- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Зміст теми:
- •Цільові показники глікемічного контролю
- •Цукровий діабет 1 типу
- •Цукровий діабет 2 типу
- •Диференційна діагностика цд і захворювань, які супроводжуються поліурією, полідипсією, глюкозурією і зниженням маси тіла.
- •Матеріали для самоконтролю:
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
4.2. Теоретичні питання до заняття
1. Поняття синдрому гіперглікемії, клінічні прояви, причини.
2. Визначення цукрового діабету. Поняття абсолютної та відносної інсулінової недостатності.
3. Фактори ризику розвитку цукрового діабету у дітей.
4. Лабораторні методи діагностики цукрового діабету у дітей.
5. Показання до проведення тесту толерантності до вуглеводів.
6.Методика проведення орального глюкозотолератного тесту у дітей, та його інтерпретація.
7. В яких випадках діагностують порушення толерантності до вуглеводів?
8. Особливості цукрового діабету у дітей.
9. Особливості перебігу цукрового діабету у дітей раннього віку та в пубертатному періоді.
10. Етіологія та патогенез цукрового діабету 1 та 2 типів.
11. Класифікація цукрового діабету.
12. Клінічні прояви цукрового діабету 1 та 2 типів.
13. Характерні клінічні прояви початкового перебігу цукрового діабету у дітей.
14. Диференційна діагностика цукрового діабету у дітей.
15. В яких випадках спостерігається розвиток синдромів Моріака та Нобекура у дітей?
16. Принципи дієтотерапії при цукровому діабеті.
17. Інсулінотерапія. Доза, режим, групи препаратів інсуліну.
18. Особливості лікування цукрового діабету у дітей молодшого віку та підлітків.
19. Ускладнення інсулінотерапії.
20.Фізична активність та цукровий діабет.
21. Профілактика цукрового діабету у дітей.
22. Диспансерне спостереження за дітьми, хворими на цукровий діабет.
23. Основні причини навчання самоконтролю хворих на цукровий діабет.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- провести клінічне обстеження дітей з ендокринною патологією, зокрема, з цукровим діабетом, оцінити характер патологічних змін, визначити провідні синдроми;
- інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень;
- за сукупністю даних анамнезу, клінічних та лабораторних, інструментальних досліджень оцінити стан дитини, визначити вид коматозного стану; установити та сформулювати діагноз згідно із класифікацією;
- розрахувати індивідуальну дозу інсуліну згідно із станом дитини, віком, результатами досліджень крові та сечі на вміст глюкози, визначити режим інсулінотерапії;
- проводити диференційну діагностику цукрового діабету у дітей;
- призначити індивідуальне лікування дитині з цукровим діабетом відповідно до стану;
- здійснювати профілактику цукрового діабету, диспансеризацію дітей.
Зміст теми:
Цукровий діабет – це група метаболічних захворювань, що характеризуються гіперглікемією, яка є наслідком дефектів секреції інсуліну, дії інсуліну або обох цих факторів (ВООЗ, 199).
Класифікація
Відповідно до рекомендацій ВООЗ по цукровому діабету в усьому світі застосовується єдина класифікація цього захворювання. В останній час рекомендують використовувати терміни «цукровий діабет 1-го та 2-го типу» замість інсулінзалежного та інсуліннезалежного цукрового діабету. Використання нової термінології передбачає пояснення у конкретного хворого патогенезу захворювання, наприклад, імунологічних порушень (цукровий діабет 1-го типу) або дефекту інсулінових рецепторів. При будь-якій формі ЦД на певній стадії захворювання може виникнути потреба в інсуліні. Тому використання інсуліну не може бути принципом в класифікації цукрового діабету.
Запропоновано в новій класифікації виключити клас «порушення толерантності до глюкози», що може спостерігатися при різних гіперглікемічних порушеннях. Пропонується термін «порушеної толерантності до глюкози» вважати стадією порушеної регуляції глюкози.
Сучасні уявлення про ЦД як гетерогенний синдром, який включає в себе різноманітні нозологічні форми захворювання, відображені в новій етіологічній класифікації ЦД.
Етіологічна класифікація ЦД:
1. Цукровий діабет 1 типу (деструкція β-клітин, що призводить до абсолютної інсулінової недостатності)
2. Цукровий діабет 2 типу (з переважною резистентністю до інсуліну та відносною інсуліновою недостатністю або з переважно секреторним дефектом та резистентністю до інсуліну або без неї).
3. Гестаційний цукровий діабет.
4. Неонатальний цукровий діабет
Транзиторний.
Постійний (перманентний).
5. Інші специфічні типи:
А. Генетичні дефекти функції β-клітин:
1. MODY-3 (хромосома 12, ген HNF-1а)
2. MODY-2 (хромосома 7, ген глюкокінази)
3. MODY-1 (хромосома 20, ген HNF-4а)
4. Мітохондріальна мутація ДНК
5. Інші.
В. Генетичні дефекти в дії інсуліну:
1. Резистентність до інсуліну типу А
2. Лепречаунізм
3. Синдром Робсона-Менденхолла
4. Ліпоатрофічний діабет
5. Інші
С. Хвороби екзокринної частини підшлункової залози:
1. Панкреатит
2. Травма/панкреатектомія
3. Неоплазія
4. Кістозний фіброз
5. Гемохроматоз
6.Фіброкалькульозна панкреатопатія
D. Ендокринопатії:
1. Акромегалія
2. Синдром Кушинга
3. Глюкагонома
4. Феохромоцитома
5. Тиреотоксикоз
6. Соматостатинома
7. Альдостерома
8. Інші
Е. Цукровий діабет, індукований ліками та хімікаліями:
1. Вакор
2. Пентамідін
3. Нікотинова кислота
4. Глюкокортикоїди
5. Тиреоїдні гормони
6. Діазоксид
7. Агоністи α-адренорецепторів
8. Тіазиди
9. Ділантін
10. α-інтерферон
11. Інші
F. Інфекції
1. Вроджена краснуха
2. Цитомегаловірус
3. Інші
G. Незвичні форми імуногенного діабету:
1. „Stiff-man”-синдром
2. Аутоантитіла до рецептору інсуліну
3. Інші
H. Інші генетичні синдроми, що іноді поєднуються з діабетом:
1. Синдром Дауна
2. Синдром Клайнфельтера
3. Синдром Тернера
4. Синдром Вольфрама
5. Атаксія Фрідрейха
6. Хорея Гентінгтона
7. Синдром Лоренса-Муна-Бидля
8. Міотонічна дистрофія
9. Порфірія
10. Синдром Прадера-Віллі
11. Інші
Найбільш часто зустрічаються ЦД 1 та 2 типів, які відрізняються за клінічними, епідеміологічними та імунологічними характеристиками, рівнем секреції інсуліну, асоціацією із генетичними маркерами. ЦД 1 типу найбільш часто зустрічається у дітей та людей молодого віку, хоча може маніфестувати в будь-якому віці. ЦД 2 типу домінує серед дорослого населення, проте на сьогоднішній день також діагностується в дитячому віці. В деяких країнах ЦД 2 типу зустрічається частіше і асоціюється із ожирінням. У японських дітей, корінних американців та канадців і в деяких інших популяціях ЦД 2 типу зустрічається частше, ніж 1 тип.
Класифікація ЦД за станом глікемічного контролю:
ідеальний
оптимальний
субоптимальний
високий ризик для життя.
