Можливості механізованої (танкової) роти (батальйону) щодо боротьби з броньованими цілями противника

Протитанкові засобі підрозділів	Кількість проти-танкових засобів	В обороні				В наступі				Відбиття контратаки
		Коефіцієнт ефективності		Можливості щодо знищення		Коефіцієнт ефективності		Можливості щодо знищення		Коефіцієнт ефективності		Можливості щодо знищення
		танки	БМП, БТР	танків	БМП, БТР	танки	БМП, БТР	танків	БМП, БТР	танки	БМП, БТР	танків	БМП, БТР
мр на БТР*) ПТКР “Метіс” РПГ-7 Всього	3 9 12	1,5 0,3	2 0,5	6 2-3 8-9	9 4-5 13-14	1 0,2	1,5 0,3	3 1-2 4-5	4-5 2-3 6-8	1 0,3	1,5 0,5	3 2-3 5-6	4-5 4-5 8-10
мр на БМП*) ПТКР на БМП РПГ-7 Всього	10 9 19	2 0,3 -	3 0,5 -	20 2-3 22-23	40 4-5 44-55	1 0,2 -	1,5 0,3 -	10 1-2 11-12	15 2-3 17-18	1,5 0,3 -	2 0,5 -	15 2-3 17-18	20 4-5 24-25
Танкова рота Всього	10	2,5	4	25	40	0,5	0,8	5	8	1	1,5	10	15
мб на БТР**) ПТКР “Метіс” ПТКР “Фагот” СПГ-9 РПГ-7 Всього	9 6 3 27 45	1,5 2 1 0,3 -	2 3 1,5 0,5 -	13-14 12 3 8 36-37	18 18 4-5 13-14 53-56	1 1 0,5 0,2 -	1,5 1,5 0,8 0,3 -	9 6 1-2 5-6 21-23	13-14 9 2-3 13-14 37-40	1 1,5 0,8 0,3 -	1,5 2 1,2 0,5 -	9 9 2-3 8 28-29	13-14 12 3-4 13-14 41-44
мб на БМП**) БМП РПГ-7 Всього	33 27 60	2 0,3	3 0,5	66 8 74	99 13-14 112-113	1 0,2	1,5 0,3	33 5-6 38-39	49-50 13-14 62-64	1,5 0,3	2 0,5	49-50 8 57-58	66 13-14 79-80
Танковий батальйон**) Всього	31	2,5	4	77-78	124	0,5	0,8	15-16	25-24	1	1,5	31	46-47

*⁾ Враховуються протитанкові засоби, що реально задіяні під час бою.

**⁾ Враховуються також можливості другого ешелону батальйону.

При переході в наступ із положення безпосереднього зіткнення з противником:

• в механізованій роті на БТР для цієї мети залучаються три ПТКР «Метис» – рота своїми засобами може знищити 3...4 цілі;

• в роті, що має на озброєнні БМП (в танковій роті) залучаються 50...60% БМП (танків) – рота своїми засобами може знищити 5...8 цілей.

Можливості механізованої (танкової) роти (батальйону) щодо боротьби з броньованими цілями противника надані в табл. 3.5 (слайд 63).

Вважають, що 70% можливостей протитанкових засобів і танків використовуються у боротьбі з танками противника, а 30% — в боротьбі з його бойовими машинами, бронетранспортерами та іншими бронеоб'єктами.

Можливості зазначених засобів щодо боротьби з БТР і БМП противника в півтора-два рази більші, ніж з танками, тому що БМП і БТР мають слабкий броньований захист, який оберігає особовий склад лише від куль і уламків снарядів та мін, та після першого влучення снаряда будуть виходити з ладу.

2. Методика розрахунку можливостей механізованих підрозділів щодо ураження противника вогнем стрілецької зброї

Методика розрахунків (слайд 64) базується на порівнянні щільності вогню стрілецької зброї сторін, що виражається кількістю куль на 1 м фронту в зазначеному секторі (смузі) ведення вогню.

Дослідним шляхом встановлено, що при наступі роти в пішому порядку при підході до оборони противника на 400 м відкривається вогонь з усіх видів зброї по його передньому краю із щільністю не менше 8...10 куль за 1 хв. на 1 м фронту і ведеться з такою щільністю протягом 4 хвилин (при швидкості атаки 100 метрів за хвилину). Така щільність вогню призводить до втрат противника в живій силі до 30% на передньому краї оборони.

