87

Тема 53. V ПАРИ ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ (ЗАНЯТТЯ 1)

Тема 54.V ПАРИ ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ (ЗАНЯТТЯ 2)

Трійчастий нерв [V] (nervus trigeminus [V])

Трійчастий нерв(п. trigeminus) є нервом першої глоткової (зябрової) дуги

(нижньощелепної). Змішаний, забезпечує іннервацію слизової оболонки порожнин, органів і тканин лицевого відділу черепа. Нерв має складну будову.Трійчастий нерв (nervus trigeminus) є мішаним і складається з чутливих та рухових волокон.

Він маєтакі ядра:

-головне ядротрійчастого нерва (nucleus principalis nervi trigemini)

–чутливе, знаходиться у покриву мосту (tegmentum pontis);

-середньомозкове ядро трійчастого нерва (nucleus mesencephalicus nervi trigemini) – чутливе, розміщене в середньому мозку (mesencephalon);

-спинномозкове ядро трійчастого нерва (nucleus spinalis nervi trigemini) – чутливе, знаходиться в довгастому мозку (myelencephalon) та спинному мозку (medulla spinalis);

-рухове ядро трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini) –

рухове, розміщене у мості (pons).

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) виходить з мозку на вентральній поверхні середніх мозочкових ніжок (facies ventralis pedunculorum cerebellarium mediorum) на межі з мостом (pons) і складається з:

-чутливого корінця(radix sensoria);

-рухового корінця(radix motoria).

Чутливі гілки нерва іннервують шкіру лиця, лобової та скроневої ділянок голови, слизову оболонку порожнини носа, при-носових пазух, порожнини рота, в тому числі передніх двох третин язика, зуби верхньої та нижньої щелеп, кон'юнктиву очного яблука. Рухові гілки трійчастого нерва іннервують жувальні м'язи, діафрагму рота (щелепно-під'язиковий м'яз і переднє черевце двочеревцевого м'яза), а також м'язи — натягачі піднебінної

завіски та барабанної перетинки. Чутливий корінець (radix sensoria)

утворений з центральних відростків (дендритів) чутливих псевдоуніполярних

клітин, які лежать у трійчастому вузлі – вузлі Гассера (ganglion trigeminale

Gasseri).

Цей вузолрозміщений втрійчастій порожнині; порожнині Меккеля

(cavum trigeminale), яка утворюється внаслідок того, що трійчасте втиснення на передній поверхні верхівки кам’янистої частини скроневої кістки (apex partis petrosae ossis temporalis) покривається черепною твердою оболоною

(dura mater cranialis).

Руховий корінець (radix motoria) утворений аксонами рухових нейронів,

що розміщенівруховому ядрі трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini).

Ці волокна у вузол Гассера не заходять, а приєднуються до третьої гілки трійчастого нерва (nervus mandibularis).

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) у ділянці трійчастого вузла (ganglion trigeminale) формуєтри гілки нервів:

-очний нерв (nervus ophthalmicus) – чутливий, виходить з черепачерез верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);

-верхньощелепний нерв (nervus maxillaris) – чутливий, виходить з черепачерез круглий отвір (foramen rotundum);

-нижньощелепний нерв (nervus mandibularis) – мішаний, виходить

зчерепачерез овальний отвір (foramen ovale).

До складу деяких гілок трійчастого нерва (nervus trigeminus)

приєднуються на певних їх ділянках парасимпатичні волокна III, VII і IX пар черепних нервів та розташовуються біля них їх парасимпатичні вузли

(ganglia parasympathhica).

Очний нерв (п. ophthalmicus) (Va; VI) є першою зверху найтоншою гілкою трійчастого нерва, проходить у товщі бічної стінки печеристої пазухи до очної ямки через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior). До входження в очну ямку очний нерв віддає поворотну оболонну (r. meningeus

recurrens), або наметову гілку (r. tentorius), що відходить назад і розгалужується в наметі мозочка. Нерв завтовшки 2 —3 мм складається з 30

— 70 дрібних пучків і містить 20 000 — 45 000 мієлінових нервових волокон.

Поблизу верхньої очноямкової щілини очний нерв ділиться на три гілки

(нерви): сльозовий, лобовий і носовійковий.

