія,а з1635 року–ще йкатолицька Франція.Цівійнипотребували постійногозалученняпрофесійноївійськовоїсили,якоїдужебракувало роздрібненим князівствам та мізерним державам. У Європі склалася назвадлятакихнайманихсолдатів(найчастіше–уродженцівгермансь- кихземель) –кнехти(тобто"гвіздки").Українськікозаки-найманціта- кожбрали участьуцій війнінабоцітого, хто залучав їхна службу. Так,

ужовтні1619року10тисячдобровольцівпідкерівництвомполковників КличковськоготаРусиновськогоприбулинаЗакарпаттяназапрошення ФердинандаIIГабсбурга.Станімператорськихсил,якихтрансильванський(територіясучасноїУгорщини)князьБетленГабортачеськізагони оточилиуВідні,булокритичним.СамеперемогакозаківнадЮріємРакоці спонукала Бетлена Габора спішно завершити облогуВідня та повернутисядоТрансильванії.

1631 рокудвітисячі козаків брали участь убоях зішведами та саксонцями в Сілезії на боці військ імперського генералісімуса Альбрехта Валленштейна,причомуостаннійвимагавусоюзника,польськогокороля СигізмундаIII,маловідомихуЄвропіпольськихгусарів,асаме–козаків, зякихавстрійськігенералиформувалилегкукінноту.В1631роцічотиритисячнийполккіннихукраїнськихкозаківпідпроводомТараськоговоював

уЛюксембурзі.ПіслявступуувійнуФранціїтаїїінтервенціїдоіспанських Нідерландів (Бельгії) австрійський імператорвислав туди великий загін запорожців,яківоювалиутилуфранцузів,виснажуючиїхнісили.

Умови служби козаків завжди були окресленіугодами. Так, за угодою від 23 вересня 1635 рокуз австрійським імператором полковник отримував щомісяця 200 талярів, а простий козак – 6 талярів. Керував козацькимкорпусомполковникП.Носковський.

Йогокорпуспротягом1636рокуздійснивкількаблискавичнихбойовихрейдівдоПікардіїтаЕльзасу.Умовидоговоруміжкозакамитаімператором не завжди виконувалися останнім. Так, ще у 1631 році козаки П.Носковськогонарадівирішилирозірватиконтракт.Лишедовготривалі переговори,умовлянняавстрійцівтавиплатачастиниборгувирішилицей конфлікт.Алевосени1636рокукозакиП.Носковськогозалишилислуж-

28

буітеатрбойовихдій,а згодомповернулися черезСілезію доРечіПосполитої.

КозакиутридцятилітнійвійнівоювалиінабоціФранції.Так,май- бутнійгетьманБогдан-ЗиновійХмельницький,якийнатойчасобіймав посаду військового писаря, у 1644 році у Варшаві зустрівся з послом ФранціїуПольщіграфомде Брежі.Останній улистідокардинала Ма- заріні(якійогопопередник–кардиналРішельє,вінбувдругоюпостат- тюуФранції)післяцьогописав:"...Козаки–дужевідважнівояки,непо- ганівершники,досконаліпіхотинці,здатнідозахистуфортець...Щостосується служби козаків уйого величності, то, якщо війни з турками не буде,Хмельницькийготовийдопомогтименівційсправі".

ЛуїXIVзапросивнаслужбу2400українськихкозаків.Засвідченнямибагатьохісториків,саме Б.Хмельницький таІ. Сіркобули ватажкамикозаків,якібралинайактивнішуучастьвоблозііспанськоїнатойчас фортеціДюнкерк.Врешті,11жовтня1646рокугарнізонДюнкеркакапітулював.Однакфранцузькийурядпісляцьогоуспіхунеставдотримуватися угод, як це нерідко траплялося з усіма найманими військами в усі часи, ічастина козаків повернулася вУкраїну. До того ж, є досить достовірнідані, щоукраїнськікозакизалучалися тимже ЛуїXIVдоучасті

утак званій деволюційній війні 1662–1663 років. Щодо участі козаків

увійськових діях французів залишилась цікава згадка сучасників, яка точновіддзеркалюєстан козацькогодухувояків,змушених"йтивнайми"для виконання військовихзавдань. Одного разуфранцузьківоєначальникинедійшлизгодизкозацькимичільникамизприводуплатніза їхні"послуги",іфранцузизневажливодорікнулиїмза"принизливиймеркантилізм": "Ми воюємо за нашучесть, а ви – за гроші". На що козаки відповіли:"Коженвоюєзате,чогойомуневистачає".

НавітьпіслязакінченняТридцятирічноївійниу1648році,щозавершиласяпідписанняммирногодоговорувМюнстерійОснабрюцці,бойовідіїміжФранцієютаІспанієюнеприпинилися.Єсвідченнятого,що окремі підрозділи запорізьких козаків воювали з французами на боці іспанців1655рокууФландрії.

