66

1

Тема 66: Анатомія кінцевого мозку. Рельєф плаща, локалізація функцій в корі півкуль головного мозку.

І.Актуальність теми.

Кінцевий мозок, зокрема кора півкуль великого мозку є найвищою і найбільш складно збудованою структурою центральної нервової системи. Вивчення цієї теми актуально не тільки для майбутніх психіатрів і невропатологів а також і для всіх майбутніх лікарів, оскільки розлади в цій структурі полягають не тільки в психіатричній та неврологічній симптоматиці, а торкаються всіх ланок гомеостазу, всіх органів і систем.

Щодо безпосередньо кіркових розладів, які частіше всього мають судинне або пухлинне походження, симптоматика залежить від того, які центри кори потрапили в ділянку пошкодження. Наприклад, якщо пошкоджуються задні відділи нижньої лобної звивини домінантної півкулі головного мозку виникає моторна афазія, або відсутність автоматизованої та розповідної мови, якщо порушення виникають в задніх відділах верхньої скроневої звивини домінантної півкулі спостерігається сенсорна афазія, або нерозуміння слів та речень. Якщо пошкоджується надкрайова звивина нижньої тім’яної часточки домінантної півкулі головного мозку виникає апраксія, або відсутність вміння виконувати цілеспрямовані, складні, комбіновані рухи; якщо порушення виникають в кутовій звивині нижньої тім’яної часточки домінантної півкулі головного мозку спостерігається алексія, або нездатність читати. Паралічі можуть виникати при локалізації процесу в прецентральній звивині, а розлади шкірної чутливості можливі при порушеннях в ділянці постцентральної борозни. Якщо пошкоджуються медіальні відділи потиличних часток (клин та язичкова звивина), виникає зорова агнозія, або порушення зорового впізнавання предметів, обличь, сприяття величини та форми; при порушеннях в приморськокониковій звивині і гачку спостерігається смакова та нюхова агнозія, або порушення впізнавання їжі на смак та речовин по запаху. При двобічному пошкодженні ділянок навколо звивин Гешля виникає слухова агнозія, або порушення впізнавання звуків та шумів. При локалізації патологічного процесу в верхній тім’яній часточці людина втрачає здатність впізнавати знайомі предмети навпомацки.

2. Навчальні цілі заняття:

І. Ознайомитись з будовою півкуль мозку, топографією її борозн та звивин.

ІІ. Засвоїти назви частин кінцевого мозку іх розташування в півкулях.

Засвоїти будову півкуль мозку, топографію її часток, борозн та звивин.

Засвоїти локалізацію центрів кори головного мозку, їх функцію, наслідки порушень в цих ділянках

ІІІ. Оволодіти навиками препарування півкулі великого мозку.

IV. Вміти: 1. Показати частини кінцевого мозку.

2. Показати поверхні, краї та полюси півкулі, її частки, борозни, що іх відмежовують.

2

3.Вміти показати борозни та звивини кожної частки, вказати місця розташування центрів кори, які знаходяться в межах кожної частки.

3. Міждисциплінарна інтеграція.

4.Зміст теми заняття

Ембріологія. Головний відділ нервової трубки на четвертому тижні внутрішньоутробного розвитку поділяється на три первинні мозкові міхурі: передній

(prozencephalon), середній (mesencephalon), задній (rhombencephalon). У подальшому із первинних мозкових міхурів утворюються п’ять вторинних мозкових міхурів. Кінцевий мозок утворюється з переднього мозкового міхура. Одночасно з цим створюється декілька згинів у сагітальній площині, із передньої частини загальної порожнини нервової трубки формується бічний шлуночок, порожнина кінцевого мозку.

3

Функція. Функціональна неоднорідність кори дозволила виділити в ній окремі центри, які можуть бути чутливими або руховими, а також односторонніми або двосторонніми. Чутливі центри сприймають аферентну інформацію для її подальшого аналізу, рухові – посилають до м’язів еферентні нервові імпульси, які сформувались в результаті цього аналізу. Односторонні центри розташовані в одній півкулі, правій, або лівій. Така півкуля називається домінантною. Існують такі центри кори:

Чутлива зона кори (в постцентральній звивині) сприймає імпульси від тактильних, температурних і больових рецепторів шкіри, а також від проприорецепторів протилежної половини тіла. Рухова зона кори (в предцентральной звивині) містить в 5 шарі кори пірамідні клітини Беца, від яких йдуть імпульси довільних рухів до скелетних м'язів протилежної половини тіла.

Премоторна зона (в основі середньої лобової звивини) забезпечує одночасний поворот голови і очей в протилежну сторону.

