Розділ 7. Порядок оформлення звільнення. Розрахунок із звільненим працівником

Звільнення з роботи працівника оформлюється наказом (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу. З наказом працівник повинен бути ознайомлений. У день звільнення працівникові видається трудова книжка із записом підстави припинення трудових правовідносин. Записи про причини звільнення вносяться в трудову книжку відповідно до тих формулювань, які закріплені в КЗпП та іншому законодавстві з посиланням на відповідну статтю.

Відповідно до ст. 44 КЗпП При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 статті 36 та п. 1, 2 і 6 ст. 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ст. 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст. 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства,установи,організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У випадку суперечки про розміри сум, що належать працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган у будь-якому разі зобов’язаний у зазначений у цій статті строк виплатити суму, що не заперечується.

Висновок

Положення, закріплені у КЗпП зазначають, що громадянам гарантується вільний вибір виду діяльності, безплатне сприяння державними службами зайнятості у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб, надання підприємствами, установами, організаціями відповідно до їх попередньо поданих заявок роботи за фахом випускникам державних вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладів, безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або у системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії, компенсацію відповідно до законодавства матеріальних витрат у зв'язку з направленням на роботу в іншу місцевість, правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

На мою думку, інститут припинення трудового договору є чи не одним із найважливіших у трудовому праві. Оскільки, саме він покликаний забезпечити права громадян, які закріплені у Конституції України та КЗпП, уникнути порушення цих прав.