Matvienko_Kozactvo_Ukrainy

відомих козацьких гетьманів (близько 1552–1563 pp.), нащадок стародавнього волинського роду Гедиміновичів, власник земельних маєтків у Кременецькому повіті. У 1550–1553 pp. – староста Черкаського та Канівського повітів. Близько 1552 р. (за іншими даними: у 1554–1555 рр.; 1556 p.) побудував на о. Мала Хортиця замок, який став прототипом Запорізької Січі, і згуртував на боротьбу проти татар кілька сотень козаків. У 1554 р. знову був призначеним Сигізмундом II Августом старостою канівським і черкаським. У 1556 р. Д. Вишневецький брав участь у поході московського війська на Крим, а згодом – взагалі перейшов на службу до московського царя Івана Грозного. У 1557–1558 pp. він відбивав напади кримських татар на чолі з ханом Девлет-Гіреєм І на Хортицю. У жовтні 1657 р. Д. Вишневецький, очоливши козацьке військо, захопив турецьку фортецю Кермен і вивіз звідти всі гармати на Хортицю. У 1558–1559 pp. на чолі московського війська здійснив вдалий похід до Криму, звільнивши кілька тисяч невільників. У червні 1559 р. запорожці під командуванням Д. Вишневецьким напали на турецьку фортецю Азов. У 1561 р. Д. Вишневецький знову повертається на службу до литовського князя. У 1563 р. Д. Вишневецький вступив до боротьби за молдавський престол.

Під час походу в Молдавію чотиритисячний козацький загін, очолюваний Д. Вишневецьким, зазнав нищівної поразки в бою під Сучавою від військ претендента на молдавський престол Стефана IX Томші. Д. Вишневецького було взято у полон і видано турецькому урядові. За повідомленням "Хроніки Мартіна Бєльського", Д. Вишневецький після жорстоких катувань за наказом султана Сулеймана П був скинутий з вежі на залізні гаки, умуровані в стіну, на яких він і помер.

Д. Вишневецький – герой української народної думи про Байду. Під його керівництвом протягом 1552–1556 pp. на о. Мала Хортиця було побудовано фортецю, мури якої не тільки гарантували безпеку, а й у подальшому стали своєрідною базою для здійснення походів на Крим, осередком згуртування запорізького козацтва.

2.3. Козацькі Січі, зведені протягом ІІ половини XVI – початкуXVIIIстоліття

ОсновнимипричинамивиникненняновихСічейбулиабознищення ворогомпопередньоїСічі,абожвибірбільшпридатноготазручногомісця розташування,продиктованогостратегічнимитаполітичнимиміркуваннямисамихкозаків.

12

ПротягомІІполовиниXVI–початкуXVIIIстоліттябулозбудовано сімСічей.Томаківська,Базавлуцька,Микитинська,Чортомлицька(або Стара) і Покровська (або Нова) Січі знаходилися на правому березі Дніпра.ДвііншіСічібулирозташованінатериторіїсучасноїХерсонської області: Кам'янська – трохи вище по Дніпру від райцентру Берислав, Олешківська – на околиці міста Цюрупинськ. Січ, зазвичай, існувала кількадесятиліть,потімїїпереносилинановемісце.

ТОМАКІВСЬКА СІЧ (1564–1593 рр.)

ТомаківськаСічзнаходиласянатериторіїсучасногоНікопольського району(Дніпропетровськаобласть).Вона,якібільшістьСічейуБазавлуцьких плавнях, була затоплена в 1954 р. водами Дніпра після пуску Каховськоїгідростанціїбезбудь-якогодослідження.

За20кілометріввідсучасногоНікополявгирлірічкиТомаківкизна- ходивсяострівТомаковка(народнаназва–Городище).М.Костомаров вважав,щовонамоглавиникнутив1563р.

Письмовіджерела свідчать,що Січбулаоточена ровоміваломчо- тирикутноїформизавширшки400метрів.Щев30-тірокиХХстоліття туттраплялисязнахідкикозацькоїдоби.

