зм5 КПУ

При призначенні покарання за незакінчений злочин зниженню підлягає: а) максимальний строк або розмір найбільш суворого виду основного покарання, передбаченого в санкції статті Особ- ливої частини КК України; б) максимальний строк або розмір будь-якого виду ос- новного покарання, що передбачені в санкції статті Особливої частини КК України; в) мінімальний та максимальний строки або розміри ос- новного покарання, передбачені в санкції статті Особливої час- тини КК України. г) максимальний строк або розмір основного та додат- кового виду покарання, що передбачені в санкції статті Особ- ливої частини КК України.

При призначенні покарання за злочин, вчинений у співучасті, суд враховує: а) мотиви, якими керувалися співучасники при вчиненні злочину; б) характер та ступінь участі кожного із співучасників у вчиненні злочину; в) поведінку співучасників після вчинення злочину; г) ступінь тяжкості вчиненого співучасниками злочину та кількість співучасників. 

Можливі варіанти призначення судом більш м’якого покарання, ніж передбачено законом: а) звільнення особи від основного покарання; б) призначення більш м’якого виду основного покарання, ніж зазначено в санкції статті Особливої частини КК України; в) призначення основного покарання нижче за мінімум, встановлений у Загальній частині КК України для даного виду покарання; г) призначення основного покарання нижче від найниж- чої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України, або перехід до іншого більш м’якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, або непризначен- ня додаткового покарання, передбаченого в санкції статті Осо- бливої частини КК України як обов’язкового.

Назвіть підстави застосування спеціальних правил призначення покарання за наявності обставин, що пом’як- шують покарання: а) наявність декількох обставин, що пом’якшують пока- рання, передбачених в ч. 1 ст. 66 КК України; б) наявність обставин, що пом’якшують покарання, пе- редбачене в пунктах 1 та 2 ч. 1 ст. 66 КК України, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також визнання підсуд- ним своєї вини у вчиненому злочині; в) вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості; г) у випадках, якщо кількість обставин, що пом’якшують покарання, перевищує обставини, що обтяжують покарання.

Правила призначення покарання за наявності об- ставин, що пом’якшують покарання, передбачені у ст. 69¹ КК України: а) строк або розмір покарання визначається в межах двох третин мінімального та максимального строків або розмі- рів покарань, передбачених в санкції статті Особливої частини КК України. б) строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого в санкції статті Особливої частини КК України; в) строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суво- рого виду покарання, передбаченого в санкції статті Особливої частини КК України; г) застосуванню підлягає інший, більш м’який вид осно- вного покарання, ніж передбачений у санкції статті Особливої частини КК України за вчинений злочин.

Яка система призначення покарання за сукупністю злочинів встановлена в ст. 70 КК України: а) система абсолютного (повного) складання покарань; б) система обмеженого складання покарань; в) система поглинання менш суворого покарання більш суворим; г) змішана система призначення покарання.

Порядок призначення покарання за сукупністю зло- чинів: а) повне складання основних покарань, призначених за кожен злочин; б) призначення покарання (основного і додаткового) окремо за кожен із злочинів, які входять до сукупності, після чого визначається остаточне покарання за сукупністю цих зло- чинів; в) призначення покарання окремо за кожен злочин та самостійне почергове відбування кожного з них; г) призначення покарання лише за найбільш тяжкий злочин із декількох злочинів, вчинених особою.

Правила визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів: а) повне складання призначених покарань без будь-яких обмежень; б) складання призначених покарань до певної межі, визначеної в санкції статті Особливої частини КК України;  в) обов’язкове поглинання менш суворого покарання більш суворим; г) призначення остаточного покарання шляхом: 1) поглинання менш суворого покарання більш суворим або 2) повного чи часткового складання призначених покарань у межах, встановлених у ч. 2 ст. 70 КК України.

Межі призначення остаточного покарання за сукуп- ністю злочинів: а) остаточне покарання за сукупністю визначається у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, яка передбачає більш суворе покарання, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, то у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині КК України; б) остаточне покарання за сукупністю визначається у межах санкції статті Особливої частини КК України за най- більш тяжкий злочин; в) межі в КК України не встановлені; г) остаточне покарання за сукупністю злочинів завжди обмежене максимумом, що встановлений для даного виду по- карання в Загальній частині КК України.

Сукупність вироків має місце, коли: а) особа після винесення вироку, але до повного відбут- тя покарання вчинила новий злочин; б) винному в одному судовому засіданні одночасно ви- носиться декілька вироків за вчинені злочини; в) особа повністю відбула покарання за одним вироком, знову вчинила злочин, і їй було призначене покарання за новим вироком; г) особа вчинила злочини на території різних держав і в кожній державі була засуджена за вироком суду.

Порядок призначення покарання за сукупністю вироків: а) до строку (розміру) покарання, призначеного за но- вим вироком, повністю або частково приєднується строк (роз- мір) покарання, призначеного за попереднім вироком;  б) остаточне покарання призначається шляхом погли- нення більш суворого покарання менш суворим; в) суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком; г) до покарання, призначеного за новим вироком, повні- стю або часткового приєднується відбута частина покарання за попереднім вироком.

. Правила складання покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків: а) більш суворий вид покарання поглинає менш суворий; б) покарання не складаються, а завжди виконуються са- мостійно; в) більш суворий вид покарання переводиться в менш суворий вид покарання; г) менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий з огляду на із співвідношення між окремими видами покарань, яке визначене в КК України.

Основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за сукупністю злочинів або вироків: а) не можуть бути призначенні за злочини, що входять до сукупності; б) у разі їх призначення за злочини, що входять у сукуп- ність, підлягають обов’язковому поглинанню іншими видами покарань; в) у разі їх призначення за злочини, що входять у сукуп- ність, підлягають обов’язковому складанню з іншими видами покарань; г) у разі їх призначення за злочини, що входять у сукуп- ність, складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.