Тести з дисципліни “історія україни”

1. Привласнювальне господарство – це сукупність занять людини, які дозволяють їй забезпечувати своє життя:

а) привласнюючи зроблене іншими людьми (чужоплемінниками, ворогами і   т.п.);

б) використовуючи готові витвори прироби (коріння, плоди, тварин і т.п.);

в) ведучи самостійне виробництво (скотарство, землеробство, ремесло і т.п.).

2. Що було раніше:

а) неоліт чи палеоліт;

б) матріархат чи патріархат;

в) рабовласницький чи первіснообщинний лад;

г) стадо чи рід;

д) поява списа чи лука.

3. Грецькі міста-держави існували в Північному Причорномор’ї:

а) Х ст. до н.е. – І ст. н.е.;

б) VІІ ст. до н.е. – ІV ст. н.е.;

в) V ст. до н.е. – Х ст. н.е.

4. Основними заняттями слов’ян у кінці І тис. до н.е. – на початку І тис. н.е. було:

а) кочове скотарство;

б) оре землеробство і тваринництво;

в) мисливство та рибальство.

5. Яка територія, на думку більшості вчених, є батьківщиною слов’ян:

а) між Віслою і Дніпром;

б) по Дунаю;

в) між Віслою і Одером.

6. У 907 р. київський князь Олег, згідно легенди з літопису, повісив на воротах Константинополя свій щит. Це було зроблено для того, щоб:

а) показати жителям міста свою приязнь до них;

б) підкреслити: Візантія віднині під владою Олега;

в) символічно засвідчити перемогу Олега над містом.

7. Щорічний похід князя із дружиною по своїх землях з метою збирання данини носив назву:

а) виправа; б) полюддя; в) устави.

8. Смерди у ХІ – ХІІ ст.:

а) займались землеробством і тваринництвом на державній землі, сплачуючи князеві певні податки продуктами, а пізніше грошима та відробляючи повинності;

б) займались сільським господарством, працювали лише для сім’ї, на потреби общини приділяючи частину продуктів та свого часу;

в) на власних землях і спільних угіддях займались землеробством та промислами, сплачуючи данину за “опіку”.

9. Плата за переїзд шляхами і мостами торговельних валок і за торгівлю на площах-торжищах на Русі називали:

а) полюддям; б) митом; в) оброком.

10. Ярлик – це:

а) данина;

б) грамота на право княжіння;

в) намісник хана і збирач данини.

11. Останній князь Галицько-Волинської держави, мазовецький князь Болеслав Тройденович посів галицький стіл під іменем:

а) Юрія І; б) Юрія ІІ; в) Андрія ІІ.

12. Які поняття й терміни потрібно використовувати, характеризуючи економічний розвиток українських земель у середині XVI – першій половині XVII ст.?

а) “державні селяни”;

б) “панщина”;

в) “кріпацтво”;

г) “промисловий переворот”;

д) “фільварок”;

ж) “буржуазія”.

13. Українські землі напередодні Люблінської унії 1596 р. перебували у складі:

а) Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Молдови, Кримського ханства, Угорщини;

б) Королівства Польського, Молдови, Кримського ханства, Угорщини, Московського царства;

в) Великого князівства Литовського, Молдови, Кримського ханства, Угорщини, Московського царства;

г) Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Молдови, Угорщини, Московського царства;

д) Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Кримського ханства, Угорщини, Московського царства.

14. Громадські об’єднання православних українців: міщан, духовенства, шляхти, козаків, які займалися господарською, благодійною та релігійно-просвітницькою діяльністю, називали:

а) цехами; б) колегіями; в) братствами.

15. Андрусівське перемир’я між Річчю Посполитою та Московським царством юридично оформило:

а) приєднання України до Московського царства;

б) поділ України на польську (Правобережну) та московську (Лівобережну);

в) повернення всіх земель України, крім Чернігівщини та Запоріжжя, під владу польського короля.

16. Після переходу І. Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ українці у своїй більшості:

а) підтримали гетьмана і почали надавати шведам допомогу в боротьбі з російськими військами;

б) залишилися байдужими до його дій і не підтримували ні шведів, ні росіян;

в) продовжували допомагати російській армії у боротьбі проти шведів на всій території України.

17. Які зміни в суспільному житті Лівобережної Гетьманщини відбулися в другій половині XVII ст.:

а) здобуття української шляхтою панівного становища в суспільстві внаслідок злиття з російським дворянством;

б) виокремлення з козацького середовища козацької старшини в панівний привілейований стан;

в) перетворення міщанства в окремий стан, що мав права на самоврядування, суд, заняття ремеслами;

г) втрата селянством особистої свободи, права займанщини та спадкового землеволодіння.

18. Останнім гетьманам Козацької України став брат фаворита імператриці Єлизавети:

а) І. Мазепа; б) К. Розумовський; в) О. Розумовський.

19. Запорозька Січ була остаточно зруйнована російською царицею Катериною ІІ тому, що:

а) імператриця ненавиділа українців, а запорожці уособлювали в собі їх кращі якості та були стійкими прихильниками української автономії;

б) вона перестала бути військовим захистом Півдня після занепаду Кримського ханства і Османської імперії, але зберігала свій демократичний устрій, була опорним пунктом “бунтівників” та перешкодою колонізації Північного Причорномор’я;

в) вона являла собою потенційну союзницю татар під час неминучих російсько-турецьких воєн за вихід до Чорного моря.

20. Українські землі в ХІХ – на початку ХХ ст. входили до складу:

а) Російської імперії;

б) Російської імперії, Австро-Угорщини;

в) Австро-Угорщини, Російської імперії та Туреччини.

21. Панщина в Галичині та на Буковині була скасована Маніфестом імператора Фердинанда у:

а) 1846 р.; б) 1848 р.; в) 1853 р.

22. Реформа 1861 р. забезпечила селянам українських земель, що входили до складу Російської імперії:

а) особисту свободу;

б) отримання земельних наділів за справедливою ціною;

в) отримання наділів землі, достатніх лише для утримання родини;

г) збільшення земельних наділів за рахунок “відрізків”;

д) негайну ліквідацію всіх повинностей, які ті мали виконувати на поміщиків;

е) рівність прав з іншими верствами населення.

23. Реформи 60-70-х років ХІХ ст. в Росії:

а) забезпечили провідну роль поміщицьких господарств у виробництві сільськогосподарської продукції та торгівлі нею;

б) стимулювали розгортання ринкових відносин;

в) прискорили формування ринку вільної робочої сили;

г) прискорили процес урбанізації в українських землях, що входили до складу Російської імперії;

д) активізували переведення селян на місячну та урочну систему;

е) забезпечили соціальну рівність селян;

є) активізували промисловий розвиток східноукраїнських земель;

ж) спричинили зростання прошарку інтелігенції.

24. Столипінська аграрна реформа:

а) мала найбільший успіх в Україні;

б) не мала успіху в Україні;

в) здійснювалася повільно, як і в цілому по Росії.

25. Українська Центральна Рада виникла:

а) 13 березня 1917 р.; б) 15 березня 1917 р.;

в) 17 березня 1917 р.

26. У ІІ Універсалі Центральної Ради:

а) самовільно проголошувалась автономія країни;

б) бралося зобов’язання не проголошувати автономного устрою України до скликання Всеросійських Установчих Зборів;

в) питання про автономію взагалі не ставилося.

27. У якій сфері діяльності урядом гетьмана П. Скоропатського було досягнуто найбільших успіхів:

а) у національно-культурному будівництві;

б) в аграрній політиці;

в) у будівництві збройних сил;

г) у зовнішній політиці.

28. Організація лікнепу, ліквідація університетів, проведення “українізації” були складовими політики

а) Української Соціалістичної Радянської Республіки;

б) Української Держави П. Скороподського;

в) Західноукраїнської Народної Республіки;

г) Української Народної Республіки.

29. Незалежну республіку Карпатську Україну було проголошено:

а) 10 березня 1939 р.; б) 15 березня 1939 р.;

в) 2 квітня 1939 р.