Історя цієї Січі містить блискучі походи низового козацтва на турецькіфорпостивПриазов'їтаПричорномор'ї.

ТомаківськаСічбулаопорноюбазоювеликогоселянсько-козацько- гоповстанняначолізК.Косинськиму1591–1593рр.Селянсько-козаць- кевійськовзялоКиїв,авцейчасСічобступилитатарськівійська.Запорожцімужньооборонялися,вночіначовнахвирвалисязоточенняйпо- кинулиСіч.Післяцьогозапорожціза20-30кілометрівнапівденнийзахід відТомаківкиорганізуваличерговуСіч.

БАЗАВЛУЦЬКА СІЧ (1593–1638 рр.)

ЦяСічтежбулазасновананаостровівгирлірічкиБазавлук,там,де уДніпровпадаютьтрирічки:Чортомлик,ПідпільнатаСкарбна.Територію Січі в сучасному Нікопольськомурайоні теж без належних дослідженьбулозатопленоКаховськимводосховищем.

Базавлуцька Січ стала опорою селянсько-козацьких повстань під проводомС.Наливайка(1594–1596рр.),МаркаЖмайла(1625р.),Тара- саТрясила(1630р.),ІванаСулими(1635р.),ДмитраГуні,ЯковаОстря-

нина(1637–1638рр.).

Післяпридушенняселянсько-козацькихповстаньу1637–1638рр.Річ Посполитаспрямовуєзусиллянаобмеженняреєстровогокозацтва,розгортаєнаступнаЗапорізькуСіч.БазавлуцькуСічзруйновано.

13

МИКИТИНСЬКА СІЧ (1626–1652 рр.)

МикитинРігзнаходивсянаправомуберезіДніпраувиглядімису,де дотогостоялаоселязапорожця-перевізникаМикити.Ізнароднихпере- казіввідомо,щоМикитинськуСічзаснувавФедірЛинчай.ЗаАндрусівським договором між Росією і Польщею (1667 р.) ця Січ називалась ПеревозомімістиласянаддніпровськоюпротокоюРнаву(теперішнємісто Нікополь).У40-хрокахXIXстоліттятутбулизасвідченізалишкизапо- різькогоцвинтарятакаплички.УІІполовиніXIXстоліттямисМикитин Рігбувзмитийдніпровськоюповінню.

ЖорсткіумовиБілоцерківськогодоговору18березня1651р.спричинилискрутнестановищеповстанців,якеторкнулосяйМикитинської Січі,томувонабулаперенесенав1652р.нановемісце.

ЧОРТОМЛИЦЬКА СІЧ (1652–1709 рр.)

Січзнаходиласяза18кілометрівнижчевідсучасногомістаНікопо- лянамісціколишньоїслободи,атепер–селаКапулівка.ЦяСічзапочат- кована кошовим отаманом Путаєм (Лютаєм). Місце обрано було надзвичайновдало.СічбулорозміщенонаостровівгирлірічкиЧортомлик.

Як іпопередня, ця Січбула кузнеюкозацькихзбройнихсил,якіна своїхплечахразомзукраїнськимнародомнеслиувесьтягарВизвольної війни,одночаснозахищаючиукраїнськіземлівідкримськихтатар.У битві під Жванцем (1653 р.) уперше історія називає І. Сірка – майбутнього прославленогокошовогоотаманаЧортомлицькоїСічі,видатногокозацькогополководця.

Здійснивши,заприблизнимипідрахунками,понад55битвіморських походівпротиОсманськоїімперіїтаКримськогоханства,нерідкокомандуючи великими об'єднаними військовими підрозділами запорізьких, донськихкозаків,регулярнимивійськами,віннезнавпоразок.Ім'яІ.Сірка, високе військове мистецтво Січібули добре відоміувсій Європі. Чортомлицька Січ була джерелом народних повстань на лівобережній Україні,козакибралиучастьуСелянській війнівРосіїв1667–1671рр. підпроводомС.Разіна.

