Закінчення

Закінчуючи лекцію, слід відмітити, що питання, які розглянути у неї, мають дуже важливе значення. В сучасних умовах роль і призначення пересування частин і підрозділів на різні відстані закономірно зростають. Це зумовлено збільшенням просторового розмаху, високою маневреністю та динамічністю бою. Також саме, командир підрозділу, приймаючи рішення на організацію розміщення підлеглих на місце або на організацію дій у сторожовій заставі, бере на себе велику відповідальність за безпеку свого підрозділу і за безпеку частини або підрозділу, що охороняється.

Підрозділ може здійснювати пересування своїм ходом (маршем) або перевозитися залізничним (морським, річковим) транспортом. Механізований підрозділ, крім того, може перевозитися повітряним транспортом.

Підрозділ завжди має бути готовою до маршу та пере­везень в умовах постійної загрози застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї і систем дистанційного мінування, діяння його авіації, повітряних десантів, аеромобільних диверсійно-розвідувальних груп, радіоактивного, хімічного та біологічного зараження, руйнування доріг та переправ. На марші, після здійснення маршу і перевезень, підрозділи зосереджуються в районах. Це вимагає від командирів ретельної підготовки до маршу і перевезень машин та іншої бойової техніки, умілої організації маршу та перевезення, розташування в районах зосередження, вжиття заходів щодо захисту від зброї масового ураження, щодо протиповітряної оборони та інженерного забезпечення, заходів охорони. Чітке знання і практичне вміння організувати ці види бойової діяльності підрозділу є запорука успіху в майбутніх бойових діях.

Вважаючи важливість теми, закріплення навчального матеріалу лекції здійснюватимуться на 4-годинній груповій вправі у поточному семестрі та на 6-годинному тактичному занятті у серпні під час польового виходу. Маю надію, що ви добре підготуєтеся до цих занять і отримаєте на них тверді практичні навички в управлінні взводом.

Лекцію розробив старший викладач кафедри

загальновійськових та правових дисциплін

кандидат технічних наук доцент В.М.ЛЕНКІН

Лекція обговорена і схвалена

на засіданні кафедри,

протокол №__________

від «______»_________20___ р.

Додаток 1

5. Перевезення підрозділів

Перевезення підрозділу залізничним (морським, річковим) транспортом здійснюється вій­ськовими ешелонами, повітряним транспортом - військовими командами.

Для вантаження (посадки) на платформи (у вагони), на судна, в літаки (вертольоти) та вивантаження (ви­садки) з них підрозділу вказується станція, порт (при­стань) або аеродром (площадка) вантаження (посадки) і вивантаження (висадки).

До вантаження (посадки) підрозділу знахо­диться в районі очікування, а після вивантаження (ви­садки) виходить у район збору. Час перебування в ра­йоні очікування використовується для підготовки до вантаження (посадки) та наступних дій.

Під час перевезення залізничним (морським, річковим) транспортом командир підрозділу (начальник військового ешелону) разом з військовим комендантом на шляхах сполучення уточнює: розрахунок часу переве­зення особового складу, озброєння і техніки, майна під­розділів по вагонах, платформах (суднах, судових при­міщеннях); складає план вантаження військового еше­лону; встановлює черговість вантаження (посадки) підрозділів, час початку та закінчення його, визначає порядок висування підрозділів до місць вантаження (посадки); проводить рекогносцировку району очікуван­ня, станції (порту, пристані) вантаження (посадки), маршрутів висування підрозділів до них і ставить зав­дання підрозділам.

З одержанням наказу на перевезення повітря­ним транспортом командир механізованого підрозділу разом з командиром частини (підрозділу) військово-транспортної (армійської) авіації або командиром загону (групи) цивільної авіації та військовим комен­дантом аеропорту уточнює: порядок вантаження (посад­ки), місця стоянок та бортові номери літаків (верто­льотів); складає розрахунок на перевезення особового складу, озброєння, техніки, ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів підрозділів по літаках (вертольотах), план вантаження (посадки) та списки особового складу військових команд на кожний літак (вертоліт); визначає черговість, час початку і закінчення вантаження (посадки) та виходу підрозділів; проводить рекогносцировку району очікування, аеродрому (пло­щадок), маршрутів виходу підрозділів до них і до місць стоянки літаків (вертольотів) та ставить завдан­ня підрозділам.

У наказі на перевезення командир батальйону вказує:

У першому пункті — відомості про противника.

У другому пункті—завдання батальйону, но­мер (номери) військового ешелону (команди, команд), найменування судна (суден), бортові номери літаків (вертольотів), станцію (порт, пристань, аеродром або площадки) вантаження (посадки), район очікування та маршрути виходу до них; час початку та закінчення ван­таження.

У третьому пункті — задум на перевезення — розподіл підрозділів, особового складу, озброєння та техніки по військових ешелонах (командах), вагонах, платформах (суднах, судових приміщеннях, літаках або вертольотах); черговість і порядок вантаження підрозді­лів; організацію протиповітряної оборони (чергові під­розділи, порядок чергування, спостереження, відкриття та ведення вогню по повітряних цілях), кількість, склад добового наряду та вантажно-вивантажувальних команд.