Зона праксису (у надкрайовій звивині) забезпечує складні цілеспрямовані рухи практичної діяльності і професійних рухових навичок. Зона асиметрична (у правшів - у ліву, а у лівшів - у правій півкулі).

Центр стереогнозу (у верхній тім'яної часточці) забезпечує визначення форми предмета навпомацки

Зоровий мовний центр (у нижній тім'яної часточці, кутовій звивині, поблизу потиличної частки) контролює сприйняття написаного тексту.

Слухова зона кори (у верхній скроневій звивині) сприймає інформацію від рецепторів органу слуху.

Слуховий центр мовлення, центр Верніке (в задніх відділах верхньої скроневої звивини). Центр асиметричний (у правшів - у лівій, а у лівшів - у правій півкулі).

Слуховий центр співу (у верхній скроневій звивині). Зона асиметрична (у правшів - у лівому, а у лівшів - у правій півкулі).

Руховий центр усного мовлення, центр Брока (в задніх відділах нижньої лобової звивини) контролює довільні скорочення м'язів, що беруть участь в мовотворенні. Зона асиметрична (у правшів - у лівій, а у лівшів - у правій півкулі).

Руховий центр письмового мовлення (в задніх відділах середньої лобової звивини) забезпечує довільні рухи, пов'язані з написанням літер та інших знаків. Зона асиметрична (у правшів - у лівому, а у лівшів - у правій півкулі).

Зорова зона кори (в потиличній частці, на медіальній поверхні півкуль, по краях острогової борозни) сприймає інформацію від рецепторів органу зору.

Зоровий центр мовлення (в кутовій звивині) контролює рух губ і міміку опонента, що говорить тісно пов'язаний з іншими сенсорними і моторними мовними центрами.

Мова і свідомість – це філогенетично наймолодші функції мозку, тому мовні центри мають велике число розсіяних елементів і найменш локалізовані. Мовні і розумові функції виконуються за участю всієї кори. Мовні центри у людини сформувались на основі трудової діяльності, тому вони асиметричні, непарні і пов'язані з робочою рукою.

4

Кінцевий мозок (telencephalon) представлений півкулями великого мозку (hemishheria cerebri). В кожній півкулі розрізняють плащ (pallium), основну частину кінцевого мозку (pars basillaris telencephali), обідкові частку (нюховий мозок) (rhinencephalon), бічні шлуночки

(ventriculi laterales). Півкуля має такі поверхні: верхньобічну (facies superolateralis),

присередню (facies medialis ), нижню (facies inferior). Півкуля має також три полюси:

лобовий (polus frontalis ), потиличний (polus occipitalis) скроневий (polus temporalis). Півкулі зовні вкриті сірою речовиною – плащем, яку ще називають корою великого мозку (cortex cerebri). На поверхні головного мозку плащ утворює чисельні складки, що мають назву звивин (gyri cerebri), між якими проходять борозни великого мозку (sulci cerebri). Найглибші борозни розділяють півкулі на окремі частки (lobi). У кожній півкулі розрізняють такі частки: лобову (lobus frontalis), тім’яну (lobus parietalis), потиличну (lobus occipitalis),

скроневу (lobus temporalis)), острівцеву, або острівець (lobus insularis seu insula). Найбільші борозни: бічна (сільвієва) (sulcus lateralis), центральна (роландова) (sulcus centralis), тім’янопотиличну (sulcus parietooccipitalis). Лобова частка позаду обмежена центральною (роландовою) борозною, знизу -- бічною (сільвієвою) борозною. Тім’яна частка спереду обмежена центральною (роландовою) борозною, а позаду – тім’яно-потиличною борозною. Скронева частка зверху відмежована від лобової та тім’яної часток бічною (сільвієвою) борозною.

Мал.1. Верхньолатеральна поверхня півкулі великого мозку і острівець

1-іnsula; 2-sulcus precentralis; 3-sulcus orbicularis insulae; 4-gyrus fronialis superior; 5-sulcus frontalis superior; 6-gyrus frontalis medialis; 7-sulcus frontalis inferior; 8-polus frontalis (anterior); 9-gyri breves insulae; 10-limen insulae; 11-polus temporalis; 12-gyrus temporalis superior; 13sulcus temporalis superior; 14-gyrus temporalis medius; 15-gyrus longus insulae; 16-gyri occipitales laterales; 17-polus ocsipitalis (posterior); 18-gyrus angularis; 19-lobulus parietalis

5

superior; 20-gyrus supramarginalis; 21-sulcus intraparietalis; 22-sulcus postcentralis; 23-gyrus postcentralis; 24-sulcus centralis; 25-gyrus precentralis.