У 1709 році після Полтавської битви, на знак зради І. Мазепи російськомуцаревіПетруІ,останнійнаказавполковникамЯковлєвутаБалабанузруйнувати Січ. Регулярні російські полки Яковлєва і Балабана жорстокоперебиликозаків,якінечинилиопору,вщентзнищилиСіч,передтимпограбувавширизницюПокровськоїцеркви.АкнязьО.Меншиков,незаконноприсвоївши,вивізізБатуринавсіцінності.РуйнуванняСічі супроводжувалосяжорстокимвинищеннямкозаківнавколоСічі.Січо-

14

виківстрачувалинасмертьізособливоюжорстокістюінаругою,трупи козаківвикопувалисьізмогилдлязнущаннянадними.

НасампередцарськийурядставивметузнищитиСічякцентрантифеодальної боротьби, а розходження політичних поглядів І. Мазепи з Петром І було було приводом для цього. Козацтво відступило на ро- сійсько-турецькепорубіжжяісталоновимкошемугирлірічкиКам'янка.

КАМ'ЯНСЬКА СІЧ (1701–1711 рр.; 1728–1734 рр.)

СічрозмістиласянамисіСтрілка,утвореномуКозацькимРічищем та гирлом річки Кам'янки (сучасне село Республіканець Херсонської області). Історична наука не знає точної хронології Кам'янської Січі, більшість авторів датують її 1709–1711 рр. Проте, як дослідження залишків Січі, що проводилися в 1971–1975 роках, а також– в наші дні, вона мала достатньо розвинутуструктуру. Січ мала велике господарче передмістя,біля40куренів,церкву.

Потужний,доситьширокодослідженийметалургійнийкомплекста виробничімайстернірозташовувалисьусічовомупередмісті.Схемапланування Січі майже збігається зі схематичним планом, який склав Д.Яворницький.

Значнуроль установленніКам'янськоїСічівідіграли, крімК. Гордієнка,кошовіотаманиЯ.БогушіВ.Єрофеїв.

Знайденівпроцесіархеологічнихдослідженьмонетитурецькогота російськогокарбуваннядатуються1712,1718,1720,1731роками.Факти, отриманівпроцесідослідженняцієїСічі,даютьпідставизробитивисновок,що цяСіч моглаіснувати одночасноз Олешківською,за винятком періоду після спалення її в 1712 р., була знову заселена козацтвом. Із1728р.,післязруйнуванняОлешківськоїСічі,Кам'янськаСічпостійно існувалатутдо весни1734р.

Алейця,значноюміроюуцілілаСіч,сьогодніінтенсивноруйнується,інестількизпричинирозмиванняКаховськимводосховищем,скільки черезбезгосподарністьмісцевоївлади.МальовничіурочищаСічівгирлі рікиКам'янкибезжалісноруйнуються,козацькімогилиобвалюються.

ОЛЕШКІВСЬКА СІЧ (1711–1728 рр.)

ПіслязруйнуванняКам'янськоїСічіу1711роцікозакипоселилисяна лівомуберезі Дніпра в Олешках (нині м. Цюрупінськ Херсонської об- ласті).ЦюСічбулопобудованокозаками-вигнанцями.Вонарозташову- валасьусхідно-північномунапрямкувідсучасногом.Цюрупінськана- впротигирларічкиЛазнюки.Сьогодніцемісцегустопорослошелюгом, археологічнірозвідки,щовиконуютьсяперіодичноз1975р.,щенедали

15

конкретнихрезультатів.Імовірно,щозапорожціперебувалитутнетривалийпроміжокчасу,починаючиз1711року.Письмовідокументисвідчать, щоколизапорожціпішливпохід,тосамарськікозаки(реєстровці)зруйнувалиСічвОлешках,післяцьогозапорожціповертаютьсянаКам'янку івідроджуютьспаленуБатурлінимСіч.

