Скачиваний:
42
Добавлен:
08.03.2016
Размер:
354.82 Кб
Скачать

Відповідно до Єдиних правил до договору про міжнародне залізничне перевезення пасажирів (додаток А до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення 1980 року), в транспортній накладній повинні бути вказані як мінімум:

1. пасажир або пасажири;

2. опис зовнішнього вигляду багажу для його ідентифікації;

3. вага та габарити багажу;

4. перевізник або перевізники;

5. помітка про те, що перевезення навіть за протилежної домовленості здійснюється згідно із цими Єдиними правилами;

6. будь-які відомості, необхідні для доказу укладення і змісту договору перевезення стосовно перевезення багажу, та які дозволять пасажирові використовувати права, що випливають із цього договору.

7. будь-які відомості, необхідні для доказу укладення і змісту договору перевезення стосовно перевезення транспортних засобів;

8. будь-які відомості, які дозволять пасажирові використовувати права, що випливають із цього договору;

9. будь-які відомості, необхідні для доказу укладення і змісту договору перевезення стосовно перевезення вантажу, та які дозволять пасажирові використовувати права, що випливають із цього договору.

Відповідно до Єдиних правил до договору про міжнародне залізничне перевезення пасажирів (додаток А до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення 1980 року), перевізник звільняється від відповідальності, якщо:

1. послуга надавалася фактичним перевізником;

2. нещасний випадок зумовлений причинами, що виходить за рамки залізничної експлуатації, і перевізник, незважаючи на вжиття всіх заходів застереження в подібному випадку, не зміг уникнути його або відвернути його наслідки;

3. причиною нещасного випадку є поведінка третьої особи, і перевізник, незважаючи на вжиття всіх заходів застереження в подібному випадку, не зміг уникнути його або відвернути його наслідки, інше підприємство, що використовує ту саму залізничну інфраструктуру, не розглядається як третя особа; право на регресійну вимогу не зберігається;

4. нещасний випадок трапився не з вини пасажира;

5. нещасний випадок трапився з вини пасажира;

6. причиною нещасного випадку не є поведінка третьої особи, і перевізник, незважаючи на вжиття всіх заходів застереження в подібному випадку, не зміг уникнути його або відвернути його наслідки, інше підприємство, що використовує ту саму залізничну інфраструктуру, не розглядається як третя особа; право на регресійну вимогу зберігається.

7. нещасний випадок трапився не з вини перевізника;

8. послуга надавалась безоплатно;

9. причиною нещасного випадку є поведінка третьої особи, і перевізник, незважаючи на вжиття всіх заходів застереження в подібному випадку, не зміг уникнути його або відвернути його наслідки, інше підприємство, що використовує ту саму залізничну інфраструктуру, не розглядається як третя особа; право на регресійну вимогу зберігається.

Відповідно до Єдиних правил до договору про міжнародне залізничне перевезення вантажів (додаток В до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення 1980 року), в накладній повинні міститись такі відомості:

1. найменування роду вантажу і способу упаковки, а для небезпечних вантажів – найменування, передбачене в Регламенті міжнародних залізничних перевезень небезпечних вантажів;

2. відмітка про те, що, незважаючи на будь-яку протилежну домовленість, перевезення підпадає під дію цих Єдиних правил;

3. відповідальність пасажира;

4. тривалість здійснення перевезення;

5. порядок розрахунку за перевезення;

6. прізвище і адреса відправника;

7. відповідальність перевізника;

8. дата і місце приймання вантажу до перевезення;

9. відсутня правильна відповідь.

Відповідно до Єдиних правил до договору про міжнародне залізничне перевезення вантажів (додаток В до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення 1980 року), перевізник звільняється від відповідальності у тій мірі, в якій втрата чи пошкодження вантажу виникають через особливий ризик, пов'язаний з одним або кількома такими обставинами:

1. пошкодження вантажу, що перевозиться інтермодальними транспортними одиницями і закритими одиницями, які переводяться на вагонах, здійснюється з причин атмосферних умов;

2. якщо при перевезенні вантажу у відкритих вагонах відправник використовує брезент;

3. настання непередбачуваних обставин, наприклад стихійного лиха;

4. перевезення здійснюється у відкритих вагонах згідно із Загальними умовами перевезення, або на підставі угоди між залізницею і відправником, на яку є посилання в накладній;

5. відсутній або незадовільний стан упаковки багажу, що за своїми властивостями при відсутності або незадовільному сані упаковки піддаються зменшенню і пошкодженню;

6. завантаження вантажу перевізником;

7. відсутній або незадовільний стан упаковки вантажів, що за своїми властивостями при відсутності або незадовільному сані упаковки піддаються зменшенню і пошкодженню;

8. завантаження вантажів відправником або вивантаження одержувачем;

9. природні властивості деяких вантажів, внаслідок яких вони схильні піддаватися повному або частковому зменшенню або пошкодженню, зокрема в результаті поломки, ржавіння, внутрішнього і самовільного псування, вивітрювання, утрушування.