У четвертому пункті — після слова «нака­зую»—завдання підрозділам—місця (кількість вагонів, платформ, номери літаків, вертольотів, кают, палуб, трюмів та інших приміщень, номери військових команд) для розміщення особового складу, озброєння і техніки, черговість і порядок вантаження (посадки), місце в по­хідній колоні батальйону під час висування із району очікування до місць вантаження (посадки) та порядок дій після вивантаження; зенітному підрозділу, крім того, завдання щодо прикриття під час вантаження, на шляху прямування і під час вивантаження, а підрозділам, від яких виділяються вантажно-вивантажувальні команди та добовий наряд, - склад команд (наряду), їхні зав­дання і час готовності.

У п'ятому пункті — час готовності до висуван­ня з району очікування і до вантаження.

У шостому пункті — посадових осіб ешелону, місце їхнього знаходження в ешелоні (на судні) або номер літака (вертольота), в якому вони прямують, сигнали оповіщення та управління.

Командир роти (взводу) наказ на перевезення віддає в такій же послідовності, як і командир батальйону, але при цьому в четвертому пункті він, як правило, вказує: місця розміщення особового складу, озброєння та техніки взводів на рухомому составі (судні, літаку, вертольоті); черговість і порядок їх вантаження (посадки); місця взводів (відділень, танків) у колоні роти (взводу) під час висування із району очікування до місця вантаження та до району збору піс­ля вивантаження; склад вантажно-вивантажувальних команд, хто старший, їхні завдання, час і порядок вико­нання ними завдань; від кого і в якому складі призна­чити добовий наряд та порядок його підготовки; заходи безпеки під час вантаження (посадки), на шляху пряму­вання та під час вивантаження (висадки). Крім того, в шостому пункті наказу він замість посадових осіб еше­лону вказує старших вагонів та своє місце в поїзді (на судні) або номер літака (вертольота), в якому він прямує.

Після віддання наказу на перевезення командир підрозділу (начальник військового ешелону) дає вказівки про порядок підготовки рухомого состава для ванта­ження ешелону, про способи розміщення та кріплення озброєння і техніки на рухомому составі (судні), про ор­ганізацію охорони в ешелоні або на судні (уточнює склад добового наряду, час і порядок його зміни, місця постів, обов'язки чатових та порядок зв'язку з ними), про захо­ди безпеки під час вантаження (вивантаження) та в ході перевезення, про порядок дій за сигналами оповіщення та управління, а також дає вказівки щодо взаємодії з органами військових сполучень, організації бойового, технічного і тилового забезпечення, захисту від запалю­вальної зброї, протипожежного захисту (аварійно-рятів­них робіт) та виховної роботи на період перевезення.

До початку висування на вантаження (посадку) командир підрозділу перевіряє знання особовим складом заходів безпеки, правил вантаження (посадки), розміщення та кріплення у вагонах і на платформах (на суднах, в літаках, вертольотах) озброєння і техніки, правил їхнього вивантаження та поведінки особового складу під час перевезень, готовність озброєння і тех­ніки, ракет, боєприпасів, пального та інших матеріаль­них засобів до вантаження, а також шикування колони підрозділу відповідно до плану вантаження.

Перед вантаженням командир підрозділу (началь­ник військового ешелону) з посадовими особами ешело­ну прибуває на станцію (в порт, на пристань, аеродром, площадку) вантаження (посадки), де перевіряє наяв­ність рухомого состава, організовує прийом вагонів (судових приміщень), військового обладнання та підго­товку рухомого состава до вантаження ешелону, вносить при необхідності зміни в план вантаження (посадки) і в розрахунок на перевезення та дає команду (сигнал) на висування підрозділів до місця вантаження (посадки).

Висування із району очікування здійснюється в порядку та в терміни, встановлені старшим командиром.

Вантаження озброєння, техніки та посадка особово­го складу проводяться суворо в указаний час, потай, із додержанням заходів безпеки та запобігання поломок озброєння і техніки.

У першу чергу вантажаться: озброєння, техніка, запаси ракет, боєприпасів, пального та інших матері­альних засобів. При цьому озброєння і техніка розміщу­ються з урахуванням черговості їх вивантаження, а зенітні засоби — з урахуванням можливості ведення вогню по повітряних цілях. Плаваюча техніка та зенітні засо­би, які виділені для прикриття району вантаження, а та­кож тягачі, призначені для забезпечення швидкого ван­таження (вивантаження) гусеничної техніки, вантажать­ся на платформи (судна) в останню чергу.

Запаси ракет, боєприпасів та пального, як правило, вантажаться в різні вагони (на різні судна, в різні літа­ки, вертольоти).

Посадка особового складу у вагони (на судна), в лі­таки (вертольоти) проводиться після закінчення ванта­ження озброєння, техніки та майна, як правило, безпо­середньо перед відправкою військового ешелону (коман­ди) або виходу судна в море, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправки. Вантаження озброєння, техніки, вантажів та посадка особового складу в літаки (вер­тольоти) починається за вказівкою командира авіацій­ної частини (підрозділу).

Озброєння, техніка та інші матеріальні засоби, на­вантажені на рухомий состав (на судна, в літаки, вер­тольоти) надійно закріплюються, а машини, крім того, ставлять на гальма та найнижчу передачу. Поворотні пристрої башт бойових машин застопорюються, а стопо­ри пломбуються.

Відповідальність за вантаження, розміщення та кріп­лення озброєння і техніки, а також за посадку особо­вого складу покладається на начальника військового ешелону, а під час перевезення повітряним транспор­том - на командирів екіпажів літаків (вертольотів).

Зенітні та інші вогневі засоби, виділені для при­криття військового ешелону (судна) на шляху пряму­вання, займають указані начальником військового еше­лону місця на платформах у голові та хвості поїзда (на верхніх палубах суден). Для відбиття раптових нальо­тів повітряного противника призначаються чергові зеніт­ні та інші вогневі засоби, які повинні знаходитися в постійній готовності до ведення вогню.

Підрозділ, який перевозиться залізничним (мор­ським, річковим) транспортом, забезпечується на весь шлях прямування, крім військових запасів, дорожнім та вивантажувальним запасами продовольства. Для своє­часного надання медичної допомоги під час перевезень у військовому ешелоні (на судні) розгортається медич­ний пункт. Евакуація поранених та хворих із військовою ешелону (із судна) здійснюється в най­ближчі медичні заклади.

Для гасіння пожеж на шляху прямування при­значається черговий підрозділ, який забезпечується не­обхідними : засобами пожежогасіння і знаходиться в постійній готовності до дій. Під час перевезення морсь­ким або річковим транспортом цей підрозділ признача­ється для посилення штатної судової аварійно - рятівної команди і діє за вказівкою капітана судна.

Управління у військовому ешелоні (на судні) здійснюється з використанням дротових засобів зв'яз­ку, особистим спілкуванням, за допомогою зв'язкових, а також світловими та звуковими сигналами.

Командир батальйону зі штабом (начальник війсь­кового ешелону) па шляху прямування розміщується під час перевезення залізничним транспортом, як правило, всередині ешелону, маючи дротовий зв'язок з на­чальником караулу, спостережними постами, а також з машиністом тепловоза (електровоза), а під час переве­зення морським (річковим) транспортом — в одній із кают або в окремому судовому приміщенні. Під час пе­ревезення повітряним транспортом командир батальйону (роти) та штаб прямують у складі військових команд.

Для спостереження за повітряним противником та прилеглою місцевістю (акваторією) у військовому ешелоні (на судні) виставляються спостережні пости (пости повітряного спостереження, спостерігачі) та пост радіаційного, хімічного, біологічного спостереження. На шляху прямування дані повітряної, радіаційної, хімічної, біологічної обстановки начальник військового ешелону одержує також від військових комендантів залізничних (водних) ділянок, станцій (портів) та аеропортів.

Оповіщення про повітряного противника, радіоактив­не, хімічне та біологічне зараження здійснюється сигна­лами, встановленими начальником військового ешелону, а також сигналами, які застосовуються па транспорті. За сигналом оповіщення про повітряного противника військовий ешелон (судно) продовжує рух. Двері, вікна (ілюмінатори) та люки вагонів (судових приміщень) зачиняються, засоби індивідуального захисту

перево­дяться в положення «напоготові». Зенітні та інші вогне­ві засоби, які виділені для відбиття повітряного против­ника, відкривають вогонь за командою начальника вій­ськового ешелону (капітана судна), а при раптовому нападі - самостійно, відповідно до вказівок про порядок ведення вогню.

За сигналом оповіщення про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження особовий склад одягає протигази (респіратори), а при необхідності за наказом команди­ра підрозділу й інші засоби індивідуального захисту.

Зони радіоактивного зараження місцевості та райони акваторії, які заражені радіоактивними речови­нами, під час перевезення залізничним та морським (річ­ковим) транспортом особовий склад долає в засобах ін­дивідуального захисту. Під час проходження військового ешелону через зону радіоактивного зараження екіпажі танків та інших броньованих машин за вказівкою на­чальника військового ешелону (капітана судна) можуть розміщуватися в машинах. Після проходження зони за­раження за вказівкою начальника військового ешелону (капітана судна) проводиться часткова спеціальна об­робка підрозділів. Повна спеціальна обробка підрозді­лів та повна санітарна обробка особового складу прово­диться після вивантаження.

На шляху прямування залежно від обставин, що склалися, підрозділ повинен бути завжди гото­вим до вивантаженні (висадки) в непідготовленому місці, прямування маршем до місця призначення в обхід (з подоланням) зон зараження, районів зруйнувань, пожеж та затоплень і до вступу в бій.

З прибуттям у кінцевий пункт перевезення підрозділ швидко вивантажується (висаджується) і, додер­жуючись заходів бойового забезпечення, виходить в район збору в готовності до виходу в район зосеред­ження або до виконання бойового завдання.

33