Розділ 2 Зовнішня і внутрішня політика князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого

2.1 Володимир Великий

На кінець Х-ХІ ст. припадає період най­ вищого піднесення Київської Русі. По­ в’язане воно було з князюванням Воло­ димира Святославича та Ярослава Мудрого. За їхнього правління Давньоруська держава стала єдиною, вдалося дещо вгамувати кочовиків; розвивалося госпо­ дарство, розширювалися зв’язки Русі з іншими країнами. Київська Русь пере­ творилася на одну з найбільших євро­пейських держав.

Після смерті Святослава між його си­нами розпочалась запекла боротьба за владу. Старший син Ярополк пішов війною на Олега, що сидів у Вручому, розбив його військо, забрав Деревлянську землю під свою владу. Невдовзі захопив і Новгород. Володимир, який княжив там, утік за море до варягів, де зібрав військо, відвоював Новгород і розпочав наступ на Київ. Ярополк утік до Родні (поблизу су­ часного Канева), де два варяги, намовлені Володимиром, вбили його. Князівська усобиця знаменувала усклад­ нення внутрішнього життя Київської держави. Потрібні були серйозні зміни в уп­равлінні країною.

Отже, у 980 р. Володимир став єдино­ владним князем Русі. Він зібрав усі землі свого батька, прилучив до Києва решту східнослов’янських племен навко­ ло Києва. Згодом ходив на Галичину, відбив у поляків і повернув червенські міста — Перемишль, Червен та інші. Під­ корив радимичів, в’ятичів. За Володими­ ра було завершено об’єднання східно­ слов’янських земель у єдину державу. Київська Русь стала найбільшою держа­ вою Європи. Вона простягалася від Кар­ патських гір до Волги і Кавказу, мала площу понад 800 тис.кв.км. Населена вона була переважно слов’янами. Не­ слов’янські народи — чудь, меря, весь, які розселилися на північному сході, — ста­ новили незначну частину. Посилилися позиції Русі в Криму. До складу Тмута- раканського князівства було включено Керченський півострів. Прилегле море стали називати Руським. Перед давньоруською державою, що об’єднала всі східнослов’янські землі, стояла проблема внутрішньої консолідації.

Серед заходів, спрямованих на вирішен­ ня цього завдання, важливе значення мала адміністративна реформа Володи­ мира Святославича. Зміст її полягав у тому, що землі, де правили залежні від київського князя місцеві князі, передава­ лися 12 синам Володимира. У результаті було зламано сепаратизм племінної вер­ хівки, влада зосередилася в руках одно­ го князівського роду. Намісники від імені київського князя збирали данину, управ­ ляли землями й здійснювали суд. Відтоді Київська Русь стала дійсно об’єднаною державою. На зміну родоплемінному поділу дер­ жави прийшов територіальний, що є однією з найважливіших ознак справжньої держави. Для зміцнення зв'язків між окремими частинами держави Воло­димир запровадив єдину, спільну для всієї Русі, релігію - християнство за візантійсь­ ким зразком.

Вiйни з козаками. Протягом 35-річного правління (980-1015) Володимир об’єднав усі слов’янські племена Східної Європи, а та­кож частину фінських та литовських. Він охрестив Русь і зробив її наймогутніш ою державою Європи. Похід Володимира на печенігів вважав головним завданням своєї зовнішньої пол­ітики.

Для захисту від печенігів на берегах Сули, Стугни, в південному прикордонні будували укріплені городи. Для оповіщен­ ня про небезпеку зі степу було створено систему сигнальних вогнищ. При появі кочовиків на певній відстані одне від од­ ного розкладалися вогнища по всій лінії від прикордоння до Києва. Це унеможлив­ лювало раптовість нападу, скорочувало розміри збитків від навал. За Володими­ ра було розпочато спорудження в Серед­ ньому Подніпров’ї укріплень для захисту від набігів степовиків - так званих «змієвих валів», що оточували Київ і простягалися майже на тисячу кілометрів. Назва похо­ дить зі східнослов’янських легенд, де опо­ відається, як міфічний народний герой, борючись з казковим змієм, начебто запря­ гав його в плуг і проорював гігантські бо­ розни. Змій сконав, а борозни збереглися у вигляді валів. Залишки «змієвих валів» сьогодні можна спостерігати вздовж пра­ вого берега річки Стугна в районі міста Обухів. Володимир прагнув налагодити дружні відносини з європейськими державами.

Останні роки життя Володимира були затьмарені непокорою синів. Проти нього повстав Святополк, котрий княжив неда­ леко від Києва, в Турові, за що його було кинуто до в’язниці. А в 1014 р. відмовився сплачувати податки Ярослав, який правив у Новгороді. Володимир страшенно роз­ гнівався й став готуватися до походу на Новгород. Але у розпалі приготувань за­ хворів і раптово помер. Сталося це 15 лип­ ня 1015 р. Так скінчилася доба Воло­ димира. За часів Володимира Святославича Київська держава досягла високого рівня військової могутності, економічного розвитку й культурного піднесення. Вона стала врівень збагатьма державами Європи і Близького Сходу. Навіть Візантійська імперія мусила рахуватися з Руссю.