Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

Кафедра теорії держави та права

Курсова робота

з теорії держави та права

на тему:

«Право і релігія»

студента 1 курсу 2 групи

ІПСК для МВС України

Пересьолков О.С.

Оцінка (за національною шкалою) ________

Члени комісії: ________ _______________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________ _______________

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Харків – 2013рік

Зміст.

Вступ.

1. Право і релігія: спільні риси та відмінності.

2. Взаємодія права і релігії у системі суспільних регуляторів.

3. Основні засади відносин держави і церкви: правовий аспект.

4. Релігійна правова сім’я: загальна характеристика і поняття релігійного права.

Висновки.

Список використаних джерел та літератури.

Вступ.

Право і релігія сьогодні є найдієвішими регулятивними соціальними механізмами. Попри значні видові відмінності вони зберігають відчутну долю схожих моментів. І право і релігія за своїм статусом належать до видатних духовно-культурних досягнень людства, в яких повною мірою реалізуються ціннісно-ідеологічні настанови соціуму та споконвічні ідеали збалансованого та врівноваженого суспільного життя. Право і релігія представляють собою цілий пласт духовної культури людства, а тому вони багатогранні і неоднозначні: вони включені в різні сфери людської життєдіяльності, а відтак вивчаються різними науками. Саме тому впродовж тривалого часу наукове співтовариство прагнуло відособити, в теоретичному аспекті, їх одне від одного, досліджуючи кожний механізм окремо, відірвано від інших. Можливо, це можна пояснити прагненням людини, а особливо європейської, до «повсюдного виявлення ціннісних, нормативних і смислових полюсів», що призводило до спроби представити світ у вигляді диференційованих його елементів, що «перешкоджало сприйняттю реалій як моносистем і регулярно ставило західну філософську, художню, моральну, правову свідомість в ситуацію вимушеного вибору». Більше того, не рідко у науковій літературі спостерігалося їх протиставлення (зокрема це характерно для марксистської суспільної думки, в межах якої релігія проголошувалася злом).

Право і релігія є однопорядковими явищами, які є тісно взаємопов’язаними та взаємообумовленими. Особливо актуальним таке дослідження стає і умовах сьогоденної світоглядної ситуації. Мова іде про світоглядну кризу, характерну для європейської культури, яка виражається у кризі позитивного права, як панівної форми правової регуляції міжіндивідних відносин, та нагальної потреби його «олюднення». Процес «олюднення» сучасного права – це, насамперед його максимальне зближення з моральними цінностями і дієвість на рівні переконань, а також «реанімація» трансцендентальних цінностей (релігійний момент) як безумовних ідеалів і нарративів права. Звичайно, що в різні культурно-історичні епохи ми спостерігаємо різні взаємовідношення між правом, релігією та морально в питаннях їх статусності та ролі в суспільній свідомості. Осмислення цих взаємовідношень знайшли відображення у працях класиків марксизму, П.Сорокіна, З.Фрейда та ін.

Релігія має найбільші прямі зв'язки з і правом. Їй завжди належала істотна роль в житті суспільства. Область міжнародних відносин нерідко привертала особливу увагу церкви. Так, в теократичних державах Стародавнього Сходу релігія, політика і право були пов'язані воєдино. У Європі вершини свого впливу церква досягає в період середньовіччя. Якщо державна влада - «від бога», значить вона повинна бути рівною до всіх і не мати класового ухилу. Так, принаймні, випливає з християнської релігії.

У новий час вплив релігії падає, і, тим не менш, вона залишається важливим інструментом зовнішньої політики держав. Релігія і релігійні держави справляють істотний вплив на міжнародні відносини й право і в наш час. Загальновідома в цьому плані роль католицької церкви. Більше 40 конституцій держав світу закріплюють привілейоване становище певної релігії. Перше місце як державна релігія займає іслам, який представляє собою основу мусульманського права. Виходячи з цього, була сконструйована концепція особливого «мусульманського права».

Релігія здатна вплинути на міжнародне право, перш за все через політику держав. Другий шлях - через суспільну свідомість, через свідомість віруючих, за допомогою їх морального виховання. Впливаючи на мораль, релігія впливає і на право.