Альтернативні теорії

1. Теорія специфічних факторів виробництва Самуельсона-Джонса. Фактори, що є специфічними для експортного сектору, розвиваються і доходи їх власників зростають, а фактори, що є специфічними для сектору, що конкурує з імпортом, зменшуються, а доходи їх власників падають.

2. Теорема Столпера-Самуельсона. Міжнародна торгівля збільшує реальний дохід від виробничого чинника, який є удосталь в цій країні і використовується відносно інтенсивно експортними галузями виробництва, але знижує реальний дохід обмеженого виробничого чинника, який використовується відносно широко в галузях, залежних від імпорту. Тобто, зовнішня торгівля змінює обсяги виробництва усередині країни. Можливості експорту підвищують попит на товари, що експортуються, і на ресурси, необхідні для виробництва цих товарів. Ціни ресурсів ростуть, а ціни – це дохід власників ресурсів.Іншими словами – зовнішня торгівля підвищує ціни надлишкових ресурсів(доход їх власників) і знижує ціни дефіцитних ресурсів(доход їх власників). Наприклад,з початком торгівлі праце надлишкова країна, що виробляє праце місткий товар, почне його експортувати,що підвищить попит і ціну праці(зарплату), і почне імпортувати капіталомісткий товар, що знизить ціну капіталу(рентний дохід). Теорема доводить користь протекціонізму

3. Теорема Т. Рибчинського. Англійський економіст польського походження Т.М.Рибчинський в 1955 році, ще будучи студентом, звернув увагу на те, що швидкий розвиток одних галузей промисловості нерідко пригнічує розвиток інших, і довів теорему співвідношення зростання пропозиції фактору і зростання виробництва.

Рибчинський показав, що існує прямий взаємозв'язок між зростанням факторів виробництва в одній із галузей і депресією чи навіть падінням виробництва в інших.

Теорема:Збільшення пропозиції одного фактору виробництва веде до абсолютного збільшення випуску того товару, у виробництві якого цей фактор використовується відносно інтенсивно, а також до абсолютного скорочення виробництва іншого товару, випуск якого базується на відносно інтенсивному використанні іншого фактору, пропозиція якого не змінюється. Наслідки теореми Рибчинського для міжнародної торгівлі наступні. Розширення виробництва, наприклад експорт, за допомогою відносно надлишкового фактора призведе до падіння виробництва в інших галузях, для яких даний фактор не є відносно надлишковим. У цих галузях зросте потреба в імпортних товарах. В окремих випадках таке падіння може бути разоряющие тобто перевищувати позитивні результати від розширення виробництва та зростання експорту і навіть привести до деіндустріалізації. З такою проблемою, наприклад, зіткнулася Голландія в процесі розробки родовищ природного газу в Північному морі (згодом ця проблема отримала назву "голландської хвороби"). Зі зростанням видобутку природного газу промисловий експорт Голландії все більше занепадав. Причину такої деіндустріалізації пояснює теорема Рибчинського: видобувний сектор відтягує ресурси з промисловості, обумовлюючи падіння виробництва у відповідних галузях. Для нейтралізації такого ефекту може бути встановлений податок на видобувається природний ресурс, а отримані доходи використані для стимулювання промислового виробництва (пряме субсидування, податкові пільги і т. п.). "Голландська хвороба" вразила також Великобританію, Норвегію, Австралію, Мексику та інші країни, де велась інтенсивна розробка нових родовищ.