2.2 Регіональні органи Служби безпеки України

Також з метою ефективного виконання своїх завдань Службою безпеки України створюються її регіональні органи , що включають у себе: обласні управління Служби безпеки України, їхні міжрайонні, районні та міські підрозділи, розміщення та їх територіальна компетенція яких може не збігатися з адміністративно-територіальним поділом України.

Також делеко непоступаючись центральному апарату регіональні органи Служби безпеки України мають такі підроздали і відділи: розвідки, контррозвідки, військової контррозвідки, захисту національної державності, боротьби з корупцією і організованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналітичний, оперативно-технічний, оперативного документування, слідчий, урядового зв'язку, по роботі з особовим складом, адміністративно-господарський, фінансовий.

Також для поліпшеної роботи організовуються відділи Служби безпеки України вмістах , які є районними центрами . І в інтересах державної безпеки органи і підрозділи Служби безпеки України можуть створюватися на окремих державних стратегічних об'єктах і територіях, у військових формуваннях.

Особливістю є те , що у своїй оперативно-службовій діяльності регіональні органи Служби безпеки України є незалежними від органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування, посадових осіб, партій і рухів, тобто СБУ не повинна бути заполітизована і виконувати свої завдання згідно законодавства , що для неї ратифіковано.[9; ст. 202-204]

2.3 Голова Служби безпеки України

Отже провідна роль у керівництві апаратом Служби безпеки України належить Голові Служби безпеки України . Він здійснює керівництво як всією діяльністю Служби безпеки України, так і її Центральним управлінням. Він несе персональну відповідальність за виконання завдань, що покладені на Службу безпеки України.

У процедурі призначення Голова Служби безпеки України призначається Верховною Радою України за попереднім поданням Президента України.

Голова Служби безпеки України може мати заступників, які за його поданням призначаються і затверджуються Президентом України.

2.4 Колегія Служби безпеки України

У Службі безпеки України створюється так званий колегіальний дорадчий орган - колегія, яка визначає виконання покладених на Службу безпеки України завдань, та приймає рішення з основних напрямів і проблем оперативно - службової діяльності та відповідної роботи з кадрами.

В процесі своєї роботи рішення колегії Служби безпеки України приймаються більшістю голосів і оголошуються за статусом наказами Голови Служби безпеки України.

До складу колегії входять: Голова Служби безпеки України, його заступники, Голова Служби безпеки Республіки Крим та інші уповноважені особи, окрім народних депутатів України, призначені Президентом України за погодженням із Верховною Радою України. Таке поняття як перебування членів колегії в партіях, рухах, інших громадських об'єднаннях, що мають політичні цілі, відповідно до статті 6 Закону “Про Службу безпеки України” не допускається .

Отже згідно статті 6 Закону “Про Службу безпеки України” проголошується , що: Використання Служби безпеки України в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається.

Діяльність партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичні цілі, в Службі безпеки України забороняється.

На період служби чи роботи за трудовим договором членство співробітників Служби безпеки України у таких об'єднаннях зупиняється.

Як виняток, дозволяється членство працівників, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, у професійних спілках.

Положення про колегію Служби безпеки України узгоджується затверджується Президентом України. [6; ст. 142-143].

РОЗДІЛ III Кадровий склад Служби Безпеки України