Міжнародне приватне право - проф. Коссак В.М., доц. Михайлів М.О.

Міжнародне приватне право - тести 1 рівень

проф. Коссак В.М., доц. Михайлів М.О.

Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», загальним положенням про право, що застосовується до права власності та інших речових прав, є

1. право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються міжнародними договорами України;

2. право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом;

3. право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення права власності;

4. право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій майно знаходилося на момент спливу набувальної давності;

5. право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно зареєстровано.

Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються:

1. правом держави, у якій це майно зареєстровано,

2. правом держави, у якій майно знаходилося на момент спливу набувальної давності;

3. правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення права власності;

4. правом держави, у якій це майно знаходиться;

5. міжнародними договорами України.

Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», виникнення права власності та інших речових прав визначається:

1. правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення права власності, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України;

2. правом держави, у якій це майно знаходиться;

3. міжнародними договорами України;

4. правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для припинення права власності, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України;

5. правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення права власності.

Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», припинення права власності та інших речових прав визначається:

1. правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення права власності, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України;

2. правом держави, у якій це майно знаходиться;

3. міжнародними договорами України;

4. правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для припинення права власності,

5. правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для припинення права власності, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», виникнення права власності внаслідок набувальної давності визначається:

1. правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення права власності, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України;

2. правом держави, у якій це майно знаходиться;

3. правом держави, у якій майно знаходилося на момент початку спливу набувальної давності;

4. міжнародними договорами України;

5. правом держави, у якій майно знаходилося на момент спливу набувальної давності

Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права, відомості про які підлягають внесенню до державних реєстрів, визначаються:

1. Міжнародними договорами України;

2. правом держави, у якій це майно знаходиться;

3. правом держави, у якій це майно зареєстровано;

4. правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення права власності,

5. відсутня правильна відповідь.

Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на рухоме майно, що за правочином перебуває в дорозі, визначається:

1. правом держави, з якої е майно відправлене;

2. правом держави, у якій це майно знаходиться;

3. правом держави, в яку це майно відправляється;

4. правом держави, з якої це майно відправлене, якщо інше не встановлено за згодою сторін;

5. правом держави, в яку це майно відправляється, якщо інше не встановлено за згодою сторін.

Відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право», захист права власності та інших речових прав здійснюється:

1. на вибір заявника відповідно до права держави, у якій майно знаходиться, або відповідно до права держави суду;

2. відповідно до права держави, у якій майно знаходиться;

3. відповідно до особистого закону власника;

4. відповідно до права держави суду;

5. відсутня правильна відповідь.

Відповідно до ЗУ «Про режим іноземного інвестування», іноземні інвестиції – це:

1. цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту;

2. цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до іноземного законодавства з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту;

3. цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до іноземного законодавства з метою отримання прибутку;

4. цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до іноземного законодавства з метою досягнення соціального ефекту;

5. іноземна валюта, що вкладається іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Відповідно до ЗУ «Про режим іноземного інвестування», підприємство з іноземними інвестиціями – це:

1. підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України;

2. підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше 50 відсотків;

3. підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до іноземного законодавства, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків;

4. підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше 20 відсотків;

5. підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.

Відповідно до ЗУ «Про режим іноземного інвестування», підприємство набирає статусу підприємства з іноземними інвестиціями:

1. з моменту створення згідно законодавства України;

2. з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс;

3. з моменту створення згідно іноземного законодавства;

4. з дня зарахування підприємства з іноземними інвестиціями;;

5. відсутня правильна відповідь.

Відповідно до ЗУ «Про режим іноземного інвестування», для іноземних інвесторів на території України встановлюється:

1. режим найбільшого сприяння інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України;

2. національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України;

3. спеціальний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України;

4. національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності у випадках, передбачених законодавством України та міжнародними договорами України;

5. пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України.

Відповідно до ЗУ «Про режим іноземного інвестування», пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності може встановлюватися для:

1. юридичних осіб, створених відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України;

2. фізичних осіб – іноземців, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності;

3. іноземних держав;

4. окремих суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до особистих програм;

5. окремих суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій.

Відповідно до ЗУ «Про режим іноземного інвестування», території, на яких діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки, можуть визначатися:

1. законами України;

2. законами іноземної держави;

3. міжнародними договорами;

4. звичаями ділового обороту;