В лобовій частці паралельно центральній борозні розташовується предцентральна борозна (sulcus precentralis), яка не доходить до верхнього краю півкулі. Передцентральна борозна відмежовує спереду передцентральну звивину (gyrus precentralis). Верхня і нижня лобові борозни (sulci frontales superior et inferior) направляються від предцентральної борозни вперед. Вони поділяють лобову частку на: верхню лобову звивину (gyrus frontalis superior), яка розташована вище верхньої лобової борозни і переходить на медіальну поверхню півкулі, середню лобову звивину (gyrus frontalis medius), яку відмежовують верхня і нижня лобні борозни, та нижню лобову звивину (gyrus frontalis inferior), яка лежить між нижньою лобовою борозною і латеральною борозною.

Латеральна борозна (sulcus lateralis) – одна з найбільш глибоких борозн головного мозку. Вона відділяє скроневу частку від лобової та тім'яної, знаходиться на верхньолатеральній поверхні півкулі. В глибині цієї борозни розташовується поглиблення – латеральна ямка великого мозку (fossa lateralis cerebri), дном якої є зовнішня поверхня острівця.

Від латеральної борозни доверху відходять дрібні борозни. Найбільш постійними з них є висхідна (ramus ascendens) і передня (ramus anterior). Нижня лобова звивина, в межах якої проходять висхідна і передня гілки, поділяється ними на три частини: покрівлева частина

(pars opercularis), трикутна частина (pars triangularis), очноямкова частина (pars orbitalis).

Тім'яна частка знаходиться позаду від центральної борозни, яка відділяє її від лобової. Від скроневої частки вона відмежована латеральною борозною мозку, від потиличної – частиною тім'яно-потиличної борозни (sulcus parietooccipitalis).

Паралельно прецентральній звивині проходить постцентральна (gyrus postcentralis). Від неї ззаду, майже паралельно подовжній щілині великого мозку, йде внутрішньотімяна борозна (sulcus intraparietalis), що ділить тім'яну частку на дві часточки: верхню (lobulus parietalis superior) і нижню (lobulus parietalis inferior). У нижній тім'яній часточці розрізняють дві звивини: надкрайову (gyrus supramarginalis), що огинає задній кінець латеральної борозни, і розташовану ззаду від попередньої кутову (gyrus angularis), яка огинає задній кінець верхньої скроневої борозни.

Між висхідною і передньою гілками латеральної борозни мозку розташована ділянка кори, що позначається як лобно-тім'яна покришка (operculum frontoparietalis). В неї входять задня частина нижньої лобової звивини, нижні відділи передцентральної і постцентральної звивини, а також нижній відділ передньої частини тім'яної частки

Потилична частка на верхньолатеральній поверхні не має утворень, що відокремлюють її від тім'яної та скроневої часток, за винятком верхнього відділу тім'яно-потиличної борозни, яка розташовується на медіальній поверхні півкулі і відокремлює потиличну частку від тім'яної. Найбільша з борозн цієї частки – поперечна потилична борозна (sulcus occipitalis transversus). Іноді вона є продовженням дозаду внутрішньотімяної борозни і в задньому відділі переходить в непостійну півмісяцеву борозну (sulcus lunatus).

Скронева частка має опуклу латеральну поверхню і вігнуту нижню. Полюс скроневої частки звернений вперед і трохи донизу. Латеральна борозна великого мозку відмежовує скроневу частку від лобової. На верхньолатеральній поверхні розташовані верхня (sulcus temporalis superior) і нижня (sulcus temporalis inferior) скроневі борозни, які розділяють частку на три скроневі звивини: верхню, середню і нижню (gyri temporales superior, medius et

6

inferior). На тих ділянках скроневої частки, які спрямовані в бік латеральної борозни мозку є короткі поперечні скроневі борозни (sulci temporales transversi). Між цими борознами знаходяться 2-3 короткі поперечні скроневі звивини (gyri temporales transversi), пов'язані із звивинами скроневої частки і острівцем.

Острівцева частка (острівець) знаходиться на дні латеральної ямки великого мозку (fossa lateralis cerebri). Вона являє собою тристоронню піраміду, звернену своєю верхівкою - полюсом острівця - допереду і назовні, в сторону латеральної борозни. З периферії острівець оточений лобовою, тім'яною та скроневою частками, які беруть участь в утворенні стінок латеральної борозни мозку. Основа острівця з трьох боків оточена круговою борозною острівця (sulcus circularis insulae). На поверхні острівця є глибока центральна борозна острівця (sulcus centralis insulae). Ця борозна поділяє острівець на передню і задню частини. На його поверхні розрізняють велику кількість дрібних звивин острівця (gyri insulae). На передній частині є декілька коротких звивин острівця (gyri breves insulae), на задній - одна довга звивина (gyrus longus insulae).

