Vі. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

1. . Підготовчий етап.

Підкреслити (розкрити) значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.

Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.

6.2. Основний етап – має бути структурованим і передбачати проведення зі студентами навчальної діяльності залежно від видів навчальних занять (практичних); забезпечувати навчальну діяльність студента з об’єктами або моделями, що їх замінюють з метою формування нових знань, умінь, практичних навичок відповідно до конкретних цілей заняття.

Самостійна робота студентів під керівництвом викладача. Самостійна робота розподіляється між 4—5 студентами і виконується у 2—З хворих.

Студенти самостійно збирають анамнез, проводять дослідження хворої за допомогою основних методів дослідження, огляд на кріслі за допомогою дзеркал, вагінальне дослідження, знайомляться з результатами лабораторних обстежень, проводять диференційну діагностику, встановлюють заключний діагноз, складають план додаткових методів дослідження та лікування. Оцінюють результати додаткових методів дослідження. Студенти самостійно обстежують хворих з ДМК (кожний отримує конкретне індивідуальне завдання).

Викладач контролює роботу студентів, обговорюючи результати обстежень, звертаючи увагу студентів на особливо­сті перебігу захворювання та лікарської тактики у кожної обстежуваної, спрямовуючи самостійні дії студентів.

Види самостійної роботи студентів:

1) робота з літературою при низькому вихідному рівні знань;

2) збір анамнезу у однієї хворої;

3) дослідження хворої за допомогою основних гінекологічних методів (огляд зовнішніх статевих органів, огляд шийки матки в дзеркалах, бімануальне піхвове дослідження);

4) вивчення даних лабораторних показників;

5) побудова плану додаткового обстеження;

6) проведення диференційного діагнозу;

7) побудова плану лікування хворої;

8) експертиза непрацездатності хворої;

9) побудова плану реабілітації хворої.

Важливим для засвоєння нових знань та умінь на цьому етапі є вирішення ситуаційних задач, зображення графіків, малюнків, схем. Бажано, щоб завдання для студентів на цьому етапі були точними і структурованими, виконувались письмово і перевірялися викладачем під час заняття, обговорювалися результати.

3. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований контроль кінцевого рівня засвоєння матеріалу здійс­нюється шляхом вирішення студентами ситуаційних завдань, усних до­повідей про проведену роботу, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

В кінці заняття проводиться оцінка знань студентами питань деонтології.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

VІІ. Додатки. Засоби для контролю: