1

До Московського районного суду міста Харкова,                                                                   м.Харків, пр.-т 50-річчя ВЛКСМ, 38-Е, 61005; контактний телефон: (0572) 62-6113;

                                                        факс: (0572) 62-6113

Позивач: Лаврова Ольга Дмитрівна,

10.10.1975 року народження, уродженка м. Харкова,

                                                                 яка мешкає за адресою: м.Харків, Московський район, вул. Академіка Павлова, 123,

                         поштовий індекс 67000;

                                                                 ідентифікаційний номер фізичної особи: 9876543210;

контактний телефон: (067) 345-99-12

                                                              Відповідач: ВАТ «Лісова ягода»,

що знаходиться за адресою: м.Харків, Московський

район, вул. Студентська, 45, поштовий індекс 67000;

                                                                 номер платника податків: 7766890023                      

                                                                                                                                            

                                                                   ПОЗОВНА ЗАЯВА

Про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу

    Я, Лаврова Ольга Дмитрівна, відповідно до наказу №333 від 4 лютого 2002 року, була прийнята на посаду бухгалтера ВАТ «Лісова ягода» м. Харкова.

   17.01.2009 року маючи намір перейти на іншу роботу,я написала заяву про звільнення за власним бажанням з 19.03.2009 року. Згодом, в силу зміни життєвих обставин,я подала заяву про відкликання заяви про звільнення, оскільки мала намір продовження виконання своїх обов’язків.

Заяву прийняв безпосередньо від мене голова правління товариства та дав на неї усну згоду(копія заяви додається). Але моя заява про відкликання заяви про звільнення не була прийнята до уваги відповідачем. Наказом № 434 від 19 березня 2009 року я була звільнена з роботи на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін. Наказ про звільнення був виданий за два дні до дати, зазначеної у моїй заяві про звільнення, однак з ним я не була ознайомлена. Про це свідчить відсутність мого підпису на Наказі про звільнення, який би підтверджував факт ознайомлення.

    Вважаю своє звільнення та не допуск до роботи незаконним, оскільки ще до припинення трудових відносин відкликала свою заяву про звільнення за згодою сторін, на що голова правління товариства дав усну згоду.

Згідно з п.1 ч.1 ст 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договорує угода сторін.

Відповідачем було порушено порядок звільнення. Так, слід зазначити, що з наказом про звільнення з роботи мене ознайомлено не було та копії їх мені не видавались, а лише надіслані поштою. Вказані дії відповідача є порушенням ч. 1, 2 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Згідно ст. 36 КЗпП України,працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. Намір про звільнення за власним бажанням не може розцінюватися як підстава для звільнення за угодою сторін відповідно до ст.36 КЗпП України.

Крім того, працівник має право відкликати свою заяву про звільнення за власним бажанням, а роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою до настання дати звільнення. Наказ про моє звільнення був виданий головою правління товариством після подання мною заяви про відкликання заяви про звільнення і до дати звільнення, зазначеної в цьому наказі.

Зазначені мною обставини підтверджуються поданими мною копіями заяви про звільнення та заяви про відкликання заяви про звільнення, копією наказу про звільнення № 434 від 19.03.2009 (копії додаються).

Згідно з п. 8 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 судам необхідно мати на увазі, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ст.36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється у строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості можливе лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п.1 ст.36 КЗпП України, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст.38 КЗпП України).

У разі незаконного звільнення з роботи працівник, згідно з ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України, повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Одночасно із цим повинно бути вирішене питання про виплату йому середнього заробітку за час  вимушеного  прогулу  або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи,  але не більше, як за один рік.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі звільняються від сплати судового збору за подання позовів про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

На підставі вищезазначеного та відповідно до ст.3, ст.15, ч.1.ст.110, ч. 1, 2 ст. 35, ст. 36, ч. 1 ст. 88, п.5 ч. 6 ст. 130, ст. 143, п. 2, 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України,ч. 1 ст. 36, ч.1,2 ст.47, ч. 1, 2 ст. 235КЗпП України, -