1785рокуземліОлешківськоїСічібулизаселенізанаказомКатериниIIдонськимикозаками.ІсторичнійнауціщеналежитьвизначитихронологіюОлешківськоїСічі.

НОВА СІЧ (ПІДПІЛЬНЕНСЬКА) (1734–1775 рр.)

ЗачасиотаманстваостанньогокошовогоКам'янськоїСічіІ.МилашевичакозацтвоповернулосязновувБазавлуцькіплавні,дейзаснувало свою, на цей раз – останню– ЗапорізькуСіч. Вона розмістилася за сім кілометріввід Чортомлицької,на річціПідпільній, білясучасного села Покровського(Дніпропетровськаобласть).

ПеріодіснуванняНовоїСічіспівпалозізначнимизагостреннямикласової боротьби та наступом колоніальної політики царського урядуна Запоріжжя,особливо–післяприєднанняПричорномор'ядоРосії.Тіроки позначеніслабкимзаселеннямЗапоріжжя,встановленнямкріпацтвана козацькихземлях,гайдамацькимирухаминаПравобережнійУкраїніпроти панськоїПольщі, атакож–участю запорізькогокозацтва вСелянській війні1773–1775рр.підпроводомколишньоговихідцяіззапорізькогосе- редовищаО.Пугачова.УрізуючитериторіюіправаВійськаЗапорізького,"забувши",щокозацтвонадалозначнудопомогуросійськомуурядові, що сприяло успішному завершенню російсько-турецької війни (1773–1775рр.),царськийурядвирішивскасуватизапорізькекозацтво, аСіч–знищити.

16червня1776р.регулярнаарміягенералаП.Текеліяп'ятьмаколо- намипробраласьнатериторіюСічі,оточившиїїзусіхбоків.120-тисячна арміябезбоювступилавСіч.МолодьСічіпішлазаДунай,астарікозакизалишилисьуСічі,сподіваючисьнаблаговолінняімператрицізадовговічнуслужбуі ратні подвиги в турецьких баталіях щойно закінченої війни.

Який мала вигляд Січ перед останнім знищенням, добре свідчать тогочасніджерела.Січскладаласязтрьохчастин:внутрішнього,зовнішньогокошівідобудованогоНовогоСіченськогоретраншементу,вякому перебувала царська військова залога для спостереження за Січчю. Внутрішнійкішскладавсязширокогомайдану,обведеноговалом,посе- рединістоялацерква,апоруч–дерев'янадзвінницязчотирмавіконцями

16

длягармат.Біляцерквизнаходилася"пушкарня",якафункціонувалаяк в'язниця,військоваскарбниця,будинкидлядуховенстваі,нарешті,"станок",тобтобудиноккошового.

Навколомайданубулозбудовано38куренів,абіляних–курінніскарб- ниці та будинки військової старшини. У вал було влаштовано ворота зкам'янимибаштами,вякихрозташовувалисягармати.

Зовнішнійкіш(передмістя)звавсяГасан–базар,тутжилиремісни- ки,торговці.Будинківремісниківнараховувалося500одиниць,акрамничок ішинків – понад 100. Порядок іторгівлю забезпечував військовий контаржей(хранительконтрольнихтерезів).Новосіченськийретраншемент був збудований у південно-західному кутку коша. В 30-ті роки ХХстоліттятутщебулипомітнізалишкирештоквійськовихукріплень.

ВступившивНовуСіч,російськівійськапочалирозправунадкозаками,якізалишилисявСічі.КошовогоотаманаП.Калнишевського,писаря І. Глобу, суддю П. Головатого було зіслано на Соловки. Там утемниціголовноїбаштиСоловецькогомонастиря,втратившизір,П.Калнишевський після 25-річного ув'язнення був звільнений онуком КатериниII –ОлександромII.УмонастирічернецьП.Калнишевськийпрожив ще12роківіпомертамувіці112років.