Очний нерв(nervus ophthalmicus) в очній ямці (orbita) поділяється на:

-лобовий нерв[Va;V1] (nervus frontalis [Va;V1]);

-сльозовий нерв(nervus lacrimalis);

-носовійковий нерв(nervus nasociliaris).

Перед розгалуженням від очного нерва (nervus ophthalmicus)

відходитьповоротна оболонна гілка; наметова гілка (r. meningeus recurrens; r. tentorius) дочерепної твердої оболони (dura mater cranialis).

Носовійковий нерв (nervus nasociliaris) чутливий, йде поприсередній стінці очної ямки (paries medialis orbitae) і своєю кінцевою гілкоювиходитьпід блоковою остю (spina trochlearis), іннервує:

-присередній кут ока (angulus oculi medialis);

-спинку носа (dorsum nasi).

Від носовійкового нерва (nervus nasociliaris) відходитьчутлива гілкадо

парасимпатичного війкового вузла (чутливий корінець війкового вузла – radix sensoria ganglii ciliaris) ідовгі війкові нерви(nn. ciliares longi), які

іннервують оболонки очного яблука (bulbus oculi).

Його гілки – задній решітчастий нерв(nervus ethmoidalis posterior) та

передній решітчастий нерв(nervus ethmoidalis anterior), що проходять через однойменні отвори, іннервують:

-слизову оболонку носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi);

-слизову оболонку клиноподібної пазухи та лобової пазухи (tunica

mucosa sinus sphenoidalis et sinus frontalis);

- решітчасті комірки решітчастої кістки (cellulae ethmoidales ossis

ethmoidalis);

- шкіру кінчика носа (cutis apicis nasi).

Лобовий нерв (nervus frontalis) чутливий, йде посередній частині верхньої стінки очної ямки (pars media parietis superioris orbitae) і виходитьнашкіру лобової ділянки (cutis regionis frontalis) через надочноямкову вирізку/надочноямковий отвір (incisura supraorbitalis/foramen supraorbitale) і

лобову вирізку/лобовий отвір (incisura frontalis/foramen frontale) трьома гілками, що іннервують:

-шкіру лобової ділянки (cutis regionis frontalis);

-шкіру верхньої повіки (cutis palpebrae superioris).

Сльозовий нерв (nervus lacrimalis) йде побічній стінці очної ямки (paries lateralis orbitae), підходить до сльозової залози (glandula lacrimalis) та

lingualis; 8 — gl sublingualis; 9 - m. digastricus; 10 - gl. submandibularis; 11 — m. sternocleidomastoideus (відрізаний); 12 — a. carotis externa; 13 - m. pterygoideus medialis; 14 - n. facialis (відрізаний); 15 - porus acusticus externus;

16 - m. pterygoideus lateralis; /7 — a. maxillaris; 18 — n. mandibularis; 19 - gangl. trigeminal; 20 - radix sensoriaet radix motoria n. trigemini.

Отже, очномим нервом (n. ophthalmicus) передається чутлива

інформаціявід:

-черепної твердої оболони (dura mater cranialis) в ділянках:

-передньої черепної ямки (fossa cranii anterior);

-серпа великого мозку (falx cerebri);

-намета мозочка (tentorium cerebelli);

-шкіри носа (cutis nasi);

-шкіри лобової і тім’яної ділянок (cutis regionum frontalis et parietalis);

-шкіри верхньої повіки (cutis palpebrae superioris);

-слизової оболонки лобової і клиноподібної пазух (tunica mucosa sinuum

frontalis et sphenoidalis);

- слизової оболонки решітчастих комірок (tunica mucosa cellularum ethmoidalium);

- слизової оболонки передніх ділянок носової порожнини (tunica mucosa regionum anteriorum cavitatis nasi);

-сльозового апарату (apparatus lacrimalis);

-кон’юнктиви (tunica conjunctiva);

-оболонок очного яблука (tunicae bulbi oculi).

Очний нерв (n. ophthalmicus) проводить пропріоцептивну чутливість від:

-м’язів очного яблука через гілки III, IV і V пар черепних нервів;

-мімічних м’язів через гілки VII пари черепних нервів.

. Друга гілка V пари черепних нервів, ділянка їх розподілу та зв’язані

з нею вегетативні вузли голови.