Відповідно до Єдиних правил до договору про міжнародне залізничне перевезення вантажів (додаток В до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення 1980 року), перевізник звільняється від відповідальності у тій мірі, в якій втрата чи пошкодження вантажу виникають через особливий ризик, пов'язаний з одним або кількома такими обставинами:

1. якщо при перевезенні вантажу у відкритих вагонах відправник використовує брезент;

2. неправильне, неточне або неповне найменування або нумерація вантажних місць;

3. перевезення живих тварин;

4. перевезення, що згідно із застосовуваними положеннями або зазначеною в накладній домовленістю між відправником і перевізником повинне здійснюватись в супроводі провідника, якщо втрата або пошкодження виникли внаслідок небезпеки, якій повинен був запобігти провідник;

5. пошкодження вантажу, що перевозиться інтермодальними транспортними одиницями і закритими одиницями, які переводяться на вагонах, здійснюється з причин атмосферних умов;

6. настання непередбачуваних обставин, наприклад стихійного лиха;

7. завантаження вантажу перевізником;

8. відсутній або незадовільний стан упаковки багажу, що за своїми властивостями при відсутності або незадовільному сані упаковки піддаються зменшенню і пошкодженню;

9. завантаження вантажів відправником або вивантаження одержувачем.

Відповідно до Єдиних правил до договору про міжнародне залізничне перевезення вантажів (додаток В до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення 1980 року), судові позови, що ґрунтуються на цих Єдиних правилах, можуть пред’являтися:

1. судам держав-членів, вибраним за взаємною згодою сторін;

2. суду держави-члена, на території якого відповідач має своє постійне місце проживання або своє звичайне місцезнаходження, своє основне місце розташування або філію, або установу, що уклала договір перевезення;

3. суду держави-члена, на території якого знаходиться місце прийняття вантажу до його перевезення;

4. до господарських судів;

5. до третейських судів;

6. суду держави-члена, на території якого позивач має своє постійне місце проживання або своє звичайне місцезнаходження, своє основне місце розташування або філію, або установу, що уклала договір перевезення;

7. в інший суд;

8. суду держави-члена, на території якого знаходиться місце прийняття вантажу до його видачі;

9. відсутня правильна відповідь.

Трудові відносини громадян України, які працюють за кордоном, регулюються правом України в разі, якщо:

1. іноземці працюють в Україні у складі дипломатичних представництв іноземних держав;

2. це передбачено трудовим договором;

3. громадяни України працюють за кордоном;

4. громадяни України працюють у закордонних дипломатичних установах України;

5. іноземці працюють у складі міжнародних організацій в Україні;

6. іноземці працюють в складі державних підприємств на території України;

7. громадяни України уклали з роботодавцями – фізичними або юридичними особами України трудові договори про виконання роботи за кордоном, у тому числі в їх відокремлених підрозділах, якщо це не суперечить законодавству держави, на території якої виконується робота;

8. іноземці за межами України уклали з іноземними роботодавцями – фізичними чи юридичними особами трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено договорами чи міжнародним договором України;

9. це передбачено законом або міжнародним договором України.

2. Відповідно до Порядку видачі, продовження строку дії на анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затверджений постановою КМ України від 08.04.2009 р., дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю:

1. органами внутрішніх справ;

2. органами місцевого самоврядування;

3. Державним центром зайнятості;

4. Державним департаментом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб;

5. Регіональними об’єднаннями профспілок;

6. центром зайнятості Автономної Республіки Крим;

7. Міністерством праці;

8. обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості;

9. консульськими установами.

Відповідно до Порядку видачі, продовження строку дії на анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затверджений постановою КМ України від 08.04.2009 р., дозвіл на використання праці іноземця не видається та строк його дії не продовжується, якщо:

1. трудовим договором (контрактом) передбачено умови праці іноземця гірші, а розмір заробітної плати менший, ніж для громадян України, які виконують аналогічну роботу;

2. достроково розірваний з роботодавцем трудовий договір (контракт);

3. є рішення відповідних органів про видворення іноземця за межі України;

4. є скорочення строку тимчасового перебування іноземця в Україні в установленому законодавством порядку або його видворення за межі України;

5. внаслідок змін на ринку праці у країні (регіоні) відпадає необхідність використання роботодавцем праці іноземця;

6. це передбачено правом держави, громадянином якої є іноземець;

7. це передбачено трудовим договором;

8. є істотні порушення з боку іноземного працівника;

9. виявлено факти подання роботодавцем свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів.