ПісляліквідаціїСічімолодшепоколінняНовоїСічізаснуваловдельті ДунаюЗадунайськуСіч.ЇхнащадкибулизасновникамиЧорноморського(Кубанського) війська,брали участьуформуванніАзовського, Бузького,Терськоговійська.Кубанськекозацтво,створенеколишнімизапорожцямийпереселенцямизУкраїни,наслідувалотаоберігалотрадиції Січійсвогонародуумові,побуті,звичаях,культурітамистецтві.

Царизмдвічі,у1709і1775роках,дощентуспалювавстолицюЗапоріжжя– Січ.

ЗарадянськихчасівзалишкиХортицької,Томаківської,Базавлуцької, Підпільненської Січей було затоплено водами Каховського водосховища.

17

РозділІІІ

ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ

ІзплиномчасунаЗапоріжжісформуваласяноваукраїнська(козацька) державність, яку називають прообразом справжньої держави. Головними ознаками держави є існування особливої системи органів та установ, що виконують функціїдержавної влади; право, що закріплює певнусистемунорм,санкціонованихдержавою;певнатериторія,наяку поширюєтьсяюрисдикціяцієїдержави.Січібулипритаманніусіперерахованіознаки.ТериторіякозацькоїдержавиназиваласяЗемлямиВійська ЗапорізькогоабоВольностямиВійськаЗапорізькогойпростягалисявід ПівденногоБугуназаході,доКальміусувНадазов'ї–насході.Напівночі їїмежапроходилапорічкахОрелі(наЛівобережжі)таверховіттяхІнгу- лутаІнгульця(наПравобережжі).СтолицеюбулаСіч–місто-фортеця.

3.1.Адміністративно-територіальнийустрійкозацькоїСічі

Специфічніісторичніумовитаобставинижиттязапорожцівпомітно вплинулинапроцессамоорганізаціїкозацтва.Вищимзаконодавчим,адміністративнимісудовиморганомСічібуласічоварада,їїрішеннябули обов'язковимидовиконання.Якправило,радарозглядаланайважливіші питаннявнутрішньоїтазовнішньоїполітики,проводилаподілземельта угідь,судилазлочинців,щовчинялинайтяжчізлочинитаін.Важливою функцієюрадибулообранняурядуСічі–військовоїстаршини,атакож органівмісцевоївлади–паланковоїабополковоїстаршини.Урізнічаси чисельністькозацькоїстаршинибуланеоднаковоюйінколистановила понад 150 осіб. До цієї групи козацтва входили: військова старшина – кошовийотаман,військовийсуддя,військовийосавул,військовийписар такурінніотамани;військовіслужителі:хорунжий,бунчужний,довбиш, канцеляриститаінші,похіднітапаланковіначальники–полковник,пи- сар, осавулта інші.Старшина зосереджувалаусвоїхрукахадміністративнувладутасудочинство,керувалавійськом,розпоряджаласяфінан- сами,представлялаСічнаміжнароднійарені.Яксоціально-економічна йвійськово-політичнаорганізаціяВійськоЗапорізькеНизовемаєсвоєрі- дну структуру.

ВійськуЗапорізькомуНизовомубуливластивіпевнірисидемократичногооб'єднання.КозацькеЗапоріжжяневизнавалокріпацтва,традиційнодотримувалосярівностівсіхчленівгромади,керувалосьпочуттям відповідальностізадолюукраїнськихземельінародунаосновіхристи-

18

янськоїідеї. Але щодо майногоправа, ця рівність була надто формальною.

За свідченням дипломата германського імператора Рудольфа II Е.Лясоти,якийбувприсутнійнакількохсічовихрадах,козакималирівне правобратиучастьувійськовихрадах,девирішувалисьголовніпитання, обиралася старшина. Так, у присутності Е. Лясоти на Січі черню (рядовимкозацтвом)буласкликанарада,яказасудиланерішучістьстаршини.Нерідкокозацькіради,організованічерню,закінчувалисяпобиттямстаршини.Наріздвяних,великодніхрадахділилиугіддяміжкуренями,наділялиземлікозакамдлявлаштуваннязимівників.