Верхньощелепний нерв(п. maxillaris) (Vb; V2) - друга гілка трійчастого нерва.Товщина нерва 2,5 — 4,5 мм, складається з 25 — 70 невеликих пучків,

що містять ЗО 000-80 000 мієлінових нервових волокон. Ще в порожнині черепа від верхньощелепного нерва відходить оболонкова (середня) гілка (r. meningeus), яка супроводжує передню гілку середньої оболонкової артерії та іннервує тверду оболону головного мозку в басейні розгалуження артерії.

У крнло-піднебінній ямці від верхньощелепного нерва відходять:

виличний нерв, підочноямковий нерв і вузлові гілки до крило-ніднебінного

вузла .

Верхньощелепний нерв (nervusmaxillaris [VB;V2]) виходить із порожнини черепа через круглий отвір (foramenrotundum [VB;V2])) у крило– піднебінну ямку (fossapterygopalatina), у якій він розгалужується на три гілки:

-підочноямковий нерв(n. infraorbitalis);

-виличний нерв(n. zygomaticus);

-вузлові гілки до крило–піднебінного вузла (rr.

ganglionaresadganglionpterygopalatinum), або крило–піднебінні нерви (nn. pterygopalatinі).

У порожнині черепа від верхньощелепного нерва (nervusmaxillaris)

відходитьоболонна гілка (ramusmeningeus) дочерепної твердої оболони

(duramatercranialis).

У крило–піднебінній ямці (fossapterygopalatina) біля верхньощелепового нерва (nervusmaxillaris) розташований парасимпатичний крило–піднебінний вузол (ganglionpterygopalatinum).

Підочноямковий нерв(п. infraorbital), завдовжки 20 — 27 мм, є

продовженням верхньощелепного нерва.

Підочноямковий нерв (nervusinfraorbitalis) черезнижню очноямкову щілину (fissuraorbitalisinferior) заходить уочноямкову порожнину

(cavitasorbitalis), де лягає на її нижню стінку (pariesinferior), проходитьпо її підочноямковій борозні (sulcusinfraorbitalis) впідочноямковий канал

(canalisinfraorbitalis).

Із підочноямкового каналу (canalisinfraorbitalis) підочноямковий нерввиходить черезпідочноямковий отвір (forameninfraorbitale) віклову ямку

(fossacanina), утворюючи своїми розгалуженнями малу гусячу лапку(pesanserinusminor).

Її гілки іннервують шкіру від присереднього кута ока до кута рота.

Від підочноямкового нерва (n. infraorbitalis) відходять верхні коміркові нерви(nn. alveolaressuperiores), які мають:

(palatumdurum) і м’якого піднебіння (palatummolle).

Від великого піднебінного нерва (n. palatinusmajor) відходятьнижні

задні носові гілки(rr. nasalesposterioresinferiores), які черезклино–піднебінний отвір (foramensphenopalatinum) проходятьв носову порожнину (cavitasnasi),

де іннервуютьслизову оболонку носа (tunicamucosanasi).

Звідси вони направляються черезрізцевий канал (canalisincisivus)

дослизової оболонки твердого піднебіння (palatumdurum) у виглядіносо– піднебінного нерва; Скарпівського нерва (n. nasopalatinus).

У складі цього нерва ідуть завузлові парасимпатичні нервові волокна

(neurofibraepostganglionicaeparasympathicae) від крило–піднебінного вузла

(ganglionpterygopalatinum).

Отже, по верхньощелепному нерву (n.maxillaris) передається чутлива інформація від:

- черепної твердої оболони середньої черепної ямки

(duramatercranialisfossaemediaecranii);

-окістя очної ямки (periorbita);

-шкіри щоки (cutisbuccae);

-шкіри скроневої і виличної ділянок

(cutisregionumtemporalisetzygomaticae);

-шкіри верхньої губи (cutislabiisuperioris);

-шкіри нижньої повіки (cutispalpebraeinferioris);

-шкіри бічної поверхні і крил носа (cutisfacieilateralisetalarumnasi);

-слизової оболонки верхньої губи (tunicamucosalabiisuperioris);

-слизової оболонки піднебіння (tunicamucosapalati);

-слизової оболонки носової порожнини (tunicamucosacavitatisnasi);

-слизової оболонки приносових пазух (tunicamucosasinuumparanasalium),

крім лобової пазухи (sinusfrontalis);

-мигдаликів (tonsillae);

-зубів та ясен (dentesetgingiva) верхньої щелепи (maxilla).