- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Вступ
- •2. Загальний розрахунок годин лекцій, семінарських занять, самостійної роботи
- •3. Програма навчальної дисципліни
- •Р о з д і л II. Онтологія, гносеологія, соціальна філософія
- •Іі. Філософія права
- •4. Плани семінарських занять
- •Р о з д і л і. Сутність філософії та основні етапи її розвитку
- •Бичко а.К., Бичко і.В., Табачковський в.Г. Історія філософії: Підруч. – к.: Либідь, 2001. – с. 93-168.
- •Бичко а.К., Бичко і.В., Табачковський в.Г. Історія філософії: Підруч. – к.: Либідь, 2001. – с. 169-304.
- •Ч а с т и н а 2. Філософія права
- •П л а н
- •Р о з д і л іі. Основні проблеми філософії права
- •Заняття 1. Ціннісні основи права
- •Заняття 2. Універсальне й культурно-особливе у ціннісному змісті права
- •5. Поточний (модульний) та підсумковий контроль знань студентів Опис предмета курсу
- •Змістовий модуль I. Сутність філософії та основні етапи її розвитку
- •6. Індивідуальна робота студентів з філософії
- •7. Критерії оцінки успішності студентів з навчальної дисципліни
- •8. Контрольні питання для підготовки до іспиту
- •9. Словник основних філософських термінів
- •10. Список літератури ч а с т и н а і. “Основи філософії”
- •Ч а с т и н а іі. “філософія права”
Бичко а.К., Бичко і.В., Табачковський в.Г. Історія філософії: Підруч. – к.: Либідь, 2001. – с. 93-168.
Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М.: Мысль, 1986. – С. 3-19.
Коротких В.И. Педагогическая карьера и трагедия творчества: факторы эволюции философии Гегеля // Alma mater (Вестн. высш. шк.). – 2001. – № 8. – С. 22-26.
Коротких В.И. Система философии Гегеля как предмет историко-философского рассмотрения // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 7. Философия. – 2002. – № 6. – С. 3-19.
Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – К.: Каравела, 2002. – С. 140-161.
Т е м а 6. Сучасна світова філософія
П л а н
Філософія марксизму та її особливості.
Ірраціоналістична філософія (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, А. Бергсон).
3. Фрейдизм і неофрейдизм (З. Фрейд, Е. Фромм, К. Юнг, А. Адлер та ін.).
4. Сучасна релігійна філософія (неотомізм, тейярдизм, персоналізм).
5. Позитивізм: основні етапи розвитку та їх особливості.
6. Герменевтика (В. Дільтей, Х.-Г. Гадамер та ін.).
7. Філософія людини (екзистенціалізм, філософська антропологія).
8. Російська філософія ХІХ–ХХ ст.: основні напрямки та головні ідеї.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Бичко а.К., Бичко і.В., Табачковський в.Г. Історія філософії: Підруч. – к.: Либідь, 2001. – с. 169-304.
Бродецький О. С. К’єркегор: теологія відчайдушної свободи // Людина і світ. – 2004. – № 7. – С. 29-34.
Евлампиев И.И. Неклассическая метафизика или конец метафизики? Европейская философия на распутье // Вопр. философии. – 2003. – № 5. – С. 159-171.
Скирбекк Г., Гилье Н. История философии: Учеб. пособие: Пер. с англ. – М.: Владос, 2001. – С. 645-683.
Современная западная философия: Словарь. – М.: Политиздат, 1991. – С. 212-214, 253-256.
Т е м а 7. Українська філософія: традиції
та особливості
П л а н
1. Філософська думка у духовній культурі Київської Русі.
2. Філософія українського Відродження та Просвітництва.
3. Філософія Г.Сковороди.
4. “Філософія серця” П.Юркевича.
5. Українська філософія ХІХ – початку ХХ ст.
6. Українське філософське відродження 20-х і 60-х рр. ХХ ст. і сучасний розвиток філософії в Україні.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Валявко І.В. Стан дослідження філософських студій Дмитра Чижевського в Україні // Філософ. думка. – 2004. – № 6. – С. 119-133.
Волинка Г. Дещо про філософські орієнтації Михайла Петровича Драгоманова // Пам’ять століть. – 2003. – С. 30-33.
Гнатюк Я. Філософсько-науковий кордоцентризм П. Юркевича // Людина і політика. – 2002. – № 1. – С. 107-114.
Закідальський Т. Поняття серця в українській філософській думці // Філософ. і соціол. думка – 1996. – № 8. – С. 25-38.
Ткачук М. Києво-Могилянська академія і становлення академічної філософії в Україні // Філософ. думка. – 2000. – № 4. – С. 37-56.
Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К.: Вищ. шк., 1992. – С.44-45.
Шейко С., Марусич В. Духовні засади поліцентричного характеру української філософії // Філософ. обрії. – Вип. 3. – К.; Полтава: Б.в., 2000. – С. 38-51.
Р о з д і л II. онтологія, гносеологія, соціальна філософія
Т е м а 8. Філософський зміст проблеми буття
П л а н
Онтологія, її основні проблеми та категоріальні визначення. Типи онтології.
Основні форми буття. Особливості людського буття.
Категорія “субстанція” та її роль у визначенні онтологічних основ світу.
Формування науково-філософського поняття матерії. Матерія як субстанція.
Матерія і рух. Класифікація форм руху.
Простір і час як форми існування матерії.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Аляєв Г. Металогічність буття як першопринцип метафізики життя // Філософ. думка. – 2001. – № 6. – С. 97-122. – 2002. – № 1. – С. 84-89.
Канак Ф. Перехідний стан буття: поняття і місце в трансформаціях // Філософ. думка. – 2001. – № 4. – С.14-19.
Караульна Н. Духовність: сфера сутності чи існування людини? // Вісн. НАН України. – 2002. – № 11. – С.46-50.
Рубашкин В.Ш., Лахути Д.Г. Онтология: от натурфилософии к научному мировоззрению и инженерии знаний // Вопр. философии. – 2005. – № 1. – С. 64-69.
Сиров В. “Картина світу” в сучасній науці і філософії // Людина і світ. – 2004. – № 9. – С.31-35.
Т е м а 9. Свідомість як філософська проблема
П л а н
1. Проблема свідомості в історії філософської думки: античне, середньовічне, новоєвропейське й сучасне розуміння свідомості.
2. Сутність відображення. Генезис форм відображення.
3. Походження свідомості: біологічні й соціальні передумови. Ідеальна природа свідомості.
4. Свідомість у структурі психіки людини. Основні компоненти свідомості. Свідомість і несвідоме.
5. Функції свідомості.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Васильев В.В. Мозг и сознание: выходы из лабиринта // Вопр. философии. – 2006. – №1. – С. 67-79.
Иванов А.В. К проблеме онтологического статуса явления сознания // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 7. Философия. – 2002. – № 2. – С. 15-29.
Кутняк І. Субстанційність свідомості в модусах життєвого світу індивіда // Філософ. обрії. Наук.-теорет. часоп. – Вип.11. – К.: Б.в., 2003. – С.148-162.
Лобастов В.Г. К логическим определениям сознания: Э.В.Ильенков и И.Кант // Вопр. философии. – 2004. – № 3. – С.56-66.
Таланов В. Сознание, открытое новым смыслам жизни // Alma mater (Вестн. высш. шк.). – 2003. – № 10. – С. 18-25.
Т е м а 10. Діалектика та її альтернативи
П л а н
1. Діалектика як вчення про розвиток і метод пізнання. Історичні форми діалектики. Об’єктивна й суб’єктивна діалектика.
2. Діалектика як система принципів, законів, категорій.
3. Основні закони діалектики та їх методологічне значення.
4. Категорії діалектики. Значення законів і категорій діалектики для теоретичної і практичної діяльності юристів.
5. Альтернативи діалектики: класичні й некласичні концепції.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Гурій Т.О. Діалектична єдність філософських категорій загального, особливого та одиничного як головна передумова з’ясування сутності кваліфікації адміністративного правопорушення // Держава і право. Юрид. і політ. науки. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2002. – Вип.18. – С.179-183.
Катречко С.Л. Как возможна метафизика? // Вопр. философии. – 2005. – № 9. – С.83-94.
Коротких В.И. Система философии Гегеля как предмет историко-философского рассмотрения // Вестн. Моск. ун-та. Сер.7. Философия. – 2002. – № 6. – С.3-19.
Крисюк Ю. Синергетична інтерпретація соціального порядку // Право України. – 2005. – № 7. – С.30-33.
Ровинский Р.Е. Самоорганизация как фактор направленного развития // Вопр. философии. – 2002. – № 5. – С. 67-76.
Т е м а 11. Сутність і структура пізнавального процесу
та методологія наукового пізнання
П л а н
1. Пізнання як предмет філософського аналізу. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
2. Види пізнавальної діяльності: чуттєве й раціональне, емпіричне й теоретичне та їх взаємозв’язок.
3. Практика як основа всіх форм життєдіяльності людини. Функції практики.
4. Проблема істини у філософії і науці.
5. Методи наукового пізнання. Рівні методології.