На радах вирішували питання мируі розбрату, ділили ріки, озера, урочища,звіриніловийрибнімісця–спочаткуміжкуренями,потімміж старшиною,духовенством,нежонатимикозакамиі,врешті-решт–між жонатими. Обирали на радах і старшину: кошового отамана, суддю, військовогописаря,осавулатощо.ВольностіВійськаЗапорізькогоНизовогоподілялисянакурені,начолікожногознихстоявкуріннийотаман.

Спочаткуназва"курінь"поширюваласянакозацькежитло,алезгодомвонавжевживаласяінапозначеннявійськовоїодиниці.Куреніносиливласніназвимісцевостей,звідкипоходилиїхзасновники:Уманський, Корсунський, Канівський, Полтавський, Стеблівський, Батуринський, Калніболоцькийтаін.

НавідмінувідвійськовоїорганізаціїВійськаЗапорізькогоНизового, в другій половині XVI століття було створено реєстрове козацтво, яке поділялосянаполки,аті–насотні.

У1620роціреєстровевійськоскладалосязшестиполків:Корсунського,Канівського,Черкаського,Білоцерківського,Переяславського,Запорізького.Коженполкскладавсяз500козаків.УчасиВизвольноївійни, колиреєстр булодоведенодо 40тисяч, полкибулизначно більші.Скажімо,підкерівництвомБ.Хмельницькогоперебувалопонад200тисячдуш.

ТериторіяУкраїни,контрольованакозацько-селянськимивійськами, поділяласянаполкитасотні,очолюваніполковникамийсотниками.

Крімвласнихорганівуправління,наСічіфункціонувалотакожвласнекозацькеправо,якебулонеписанимзаконом,а"стародавнімзвичаєм, словесним правом і здоровим глуздом". Це пояснюється відсутністю традиції,оскількикозакималинатойчаспорівнянокороткуісторію;перманентноювоєнноюконфронтацією,яканедавалазмогизосередитися навнутрішньомужитті;побоюваннямзапорізькихкозаків,щописанізакони призведуть до змін та обмежень їхніх свобод. Козацьке право

19

фіксувало відносини, які склалися на Січі: утверджувало військово- адміністративнуорганізацію(38військовихкуреніві5–8територіальних паланок),зумовлювалоправилавійськовихдій,діяльністьадміністративнихтасудовихорганів,порядокземлекористування,укладаннядоговорів, визначаловидизлочинівтапокарань.

Із часувиникненняівпродовжусьогоіснуваннякозацтвобудувало укріплення,освоювалосвоєрідні,властивілишейомуформифортифікації–

ідляоборонисічей,ідлядовколишніхфорпостіввикористовувалипохідні, рухливіфортецідля бойовихдій в умовахвідкритого степу. Вже в XVI століттікозацькафортифікаціясягалатакоговисокогорівнярозвитку,що викликалаподивіноземнихвійськовихспеціалістівіворогів.

УXVIстолітті,вумовахпостійноїборотьбипротитурецько-татарсь- коїагресії,запорізькекозацтвостворюєзаДніпровимипорогамисисте- муукріплень,яказгодомперетворюєтьсянаЗапорізькуСіч–бойовий, адміністративнийігосподарськийцентрВійськаЗапорізькогоНизового.

На Запорізькій Січі утверджувалися принципи найманої праці. За внутрішнімустроємкозацькадержавабуласвоєріднимвійськовимтовариством,християнськоюправославноюдемократичноюреспублікою.

Коженкозакприписувавсядокуреня–військовоїтагосподарської одиницінаСічі.Назвукуренюдавализдебільшогоаналогічнуназвімісце- вості,вихідцямиякоїбуликозаки,об'єднанівньому.Назвикуренів–яс- кравесвідченнятого,щоСічприймалавихідцівзусієїУкраїни.Булитам

іПолтавський,іУманський,іКорсунський,іКанівськийтаіншікурені.

