Укр.в період відбудови і відлиги / Повоєнна відбудова України-18 / Післявоєнна відбудова України-3

Культурне життя в Україні у другій половині

40-х – першій половині 50-х рр.

Ждановщина в Україні

Мета ждановщини – посилення контролю над творчими процесами в галузі культури, придушення національно-визвольного руху та будь-яких проявів української самостійницької ідеї.

Наслідки:

—придушення паростків відродження української культури після війни;

• гальмування розвитку науки, літератури і мистецтва в країні;

• обмеження свободи творчості;

• перетворення літературної критики на засіб утримання митців у рамках офіційної ідеології;

• ізоляція від надбань західної культури.

Освіта

• Відновлення зруйнованих під час війни шкіл, переважно зусиллями самого населення (на 1950-й рік довоєнна мережа шкіл було фактично відновлена).

• Гостра потреба у підручниках, зошитах, навчальному обладнанні.

• Нестача приміщень, учителів, навчальних посібників.

• Запровадження мережі вечірніх та професійних заочних шкіл, навчальних курсів для дорослих.

• Відновлення системи вищої освіти.

• Збільшення кількості студентів з 99 тис. до 325 тис. (майже половина з них навчалася на заочних і вечірніх відділеннях).

• Перехід до обов’язкової семирічної освіти (1953 р.).

• Заідеологізованість освіти.

• Неухильне скорочення шкіл з українською мовою викладання.

Наука

• Відновлення роботи науково-дослідних установ (збільшення їх кількості з 267 до 462).

• Зміцнення матеріально-технічної бази, наукового потенціалу,

• Провідна наукова установа – Академія Наук УРСР на чолі з О. Палладіним.

• Значні успіхи у дослідженнях із фундаментальних наук:

• запуск першого в республіці атомного реактора (1946 р.);

• виготовлення у Києві першої в Європі цифрової обчислювальної машини під керівництвом С. Лебедєва (1948-1950);

• запровадження нової автоматичної технології зварювання тощо;

— запровадження в промисловість досягнень науки і техніки, переважно у галузях військово-промислового комплексу;

—«лисенківщина» (назва походить від прізвища президента Все союзної академії сільськогосподарських наук Т. Лисенка, який аргументував свою позицію не науковими доказами, а ідеологічними штампами, запозиченими з «Короткого курсу історії ВКП(б)»; розгром генетики та кібернетики (проголошення генетики «продажною дівкою імперіалізму», а кібернетики – її «рідною сестрою»).

«Лисенківщина» - специфічний період у сільськогосподарській і біологічній науці й практиці, пов’язаний із проявом культу особи президента ВАСГНІЛ, академіка АН УРСР Т. Лисенка, у результаті якого було припинено перспективні наукові дослідження («ждановщина в науці»).

Література

Складні умови розвитку літератури в умовах «ждановщини»; прийняття партійних постанов з ідеологічних питань, у яких містилася нищівна критика українських видань (постанови «Про журнал «Вітчизна», «Про журнал сатири і гумору «Перець», «Про перекручення і помилки у висвітленні української літератури в «Нарисі історії української літератури» тощо).

Розгортання боротьби проти «безідейності, безпринципності, формалізму, космополітизму й низькопоклонства перед гнилим заходом» із метою посилення культурно-ідеологічної ізоляції ра­дянського суспільства від західного світу.

Розгортання Л. Кагановичем бурхливої діяльності із боротьби з «українським буржуазним націоналізмом», жертвами якої стали А. Малишко, П. Панч, М. Рильський, Ю. Яновський, Остап Вишня, В. Сосюра тощо.

Створення українськими письменниками, високохудожніх творів незважаючи на надзвичайно важкі умови праці (трилогія О. Гончара «Прапороносці», роман М. Стельмаха «На нашій землі», «Київські оповідання» Ю. Яновського, гумористичні оповідання Остапа Вишні тощо).

Мистецтво

Домінування у мистецтві воєнної тематики.

Видання постанови «Про репертуар драматичних та інших театрів України», згідно з якою обов’язковою стає перевага у репертуарах вистав на сучасні теми; від театральних діячів вимагали оспівувати успіхи в соціалістичному будівництві.

Основна продукція кінематографа – революційно-патріотичні фільми.

Діяльність художників М. Глущенка, М. Дерегуса, О. Шовкуненка та ін.