Участькозаківурізнихвійнахпізньогосередньовіччямаланеабиякий вплив на розвиток військової справи в Україні. Багато козаків, що пройшличудовийвишкілутридцятилітнійвійні,згодомбралиучастьуви-

звольнійвійніпідпроводомБогданаХмельницького.

Тяжка,алегероїчнаборотьбаукраїнськогонароду,збройнихсилСічі протиРечіПосполитоїбулапереможною.У1654роціУкраїнаувійшла до складуРосії.

29

У1656–1657рокахзапорізькекозацтвопродовжувалоборотьбупроти польсько-литовськихшляхетськихвійськ,визволяючизахідно-українські табілоруськіземлі,захопившиЛюблін,авсоюзіізшведськимитатрансільванськими військами – Варшавуй Краків. Одночасно козаки ЧортомлицькоїСічіуспішногромиливійськаКримськогоханства.

ПіслясмертіБ.Хмельницького(27серпня1657року)політичнестановище Українисуттєвопохитнулося.Наступнігетьманипроводилинестабільнуполітику,посиливсягнітросійськихфеодалівіможновладців. Козацтвомужньовелоборотьбузгетьманамипропольськоїорієнтації, аленемоглозупинитипроцесиколоніальноїполітикиросійськогосамодержавстванаУкраїні.

Отже,намежіXVI–XVIIстоліттякозацтвосталоважливимчинни- комміжнародногожиття.Військокозаківнетількизахищалоукраїнські землівід турецько-татарськоїзагрози,а йсвоїмипоходами суттєвоослаблювалоТурецькуімперіютаКримськеханство.Укритичніперіоди внутрішнястабільністьуРечіПосполитій,аіноді–навітьбезпекадер- жави,значноюміроюзалежалавідтого,якуполітикудійоберекозацтво.

Водночасчерезнедостатнійполітичнийдосвід,слабкістьекономічноїбази,відсутностієдностітаіншихподібнихпричинкозацтво,ставши впливовоюполітичноюсилою,неперетворилосянасамостійнийчинник міжнародногожиття:вононевирішувало,алишедопомагаловирішувати (інколи навіть відіграючи вирішальну роль) тій чи іншій державі її проблеми.

30

Розділ ІV

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СФЕРА ЖИТТЯ КОЗАЦЬКОЇ СПІЛЬНОТИ

4.1.Релігійнізасади українськогокозацтва

Відомий дослідник американської демократії Алексіє де Токвіль влучнозазначив,щоамериканськацивілізаціявиросланадвохвеликих протилежнихзасадах,щоорганічнопоєдналисяводнеціле–духусвобо- дитадухурелігії.Цежстосуєтьсяйкозацтва.Взаємовпливволелюбних інаціонально-релігійнихзасадлежитьнелишевосновісвітобаченняко- заків,алейєсвоєріднимідеологічнимфундаментомусієїбудовикозаць- коїдержави.Глибокарелігійність,захистправославноївіри–характерні ознакидуховногожиттяЗапоріжжя.Вонизумовлювалисяякпричинами загальногохарактеру,такіособливостямиіснуваннязапорізькоївільної спільнотияквійськовогоугрупування.

Середзагальнихпричин,щозумовлювалирелігійністьзапорізького товариства,найголовнішаполягалавтому,щовдобуфеодалізмувіруючим був весь світ. Атеїстичні погляди хоча й існували, але не були загальноприйнятними.Навітьбогоборчаідеологіямаларелігійнуоболонку.Запорізькаспільнотанебулавиняткомізцьогозагальногоправила.

Щождоособистихпричин,щовпливалинарелігійніпочуттязапорізьких козаків, то необхідно згадати той факт, що їхне життя минало

увійнахіпов'язанихзниминебезпеками.Навітьсьогоднівеликакількість людей,якібралиучастьувоєннихдіяхіневирізнялисядоцьогорелігійнимипориваннями, абожівзагалісповідувалиатеїстичніпогляди,несподівано звертаються до релігії. Запорожці ж, життя яких проходило

упостійнихвійськовихпоходах,щохарактеризувалисянепередбачуваністюта реальноюзагрозоюраптової, наглої,часто– жахливоїсмерті, характери,природньо,вірилиу"Божийпромисел"і"Божепровидіння"як єдиний засіб порятунку увипадках, коли небезпека, здавалося б, була невідворотна,асмерть–неминуча.Томупопривсюпатріальхальнупро- стотуйвидимістьрозгульногожиття,запорізькікозакивирізнялисягли-

бокими релігійними почуттями іщирою, далекою від показовості, набожністю.

Ідеологічнимпідґрунтяміснуваннякозацькоготовариствавиступав захистправославноївірийцеркви.Запорожцінікомуйніколинепрощали сплюндруванняправославнихсвятиньітаксамонетерпимоставилися доіншихвіросповідань,якіїхнівороги.Усівійни,щовелисязапорізькими

31