Вступ
Проблематика дисциплінарної відповідальності є доволі розробленою в юридичній науці. До її розроблення доклали зусилля такі відомі вчені, як: М.Г. Александров, С.С. Алексеєв, О.М. Бандурка, Б.К. Бєгічев, Ю.П. Битяк, В.С. Венедіктов, Д.О. Гавриленко, А.Т. Комзюк, О.С. Пашков, В.П. Пєтков, О.П. Рябченко, С.С. Сливка, В.М. Смирнов, О.В. Соболєв, В.М. Толкунова, В.І. Щербина тощо. Разом із тим дослідження її велися переважно в загальному плані або щодо окремих категорії працівників. Але системного, комплексного адміністративно-правового дослідження дисциплінарної відповідальності державних службовців у вітчизняній доктрині поки що бракує.
Мета пропонованої індивідуальної роботи полягає в тому, щоб на основі досягнень юридичної науки, аналізу вітчизняного законодавства, практики його реалізації визначити поняття, ознаки дисциплінарної відповідальності,а також дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури, військовослужбовців та працівників органів внутрішніх справ.
Дисциплінарна відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності, підставою притягнення до якої є дисциплінарний проступок. У період сучасної економічної нестабільності, при невисокому рівні заробітної плати та недосконалій системі матеріального заохочення працівників заходи дисциплінарної відповідальності залишаються одним із дієвих засобів підтримання дисципліни праці.
1.Поняття та ознаки дисциплінарної відповідальності
Характеризуючи поняття та ознаки означеного інституту, передусім необхідно визначити етимологію поняття «дисциплінарна відповідальність», складовими якого є дисципліна та відповідальність.
Насамперед розкриємо суть поняття «дисципліна». Дисципліна виявляється у ретельному виконанні соціальних принципів і норм поведінки, у звичці до порядку, дотримання законів та підпорядкуванні власного інтересу інтересам організації[1,с.257]. У тлумачному словнику української мови зазначено, що дисципліна – це «твердо встановлений порядок, розпорядок дотримання якого є обов’язковим для всіх членів даного колективу»[2,с. 758]. За юридичною енциклопедією, дисципліна (лат. disciplina–стриманість, строгість) – це точне, своєчасне і неухильне дотримання встановлених правовими та іншими соціальними нормами правил поведінки у суспільному і державному житті. Економічна енциклопедія визначає дисципліну як своєчасне й належне виконання правил та обов’язків[3,с.349].
Розглядаючи поняття відповідальності, зазначимо, що у спеціальній літературі немає єдиного підходу щодо його визначення й у різних галузях науки це поняття використовують залежно від різних аспектів. У правовій літературі як основа терміна «відповідальність» береться переважно відповідна міра стягнення з порушника боргу, обов’язку[4,с. 6]. Якщо ж розглянути поняття юридичної відповідальності на законодавчому рівні, то ми побачимо, що означене поняття відсутнє. Це стосується, зокрема, і окремих її видів. А тому виникає досить значна актуальність і практична значущість нормативно-правового врегулювання сутності такого виду юридичної відповідальності, як дисциплінарна відповідальність. Але незважаючи на те, що окреслена проблема є предметом дослідження в наукових працях таких вітчизняних учених, як В. Авер’янов, Ю. Битяк, І. Голосніченко, В. Колпаков, Д. Лук’янець, М. Тищенко та багатьох інших, вона ще має низку недосліджених аспектів.
Під дисциплінарною відповідальністю згідно з чинним законодавством України слід розуміти накладання на правопорушників дисциплінарних стягнень за вчинені дисциплінарні правопорушення. Такі порушення можуть бути виражені як у діях, так і у бездіяльності, допускатися як свідомо, так і з необережності. Деякі категорії державних службовців у зв’язку з виконанням своїх повноважень відповідають у дисциплінарному порядку і за проступки, які порочать їх як державних службовців або дискредитують органи, в яких вони працюють (керівники, державні службовці – співробітники правоохоронних органів, військовослужбовці та ін..)
Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні або неналежному виконанні працівниками покладених на нього трудових чи службових обов’язків.
Незалежно від того, на підставі якого законодавчого акта настає дисциплінарна відповідальність, вона характеризується такими ознаками:
Її підставою є дисциплінарний проступок;
За такий проступок передбачено накладення дисциплінарного стягнення;
Стягнення застосовуються уповноваженим на те органом (посадовою особою)в порядку підлеглості;
Межі «дисциплінарної» влади цього органу (посадовою особою) чітко встановлено правовими нормами;
Службовець, на якого накладено дисциплінарне стягнення, може його оскаржити у вищий орган (вищій посадовій особі) або в суд;
За один дисциплінарний проступок може бути накладено тільки одне дисциплінарне стягнення;[6;с.194]