Відповідно до Порядку видачі, продовження строку дії на анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затверджений постановою КМ України від 08.04.2009 р., дозвіл на використання праці іноземця не видається та строк його дії не продовжується, якщо:

1. виявлено факти подання роботодавцем свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

2. іноземець на момент оформлення дозволу відбуває покарання за скоєння злочину або перебуває під слідством;

3. роботодавець порушив строки подання документів на продовження строку дії дозволу;

4. це передбачено правом держави, громадянином якої є іноземець;

5. це передбачено трудовим договором;

6. дострокового розірвання з роботодавцем трудового договору (контракту);

7. виявлено факти подання працівником свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

8. є скорочення строку тимчасового перебування іноземця в Україні в установленому законодавством порядку або його видворення за межі України;

9. внаслідок змін на ринку праці у країні (регіоні) відпадає необхідність використання роботодавцем праці іноземця.

Правильними положеннями про право іноземців та осіб без громадянства на трудову діяльність згідно ЗУ «Про правовий статус іноземців а осіб без громадянства» є:

1. іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов’язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами України;

2. іноземці та особи без громадянства можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, не зважаючи на те, що відповідно до законодавства України призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов’язане з належністю до громадянства України;

3. іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов’язки в трудових відносинах;

4. іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю без одержання у встановленому порядку дозволу на працевлаштування;

5. іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування;

6. працевлаштування в Україні іноземців та осіб без громадянства, найнятих інвестором у межах і за посадами, визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється за умови отримання дозволу на працевлаштування;

7. працевлаштування в Україні іноземців та осіб без громадянства, найнятих інвестором у межах і за посадами, визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування;

8. іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов’язане з належністю до громадянства України;

9. не зазначено правильної відповіді.

Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», до вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), на вибір потерпілого застосовується:

1. право держави суду;

2. право держави, у якій знаходиться місце проживання або основне місце діяльності потерпілого;

3. місце діяльності потерпілого;

4. право держави, у якій знаходиться місце проживання або місцезнаходження виробника або особи, яка надала послугу;

5. право держави, у якій споживач придбав товар або в якій йому була надана послуга;

6. право держави. де зареєстрований суб’єкт, що продав товар чи надав послугу;

7. особистий закон виробника або особи, яка надала послугу;

8. особистий закон заподіювача шкоди;

9. відсутня правильна відповідь.

Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», правильними положеннями про право, яке застосовується до зобов’язань про відшкодування шкоди, є:

1. права та обов’язки за зобов’язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди;

2. права та обов’язки за зобов’язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди за кордоном, якщо сторони мають місце проживання або місцезнаходження в одній державі, визначаються правом цієї держави;

3. права та обов’язки за зобов’язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються особистим законом потерпілого;

4. сторони зобов’язання, що виникло внаслідок завдання шкоди, у будь-який час після його виникнення можуть обрати право, яким будуть регулюватися їх відносини;

5. право іноземної держави застосовується в Україні, незважаючи на те, що дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, за законодавством України не є протиправною;

6. сторони зобов’язання, що виникло внаслідок завдання шкоди, у будь-який час після його виникнення можуть обрати право держави, громадянином якої є заподіювач шкоди;

7. сторони зобов’язання, що виникло внаслідок завдання шкоди, у будь-який час після його виникнення можуть обрати право держави суду;

8. сторони зобов’язання, що виникло внаслідок завдання шкоди, не можуть обрати право, яким будуть регулюватися їх відносини;

9. право іноземної держави не застосовується в Україні, якщо дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, за законодавством України не є протиправною.

Міжнародними документами, які регулюють деліктні відносини, є:

1. Міжнародна Конвенція про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою, 1969 р.

2. Цивільний процесуальний кодекс України;

3. ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж»;

4. Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням, 1989 р.;

5. ЗУ «Про міжнародне приватне право»;

6. Конституція України;

7. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, 1980 р.;

8. Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами, 1972 р.;

9. Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, 1963 р.