Медіальну поверхню півкулі складають лобова, тім'яна і потилична частки. На ній є поясна звивина (gyrus cinguli), яка починається подмозолістим полем (area subcallosa), огинає мозолисте тіло і після звуження, перешийка поясної звивини (isthmus gyri cinguli) переходить в парагіппокампальную звивину на нижній поверхні півкулі. Поясна звивина обмежена зверху поясною борозною (sulcus cinguli). В ній розрізняють опуклу у напрямку до лобового полюса передню частину і задню частину, яка, слідуючи уздовж поясної звивини і не доходячи до її заднього відділу, піднімається до верхнього краю півкулі великого мозку. Задній кінець борозни лежить позаду верхнього кінця центральної борозни.

Мал.2. Медіальна і нижня поверхні півкулі великого мозку.

l-fornix; 2-rostrum corporis callosi; 3-genu corporis callosi; 4-truncus corporis callosi; 5-sulcus corporis callosi; 6-gyrus cinguli; 7-gyrus fronlalis superior; 8-sulcus cinguli; 9-lobulus paracentralis; 10-sulcus subparietalis; 11-precuneus; 12-sulcus occipitoparietalis; 13-cuneus; 14sulcus calcarinus; 15-gyrus lingualis; 16-gyrus occipitotemporalis medialis; 17-sulcus

7

occipitotemporalis; 18-gyrus occipitotemporalis lateralis; 19-sulcus hippocampi; 20-gyrus parahippocampalis.

Борозна мозолистого тіла (gyrus corporis callosi) відокремлює поясну звивину від мозолистого тіла і на нижній поверхні півкулі переходить в борозну гіппокампа. Між предцентральной борозною, закінчення якої іноді добре видно у верхнього краю медіальної поверхні півкулі, і кінцем поясний борозни, розташовується парацентральная часточка (lobulus paracentralis). Вище поясної звивини, спереду від підмозолістого поля, починається медіальна лобова звивина (gyrus frontalis medialis). Вона тягнеться до парацентральної часточки і є нижньою частиною верхньої лобової звивини. Ззаду від поясної борозни лежить невелика чотирикутна часточка - передклиння (precuneus). Її задньою межею є тім’янопотилична борозна (sulcus parietooccipitalis), нижньою – підтім’яна борозна (sulcus subparietalis), що відокремлює передклиння від заднього відділу поясної звивини.

Ззаду і нижче передклиння знаходиться трикутна часточка - клин (cuneus). Опукла зовнішня поверхня клина бере участь в утворенні потиличного полюса. Спрямована вниз і вперед вершина клина майже доходить до заднього відділу поясної звивини. Заднєнижньою межею клина є острогова борозна (sulcus calcarinus), передньої –тім’яно-потилична борозна

На нижній поверхні лобової частки розташована нюхова борозна (sulcus olfactorius). Між нею та медіальним краєм півкулі знаходиться пряма звивина (gyrus rectus). ЇЇ задній відділ доходить до передньої дірчастої речовини (substantia perforata anterior). Назовні від борозни розташована частина нижньої поверхні лобової частки, на якій знаходяться очноямкові борозни (sulci orbitales) та очноямкові звивини (gyri orbitales).

Нижня поверхня скроневої частки борозною гіппокампу (sulcus hippocampi) відділена від ніжок мозку. У глибині борозни залягає вузька зубчаста звивина (gyrus dentatus). Передній її кінець переходить у гачок, а задній - в стрічкову звивину (gyrus fasciolaris), що залягає під валиком мозолистого тіла. Латерально від борозни знаходиться парагіппокампальная звивина (gyrus parahippocampalis). Попереду ця звивина має потовщення у вигляді гачка (uncus), а ззаду переходить в язичкову звивину (gyrus lingualis). Парагіппокампальну і язичкову звивини з латеральної сторони обмежує колатеральна борозна (sulcus collateralis), перехідна спереду в носову борозну (sulcus rhinalis). Іншу частину нижньої поверхні скроневої частки займають медіальна і латеральна потиличної-

скроневі звивини (gyri occipitotemporales medialis et lateralis), розділені потилично-

скроневою борозною (sulcus occipitotemporalis). Латерально потилично-скронева звивина нижньолатеральним краєм півкулі відокремлюється від нижньої скроневої звивини.