Запоріжжямалоісвоютериторію,яканазивалася"землямиВійська Запорізького",розташовуючисьнатериторіїДніпропетровської,Запорізької,частковоХерсонської,Миколаївської,Кіровоградської,Донецької,ЛуганськоїтаХарківськоїобластей.ТериторіяЗапоріжжяпостійно змінювалася,кордонипереносилися.

Отже, на думкудеякихвчених, Запорізька Січ є своєрідною оригінальною формою протодержавного об'єднання, сутність якого становитьсамовряднаструктуранародноїсамооборонитагосподарськаформа самовиживання, які спричинені недостатністю державної влади та постійноювоєнноюнебезпекою.Хочаіснувалипевніособливостіцього утворення:вонавиникланенаетнічній,анаморально-психологічнійос- нові.Людейоб'єдналанесиладержавноївлади,адуховнаспорідненість.

Таким чином, Запорізька Січ була деформованим варіантом дер- жавності:інтенсивнийрозвитоквійськовоїсфериі,разомзтим,–при- мітивнийекономічнийсектор,щохарактеризувавсявідсутністювласної фінансовоїсистеми,грошей,міст,розвинутоїінфраструктури.

20

Інші науковці вважають Запорізьку Січ суто військовим об'єднанням.Цепитанняєдискусійниміперебуваєвполізорусучаснихдослідниківкозаччини.

М.КостомаровназвавСіч"християнськоюкозацькоюреспублікою", аджеВійськуЗапорізькомуНизовомудійснобулипритаманніпевніриси демократичної республіки. Тут не існувало ні феодальної власності на землю, ні кріпацтва; панувала формальна рівність між усіма козаками (правакористування землеюта іншимиугіддями, братиучасть урадах таін.).

УСічііснувалавиборнасистемаорганівуправління,контрользадіяльністюякихздійснювалакозацькарада.Длякозацтванеіснуваложодногоавторитету:всіхсвоїхватажківтаотаманіввонисприймаливинятково через призму усталених звичаїв і традицій. Невідповідність лідера козацькимнормаммогластатипричиноюнетількиусуненнязпосади, а навітьсмертноїкари.Саматрадиціяобраннястаршинисвідчилапро глибокоукоріненийдемократизмкозацькоїгромади.Так,зазвичаємобраний кошовий отаман мусив двічі відмовлятися від булави і лише на третій– погодитися.Абивін незабував свогомісця,не зневажаврядовихкозаків та пам'ятав про своє походження, старісічовики посипали йогоголовупіскомабомазалибагнюкою.Акошовиймусивдякуватиза ласкутадовір'яівклонятисяначотиристорони.Водночас,присягнувши отаману,козакивусьомупідкорялисяйомуташанобливодоньогоставилися.

Отже,ЗапорізькаСіч,маючинизкубазиснихознакдержавності,все жбулалишесвоєрідною,перехідноюмоделлюдосправжньоїповноцінноїдержави.

3.2.Воєнне мистецтвокозацького війська

УпершійполовиніXVIIстоліттіукраїнськекозацькевійськодосягнулорівнятогочаснихєвропейськихармій.

ЗавдякиіснуваннюЗапорізькоїСічісталивідомимитакііменаполководцівтадержавнихдіячів:С.Наливайко,Тарас Федорович(Трясило), П. Павлюк, І. Сулима, Д. Гуня, П. Сагайдачний, Б. Хмельницький, І.Сіркотаінші.

Так, із іменем гетьмана П. Сагайдачного пов'язують розробкукозацькоїнаступальноїстратегіїконцентрованогораптовогоудару,якувін блискучереалізувавуХотинськійвійні1621року.УвесьсвітвизнаввирішальнурольукраїнськихкозаківуХотинськійперемозінадтурецькою армією.

21