Відповідно до Зведеного тексту Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1992 року, власник судна не несе відповідальності за шкоду від забруднення, якщо доведе:

1. що шкода є результатом воєнних дій, громадської війни, повстання або виключного, неминучого та непереборного за своїм характером стихійного явища;

2. якщо власник судна доведе, що шкода від забруднення є повністю або частково результатом дії або бездіяльності особи, що зазнала шкоди, і така дія або бездіяльність вчинена з наміром завдати шкоду, або якщо шкода виникла внаслідок грубої недбалості такої особи, він не може бути повністю або частково звільнений від відповідальності перед такою особою;

3. що шкода була частково спричинена дією або бездіяльністю третіх осіб з наміром завдати шкоду;

4. що шкода була повністю спричинена дією або бездіяльністю третіх осіб з наміром завдати шкоду;

5. що шкода була повністю спричинена недбалістю або іншою неправомірною дією уряду або іншого органу влади, відповідального за утримання в порядку вогнів та інших навігаційних засобів при виконанні цієї функції;

6. що шкода була спричинена дією третіх осіб з неоьережним завданням шкоди;

7. що шкода була частково спричинена недбалістю або іншою неправомірною дією уряду або іншого органу влади, відповідального за утримання в порядку вогнів та інших навігаційних засобів при виконанні цієї функції;

8. якщо власник судна доведе, що шкода від забруднення є повністю або частково результатом дії або бездіяльності особи, що зазнала шкоди, і така дія або бездіяльність вчинена з наміром завдати шкоду, або якщо шкода виникла внаслідок грубої недбалості такої особи, він може бути повністю або частково звільнений від відповідальності перед такою особою;

9. відсутня правильна відповідь.

Положеннями Зведеного тексту Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1992 року є:

1. Конвенція не передбачає права власника судна на регрес ний позов до третіх осіб;

2. права на відшкодування, передбачені цією Конвенцією, втрачаються, якщо позов не буде подано відповідно до її положень протягом трьох років з дня заподіяння шкоди;

3. для того, щоб скористатися правом на обмеження своєї відповідальності за цією Конвенцією, власник повинен утворити фонд на загальну суму, яка дорівнює межі його відповідальності в суді;

4. права на відшкодування, передбачені цією Конвенцією, втрачаються, якщо позов не буде подано відповідно до її положень протягом десяти років з дня заподіяння шкоди;

5. власник судна, яке зареєстроване в Договірній державі, для покриття своєї відповідальності за шкоду від забруднення на підставі цієї Конвенції повинен здійснити страхування або надати інше фінансове забезпечення;

6. для того, щоб скористатися правом на обмеження своєї відповідальності за цією Конвенцією, власник повинен утворити фонд, що за своїм розміром має удвічі перевищувати межу його відповідальності в суді;

7. власник судна, яке зареєстроване в Договірній державі і перевозить понад 2000 тонн нафти наливом як вантаж, для покриття своєї відповідальності за шкоду від забруднення на підставі цієї Конвенції повинен здійснити страхування або надати інше фінансове забезпечення;

8. якщо інцидент стався з двома або більше суднами із завданням шкоди від забруднення, власники всіх причетних до нього суден, якщо вони не звільняються від відповідальності, несуть солідарну відповідальність за всю сукупність збитків, які не можуть бути розумно поділені;

9. відсутня правильна відповідь..

Відповідно до Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням 1989 р., загальними зобов’язаннями Сторін є:

1. Сторони, здійснюючи своє право на заборону імпорту небезпечних або інших відходів з метою знищення, інформують інші Сторони про своє рішення;

2. Сторони, при здійсненні свого права на заборону імпорту небезпечних або інших відходів з метою знищення, не зобов’язані інформувати іншу строну про своє рішення;

3. по відношенні до держав імпорту, які не ввели заборони на імпорт небезпечних або інших відходів, Сторони забороняють або не дозволяють експорт небезпечних або інших відходів, якщо держава імпорту не дає згоди в усній формі на конкретне імпортне відвантаження;

4. Сторони забороняють або не дозволяють експорт небезпечних та інших відходів до Сторін, які ввели заборону на імпорт таких відходів, якщо вони отримали про це повідомлення;

5. по відношенні до держав імпорту, які не ввели заборони на імпорт небезпечних або інших відходів, Сторони забороняють або не дозволяють експорт небезпечних або інших відходів, якщо держава імпорту не дає згоди в письмовій формі на конкретне імпортне відвантаження;

6. Сторона дозволяє експорт небезпечних або інших відходів в державу, яка не є Стороною;

7. Сторона дозволяє імпорт небезпечних або інших відходів з держави, яка не є Стороною;

8. Сторони не вважають незаконний оборот небезпечних або інших відходів злочинним діянням;

9. відсутня правильна відповідь.