В обороні показник щільності куль на 1 м фронту атаки противника приймають до 3...5 куль у хвилину.

Основним показником можливостей механізованого (танкового) підрозділу щодо ураження противника вогнем стрілецької зброї є математичне очікування збитку, що наноситься його живій силі.

Порядок розрахунку (слайд 65) вогневих можливостей підрозділів щодо ураження противника вогнем із стрілецької зброї такий:

1. Визначається кількість механізованих (танкових) рот батальйону, що діє в першому ешелоні;

2. В кожній з них підраховується кількість автоматів, кулеметів та інших вогневих засобів;

3. Визначається, скільки куль за 1 хв. буде випущено на 1 м фронту шляхом ділення їх сумарної бойової швидкострільності на ширину фронту наступу (ширину ротного опорного пункту або батальйонного району оборони).

1. Методика розрахунку ударної сили механізованих (танкових) підрозділів

0. Про величину ударної сили підрозділів (слайд 66) судять по:

• кількісному складу і щільностям сил і засобів ворогуючих сторін;

• темпах наступу.

Висновок щодо можливості розгрому противника і виконання поставленого завдання дозволяють зробити щільність і співвідношення сил і засобів ближнього бою.

При цьому щільності в роті розраховуються по відділеннях, а в батальйоні — по взводах.

Вважається, що для успішного ведення наступу необхідно мати 2...3-разову перевагу на користь підрозділів, що наступають, на фронті наступу роти (батальйону), а на ділянці прориву створити 4...6-разову перевагу над противником.

1. Ударна сила механізованої роти

Носіями ударної сили (слайд 67) механізованої роти на БТР є дев'ять механізованих відділень та три протитанкових відділення. Звичайно на напрямку наступу роти спільно з нею діють один...два взводи танків, що значно підвищують її ударну силу.

Головною ударною силою механізованої роті на БМП є бойові машини піхоти (10 БМП), які можуть з успіхом вести боротьбу не тільки з живою силою, але і з танками та іншими бронеоб'єктами противника. Але і рота на БМП повинна щільно взаємодіяти з танковими підрозділами.

Таким чином, механізована рота, що щільно взаємодіє з доданою батальйону танковою ротою і використовує результати вогневого ураження противника, здатна у взаємодії із сусідами завершити розгром противника за час виконання батальйоном завдання в двох...трьох взводних опорних пунктах противника.

2. Ударна сила механізованого і танкового батальйону

Основу ударної сили механізованого батальйону на БМП (слайд 68) складають 9 механізованих взводів та 3О БМП. Досвід проведених навчань з бойовою стрільбою показав, що механізований батальйон на БМП, підсилений танковою ротою, здатний знищити на одному рубежі всі основні засоби в двох...трьох взводних опорних пунктах противника, витрачаючи для цього 0,2...0,3 боєкомплекту різних боєприпасів.

Такими ж можливостями володіє і механізований батальйон на БТР, підсилений двома танковими ротами. Власні протитанкові можливості батальйону забезпечуються протитанковими можливостями механізованих рот і протитанкового взводу батальйону.

Танковий батальйон, якщо він не додається механізованим батальйонам, гарматним і кулеметним вогнем, вогнем ПТКР 30 танків може одночасно знищити вогневі засоби в двох...трьох взводних опорних пунктах противника.

Таким чином, механізований і танковий батальйони під час бою протягом дня здібні послідовно на трьох рубежах завершити знищення живої сили і вогневих засобів у 8...9 взводних опорних пунктах, тобто розгромити до трьох рот противника.

3. Величина показників ударної сили підрозділів, що контратакують

Величина показників ударної сили підрозділів, що контратакують, залежить від кількості і якості танкових і механізованих підрозділів, що залучаються для удару, а також від кількості протитанкових засобів, що діють спільно з підрозділами, які здійснюють контратаку.

Показники ударної сили будуть тим більшими, чим вища щільність зазначених сил і засобів. Аналіз досвіду Великої Вітчизняної війни, післявоєнних науково-дослідницьких навчань та локальних війн показує, що при застосуванні звичайних засобів ураження для розгрому противника, що вклинився в оборону, достатньо мати 2...3-разову перевагу над противником в силах і засобах на користь підрозділів, що проводять контратаку, якщо противник не встиг закріпитися на досягнутому рубежі.

