Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет’’Юридична академія України імені Ярослава Мудрого”

Кафедра історії держави і права зарубіжних країн

“Державний лад давньогрецької держави Афіни ”

Виконав Гусєв Богдан Михайлович

Студент 12 гр.,1 к.,3 ф-ту

Науковий керівник Середа Ольга Вадимівна

Харків

2013 План

1. Виникнення та розвитку державності в Афінах

2. Державний лад давньогрецької держави Афіни

3. Висновок

4. Список використаної літератури

Виникнення та розвитку державності в Афінах

У гомерівський період своєї історії (XI – IX століття е.) Аттика поділили сталася на кілька незалежних громад, постійно ворогуючі між собою. Об'єднання Аттики було поступовим тривалим процесом, який тривав з кінця I тисячоліття е. і завершилося тим, що це громади об'єдналися навколо Афін. Таке об'єднання отримала Греції назвасинойкизма (грецьк. – спільне поселення).Синойкизм спричинив у себе розкладання пологових взаємин держави і сприяв соціально-імущественному розшарування населення Аттики, яке особливо інтенсивно протікало в VIII – VII століттях до н. е.

Родова знати створила особливу групу, яка носила назваевпатриди, тобто. «мають шляхетних батьків». Замкнуте панівний верхівці евпатридів протистояла рештататського вільного населення – демос . У його склад входили селяни, мали власну землі і звані фети –християни котрі позбулися власної землі, ремісники, купці, судновласники. Крім того в Аттиці мешкало чимало вихідцями з інших громад, які становлять групу метеків (чужинців). Будучи особисто вільними, мітки вони не користувалися політичними правами і було обмежені в економічних.

Близько VIII століття до нашої ери царська владу у Афінах зникла, поступившись влади архонтів, які обиралися спочатку десять років, та був однією рік. Пізніше утворилася Колегію з дев'яти архонтів. Після закінчення терміну їхніх повноважень архонти брали ареопаг – вищий державний рада, який замінив раду старійшин.

Видання написаних законів 3 законів Драконта було першої серйозної поступки евпатрідов демосу. Доти відсутність написаних законів дозволяло судьям-аристократам виносити несправедливі рішення, що спонукало суспільство вимагати записи існуючих звичаїв. Драконтові закони відрізнялися надзвичайної жорстокістю, але вони мали велике історичне значення: Писане право вносило лад у майнові і ділові взаємини Юлії і обмежувало сваволю суда.

Наступною віхою у розвитку держави й права Афін стали реформи Солона. Чимало дослідників вважають, саме з реформ Солона і розпочалося історія Європи, як така: історія держави й права, де, на відміну Азії, приматом став індивідуальний, а чи не колективне початок, і восторжествував примат особистості над державою. Саме він проголосив свободу афінського громадянина, якої не можна перетворити на рабство нізащо борги, ні як або інакше. Саме грецькому полісі з'явилося поняття «свободи».

При Солоні виростає роль народних зборів, у якому тепер могли брати участь все без винятку дорослі афінські громадяни. Для попереднього розгляду справ, надходили в руки у народне збори, було засновано рада чотирьохсот, по 100 людина від кожної розряду. Цю слушну пораду надавав стримуюче впливають на народні збори. З іншого боку фети були обрані в створений Солоном суд присяжних –геліею, який був вищим судовим органів Афін.

Реформи Солона носили компромісний, половинчастий характер. Ні демос ні евпатриди були задоволені реформами. Боротьба між тими верствами суспільства продовжилася призвела до встановленню тиранії Писистрата.

Протягом років правління Пісістрата досягнуто також значні зовнішньополітичні успіхи: афіняни зміцнилися на берегах Геллеспонта, що викликало розвитку афінської торгівлі на Чорному морі та зростанню товарного виробництва, у самих Афінах.

Внутрішньополітична політика Пісістрата була проти родової аристократії, право на захист інтересів середніх і лише частково дрібних хліборобів. Їм він, невидимому, роздавав конфісковані своїх політичних ворогів землі, їм ж організував дешевий сільськогосподарський кредит, і запровадив роз'їзні суди. Земледельцьский культ Діоніса він, подібно коринфскому тирану Периандру, оголосив загальнодержавним.

Проте зовнішньополітичні заходи й зміст наймового війська вимагали чималих коштів. У пошуках цих коштів Пісістрат і запровадив податкове оподаткування, що погіршило становище хліборобів і, швидше за все, багатьох з яких відштовхнуло від Пісістрата. У 527 р. дон. е. Пісістрат помер. Влада перейшла до двох його синам –Гіппию іГіппарху, щоб утримати її вони змогли. У Афінах почалося рух проти тиранії.

Перемога, здобута повсталими, було закріплено поруч реформ, проведених який очолив афінську демократію Клісфеном.Найважливіша з реформ Клісфена – новий розподіл афінських громадян, побудоване на послідовно проведенним територіальному принципі. Усю територію Аттики і квартали міста Афіни тепер було поділено на 30 округів –триттій

У 471 року е. в Афінах утвердилось уряд олігархів на чолі з Кимоном, який взяв курс - на зближення з Спартою, яку вважав ідеалом. Але така спроба не мала успіху серед населення, і вже цим скористалися прибічники демократії:Кимон було піддано остракізму, проти більшості членів ареопагу було порушено судові процеси з приводу обвинуваченню у хабарництві, зловживаннях довірою громадян, і т.д.

Згодом демократичне рух очолив Перикл. Завдяки його енергії Афіни беруть великі перемоги в зовнішній політиці, посилюючи свій вплив.