2.2) Способи проведення виробок
Виконується в процесі утворення розкривної або підготовчої виробки. Точної класифікації способів П.в. не існує. Розрізняють П.в. при підземних та наземних гірничих роботах. У вітчизняній практиці виділяють такі основні способи П.в.: звичайні та спеціальні, в однорідних та неоднорідних породах, з однорідним і змішаним вибоєм, з вузьким і широким вибоєм, одним або двома зустрічними вибоями або декількома зустрічними та наздоганяючими вибоями, відразу наповну площу перерізу або з проходженням випереджаючої виробки меншої площі перерізу, окремим вибоєм або декількома вибоями, що рухаються параллельно, з сусідньої виробки (з недозарядом свердловин) і т. д.
Проходку підземних гірничих виробок здійснюють бурінням, вибуховими роботами, проведенням виробок вузьким або широким ходом, з підриванням підошви або покрівлі, зустрічними виробками та ін. способами. Проходку стволів здійснюють звичайними (механічними, вибуховими) та спеціальними способами (із заморожуванням, цементацією, з опускним кріпленням та інші). В залежності від послідовності виконання операцій власне проходки та кріплення ствола розрізняють послідовні, паралельні та поєднані (комбіновані) схеми проходки. Світовий рекорд швидкості проходки ствола належить тресту «Донецькшахтопроходка», — 402,3 м готового ствола за місяць, встановлений при проходці у 1969 році вертикального ствола на шахті «17/17 біс».
При наземній проходці гірничих виробок (наприклад, траншей) виділяють два способи: — проходка виробки (траншеї) відразу на всю глибину; — пошарова проходка траншеї. За конструкцією вибою розрізняють проходку траншеї торцевим (лобовим) або бічним вибоєм. За наявністю або відсутністю транспортних засобів розрізняють безтранспортні, транспортні та комбіновані способи проходки.
Проходку свердловин здійснюють бурінням. При цьому основний спосіб руйнування гірської породи — механічний. Інколи застосовують гідравлічний, хімічний та ін. На початку XXI ст. успішно випробувано кавітаційно-пульсаційне промивання вибою (запропоноване Р. С. Яремійчуком у 1996 р.), що дозволяє радикально (до 3-х разів) збільшити швидкість поглиблення свердловини.
4) Техніка безпеки та пожежна безпека
4.1) Основні положення:
1. Шахта – це гірниче підприємство підвищеної небезпеки, під час виробничої діяльності в підземних виробках якої можуть виникнути НШВЯ, від дії яких працівники мають бут захищені.
2. Проектування, будівництво, реконструкція та експлуатація вугільних шахт проводяться з дотриманням вимог Законів України «Про охорону праці», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про об’єкти підвищеної небезпеки», Гірничого Закону України,вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів.
3. На шахті мають функціонувати автоматичні пристрої і системи протиаварійного захисту гірничих виробок, об’єктів, машин, обладнання та робочих місць, а також передбачати засоби колективного захисту працівників, засоби виявлення та усунення НШВЧ.
Новостворені та модернізовані автоматизовані системи, що мають функції накопичення інформації , повинні виключати можливість втручання працівників шахти у накопичену інформацію.
4. На кожній технічно відокремленій шахті має бути створена дільниця, яка організовує і забезпечує провітрювання підземних виробок шахти та здійснює контроль за пило-газовим режимом. Дві або декілька шахт, пов’язаних гірничими виробками, повинні мати єдину дільницю ВТБ і ПЛА.
5. Кожна шахта повинна мати затверджену відповідно до вимог чинного законодавства та цих Правил технічну документацію, а також ситуаційний план поверхні із зазначенням всіх об’єктів і споруд в межах її гірничого відводу. Для всіх видів документації терміни зберігання зазначаються на їх титульному листі.
Геологорозвідувальні, гірничі та будівельні роботи мають проводитись із геолого-маркшейдерським забезпеченням.
6. У ТПД виїмкових дільниць, проведення та кріплення підземних виробок має бути визначена система само порятунку та порятунку підземних працівників під час аварії.
7. Ліквідація шахт повинна здійснюватись згідно з вимогами Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.97 №939 (із змінами).