30. Виберіть твердження, яке, на вашу думку, найповніше розкриває головні причини поразки радянських військ у 1941-1942 роках:

а) значна перевага німецьких військ у літаках, танках та іншому озброєнні; раптовість нападу; відсутність необхідного досвіду у деяких радянських військових керівників;

б) непідготовленість СРСР до війни, несвоєчасна реорганізація Збройних Сил. Репресії проти військових кадрів. Помилкова позиція Й. Сталіна та його оточення щодо оцінки воєнно-стратегічної обстановки напередодні війни з Німеччиною; теорія «легкої перемоги». Грубі прорахунки і помилки Ставки Верховного Головнокомандування у керівництві воєнними діями. Високий військовий досвід німецької армії;

в) раптовість нападу; репресії в радянській армії напередодні війни; розгубленість деяких військових керівників; слабкість Червоної Армії; висока професійна підготовка, талановитість німецького командування.

31. Після якої стратегічної операції розпочалося широкомасштабне визволення України:

а) Московської, б) Сталінградської, в) Курської.

32. Колективізація на західноукраїнських землях у повоєнний період проводилася…:

а) з деякими порушеннями статутних вимог;

б) насильницькими методами і супроводжувалося збройною боротьбою та масовою висилкою населення у східні регіони СРСР;

в) з дотриманням принципу добровільності вступу селян у колгоспи.

33. Післявоєнна відбудова господарства України характеризувалася:

а) дуже швидким відновленням усіх галузей економіки;

б) дуже швидким відновленням важкої промисловості при цілковитому нехтуванні легкою промисловістю та сільським господарством;

в) швидким відновленням важкої промисловості при недостатній увазі до легкої промисловості та сільського господарства.

34. Головними причинами голоду 1946-1947 рр. в Україні, який зачепив мільйони міських і сільських жителів, були:

а) посуха. Слабка організаторська й аграрно-масова робота місцевих органів у боротьбі за хліб, терпимість у ряді випадків до фактів порушення трудової дисципліни, крадіжок і розбазарювання;

б) відсутність правильної організації праці на селі, належного контролю за виконанням державного мінімуму трудоднів кожним колгоспником і радгоспником. У частини працівників села внаслідок ворожої агітації та пропаганди під час німецької окупації почали проявлятися “дрібнобуржуазні настрої”, а місцеві органи влади часто “піддавалися” цим “настроям”;

в) командно-адміністративна система управління сільським господарством, жорстка регламентація всього колгоспного життя. Байдужість до місцевих умов, що склалися внаслідок посухи, при визначенні і здійснені плану хлібозаготівель. Виконання надмірних планів хлібозаготівель за будь-яку ціну. Масовий вивіз хліба за межі республіки.

35. Операція “Вісла” це …:

а) операція по визволенню Польщі від окупантів у 1944-1945 рр.;

б) операція по насильницькому переселенню поляків, які проживали в Україні, в Польщу, а українців, що мешкали в Польщі – в Радянську Україну після встановлення кордонів у 1945 р.;

в) операція польського уряду по насильницькому переселенню у 1947 р. українців із східних районів Польщі у західні з метою їхньої асиміляції.

36. Реформи у галузі сільського господарства за часів М. Хрущова привели…:

а) привели до деякого поліпшення стану справ у сільському господарстві України і сприяли підвищенню життєвого рівня колгоспників;

б) не дали ніяких позитивних наслідків в Україні;

в) до повного зубожіння українського села.

37. Український дисидентський рух у 60-х – початку 80-х років це:

а) широкий громадський рух за автономію України;

б) протест окремих представників творчої інтелігенції проти політики русифікації в Україні;

в) протест об’єднаних в окремі організації «інакомислячих» проти політики порушення громадянських, національних прав, проти заборони на свободу совісті.

38. Основними причинами невдач реформ 60-х – першої половини 80-х років ХХ ст. були:

а) командні методи керівництва;

б) орієнтація на екстенсивні форми і методи господарювання;

в) орієнтація на інтенсивні форми і методи виробництва;

г) мілітаризація економіки;

д) криза створеної у 30-х роках радгоспно-колгоспної системи;

е) невтручання держави в економічні процеси.

39. Коли в Україні відбулися вперше вибори до Верховної Ради на альтернативній основі:

а) 1989 р.; б) 1990 р.; в) 1991 р.

40. Всеукраїнський референдум у грудні 1991 р. проводився:

а) у зв’язку з внесенням змін і доповнень до Конституції України;

б) у зв’язку з запровадження президентства в Україні;

в) у зв’язку з визнанням незалежності України.