Відповідно до Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням 1989 р., Сторони приймають відповідні заходи для забезпечення того, щоб транскордонне перевезення небезпечних а інших відходів дозволялися, якщо:

1. держава експорту не має технічних можливостей та необхідних об’єктів, засобів та місця для знищення таких відходів екологічно обґрунтованим і ефективним способом;

2. такі відходи необхідні державі імпорту в якості сировини для підприємства по рециркуляції або рекуперації;

3. перевезення таких відходів через кордон України не суперечить внутрішньому законодавству;

4. Сторона дозволяє експорт небезпечних або інших відходів в державу, яка не є Стороною,

5. Сторони не вважають незаконний оборот небезпечних або інших відходів злочинним діянням;

6. Сторона дозволяє імпорт небезпечних або інших відходів з держави, яка не є Стороною;

7. держава експорту має технічні можливості та необхідні об’єкти, засоби та місця для знищення таких відходів екологічно обґрунтованим і ефективним способом;

8. таке транскордонне перевезення відповідає іншим критеріям, які будуть визначені Сторонами, за умови, що такі критерії не суперечать цілям даної Конвенції;

9. відсутня правильна відповідь.

Відповідно до Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням 1989 р., кожна Сторона приймає належні заходи з метою, щоб:

1. дозволяти експорт небезпечних або інших відходів в державу, яка не є Стороною;

2. не дозволяти експорт небезпечних та інших відходів в держави або групи держав, які відносяться до організації по економічній і політичній інтеграції, які є Сторонами, зокрема держави, які розвиваються;

3. дозволяти імпорт небезпечних або інших відходів з держави, яка не є Стороною;

4. забезпечити наявність відповідних об’єктів по знищенні для економічно обґрунтованого використання небезпечних і інших відходів незалежно від місця їх знищення;

5. забезпечити зведення до мінімуму виробництва небезпечних та інших відходів з урахуванням соціальних, технічних і економічних аспектів;

6. дозволяти експорт небезпечних та інших відходів в держави або групи держав, які відносяться до організації по економічній і політичній інтеграції, які є Сторонами, зокрема держави, які розвиваються;

7. забезпечити, щоб особи, які беруть участь у використанні небезпечних та інших відходів, приймали заходи, які необхідні для попередження забруднення небезпечними та іншими відходами в результаті такого використання і якщо таке забруднення все ж відбувається, для зведення до мінімуму його наслідків для здоров’я людини і навколишнього середовища;

8. не допускати імпорту небезпечних та інших відходів, якщо є підстави вважати, що використання даних відходів не буде здійснюватися екологічно обґрунтованим способом;

9. відсутня правильна відповідь.

Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами, 1972 року передбачає наступні положення:

1. претензія щодо компенсації за шкоду подається запускаючій державі дипломатичним каналами;

2. претензії щодо компенсації за шкоду може бути подано запускаючій державі не пізніше, ніж через один рік з дати заподіяння шкоди або встановлення запускаючої держави, що несе відповідальність а запуск;

3. не допускати імпорту небезпечних та інших відходів, якщо є підстави вважати, що використання даних відходів не буде здійснюватися екологічно обґрунтованим способом.

4. претензія щодо компенсації за шкоду подається запускаючій державі органами місцевого самоврядування;

5. забезпечити зведення до мінімуму виробництва небезпечних та інших відходів з урахуванням соціальних, технічних і економічних аспектів;

6. якщо врегулювання претензії не досягнуто шляхом дипломатичних переговорів, протягом одного року з дати, коли держава-позивач повідомляє державу, що вона подала документацію по своїй претензії, заінтересовані сторони створюють на вимогу будь-якої з сторін комісію по розгляду претензій;

7. претензії щодо компенсації за шкоду може бути подано запускаючій державі не пізніше, ніж через два роки з дати заподіяння шкоди або встановлення запускаючої держави, що несе відповідальність а запуск;

8. якщо врегулювання претензії не досягнуто шляхом дипломатичних переговорів, протягом двох років з дати, коли держава-позивач повідомляє державу, що вона подала документацію по своїй претензії, заінтересовані сторони створюють на вимогу будь-якої з сторін комісію по розгляду претензій;

9. відсутня правильна відповідь.

Відповідно до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1963 р.. ядерна шкода означає:

1. ядерний інцидент;

2. смерть або тілесне ушкодження;

3. втрату майна або шкода майну;

4. затрати на превентивні заходи і вартість подальших втрат або шкоди, спричиненої такими заходами, в межах, встановлених законом компетентного суду,

5. ядерна аварія;

6. економічні втрати, викликані погіршенням стану навколишнього середовища, якщо це допускається загальним законом про цивільну відповідальність компетентного суду;

7. затрати на заходи по відновленні навколишнього середовища, за умови незначного його погіршення;

Соседние файлы в папке Міжнародне приватне право тести