6. Основні форми наукового пізнання та їх взаємозв’язок.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Зажицкий В.И. Истина и средства ее установления в УПК РФ: теоретико-правовой анализ // Гос-во и право. – 2005. – № 6. – С. 67-75.
Ивакин А.А. Система методологии научного познания // Акт. пробл. політики. – Вип.15. – О.: Юрид. літ., 2002. – С. 246-254.
Кірюхін Д. Наука і релігія: нові принципи взаємовідносин // Людина і світ. – 2002. – № 4. – С.10-15.
Норманн Г.Э. Карл Поппер о ключевых проблемах науки ХХ века // Вопр. философии. – 2003. – № 5. – С.96-102.
Петрушенко В.Л. Межі знання і знання меж // Філософ. думка. – 2005. – № 3. – С. 3-17.
Пироженко В.О. Поняття істини в суспільствознавстві у контексті ситуаційного аналізу // Вісн. НАН України. – 2005. – № 11. – С. 19-31.
Т е м а 12. Філософський аналіз суспільства
П л а н
1. Соціальна філософія: основні підходи до розуміння суспільства.
2. Суспільство як система, що самоорганізується й саморозвивається.
3. Соціальна структура суспільства. Характеристика складових соціальної структури.
4. Діяльність як специфічний спосіб існування соціального.
5. Суспільні відносини, їх сутність і зміст.
6. Суспільні закони, їх особливості, класифікація та механізм дії.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Андрущенко В.Л., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К.: Генеза, 1996. – С. 94-155.
Васильчук Ю.А. Социальное развитие человека. Фактор социума // Обществ. науки и современность. – 2003. – № 6. – С. 28-40.
Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. – К: Либідь. – 2001. – С. 117-133.
Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М.: Политиздат, 1992. – С. 373-392.
Філософський словник соціальних термінів. – Х.: ТОВ “Р.И.Ф.”, 2005. – С. 571-574.
Хантингтон С. Зіткнення цивілізацій // Філософ. і соціол. думка. – 1996. – № 1-2. – С. 9-29.
Т е м а 13.Людина як предмет філософського аналізу.
Особистість і суспільство
П л а н
1. Проблема людини у філософії. Основні концепції походження людини.
2. Антропосоціогенез та його основні фактори.
3. Сутність людини. Взаємозв’язок біологічного й соціального в людині.
4. Історичні типи взаємовідносин людини і суспільства. Соціальне буття людини як єдність індивідуального й суспільного.
5. Сенс життя людини. Проблема життя і смерті у філософії. Дискусія про “право на смерть”.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Андрущенко В.Л., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К.: Генеза, 1996. – С. 174-220.
Касиррер Э. Опыт о человеке / Проблема человека в западной философии. – М.: Прогресс, 1988. – С. 3-30.
Семенов В.С. О перспективах человека в ХХІ столетии // Вопр. философии. – 2005. – № 9. – С. 26-37.
Соболь О. Свобода особистості в інформаційному соціумі // Філософ. думка. – 2002. – № 5. – С. 40-58.
Філософський словник соціальних термінів. – Х.: ТОВ “Р.И.Ф.”, 2005. – С. 43-52, 425-426.
Фейгенберг И.М. Человек Достроенный и биосфера // Вопр. философии. – 2006. – № 2. – С. 151-161.
Т е м а 14.Духовне життя суспільства
П л а н
1. Духовне життя суспільства та його структура.
2. Суспільна свідомість, її структура. Суспільна свідомість й індивідуальна свідомість.
3. Форми суспільної свідомості та їх взаємозв’язок.
4. Культура як специфічна соціально-духовна реальність. Функції культури.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Бергсон А. Два источника морали и религии: Пер. с фр. – М., 1994.
Духовне оновлення суспільства. – К., 1990. – 245 с.
Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія // Твори. – Т. 3. – С. 7-521.
Тойнбі А. Дослідження історії. – К.,1995. – С. 418-512.
Українська культура: історія і сучасність. – К., 1994. – С. 288 – 412.
Т е м а 15. Сенс і спрямованість історії
П л а н
1. Філософія історії, її предмет, функції та особливості.
2. Сучасні концепції та напрямки філософії історії.
3. Проблема спрямованості історичного процесу (теорії історичного кругообігу, локальних культур і цивілізацій, уявлення про лінійну спрямованість історії).
4. Сенс історії та ідея історичного процесу.
С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и
Бранский В.П., Пожарский С.Л. Глобализация и синергетическая философия истории // Обществ. науки и современность. – 2006. – № 1. – С. 109-120.
Хантингтон С. Зіткнення цивілізацій // Філософ. і соціол. думка. – 1996. – № 1-2. – С. 9-29.
Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991. – С.141-165.
Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов. энциклопедия. – 1989. – С. 700.