На нижній поверхні лобової частки розташовується нюхова борозна (sulcus olfactorius). Досередини від неї, між нею і ніжнемедіальним краєм півкулі, лежить пряма звивина (gyrus rectus). Її задній відділ доходить до передньої дірчастої речовини (substantia perforata anterior). Назовні від борозни розташовується інша частина нижньої поверхні лобової частки, на якій є короткі очноямкові борозни (sulci orbitales), та ряд невеликих очноямкових звивин (gyri orbitales).

Анатомічні терміни

Передній мозковий міхур (prozencephalon)

Середній мозковий міхур (mesencephalon)

8

Задній мозковий міхур (rhombencephalon).

Кінцевий мозок (telencephalon)

Півкулі великого мозку (hemishheria cerebri)

Плащ (pallium)

Основна частина кінцевого мозку (pars basillaris telencephali)

Обідкова частка (нюховий мозок) (rhinencephalon)

Бічні шлуночки (ventriculi laterales)

Верхньобічна поверхня півкулі (facies superolateralis)

Присередня поверхня півкулі (facies medialis)

Нижня поверхня півкулі (facies inferior)

Лобовий полюс півкулі (polus frontalis)

Потиличний полюс півкулі (polus occipitalis)

Скроневий полюс півкулі (polus temporalis)

Кора великого мозку (cortex cerebri)

Звивини великого мозку (gyri cerebri)

Борозни великого мозку (sulci cerebri)

Частки (lobi)

Лобова частка (lobus frontalis)

Тім’яна частка (lobus parietalis)

Потилична частка (lobus occipitalis)

Скронева частка (lobus temporalis)

Острівцева частка, або острівець (lobus insularis seu insula)

Бічна борозна (sulcus lateralis)

Центральна борозна (sulcus centralis)

Тім’яно-потилична борозна (sulcus parietooccipitalis)

Передцентральна борозна (sulcus precentralis)

9

Передцентральна звивина (gyrus precentralis)

Верхня і нижня лобові борозни (sulci frontales superior et inferior)

Верхня лобова звивина (gyrus frontalis superior)

Середня лобова звивина (gyrus frontalis medius)

Нижня лобова звивина (gyrus frontalis inferior)

Латеральна борозна (sulcus lateralis)

Латеральна ямка великого мозку (fossa lateralis cerebri)

Висхідна гілка (ramus ascendens)

Передня гілка (ramus anterior)

Покрівлева частина (pars opercularis)

Трикутна частина (pars triangularis)

Очноямкова частина (pars orbitalis)

Тім'яно-потилична борозна (sulcus parietooccipitalis)

Постцентральна звивина (gyrus postcentralis)

Внутрішньотімяна борозна (sulcus intraparietalis)

Верхня тім'яна частка (lobulus parietalis superior)

Нижня тім'яна частка (lobulus parietalis inferior)

Надкрайова звивина (gyrus supramarginalis)

Кутова звивина (gyrus angularis)

Лобно-тім'яна покришка (operculum frontoparietalis)

Поперечна потилична борозна (sulcus occipitalis transversus)

Півмісяцева борозна (sulcus lunatus)

Верхня скронева борозна (sulcus temporalis superior)

Нижня скронева борозна (sulcus temporalis inferior)

Поперечні скроневі борозни (sulci temporales transversi)

Поперечні скроневі звивини (gyri temporales transversi)

Латеральна ямка великого мозку (fossa lateralis cerebri)

10

Кругова борозна острівця (sulcus circularis insulae)

Центральна борозна острівця (sulcus centralis insulae)

Звивини острівця (gyri insulae)

Короткі звивини острівця (gyri breves insulae)

Довга звивина острівця (gyrus longus insulae)

Поясна звивина (gyrus cinguli)

Подмозолісте поле (area subcallosa)

Перешийок поясної звивини (isthmus gyri cinguli)

Поясна борозна (sulcus cinguli)

Борозна мозолистого тіла (gyrus corporis callosi)

Парацентральная часточка (lobulus paracentralis)

Лобова звивина (gyrus frontalis medialis)

Передклиння (precuneus)

Тім’яно-потилична борозна (sulcus parietooccipitalis)

Підтім’яна борозна (sulcus subparietalis)

Клин (cuneus)

Острогова борозна (sulcus calcarinus)

Нюхова борозна (sulcus olfactorius)

Пряма звивина (gyrus rectus)

Передня дірчаста речовина (substantia perforata anterior)

Очноямкові борозни (sulci orbitales)

Очноямкові звивини (gyri orbitales).

Борозна гіппокампу (sulcus hippocampi)

Зубчаста звивина (gyrus dentatus).

Стрічкова звивина (gyrus fasciolaris)

Парагіппокампальна звивина (gyrus parahippocampalis)

Язичкова звивина (gyrus lingualis)