Глибину можливого просування підрозділів, що контратакують, визначають глибиною розташування сил і засобів противника, який вклинився в оборону.

4. Методика розрахунку маневрених можливостей механізованих (танкових) і артилерійських підрозділів

Рота (батальйон) може застосовувати (слайд 69) маневр вогнем та маневр силами і засобами, артилерійський підрозділ – маневр вогнем (це для них основний показник).

1. Методика розрахунку маневру вогнем

Маневр вогнем застосовується для більш ефективного ураження противника.

Таблиця 3.6

Норми часу виконання вогневих завдань, хв.

Зміст завдань для артилерійських підрозділів		Вдень		Вночи
Артилерійський дивізіон
Ураження планової цілі Ураження позапланової цілі: батареями внакладку з розподілом цілей між батареями	1,5 3,5 4,5		2,5 4,5 5,5
Артилерійська батарея
Ураження планової цілі Ураження позапланової цілі	1,5 3		2,5 4

Видами маневру вогнем є:

• зосередження вогню штатних і доданих підрозділів по одній цілі або по групі важливих цілей;

• перенесення вогню з однієї цілі на іншу;

• розподіл вогню по декількох цілях.

Основним показником, який характеризує можливості щодо маневру вогнем, є час, що витрачається від моменту передачі команди до розриву снаряда (боєприпасу) у цілі (табл. 3.6).

2. Методика розрахунку показників маневру силами і засобами

Маневр проводиться з метою:

• зайняття більш вигідного положення для нанесення удару по найбільш уразливому місцю в бойовому порядку противника, особливо по його флангу і тилу;

• для виведення своїх підрозділів з-під удару противника.

Маневр силами і засобами може здійснюватися по дорогах, колонних шляхах, по повітрю і воді. Маневр повинен бути простий за замислом і проводитись швидко, потай і раптово для противника. В основу маневру силами і засобами (підрозділами) має бути покладене своєчасне і найбільш повне використання результатів вогневого ураження противника.

Видами маневру підрозділами (слайд 70) в наступі є:

• охоплення (здійснюється в щільній тактичній і вогневій взаємодії підрозділів, що наступають з фронту);

• обхід (здійснюється у тактичній взаємодії підрозділів, що наступають з фронту, а інколи і з тактичним повітряним десантом);

• їх сполучення;

• відхід.

В обороні маневр проводиться з метою:

• заміни або підсилення підрозділів, що зазнали втрат;

• проведення контратак;

• зайняття запасних позицій і вогневих рубежів;

• знищення противника, що вийшов на фланг або тил опорного пункту (району оборони).

Загальний зміст маневру силами і засобами механізованих (танкових) підрозділів на місцевості складають такі дії:

• залишення районів позицій або рубежів, що займалися;

• згортання підрозділів в колони та витягування;

• перехід у нові райони, на позиції або рубежі і розгортання для виконання бойового завдання.

Основним показником маневру силами і засобами є час здійснення маневру (слайд 71, табл.3.7).

Вихідними даними для розрахунку маневрових можливостей роти (батальйону) силами і засобами є:

• зміст маневру, його глибина;

• швидкість руху підрозділів по дорогах і колонних шляхах з урахуванням доступності місцевості;

• тип колони;

• нормативи часу, потрібного силам і засобам на залишення районів (позицій, рубежів), згортання в колони та їх витягування;

• час на висування колони в новий район розгортання в бойовий порядок;

• час на підготовку до виконання завдання.

Порядок розрахунку часу на здійснення маневру силами і засобами на місцевості може бути такий:

• усвідомити мету і зміст маневру;

• визначити з карти глибину маневру з урахуванням поправок на рельєф місцевості і масштаб карти;

• провести розбивку маршруту на 5...10-км відрізки і визначити швидкість руху по ділянках з різною прохідністю, при розбивці маршрутів на відрізки по 5...10 км поправку вносити в кожний відрізок;

• розрахувати час:

• на подолання кожної ділянки (протяжність ділянки поділити на швидкість руху);

• на підготовку до руху (залишення районів розташування, згортання і витягування колон);

• на розгортання в новому районі і підготовку до виконання завдання (з використанням даних табл. 3.7);

• визначити загальний час на здійснення маневру шляхом додавання отриманих показників.

Таблиця 3.7